В літературному творі письменник користується різними способами викладу. Часто перед тим, як розповісти про події, він знайомить нас з тими місцями, де відбувається дія, змальовує навколишню обстановку або зовнішній вигляд людей. Все це буде зватися описом.
Отже, опис – це показ письменником обстановки, де відбувається дія твору, змалювання природи та зовнішнього вигляду дійових осіб, окремих предметів тощо.
Опис природи чи зображення якоїсь місцевості в творі називається пейзажем.
Нечуй-Левицький у своїх творах дуже часто вдається до опису природи. Таким чудовим малюнком природи починається повість “Микола Джеря”.
Прочитавши три перші абзаци, учитель проводить невелику бесіду, ставлячи запитання до змісту прочитаного: про що говориться на початку пейзажу? ; що сказано про село? ; що розташовано по берегах Раставиці? ; що видно з цієї стежки, коли нею пройти? ; які порівняння використовує тут письменник? .
Учні відповідають на запитання, що таке пейзаж, опис. Закінчується бесіда стислим висновком учителя.
В творах Нечуй Левїїцького, зокрема в повісті “Микола Джеря”, зустрічається багато різних пейзажів, чим досягається більшої виразності твору. Пейзаж Вербівки, яким починається повість, допомагає читачеві краще Уявити місце, де розташоване село. Ми наче йдемо слідом за автором і бачимо здалека село, яке “ніби потонуло; в вербах”. Потім детально розглядаємо, як в’ється річка, .
Багатьом предметам, зокрема Раставиці, письменник надає рис живої істоти: то вона в’ється, то передражнює здорові річки, то ховається у вербах. В цьому ж розділі подається портрет Петра Джері. Яким контрастом у порівнянні з попереднім описом сприймається цей портрет! Звертаємо увагу на руки селянинакріпака, на окличне речення, як незаперечний висновок: “Скільки він вижав, перемолотив та перевіяв тими руками хліба на панщині за свій довгий вік!”
Розглядаючи описи героїв, робимо висновок, що Левицький не просто змальовує портрети, а ще й прагне викликати у нас певне почуття: симпатію до юнака Миколи, співчуття до старого Джері за його тяжке, підневільне життя.
Це буде так звана гпзртретна характеристика героїв. Щоб вона була зрозуміліша, доцільно навести ще один приклад. Учні читають абзац. “В той час на вулиці між вербами затупотів кінь”. Звертаємо увагу на прикінцеві слова: “Над ворітьми блиснули вирячкуваті неласкаві сірі очі.
То був осавула”.
Автор показав лише одну деталь з портрета осавули, а вже викликав у Нас певне почуття, а саме: ненависть до панського прикажчика, який своєю жорстокістю прислужувався поміщику.





Related posts:
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин Російської імперії, різних людей, різні форми виробництва. Письменник побачив ті нові форми визиску, яких ще […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому століттями жило селянство. За принципом протиставлення письменник змальовує розкішну природу і на її тлі злиденне […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, що світяться через густий рядок верб, “ніби зумисне посаджених на вулицях […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати на панів, а самі голодувати”. Треба було мати велику сміливість, аби […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де жила Нимидора. Микола не може терпіти більше знущань і підмовляє селян […]...
- Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. “Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палив”, – писав І. Нечуй-Левицький. Одним […]...
- Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту ж кріпацьку неволю, Марко Вовчок в оповіданні “Горпина” зображує більш конкретне явище, а саме: свавілля […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої праці. А якщо хтось не послухається, то поб’ють різками, як Миколу та його […]...
- Микола Джеря – бунтар З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А на красивому загорілому обличчі виразно блищали чорні брови. Тонкі риси обличчя підкреслювала біла сорочка та […]...
- “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” . Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків та представників панівного класу. Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися з рабством, зносити знущання і приниження. З гуртом селян він утікає від пана на сахарні, сподіваючись, що знайде там краще життя. Тяжкі поневіряння випали на долю Миколи… Багато років шукає він правду, але так і […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” . 2. Зовнішність Миколи, риси характеру. 3. Показ у романі соціальної несправедливості. 4. Помста Миколи. 5. Прощання Миколи з Нимидорою. 6. Тяжке життя Миколи на відстані від родини. 7. Повернення Миколи Джері. 8. Моє ставлення до головного героя....
- І. Нечуй-Левицький майстер пейзажу І. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. ІІ. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола Джеря” – майстерне змалювання письменником української природи. А) Опис річки Раставиці. б) Опис річки Рось – мальовнича картина неповторної української природи. 2. Мальовничі пейзажі України, майстерно відтворені письменником у повісті “Кайдашева сім’я”. а) Опис села Семигори – “жива краса, розлита в природі”. ІІІ. Велика любов письменника до рідної […]...
- Микола Джеря – борець проти панського гніту У повісті “Микола Джеря” зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, засуджено кріпацтво та жорстоку експлуатацію. Іван Франко так сказав про головного героя повісті: “Історія всього українського селянства… написана в однім широкім образі Миколи Джері”. Микола – працьовитий, розумний, уміє читати, малювати, грати на скрипці. Одружившись з Нимидорою, починає задумуватися над своєю долею. Йому хочеться працювати не на пана, а на себе і свою родину. Безвихідне становище підштовхнуло Миколу до […]...
- Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів і метафор, він яскраво змальовував й одяг кожного героя. Він часто використовував багатства фольклору, яскравим […]...
- Тема вірності та зради в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Вступ, історія написання повісті. Головна тема повісті – героїчна боротьба українського народу за своє національне звільнення. Образи борців за волю. Образ Тараса Бульби. Образ Остапа. Сподвижники Тараса. Образ Андрія. Висновок....
- Тема: Микола Зеров Микола Зеров – визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській гімназїї до 1903, середню освіту завершив 1908 року в київській гімназії. Закінчив з добрим успіхом […]...
- ПЛАНИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ПЛАНИ Псевдоніми Івана Левицького I. Початок літературної творчості Івана Левицького. II. Псевдоніми письменника. 1.Народженім псевдоніма “Нечуй”. 2.Іван Нечуй-Левицький – талановитий публіцист. . У статтях письменник б’є на сполох, будить приспане сумління, національну свідомість, історичну пам’ять українців, задушувану великодержавниками.) 3.Хто такий “О. Криницький”? йдеться про соціальне визволення трудящих шляхом повстання. Друкувати його під уже відомим літературним прізвищем автор не наважився, тому […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
- Тема 20. Микола Вороний – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 20. Микола Вороний Український поет-патріот, перекладач, критик, історик літератури, займався режисерською та акторською діяльністю, писав праці з історії національного театру, світової драматургії, активний громадський діяч. Вороний був одним із засновників Української Центральної ради. У 1917 р. один із засновників і режисерів Українського національного театру. Репресований у 1934 році. Розстріляний за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області. Архів Вороного зберігається в Інституті літератури імені Т. Г. […]...
- Тема 26. Микола Хвильовий – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 26. Микола Хвильовий Миколу Хвильового називають “основоположником української прози XX ст.”. Його світоглядні позиції стали поштовхом для активних дій на шляху осмислення суспільством ролі української літератури. Письменник обрав собі дорогу – бути лідером, щоб повести націю на боротьбу за право жити у вільному суспільстві, відродження національної літератури ; він висунув концепцію повноцінної національної літератури. Погляди письменника: – українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, не […]...
- Тема кохання у трагедії Гете “Фауст” І. Кохання в житті та творчості Йоганна Вольфганга Гете. ІІ. “Вінцем природи є любов”. 1. Маргарита. 2. Фауст. ІІІ. Головний висновок трагедії....
- Тема 29. Микола Куліш – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 29. Микола Куліш Микола Гурович Куліш – драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах – увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про загальнолюдські питання. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша – людина і час, складні колізії епохи. Увага драматурга зосереджена на трагічності чи трагікомічності існування […]...
- Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
- Тема стосунків людини і природи у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Тема стосунків людини і природи – одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам’ятаємо чудові психологізовані пейзажі в “Іntermezzo”, філософські образи “Fata morgana”. У повісті “Тіні забутих […]...
- Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна людина, що в ній самій відбувається якась боротьба між добрим і злим. Усі герої із […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – ІIІ варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ III варіант В оповіданні М. Вінграновського “Первінка” розповідається про останні місяці війни. Письменник майстерно змальовує важке життя селянської родини – Марії та трьох її дітей. Захворівши, Марія доручила Миколці як найстаршому серед дітей піти на базар і купити корову. Миколці лише дванадцять років, але він як дорослий поводиться на базарі. Його грошей вистачило лише на коровку, яка “хиталася од вітру і світила ребрами, і вим’я під […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, повісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, оповідання “Баба Параска та баба Палажка”, “Афонський пройдисвіт”, п’єси “Маруся Богуславка”, “На Кожум’яках”....
- Тема милосердя в повісті Капітанська дочка Пушкіна А. С Зміст повести Пушкіна “Капітанська дочка” нам всім добре відомо – це спогаду літнього офіцера, Петра Андрійовича Гринева, про свою молодість, про пугачевском повстання, тих історичних подіях, мимовільним учасником яких він виявився. Однак зміст “Капітанської дочки” більше глибокий, більше тонкий, більше сакраментальний. Зміст цей відкривається при більше уважному читанні добутку, у процесі якого взаємини двох героїв – Гринева й Пугачова – з’являються як найбільший акт милосердя, виявлення в людині його Божественного […]...
- Тема батьківщини і природи у творчості С. Єсеніна І. Час Єсеніна – час значних поворотів в історії Росії. ІІ. Росія у віршах поета. 1. Любов до Батьківщини у ранніх віршах Єсеніна: А) мала батьківщина поета ; Б) самобутність віршів Єсеніна ; В) “Гой ты, Русь моя родная…” . 2. Новий зміст, нове світло: А) переживання поетом разом із країною історичних подій революції 1917 року і післяреволюційних часів; Б) бачення майбутнього Росії ; В) усвідомлення, що утопія на землі […]...
- Зображення негативних рис у селянській психології в повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Справжні знавці народного менталітету, що глибоко розуміли селянську психологію, традиції, побут, ніколи не ідеалізували народ. До таких письменників відноситься вдумливий і спостережливий І. Нечуй – Левицький. Яскраві образи його творів, гумор, детальне відображення повсякденного життя здобули йому багато прихильників як серед сучасних письменникові читачів, так і серед нащадків. Любов до українського народу не зробила його сліпим, бо настирливе вихвалення селянства було б і помилковим. […]...
- Тема дисгармонії життя у повісті М. Булгакова “Собаче серце” Тема дисгармонії, доведеної до абсурду через втручання людини в закони розвитку суспільства, із блискучою майстерністю й талантом розкрита Михайлом Булгаковим у повісті “Собаче серце”. Ця ідея реалізується письменником в алегоричній формі:, невигадливий, добродушний пес Кулька перетворюється в незначну й агресивну людиноподібну істоту. Саме цей експеримент професора Преображенський і покладений в основу повести. Професор Преображенський, літній уже людина, живе в прекрасній упорядкованій квартирі. Геніальний хірург займається прибутковими операціями по омолодженню. Але […]...
- Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]...
- Характеристика Петра Джері – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. Навіть весілля сина Миколи довелося справляти на позичені гроші. Треба […]...
- Морально-етичні проблеми у повісті “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький постійно цікавився таким важливим осередком суспільства як сім’я. У багатьох його творах акцентується увага на тих духовних! цінностях, які склалися впродовж століть в українській родині. Важко переоцінити їх значення у ставленні та формуванні особистості. Але інколи обставини складаються так, що людина відходить від морально-етичних устоїв селянської родини, не дотримується їх, і тоді її життя ламається, іде під укіс. 1879 року вийшов з друку один із найкращих творів […]...
- Тема дворянства у повісті І. О. Буніна “Суходіл” У повісті “Суходіл” Бунін малює картину зубожіння і виродження дворянського роду Хрущових. Колись багаті, знатні і могутні, вони переживають період занепаду. Це своєрідні “віднесені вітром” – люди, які не змогли пристосуватися до умов, що змінилися, життя, які цілком належать минулому: “Легко сказати – починати жити по-новому! По-новому жити стояло і панам, а вони і по-старому не вміли”. Смерть дідуся Петра Кириловича, війна, пожежі, слухи про реформу, що насувається, про скасування […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
- Своєрідність композиції повісті “Кайдашева сім’я” Кращі риси простих людей не приховували від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю порефор-меної доби. Приватна власність на землю стала у пореформеному селі економічною основою буття. Тож не диво, що між селянами ведеться жорстока боротьба за “моє” і “твоє”. Щоб затаврувати рабські звички, капіталістичну мораль, щоб вказати народові на темні сторони його життя, Нечуй-Левицький пише повість “Кайдашева сім’я”, яка вийшла з друку 1879 року. З […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – I варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ I варіант Треба сказати, що війна – це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя. Мені здається, що діти, які народжувалися під час війни були позбавлені дитинства. Адже їм приходилося піклуватися про своє життя, про своїх менших братиків та сестричок, допомагати батькам. Саме в такій ситуації опинився головний герой оповідання “Первінка”. Хлопчик розуміє усю відповідальність, яка покладена на […]...
- “Діти війни” у повісті “Первінка” – IІ варіант – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ II варіант В оповіданні Миколи Степановича Вінграновського зображується життя українського села в останній рік Другої світової війни. Однією з головних діючих осіб є хлопець Миколка. Йому дванадцять років, як і мені. Але Миколці довелося дорослішати під час війни. Тому він більш серйозний і розсудливий, ніж повинен бути хлопець його віку. Мені і моїм товаришам не доводиться піклуватись про хвору маму і менших братиків і сестричок, про […]...
- У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора “у синьому…”: У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і ті сни і зійдуть, […]...
Categories: Твори з літератури