Твір-опис картини Іллі Рєпіна. “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” Гордістю Слобожанщини є художник І. Ю. Рєпін, наш славетний земляк. Центральне місце в зібранні Харківського художнього музею посідає його картина “Запорожці пишуть листа турецькому султанові” . Це полотно належить до періоду розквіту творчої діяльності художника. У результаті натхненної праці над цією патріотичною темою з історії запорозького козацтва, яка тривала майже два десятиліття, Рєпін створив дві великі картини: перша, написана в 1880-1891 роках,
Творча уява художника була підготовлена до цієї теми дитячими і юнацькими враженнями на Слобожанщині, його захопленням українською історією та етнографією. Поїздка 1880 року на місця колишньої Запорозької Січі за маршрутом, розробленим істориком М. І. Костомаровим, дала необхідний історико-документальний і натурний матеріал. Рєпін ближче познайомив ся з козацькими старожитностями та архітектурою, народним побутом. Тоді ж, 1880 року, художник приступив до створення першого варіанта “Запорожців”. Картина ще не була завершена, а Рєпін, який надзвичайно серйозно ставився до поняття історичної правди, відчув брак допоміжного матеріалу і знань.
Особливо це стало очевидним після зна-йомства 1887 року з Д. І. Яворницьким – земляком художника, знавцем історії запорозького козацтва. За новим маршрутом, запропонованим Яворницьким, 1888 і 1889 роками Рєпін відвідує Україну, Кубань, Північний Кавказ, де зустрічається з нащадками запорожців. Яворницький став діяльним порадником художника у роботі над запорозькою темою, допоміг йому глибше вивчити життя і побут народу. Новий колоритний типаж, блискучі екскурси Яворницького в історію Січі та нарис про легендарного кошового Івана Сірка – нашого земляка із Мерефи, написаний спеціально для Рєпіна, дали імпульс подальшій роботі над цією темою. 1889 року Рєпін розпочинає новий твір. “Картину свою на прежнем холсте, казалось, совсем вот-вот должен был кончить.
А он вдруг под наплывом новых представлений начал на новом холсте, и вышло две картины”, – пише М. І. Мурашко 1890 року після відвідування майстерні художника. Багатющий матеріал останніх поїздок, емоційне переосмислення теми стали основою створення нашого полотна. На відміну від петербурзького варіанта з його досить академічною, урівноваженою композицією і горизонтально-фризовою ритмікою, харківській картині притаманне жанрово-романтичне звучання, більш емоційний підхід до вирішення історичної теми.
Чуття геніального художника і людини, що зросла на Україні, допомогло Рєпіну відбити в “Запорожцях” дух нації, її менталітет. А захват і повага, що він відчував до цього лицарського народного ордену, втілились в оригінальній багатофігурній композиції – вияві суті запорозької вольниці. Показуючи запорожців у момент найвищого прояву їх життєлюбства і безстрашності, Рєпін розкриває справжню стихію народних характерів, дух лицарства і товариства, притаманний козакам.
“…Ну і народец же!!! …Голова кругом идет от их гаму и шуму, с ними нельзя расстаться, – писав Рєпін Стасову, – веселый народ. Чертовский народ!” У цій “хоровій” картині кожен персонаж веде свою партію – кожен зображений має свій характер, свій норов. Такий же динамічний, соковитий і темпераментний живопис, витриманий в теплій червоно-вохристій колористичній гамі, що передає приглушені фарби літнього надвечір’я, диму, туману, що огортають козацьке товариство. За глибиною і серйозністю втілення історичної теми, фундаменталь ністю і рівнем наукового підходу обидві картини належать до кращих зразків історичного живопису. Роль “Запорожців” у творчій спадщині Рєпіна оцінив Стасов – ще в ескізі він відчув їх значущість як “высшего творения”, порівнявши з “Нічним дозором” Рембрандта.
Харківську картину Рєпін завершив 1896 року. Вперше її показано на Виставці дослідів художньої творчості російських та іноземних художників 1896-1897 роками у Петербурзі. Тоді ж картину купив П. М. Третьяков.
До його галереї вона потрапила 1897 року, після Виставки мистецтва й індустрії в Стокгольмі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Твір-опис картини Іллі Рєпіна. “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”
Categories: Твори за картинами