Трагедія переселення галицьких селян до Канади

Related posts:

1. Трагедія Федора Ровби – трагедія селянина-трудівника в період колективізацій Твір по повісті В. Бикова “Облава”. Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотников”, “Кар’єр”. Але у творчому багажі письменника є й інша, не менш значима по своїй драматичності тема: доля селянства в період колективізації. Вона зачіпає одну із самих складних, хворобливих […]...
2. Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами у психології й свідомості людей. Для письменника все це було багатогранним і дуже цікавим матеріалом для художнього осмислення і втілення […]...
3. Образи селян у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” І. Образи селян і селянок у лірику. 2.Герої поеми “Кому на Русі жити добре”. 3. Збірний образ російського народу. Селянська Русь, гірка народна частка, а також сила й шляхетність російського народу, його вікова звичка до праці – одна з основних тем у творчості Н. А. Некрасова У віршах “У дорозі, “Школьник”, “Трійка”, “Залізниця”, “Забуте село” і безлічі інших з’являються перед нами образи селян і селянок, створені автором з більшим співчуттям […]...
4. Образи селян у повісті “Fata morgana” Коцюбинського Михайло Коцюбинський – один з найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Він написав багато чудових творів, але повість “Fata morgana” – найвищий творчий злет письменника. У центрі твору історія людської душі з її драмами і катастрофами, людського духу, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує, піднімається і пливе в повітрі, наче хліборобські думи, сподівання і мрії. Ось чому повість має підзаголовок “Із сільських настроїв”. Це настрій Маланки, яка […]...
5. Трагедія українського селянства ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в овну скарбницю нашого народу, у золотий фонд таїнської класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художню силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця великого гуманіста. Він горів болем свого народу, страждав його […]...
6. Трагедія роду Половців і трагедія України Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій життя. Ця страшна трагедія яскраво розкрита на прикладі роду Половців. Біда їхня в тому, що […]...
7. Трагедія Пилипка – трагедія народу Оповідання “Морозенко” належить перу відомого українського письменника Панаса Мирного. Сам письменник називав себе Панасом Мирним – не мирним. Чому? Бо не схотів змиритися з тією жорстокою несправедливістю, яка існувала в житті, не міг спокійно спостерігати муки простого, знедоленого народу. Чуле, вразливе серце письменника відгукується на горе трудівників, а свої переживання й роздуми він передає у своїх творах, закликаючи до зруйнування несправедливого суспільного ладу. Улюбленою темою письменника було життя трудового селянства. […]...
8. Трагедія роду в і трагедія України Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі”. Та хоч і згадує з жалем найменший Сашко після бою й […]...
9. Трагедія Раскольникова – соціальна трагедія Всі забобони винищив, Ми почитаємо всіх кулями, А одиницями – себе. Ми все дивимося у Наполеони, Двоногих тварин мільйони Для нас знаряддя одне… О. С. Пушкін Головний герой роману “Злочин і покарання” – Родіон Романович Раскольников. Це збіднілий дворянин, що приїхав у Петербург для навчання. Грошей на життя у нього практично не було. Єдина підтримка – це допомога грішми від матері і сестри. Мати виділяла скільки могла зі своєї злидарської […]...
10. Трагедія Ш. Бодлера Трагедія Ш. Бодлера у тому, що за життя він не здобув ані визнання, ані розуміння співвітчизників. І все ж він сподівався, що його вірші будуть оцінені освіченими читачами. Про свою книгу він говорив:”Ця книга під назвою “Квіти зла” відзначається страшною холодною красою; вона створювалася із несамовитим терпінням. До того ж доказом її позитивної цінності є те зло, про яке вона розповідає. Книга доводить людей до нестями. Втім, сам злякавшися жаху, […]...
11. Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий. Коли повітовий суд виніс рішення […]...
12. Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і як патріота, і як художника: …Одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в Бога, як […]...
13. Василь Стефаник камінний хрест: аналіз, образи “Камінний хрест” присвячено темі еміграції галицького селянства на американський континент. За жанром це соціально-психологічна новела. Земля завжди відігравала головну роль в житті селянина. Селянин та його земля становлять єдине ціле. Вона його годує й виховує, дає йому життєву мудрість та наснагу. У неї селянин вкладає всю свою душу й тіло. Тому втрата землі – непоправна, страшна трагедія. Автор сам походив з селянської родини, тому розумів, що значить для селянина його […]...
14. Трагедія митця у тоталітарній державі Микола Хвильовий. Прізвище його ставили в один ряд з іменами Петлюри і Бандери… А його передсмертна записка закінчувалась словами: “Хай живе комунізм!” Він свято вірив у шлюб вільної України з ленінським комунізмою Микола Хвильовий у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників. Його вірші і новели вміщувались у шкільні підручники і хрестоматії, його пісні співав народю І раптом все це, як і його твори, було зачинено за сімома замками, […]...
15. Реалістичні картини трагічного життя простих селян у новелі В. Стефаника “Новина” В. СТЕФАНИК 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ В. СТЕФАНИК Реалістичні картини трагічного життя простих селян у новелі В. Стефаника “Новина” У 1898 році письменник деякий час перебував у селі Трійці Снятинського повіту. Він часто прогулювався понад Прутом, бо любив цю тиху красиву річку. Під час однієї з прогулянок митець почув розповідь про трагедію, яка сталася тут не дуже давно: один бідний удівець утопив свою молодшу доньку, а […]...
16. Образи селян у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським дуже реалістично, її герої – звичайні селяни, хлопці та дівчата, бідні, прості. Але почуття їх і характери багаті й глибокі. Автор тепло, з любов’ю та глибоким знанням народних характерів малює образи Наталки, Петра, Миколи. Головна героїня п’єси – бідна селянська дівчина Наталка, дочка вдови Горпини Терпилихи. Поетична, світла, благородна постать цієї дівчини змальована з великим співчуттям до гіркої жіночої долі, яка повністю залежить від чоловіка. […]...
17. Правдивий образ промисловця і “Глитай’ з селян у драмі І. Карпенко-Карого “Хазяїн” Які твори стають класичним літературним зразком? Мабуть ті, в яких письменник розкриває таємницю людського серця, людського характеру. Від того, наскільки майстерно й правдиво він це зробить, залежить подальше життя твору в часі. Деякі твори залишаються актуальними навіть через кілька сотень років після їх народження, незважаючи на те, що людство іде вперед великими кроками, змінюються історичні обставини, політичні умови тощо. Можливо, душа людська не залежить від цих зовнішніх обставин. Вона є […]...
18. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення до народу, співчував його важкому положенню, засуджував панів і сільську владу Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
19. Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття. Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно змальовано галерею народних типів, що в сукупності творять обличчя українського народу в найрізноманітніших його виявах. […]...
20. Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс: гнівний осуд з боку прибічників кріпосництва і схвалення передовими колами російської інтелігенції. О. Герцен з приводу книги писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільшою мірою стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”. Із великою прихильністю і […]...
21. Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. “Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палив”, – писав І. Нечуй-Левицький. Одним […]...
22. Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати на панській землі, котра раніше належала їм. У них одна мета – покращити своє життя […]...
23. Чорнобиль – найбільша трагедія епохи Чорнобиль 1986 року назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша трагедія епохи. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю та ріки аж до Києва. За згадками, у Києві навіть листя на деревах стало кольору іржі. Після трагедії населення не було достатньо поінформоване, масштаби її замовчувалися, від того постраждала ще більша кількість людей. Коли таки усвідомили масштаби того, що сталося, справжній розпач охопив людей. Зараз кожного року […]...
24. Образи селян в повісті “Fata morgana” Задум повісті “Fata morgana” у М. Коцюбинського виник ще в 1903 році. І в цьому ж таки році він написав І частину, пізніше – другу і визначив жанр – повість. Тема твору – життя українського села. До цієї теми письменник звертався не раз у своїх творах “Ціпов’яз”, “Дорогою ціною”, “Лялечка”. “Fata morgana” – це історія духу людського, який, наче туман, піднімається з надр землі, коли вона парує під променями сонця. […]...
25. Образи селян у повісті “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, то вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
26. Трагедія любові й занепад людськості Кінець XІX – початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, яка й справді не змусить на себе чекати. Криза в суспільному та політич­ному житті цілих народів, занепадницькі настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає дедалі менше й менше. Розвиваються гехно логії інформаційні – пришвидшується темп життя. У літературі в цей час деда лі більше уваги […]...
27. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
28. Трагедія особистості Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли б, якби було що їсти й пити. Трагедію […]...
29. Трагедія Андрія: конфлікт почуття та обов’язку Повість М. Гоголя “Тарас Бульба” була опублікована в збірці “Миргород” 1835 року. В ній зображено життя Запорозької Січі: героїчна боротьба козаків проти гнобителів українського народу, неповторний колорит побуту й звичаїв запорожців. Головними героями повісті є старий полковник Тарас Бульба та його сини. Андрій – молодший син Тараса Бульби. У бурсі навчався охоче і без напруження. Часто верховодив в досить небезпечних витівках, “і часом, з допомогою винахідливого розуму свого, вмів викручуватися […]...
30. Трагедія інтелігенції у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Роман Б. Пастернаку “Доктор Живаго” показує нам стан інтелігенції в переломну епоху. Революції, що відбулися на початку століття, круто змінили тоді життя кожної окремої людини. Від революційних подій, як правило, чекають змін, хто радикальних, а хто поступових. Однак ті, хто підштовхує суспільство до революційного перевороту, часом не замислюються до яких наслідків у підсумку прийдуть. Не завжди революційна м’ясорубка веде тільки до позитивних результатів. Іноді це – стихія, бура, що змітає […]...
31. Трагедія чесної людини Олесь Гончар – той письменник, що вмів передати задушливу суспільно-політичну атмосферу початку шістдесятих років. Олесю Гончару нерідко доводилося зустрічатися з жорстоким бездушним ставленням партійних босів до простої людини. Письменник вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної совісності й чесності. Головний герой оповідання – Кресафт Кухаренко, колишній фронтовик. Як і колись на війні, він понад усе цінує людську гідність і честь. Кресафт пообіцяв селянам сплатити за трудодень кілограм […]...
32. Трагедія “Прометей закутий” Трагедія “Прометей закутий” – найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VІ-V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали “батьком грецької трагедії”. Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті стародавніх греків. Ус і уявлення про світ, його походження, розвиток, майбутнє, усі сподівання, прагнення, нездійсненні […]...
33. Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”. З великою прихильністю і доброзичливістю письменник змальовує непересічні типи селян у нарисі “Хорь і Калинич”. Чудовий твір […]...
34. Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?’ Панаса Мирного Трагедія особистості у романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного. Трагедію особистості Панас Мирний відбив уже в назві – при виданні 1903 р, в Україні твір був названий “Пропаща сила”. У романі, за визначенням І. Франка, “змальовано майже столітню історію українського села”, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях. В алегоричній назві “Хіба ревуть воли. як ясла повні?” звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого […]...
35. Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” Рідну землю не вибирають – на ній народжуються, там живуть. А якщо доводиться відтіля виїхати, то її ніколи не забувають, тому що це значить зрадити своїх корінь, свою пам’ять, самого себе. Тільки духовною єдністю з рідним краєм і живе людина. А виходить, якщо на Батьківщині відбувається трагедія, це озивається болем у людському серці. Боліло серце Лесі Українки за долю України Вона звертається до історії рідного народу, у якій були не […]...
36. Трагедія жінки Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XІX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Головний герой твору – Чіпка Вареник, селянин-бунтар, який […]...
37. ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Україна “в її щоденній суєті та проблемності” у творах І. Нечуя-Левицького. II. Система образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 1. Образи чоловіків: А) Омелько Кайдаш – майстер, якого згубила панщина; Б) Карпо – борець за щастя громади; В) поетична душа Лавріна не витримує випробувань долі. 2. Жіночі образи: А) лицемірство й егоїзм Марусі […]...
38. У чому трагедія Печоріна? Жорстокий час робить жорстокими людей. Доказ цьому – головний герой роману Лєрмонтова “Герой нашого часу” Григорій Печорін, у якому автор відтворив, за його словами, “портрет, але не однієї особи: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному їхньому розвитку”. Печорін – це образ дворянина 30-х років, епохи “похмурого десятиліття”, миколаївської реакції, що наступила слідом за поразкою повстання декабристів, коли переслідувалася будь-яка вільна думка й придушувалося всяке живе почуття. […]...
39. Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції мазепинських часів. Місце дії твору – чуже місто чужої країни: В вікні сльота і листопад. […]...
40. Образи селян у п’єсі “Наталка Полтавка” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ П’єса “Наталка Полтавка” написана Котляревським дуже реалістично, її герої – звичайні селяни, хлопці та дівчата, бідні, прості. Але почуття їх і характери багаті й глибокі. Автор тепло, з любов’ю та глибоким знанням народних характерів малює образи Наталки, Петра, Миколи. Головна героїня п’єси – бідна селянська дівчина Наталка, дочка вдови Горпини Терпилихи. Поетична, світла, благородна постать цієї дівчини змальована з великим співчуттям до гіркої жіночої […]...