Біблія – це унікальна книга Божих одкровень, що передавалася протягом багатьох віків від одного покоління до іншого. Це зібрання книг, написаних пророками у різні роки, надихало багатьох митців на створення шедеврів у мистецтві. Захоплення Біблією не оминуло і класиків української літератури, хоча протягом багатьох десятиліть радянські дослідники старанно доводили думку про войовничий атеїзм наших письменників. Усупереч цим твердженням більшість письменників та поетів шанобливо ставилися до релігії і Святого Письма.
Тарас Григорович Шевченко добре знав Біблію, часто згадував Святе Письмо в листах із заслання, зазначаючи, що якби не Біблія, то можна б збожеволіти у тому дикому краю на самотині. Біблійні мотиви ми можемо бачити у циклах поезій “Псалми Давидові”, “Царі”; у віршах “Подражанія 11 псалму”, “Ісайя. Глава 35 “, “Молитва”; у поемах “Неофіти”, “Марія”.
До багатьох великих творів Шевченко добирав епіграфи саме із Святого Письма, а у “Бук-варе Южнорусском”, який видав незадовго до своєї смерті, використав багато біблійних віршів, молитов, псалмів.
Відомо, що Іван Якович Франко ще в гімназії почав перекладати книгу Іова, а його докторська дисертація мала назву “Про Варлаама і Иоасафа та притчу про однорожця”. Письменник кохався в біблійній поезії, і цю закоханість переніс у поеми “Мойсей”, “Іван Вишенський”, “Святий Валентій”, “Смерть Каїна”. Пантелеймон Куліш неодноразово перекладав Богослужебні книги, мріяв “…пустити по країні, то велике б з того добро було народу християнському…
І в наших церквах зрозуміли б миряни, що панотець глаголе”. Письменник радив упорядникам підручника з української літератури включити в читанку деякі псалми, а також історії з Біблії. Він видав у Львові віршований український переклад книги Іова, усього Псалтиря, у Відні чотири книжки Євангелія, підготував до друку всю Біблію Старого й Нового Завіту.
Куліш мріяв “підперти рідну мову Біблією” і мучився думкою, що покине недокінчену “спасенну працю”, помре, не побачивши видання перекладеної ним Біблії. Іван Нечуй-Левицький ще змалку був дуже релігійний, адже походив із сім’ї священнослужителів. Його батько, дядьки, дід і прадід були священиками. Ще замолоду батько проповідував по-українському, записав свої проповіді рідною мовою, але в духовній академії вирішили, що ці проповіді не годяться для церковної кафедри.
Іван Нечуй-Левицький закінчив Київську духовну академію, мав ступінь магістра богослов’я і, звичайно, добре знав Святе Письмо, перекладав ті книги Біблії, які так і не встиг перекласти Пантелеймон Куліш. Іван Семенович не залишав цієї роботи до останніх днів. Він мріяв, аби наш народ мав змогу в молитвах звертатися до Бога рідною мовою і навіть у 80 років, напівсліпий, за допомогою лупи вичитував переклади, редагував їх так, Щоб кожен рядочок Великої Книги був зрозумілий простому люду, щоб вивчення псалмів, часословця, псалтиря не одбивало людей від науки.
У народній творчості біблійна поезія теж посідала чільне місце. Народні похоронні, весільні, сільськогосподарські, побутові, календарні обряди, молитви, закляття у своїй основі мають релігійні мотиви. Книги Святого Письма, житія святих, оповіді про створення світу, життя, діяння, муки і смерть Ісуса Христа були основним джерелом усної народної творчості.
В усі віки віра народна була глибокою і щирою, а видатні митці своїм словом підтримували і зміцнювали цю віру.





Related posts:
- Біблійні сюжети й мотиви в українській та світовій літературі Біблія – найвеличніша книга людства, яка містить заповіти Бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі. До біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. У XІІІ-XVІІІ століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до Біблії. Не втратила ця Книга книг свого значення і в пізніший період. Біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори Г. Сковороду і […]...
- “ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА”, “ПРИТЧА ПРО СІЯЧА”. БІБЛІЯ – СВЯТЕ ПИСЬМО І ЗБІРКА ЛІТЕРАТУРНИХ ПАМ’ЯТОК Варіант 1 1. Ознака характеру старшого сина із “Притчі про блудного сина”. А Швидкість. Б Роздратованість. В Урівноваженість. Г Повільність. 2. Через що батько відмовляв молодшому синові у мандрівці? Бо той: А Не мав грошей. Б Повсякчас хворів. В Не вмів нічого робити. Г Часто скаржився на погіршення стану здоров’я. 3. Яким видалося подорожуючому місто, куди він приїхав? А Малолюдним. Б Старовинним. В Напівзруйнованим. Г Веселим. 4. Ісус розповідав “Притчу […]...
- Використання біблійних тем, мотивів, образів в українській літературі Уперше на українську землю Біблія потрапила, очевидно, як кирило-мефодіївський переклад тих чи інших книг її, хоч маємо звістку, що в Криму сам Кирило бачив в одного русина біблійну книгу, перекладену на руську мову. Упродовж віків Біблія справляла великий вплив на духовне життя, літературу, культуру, образотворче мистецтво українського народу. Сильний вплив Біблія мала на ораторську, проповідницьку прозу, житійну літературу, а особливо на полемічну. Вступаючи в літературні й політичні змагання з питань […]...
- Біблійні сюжети й мотиви в українській літературі Біблія суттєво вплинула на розвиток усієї української літератури. Християнська віра вже до кінця І століття здобула багато прихильників у світі. У багатьох європейських країнах були засновані християнські громади. Піз – І ніше вони були засновані в Малій Азії, Північній Африці, а згодом Христове І вчення розповсюдилося по всьому світу. Біблія стала яайпопулярнішою книгою І і суттєво вплинула на розвиток свпової літератури. Вона перекладалася багатьма ] мовами, а сюжети із Святого […]...
- Адам Міцкевич в українській літературі У 1855 році в статті “Адам Міцкевич в українській літературі” Іван Франко після коротких згадок про перші переклади польського поета українськими письменниками зауважив: “Від тих перших променів відродження української літератури тягнеться аж до нашого часу, як нитка червона, вплив Міцкевича на поетичну творчість українських поетів”. Звернення до “кримських” творів українських письменників XІX-XX століть розпочалося на уроці з виразного читання. Цікавий літературний матеріал учитель знайде в антології “Наче з арфи золотої…” […]...
- Бароко в українській літературі Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий. XVІІ-XVІІІ століття стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер’єрів. Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу […]...
- “Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію 1917 рік приніс величезні зміни у віковий уклад життя всього суспільства. Грандіозні плани швидкої побудови соціалізму стримувало тільки селянство, яке і усіх сил трималося за своє хазяйство, за землю і нізащо не хотіло віддавати н загальне користування горбом нажите добро. Але влада розуміла, що колективні господарства найбільш прийнятна форма, яка дозволить викачати ресурси села и державний бюджет, знищити головного “ворога” радянської влади – заможного селянина. Україна стала першою, де розпочалося […]...
- Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталася до біблійних сюжетів. Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята і давня українська поезія XVI-XVIII століть. Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди. На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в переспівах псалмів Петра Гулака-Артемовського та в “Псалмах Русланові” Маркіяна Шашкевича. Цілу епоху в освоєнні Біблії українською […]...
- Біблійні сюжети та мотиви в українській поезії Українські письменники у своїй творчості постійно зверталися до Біблії – цієї невичерпної скарбниці людської мудрості й досвіду. Проповідником біблійних заповідей був Григорій Савич Сковорода. Його поетична збірка “Сад божественних пісень” проросла із зерен Священного Писанія. Перед кожною із тридцяти пісень Сковорода поставив епіграф, найчастіше це були рядки із Псалмів. У XІX ст. за переспіви біблійних Псалмів брався П. П. Гулак-Артемовський. Особливе місце в історії української літератури посідають “Псалми Давидові” Тараса […]...
- Рослинні символи в українській літературі Скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини. Спалахують У пам’яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу моєї землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини. Тому не дивно, що рослинний світ України став невід’ємною частиною її життя, культури, літератури. В дитинстві ми з цікавістю слухаємо “Казку […]...
- Роман “Тигролови” перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; це велике прозове епічне полотно, яке зображує події динамічно, на персонажів чатують численні небезпеки і […]...
- Стиль бароко в українській літературі Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодв посідає письменництво ХУІІ-ХУШ ст. Для характеристики літературної спад щини ХУІІ-ХУШ ст. історики літератури вживають поняття “стиль бнрокоіі Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися : наприкінці XVІ ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю хараИ теризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийня то […]...
- Сатирична поема в українській літературі “Сон” Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – він їде на Україну, де не був майже п’ятнадцять років. Спогади про колишні поневіряння на рідній землі, тяжкі враження від кріпацтва на цей час уже потьмяніли […]...
- Голодний 1933 рік в українській літературі та в документальних спогадах Достоєвський сказав: “Друга половина життя людини визначається звичками, набутими за першу його половину”. Дійсно, сьогоднішній наш вибір зумовлює наступні. Всі знають прислів’я про те, як вчинок перетворюється на людську долю. Тому справа совісті, віри, моральних ідеалів людини і спільноти, до якої вона належить – зовсім не приватне, особисте питання. Дехто скаже: “Хіба велике значення мають власні переконання? Головне ж, як кажуть, бути людиною”. Так, але уявлення про “людину” саме від […]...
- Романтизм в українській літературі 1. Романтизм як творчий метод і літературний напрям. ІІ. Виникнення романтизму в українській літературі. 1. Представники українського романтизму. 2. Левко Боровиковський – відомий поет-романтик. 3. Амвросій Метлинський – етнограф і поет. 4. Євген Гребінка. 5. Михайло Петренко – видатний поет українського романтизму. з характерним для нього невдоволенням дійсністю, пориванням у надземні простори. Поет ширяє десь “над хмарами”, він обминає соціальні проблеми, абстрагується від конкретної дійсності. Виразно звучить у поезіях Петренка […]...
- Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл цих словесних “іграшок”, як їх називав Іван Величковський, полягав у тому, щоб стимулювати інтелектуальну гру, яка б допомагала осягнути невідоме й […]...
- Нелінійне письмо як атрибут літератури постмодернізму “Перший письменник третього тисячоліття”, “Шахерезада XXІ ст.” – такими епітетами характеризують літературні критики творчість сербського письменника Милорада Павича. Твори цього митця чи не найяскравіше втілюють риси постмодернізму. їм притаманні критичне ставлення до раціональних засад буття, розуміння неоднозначності та суперечливості світобудови, деструкція єдності, множинність як головна основа існування. У своїх творах М. Павич відмовляється від лінійного письма, при якому тексти зазвичай незмінні: вони охороняться, ніби музейні експонати, в них не можна […]...
- Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
- “Розстріляне Відродження” в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема. Це Відродження було пов’язано з тим, що українські митці навіть за умов замовчування й заборони створили тексти, гідні світового поціновування, з довгожданим набуттям Україною своєї державності, з датою українізації […]...
- Місце і значення творчості В. Симоненка в українській літературі Поезія Василя Симоненка вийшла з глибин народного життя, з мужності народу, з його горя і героїчної боротьби. Не судилося його таланту розкритися повністю, але те, що він створив, житиме вічно. Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини зачаровує поезія В. Симоненка. Читаючи його твори, відчуваєш дух патріотичної самопожертви і непокори, могутній вибух пристрасті і гніву, любові і ненависті. Одержимий любов’ю до матері-України, він і нас закликає любити Вітчизну, дорожити […]...
- Зображення Великої Вітчизняної війни в українській літературі Одну з найбільших трагедій нашого життя – Велику Вітчизняну війну – не зміг замовчати жоден письменник, особливо ті, хто був на фронті, чиє дитинство опалила війна. Найбільше про війну писали такі письменники, як О. Довженко, Ю. Збанацький, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, О. Коломієць, Л. Костенко, Гр. Тютюнник та інші. Якщо уважно вчитатися, то війна українськими письменниками зображена у двох планах: перший – прославлення героїзму українського народу, […]...
- “ЧОРНА РАДА” П. КУЛІША – ПЕРШИЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА Пантелеймон Куліш – одна із самобутніх постатей в українській літературі. Енциклопедичність його знань і суперечливість світогляду дивували, викликали часом взаємовиключаючу реакцію, але ніколи не лишали байдужими тих, хто звертав увагу на його творчий і життєвий шлях. “Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, – писав І. Франко, – Куліш протягом свого довгого життя проходив найрізніші зміни, топтав найрізніші сліди, виступав у найрізніших ролях…” “Куліш така людина, – згадував професор Сумцов, […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
- Біблійні сюжети в українській поезії Біблія – визначна пам’ятка світової літератури. На сторінках Біблії багато прекрасних, поетичних легенд. Ці легенди давним-давно існували в народі і передавались з уст в уста. Потім, через багато століть, мудреці і поети почали в різний час записувати їх, потім ці записи були зібрані в “Біблію”. Ця книга включає в ритуальні і юридичні кодекси, історичні хроніки, міфи, народні пісні. Із часів середньовіччя і до наших днів література черпає з Біблії теми, […]...
- Нестор Махно і анархізм в українській літературі Хід історії завжди віддзеркалювався в літературі, а події та постаті завжди оцінюються неоднозначно, часом навіть діаметрально протилежно: з одного боку лунають схвальні вигуки, 3 іншого – повне неприйняття та засудження. Серед персоналій, навколо яких завжди точилося багато суперечок, – Нестор Махно, політичний діяч, ідеолог українського анархізму. Ставлення до нього українських письменників у наш час є неоднозначним – як до його особи, так і до анархізму взагалі: Ю. Янковський, В. Підмогильний […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням […]...
- Апостол черні Ольги Кобилянської як зразок роману виховання в українській літературі В умовах ліквідації ідеологічного диктату, заборон дослідження творчості цілого ряду українських письменників або ж окремих їх творів, які не відповідали офіційним ідеологічним канонам, перед дослідниками відкривається широке поле можливостей опрацювання і глибокого осмислення літературного процесу в Україні в усій його повноті і розмаїтті. Актуальність дослідження. Ім’я Ольги Кобилянської не вилучалось із програм навчальних курсів, не обминалося авторами праць з історії української літератури, її творчість була предметом грунтовних монографічних досліджень, наукових […]...
- СУЧАСНА ЗОРОВА ПОЕЗІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 9 КЛАС СУЧАСНА ЗОРОВА ПОЕЗІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Логіка розвитку літературного процесу. 2. Традиції зорової поезії в українській літературі: А) традиції бароко; Б) футуристичні експерименти; В) сучасні зразки зорової поезії. 3. Потяг до експерименту в поезії. Варіант 2 1. Експериментальність сучасної літератури. 2. Використання набутків попередників сучасними поетами. 3. Значення поетичних пошуків для розвитку літератури. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА С. Шинкарук: “Генеалогічні корені зорової поезії сягають […]...
- “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ 11 КЛАС “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ. ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Історичні передумови. II. Загальна характеристика творчої та літературно-критичної спадщини митців “Розстріляного відродження”. III. Література як храм духовності. Варіант 2 I. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна…”. II. Загублене, репресоване та знищене – творчість митців “Розстріленого відродження”: 1. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” як перша віха відродження української літератури. 2. Ідейно-естетичні настанови літературних […]...
- Образ Марусі Чурай в українській літературі Постать Марусі Чурай, полтавської піснетворки XVII ст., посіла важливе місце в історії української літератури. Щоправда документальних підтверджень про її існування на сьогодні не знайдено і про реальність поетеси свідчать лише її твори, які до того ж стали вже народними піснями, та художні твори про неї. М. Старицький використовує фольклорний сюжет у своїй драмі “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” з метою привернути увагу суспільства до проблем сучасності: деморалізуючий […]...
- “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і феодальної доби, і перших […]...
- “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XІX століття. Найвизначніша серед байок – байка-казка “Пан та Собака”. Байка “Пан та Собака”, яку сам автор назвав “казка”, перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а тому по праву вважається першим класичним зразком сатиричної байки в новій українській літературі. В алегоричному […]...
- Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
- Голодний 33-й в українській літературі і в документах спогадах “Жить стало лучше, Жить стало веселей”. Йосип Сталін… А онде під тином опухла дитина, Голоднеє мре… Т. Шевченко Вдумайтесь у ці рядки. Вони належать двом людям-антиподам. Геніальний Тарас Шевченко правдиво показав увесь трагізм життя українських селян за кріпацтва. На жаль, ці трагічні рядки стали пророчими й для нашої новітньої історії, коли в дні розквіту соціалізму в Україні запанував голод. Болісно ступати стежками пам’яті. Пухли старі і малі, вимирали роди і […]...
- Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. Нимидора була бідною наймичкою із сусіднього села. Коли вона зустріла Миколу вдруге, на ній “була […]...
- Твір-доповідь по літературі Життя та доля Мольєра Доля Мольєра дуже цікава та незвичайна. Непросте життя митця характеризує його як людину, яка суперечила своєму часу, суперечила долі, яку нав’язували йому батьки та суспільство. Сьогодні часто юнаки скаржаться, що вони не мають можливості жити так, як хочуть. Причому вони, на жаль, мають на увазі насамперед матеріальні статки. їм навіть не спадає на думку, що колись люди не мали можливості самі обирати професію, свій життєвий шлях. Але, незважаючи на це, […]...
- Ідея матері в українській літературі XX століття Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю невинних”, а згодом і зовсім вичерпувалися морально. Безіменний чекіст-фанат – син матері, що, уособлювала любов […]...
- Слово матері – святе Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він “мужицький син”, була неприємною, адже Іван часто бував тепер гостем в одній панській родині. “Я […]...
- “СОН” Т. ШЕВЧЕНКА – ПЕРША В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПОЛІТИЧНА ПОЕМА Коли на вирокові, який винесли Т. Шевченку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, цар написав “Із забороною писати й малювати”, це означало, що саме протицарські поезії насамперед були причиною найсуворішого покарання поета. Адже саме на зборах братства читав Шевченко свої твори антиімперського спрямування. Одним із таких творів була поема “Сон”, написана 1844 р. Назвавши свою поему “комедією”, Шевченко, очевидно, мав на увазі, по-перше, сатиричне відображення дійсності у своєму творі, а по-друге, […]...
- Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною б’ється серце, […]...
Categories: Твори з літератури