Минуло багато десятиліть, відтоді як писав свої новели Василь Семенович Стефаник. Уже й часи ніби інші, і життя інше, але його твори досі хвилюють читача. Та що там хвилюють! Кожна новела проймає голову пекучою, як вогонь, думкою, і нема жодної такої, яка б не краяла серце.
Примарами минулого встають герої Стефаника, але ніколи не стане минулим те, що захоплює в новелах,- прониклива щирість, людяність кожного твору.
Новела “Сини” розповідає про старого Максима, що залишився на старості літ сам. Не тому, що покинули його рідні,- доля забрала. Спостерігаючи за тим, як працює Максим, багато чого можна сказати про нього: працьовитий, вправний, землю любить і знає. Звик він працювати коло землі, у цьому вбачав і сенс життя: жити, працювати, ростити дітей, щоб “хата була ясна, аби діти росли”, щоб добробут був.
Так виховував і синів своїх Андрія та Івана.
Отож, коли приїхав старший син Андрій і сказав, що йде воювати за Україну, батько тільки з розгубленості спитав: “За яку Україну?” Він не знав гучних слів. Для нього земля й була завжди часткою Батьківщини, бо тут так само жили й батьки, й діди його. Але син, одержавши освіту, мислив по-іншому: “Підоймив Шаблев груду землі та й каже: “Оце Україна, а тут,- і він справив шаблев у груди,- отут її кров…”
Для нього невід’ємною частиною любові до цієї землі було не тільки бажання працювати на ній, але й готовність боронити її від ворога. Відвага сина сповнила гордістю серце Максима, заступивши на якийсь час навіть таку природну любов до свого дитяти, вболівання за його життя. Він тоді й іншого сина – Івана – відпустив з Андрієм.
Тільки дружина його чула материнським серцем, що не побачить синів. Розпач її був таким, що вона не витримала смерті синівської. І ось старий Максим сам. Залишився він зі своїми думами, від яких не втечеш: що залишилося на землі після нього, після його синів. І не може знайти відповіді.
Тільки ще завзятіше береться до роботи. Земля – його життя, його робота, сенс усього буття – і нині рятує його від самотності, від розпачу. Ось так без зайвих декларацій, просто і доступно розповів письменник історію людини, що любить землю свою не на словах; він віддав за неї синів своїх – кращих синів великої неньки – України.





Related posts:
- В. СТЕФАНИК. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАМІННИЙ ХРЕСТ”, “СИНИ” Варіант 1 1. В. Стефаник – неперевершений майстер… А Соціально-психологічної новели. Б Соціально-побутової повісті. В Філософського роману. Г Драматичного твору. 2. Уміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало творам В. Стефаника того болю, що гримів, як музика… А П. Майбороди. Б М. Лисенка. В Л. Бетховена. Г К. Стеценка. 3. До кого звертається Максим, кажучи: “Ти дала Сина одного, а я двох”? А До України. Б Жебрачки. В […]...
- Ідеї патріотизму й тема батьківщини у творчості Лєрмонтова В “Бородіні” з винятковою силою втілилися ідеї патріотизму, тема батьківщини й народу, у ньому яскраво виявилася цивільна спрямованість ідеології Лєрмонтова. “Фатальне” поразка генія поставлена тут у пряму залежність не від потойбічних сил, над ним вартих, як це мало місце в юнацькій ліриці поета, а від боротьби великого народу, що відстоює своє право на волю й національну незалежність. Лєрмонтовское “Бородіно” говорить про те, що саме народ є носієм “слави й великих […]...
- Новела “Сини” – Василь Семенович Стефаник Василь Семенович Стефаник Новела “Сини” У низці новел Василь Стефаник змалював пробудження в українців Галичини національної самосвідомості, наростання протесту проти національного й соціального поневолення. Пафос національно-визвольної боротьби, масове піднесення патріотичних почуттів, викликані подіями 1918 року на Східній Галичині, знайшли художнє втілення в новелах Марка Черемшини “Туга” і Василя Стефаника “Сини” . Сам Стефаник стверджував, що “Сини” написані для наших жовнірів, які повернулись з визвольної боротьби. Але є ще одна тема, […]...
- Аналіз новели “Сини” В. Стефаника У низці новел Василь Стефаник змалював пробудження в українців Галичини національної самосвідомості, наростання протесту проти національного й соціального поневолення. Пафос національно-визвольної боротьби, масове піднесення патріотичних почуттів, викликані подіями 1918 року на Східній Галичині, знайшли художнє втілення в новелах Марка Черемшини “Туга” і Василя Стефаника “Сини” . Сам Стефаник стверджував, що “Сини” написані для наших жовнірів, які повернулись з визвольної боротьби. Але є ще одна тема, що хвилювала письменника протягом усього […]...
- Два сини – дві долі Є в історії українського народу могутній і прекрасний період: це – запорозьке козацтво. Про нього написано чимало цікавих творів, і один з найкращих – повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба”, над якою письменник працював майже десять років. Змальовуючи героїчну боротьбу українців за своє національне визволення, автор показує долі героїв у єдності з народним рухом. Це були кращі люди свого часу і вірні сини України, міцні духом, багаті розумом і глибоким […]...
- “Сини мої, гайдамаки…” Т. ШЕВЧЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ Т. ШЕВЧЕНКО “Сини мої, гайдамаки…” Події 1768 року знайшли палкий відгук у серці Кобзаря. Сміливі гайдамаки, їхнє жадання волі і палка любов до поневоленої бідноти – все цебуло близьким Шевченкові, саме тому в його поетичній душі народилася найбільша за обсягом серед його поем – “Гайдамаки”. В основу поеми лягли реальні події, що мали місце на Правобережжі й уві йшли в історію під назвою […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Звеличення патріотизму в романі “Вершники” І варіант Патріотизм завжди був однією з багатьох чеснот, притаманних українським людям. У всіляких обставинах, незважаючи ні на що, боровся український народ за щастя своєї Вітчизни, за її волю. Навіть під час незрозумілих подій революції 1917 року, під час кривавої громадянської війни з’являлися серед воїнів справжні патріоти, здатні віддати своє життя за рідну землю. Цю “незвичайну рису” помітив у своїх земляках Юрій Яновський, […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” – I варіант ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Звеличення патріотизму в романі “Вершники” І варіант Патріотизм завжди був однією з багатьох чеснот, притаманних українським людям. У всіляких обставинах, незважаючи ні на що, боровся український народ за щастя своєї Вітчизни, за її волю. Навіть під час незрозумілих подій революції 1917 року, під час кривавої громадянської війни з’являлися серед воїнів справжні патріоти, здатні віддати своє життя за рідну землю. Цю “незвичайну рису” […]...
- “Сини мої, гайдамаки…” В основу найбільшого історичного твору Шевченка – поеми “Гайдамаки” лягли події 1768 року, відомі в історії під назвою Коліївщини. Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гноблення на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. Створені конфедерації виступили проти всіх, хто не визнавав Унії. А конфедерати знущалися з народу, грабували його, руйнували православні церкви. Повстання гайдамаків було відповіддю на нелюдську жорстокість конфедератів. Для написання поеми Т. Шевченко […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” – ІІІ варіант ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне сповнене цілоденної праці. На очах читача проходить одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці XIX століття дійсно багато українських селян продавали […]...
- Звеличення патріотизму у романі “Вершники” Нелегким було життя українського народу, важкою була доля української землі. Майже повсякчасно доводилося їм відбиватися від усіляких поневолювачів, загарбників, заздрісників. Так було і у роки революції, і під час громадянської війни. Але завжди знаходилися вірні сини, які ставали на захист рідної землі, мріючи про той день, коли вона вільно зітхне, набравши повні груди свіжого повітря. У це вірив і український письменник Юрій Яновський, що написав правдивий роман “Вершники”. Українська земля […]...
- Протиставлення щирого і помилкового патріотизму у романі Л. М. Толстого “Війна и мир” Головна тема роману “Війна і мир” – зображення подвигу російського народу у Вітчизняній війні 1812 року. Автор говорить у своєму романі і про вірних синів батьківщини, і про лжепатріотів, що думають тільки про свої корисливі інтереси. Толстой використовує прийом антитези для зображення як подій, так і героїв роману. Так, у першому томі він розповідає про війну з Наполеоном 1805- 1807 років, коли Росія зазнала поразки. Австрійська армія здалася. Над російськими […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у кожному рядку поета звучить ненависть до гнобителів. Шевченко!.. Його безсмертне ім’я і неповторні твори ось […]...
- Остап та Андрій сини Тараса Бульби Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні… Але […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” – IІ варіант ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Звеличення патріотизму в романі “Вершники” ІІ варіант Важко собі уявити, скільки довелося витримати червоноармійцям під час революції, під час громадянської війни. Вони змагалися за щастя рідної землі, вони хотіли бачити її вільною від іноземних загарбників, від махновців та петлюрівців. Тому такими страшними були ці війни, адже від їхнього завершення залежала доля нашого народу. Не міг пройти мимо цих подій великий український письменник […]...
- Звеличення патріотизму в романі “Вершники” – ІIІ варіант ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Звеличення патріотизму в романі “Вершники” ІІІ варіант Нелегким було життя українського народу, важкою була доля української землі. Майже повсякчасно доводилося їм відбиватися від усіляких поневолювачів, загарбників, заздрісників. Так було і у роки революції, і під час громадянської війни. Але завжди знаходилися вірні сини, які ставали на захист рідної землі, мріючи про той день, коли вона вільно зітхне, набравши повні груди свіжого повітря. […]...
- Уславлення патріотизму українського козацтва в народних думах Українські народні думи відображали події героїчного характеру, підносили ідею патріотизму. У них возвеличувалась звитяжність героїв борців за незалежність вітчизни. Герої народних дум наділені незвичайною силою, мужністю, розумом, кмітливістю. Таким узагальненим образом захисника рідної землі є козак Голота. Це відважний і дужий воїн, який завжди готовий захищати свій край від ворогів. Він розважливий, впевнений у своїх силах, досвідчений, спритний. Мужній герой Самійло Кішка з однойменної думи п’ятдесят чотири роки пробув у […]...
- Жорстокість XX століття в новелі Кафки “Перевтілення” Австрієць Франц Кафка був свідком великих і трагічних змін, то відбувалися в Європі на початку XX століття. На власні очі він бачив руйнування романтично піднесеного старого світу і не бажав йому нічого, крім загибелі. Проте письменник відчував себе частинкою цього хворого світу, що відходив у минуле. Усвідомлення своєї беззахисності перед глобальною суспільною катастрофою він яскраво висвітлив у своїй творчості. Новела “Перевтілення” вражає нас своїм песимізмом. Автор наголошує на тому, що […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити твір, який, на мій погляд, чи не найглибше виявив патріотизм і почуття національної гідності поета. […]...
- Тема твору: Тема війни в літературі Твір по роману “Донські оповідання” М. О. Шолохова. Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер. Перебували за всіх часів зрадники й боягузи, але це була крапля в морі. Війни ці […]...
- Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА Леся Українка глибоко і щиро любила рідний край. Природа України викликає. щире захоплення поетеси, сповнює серце радістю і натхненням. Красу рідного Подолля оспівує вона в поезії “Красо України, Подолля!”. Усе миле серцю письменниці на Батьківщині: Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хатки садами вкриті… Леся Українка органічно вплітає в канву твору фольклорний образ тополь, що “розмовляють з вітром в полі”. Замилування поетеси красою […]...
- Мотиви патріотизму в народних піснях Патріотичні пісні відбили титанічну бон ротьбу українського народу проти соціальні ного і національного гноблення, проти зовнішніх і внутрішніх ворогів! У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників, що яскраво відбилося в піснях цього пріоду. У одній з найдавніших звучить оголена реалістична розповідь про варварство турків і татар: За річкою вогні горять, Там татари полон ділять Село наше запалили І багатство розграбили. У поширеній пісні “Зажурилась Україна” не […]...
- Тема рідної землі у поетичній творчості Стуса Понад усе у своїй творчості Василь Стус ставив числу совість і слово правди. А доброту, любов до краси він черпав з чистого джерела народної пісні. У поетичному доробку митця однією з провідних є тема рідної землі, України. У вірші 1952 року “Навкруг Землі мої кружляли мрії” він бачить рідний край планетарно затиснутим у півкулі географічних карт, його символом є мелодія пісні, що запала в душу з дитинства. Поет гордиться отчим […]...
- Звеличення патріотизму у романі Юрія Яновського “Вершники Кипів бій. Дзижчали кулі, вибухали снаряди. Атака, атака, атака… Смерть косила людей. Скільки їх полягло, а дзот все огризався шквальним вогнем, і до нього не можна було підступити. Андрій стиснув гранату і кинувся вперед. Вибух – і десятки жал проткнули його груди, прямували до серця. Та їх затримала книга. Гаряча кров заливала сторінки. Андрій похитнувся, упав. Востаннє глянув на небо, на сонце, що, ніби на сміх, було таке сліпучо-яскраве. Друзі […]...
- Ідея патріотизму у поємі І. П. Котляревського “Енеїда” З “Енеїди” І. Котляревського звучить голос епохи, коли в країні зростало і тріотичне піднесення. Автор у жартівливому тоні говорить майже про все, до почуття батьківщини. Троянська громада зі своїм поводирем Енеєм – це велике братство людей пройнятих спільною патріотичною ідеєю, зцементованих єдиним завданням і бажанням. З троянської громади особливо виділяються образи двох рядових бійців. Хоча вони і не з “троянського племені”, “та в службі вірні козаки”, відважні юнаки, що зробили […]...
- Символічність образу камінного хреста в новелі “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. “Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,- захоплено писав Михайло Мочулевський,- ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. Стефаник відкрив нам джерело ніжних порухів селянської душі”. Єдиний твір присвятив Василь Стефаник темі еміграції. […]...
- Роль художньої деталі в новелі “Зав’язь” Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він один з небагатьох міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, речення, образ. Цей засіб письменник вдало використовує в новелі “Зав’язь”. Оповідання на кілька сторінок, а здається, що ми прочитали цілу поему про кохання, побачили життя всього села, встигли полюбити героїв. Характери головних героїв – Миколи, діда Лавріна і Соні – виписані з надзвичайною виразністю, лаконізмом і тим тютюнниківським гумором, […]...
- Сокровенні сподівання й надії В. Стефанина на державність України в новелі “Марія” В. СТЕФАНИК 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ В. СТЕФАНИК Сокровенні сподівання й надії В. Стефанина на державність України в новелі “Марія” Після виходу у світ збірки “Моє слово” В. Стефаник довго не друкувався. “Знову народилося слово” у письменника під враженням від подій Першої світової війни. Почався другий період творчості митця. Новели, створені письменником у цей час, дещо відмінні тематикою від творів, написаних раніше. В. Стефаник віддає перевагу […]...
- Трагедії вимушеної еміграції у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Читати новелу В. Стефаника “Камінний хрест” цікаво і корисно з двох причин: по-перше, вражає майстерність митця у зображенні простих людей у непростих обставинах, по-друге, викликає інтерес злободенність та актуальність поставленої у творі проблеми. Що може бути гіршим та печальнішим, коли люди, трудова або інтелектуальна еліта, у пошуках кращої долі від’їжджають за межі рідної країни. Вони змушені забути про вітчизну, покинуту землю, в якій залишилися батьки, землю, яка годувалася та розквітала […]...
- Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань. Щоб збагнути […]...
- Ідея служіння митця народові в новелі “Intermezzo” Новела “Intermezzo” написана у 1908 році після подій 1905-1907 років, пережитих автором. Вона містить відгомін цих подій, інтерпретованих М. Коцюбинським через переживання ліричного героя, якого більшість критиків ототожнюють із самим автором. Це дає нам право стверджувати, що в новелі розкривається не тільки тема служіння інтелігенції народові, але й ідея служіння митця суспільству. Почасти ліричний герой – це сам автор, стомлений безліччю “треба” і “мусиш”. Ось як говорить про це М. […]...
- Вічна тема у мистецтві – тема влади землі над людиною ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Повість “Земля” Ольга Кобилянська закінчила 1901 р. і присвятила її батькові – Юліанові. Про задум створити твір такої тематики сама письменниця в автобіографії “Про себе саму” писала: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі до одної також із життя взяті”. Отже, в основі твору – реальна подія, що сталася восени 1894 р. в селі Димка, […]...
- Роль міфа в новелі “Смерть у Венеції” Новела Томаса Манна “Смерть у Венеції” – складний твір, сповнений глибокого символічного й алегоричного змісту. Кожний образ ніби має подвійну природу: його можна сприймати реалістично і алегорично. Важливу роль у новелі відіграють міфічні сюжети й образи, що використовує автор. Але Т. Манн творить свій міф в новелі “Смерть у Венеції”, де як і в античних, біблійних міфах, подано образну модель світу. Новела починається з того, що герой, письменник Густав Ашенбах, […]...
- Митець і суспільство в новелі “Іntermezzo” У 1908 році світ отримав нову роботу видатного українського письменника Михайла Коцюбинського з доволі цікавою назвою “Іntermezzo”. Чому страшенно стомлений службою, активною громадською роботою митець пише твір, де основними героями стають сили природи, птахи, почуття? Мабуть, через те, що людина, як стверджував Коцюбинський, – дитя природи і боляче переживає порушення зв’язків з нею. Отож, щоб відновити свої сили для праці, виїжджає письменник на відпочинок, де читатиме “велику книгу природи” і […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних суперечностей – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XX століття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-ті роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину й час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя часу митці намагалися у відповідності зі своїм світоглядом […]...
- Тема колективізації та голодомору у романі-хроніці “Марія” Роман “Марія” – перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію – закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 […]...
- Духовний світ простої людини в новелі “Три зозулі з поклоном” Григір Тютюнник – талановитий український новеліст. Із його ім’ям пов’язана ціла епоха в літературі. Письменник звертався здебільшого до дитячої та юнацької тематики, але проблеми порушував цілком “дорослі”. Та це й не дивно, адже сам він із покоління воєнних та повоєнних дітей, ще й син “ворога народу”, з тих сільських хлопців, які поповнювали “пролетаріат” і на своїх худеньких плечах винесли тягар відбудови після страшного фашистського лихоліття. Про Григора Михайловича і його […]...
- Тема “Вишневого саду”: тема загибелі старих дворянських садиб Центральне місце в п’єсі займають образи поміщиків-дворян Раневской і Гаева. Вони – нащадки багатих власників чудового маєтку із прекрасним вишневим садом. У колишні часи їхній маєток приносив дохід, на який жили його дозвільні хазяї. Звичка жити працями інших, ні про що, не піклуючись, зробила Раневскую й Гаева людьми непристосованими до якої-небудь серйозної діяльності, безвладними й безпомічними Раневская, зовні чарівна, добра, проста, безпосередня, є у своїй основі уособленням паразитизму й легкодумства. […]...
- Особа автора у новелі “Я “ Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я ” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я ” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, в її свідомості та у навколишній дійсності. “Я – чекіст, але я й людина”! Сказано […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі “Я “ У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С. Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я Миколи Хвильового. Члени товариства “Спадщина” відновили могилу одного із наиталановитіших зачинателів української літератури початку XX століття. У поемі “Електричний вік” Микола Хвильовий писав: І хіба […]...
Categories: Твори на різні теми