Театр Ежена Йонеско

Related posts:

1. “Театр абсурду” Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році Самюеля Беккета з його славнозвісною п’єсою “В очікуванні Годо”. “Театр абсурду” був від свого початку для […]...
2. Твори Ежена Йонеско: Образ театра абсурду Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая 11 травня 1950 р. в театрі “Ноктамбюль” відбулася прем’єра п’єси Ежена Йонеско “Голомоза співачка”, яку по-різному сприйняли літературознавці, театральні критики, глядачі. Що це – сміливе глузування над упорядкованим життям чи результат буйної письменницької уяви? Можливо, відповідь на це запитання слід шукати на життєвих шляхах, у творчих уподобаннях драматурга? Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 р. в румунському місті Слатині, у ста п’ятдесяти кілометрах […]...
3. До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції, а роки юності – у Румунії. 1929 року він поступив на літературний факультет Бухарестського університету, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою прожив разом довге життя. Деякий час Йонеско викладав французьку мову, а румунською він видав на […]...
4. Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства. Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну і сенс, доки вона не полонила свідомість багатьох, бо тоді вона стає ідеологією. А це вже небезпечно. Йонеско застосовує своєрідну форму, змальовуючу гротескну картину перетворення людей на […]...
5. Відповіді до теми: “Театр абсурду – нова течія в драматургії XX ст.” 1. Що саме дало нове життя драмі у другій половині XX століття? Якоюсь мірою нове життя театру пов’язане із вторгненням у масову свідомість кінообразності, що посунула драматургію, а також нав’язливих “мильних опер” її телеекранів. Щоб зберегти засади інтелектуального спілкування, театр змушений був шукати нові засоби – так виникає театр обговорення, театр уявлення, дис­кусії, брехтівського “очуження” тощо. Звідси і запозичення засобів творення об­разу.3 інших мистецтв. 2. Що таке “театр абсурду”? На […]...
6. Конспект урока до вивчення п’єси Е Йонеско “Носороги” Йонеско цікавився і глибоко вивчав Бергсона, Дільтея, Ясперса, Хайдеггера, Шестова, Шпенглера та інших філософів, перекладав французькою румунських письменників Караджале та Урмуза. Театр, до якого зараховував себе Йонеско, називався парадоксальним, або “театром парадоксу”. Як відзначав сам митець, багато хто з письменників підготував появу такого театру, навіть не підозрюючи про власну причетність до його становлення. Це передусім Гоголь, Достоєвський, Кафка, Джойс, Фолкнер, особливе місце Йонеско відвів Шекспіру. Спочатку Йонеско зовсім не мав […]...
7. Ежен Йонеско та його п’єси Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року в румунському місті Слатін. Нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік. Це пов’язано з тим, що у 1950і роки сам Йонеско “відняв” у себе три роки, прочитавши статтю Жака Лемаршана про появу нової генерації “молодих драматургів”, серед яких називалося ім’я Йонеско. Його батько, юрист Еуген Іонеску, був румуном, а мати – Тереза Іпкар, француженкою, дочкою французького інженера, що оселився в Румунії. Відтак […]...
8. Проблема індивідуальності під тиском масової свідомості у п’єсі Е. Йонеско “Носороги” Іжен Йонеско – визнаний метр французької літератури, один із засновників драми абсурду, письменник, в якому, за висловом французького критика Сержа Ідугіровського, співвітчизники вбачають “їдкого спостерігача, безжального колекціоніста писра людської глупоти й зразкового знавця дурнів”. Стрижнем його п’єс байдужість повсякденності й туга за сенсом буття та справжнім життям. У п’єсі Е. Йонеско “Носороги” показана дивна історія перетворення людей на носорогів. Персонажі п’єси дуже здивувалися появі перших товстошкірих. На вулицях міста, вкрай […]...
9. Ежен Йонеско та його п’єса “Носороги” Ежен Йонеско відзначав, що для кожної зі своїх п’єс він обирає особливий стиль і мову. Ця думка підтверджується його знаменитою драмою “Носороги”. В ній, здається, зникає явна абсурдність, а в текст проникають. не умовні, життєподібні художні елементи. “Носороги” – не “антип’єса” на кшталт “Голомозої співачки” з її донезмоги перебільшеним “англійським інтер’єром”, героямимаріонетками і абсурдними сюжетними ситуаціями. Якщо “Голомозу співачку”, яку Йонеско назвав “найабсурднішою” і “найбезладнішою” зі своїх п’єс, він позбавив […]...
10. Театр Зощенко Театр Зощенко – це 10 п’єс, 8 одноактних комедій, 2 лібрето, безліч сценок, мініатюри для естради. Він писав для театру й про театр. Так чи інакше, конкретний аналіз не обходиться без залучення рамки ігрових театральних категорій: терміни “клоунада речей”, “особа й маска” – обов’язковий супутньому аналізу інструментарій. И все-таки – що таке Театр Зощенко, його корінь, традиції, природа й характер, жанрові особливості? Театр Зощенко – явище багатобічне, не закріплене тільки […]...
11. Драматургія і театр – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Драматургія і театр Новий український театр виник, як і вся нова українська література, на тлі занепаду феодально-кріпосницького ладу і появи нових соціально-культурних відносин у суспільстві. Українські шкільні театри, які досягли піку свого розвитку в першій половині XVIII століття, зникли вже у середині століття внаслідок заборони, а також реорганізації духовної академії. Але традиції шкільного театру після його занепаду не зникли, трансформувавшись у вертепи, ярмаркові балагани, а з кінця XVIII століття – […]...
12. А. П. Чехов і театр Театр був для Чехова першим коханням. Цій любові він залишався вірним усе своє життя. Театр створив Чехова, і драматург відплатив йому тим же – він створив театр. Чехов нерідко зарікався писати для театру, але він не міг не повертатися до нього. Характерно також і те, що жанр водевілю він віддавав перевагу високим жанрами театру. Відомо: Вишневий сад Чехов задумав як чотириразовий водевіль, де чорт буде ходити ходором. Мрія написати хороший […]...
13. Урок вивчення п’єси Е. Ионеско “Носороги” Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Тема уроку: Е. Йонеско “Носороги”. Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу “омасовлення” людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів. Мета уроку: познайомити учнів із життям та літературною діяльністю французького драматурга XX ст. Ежена Йонеско – представника “театру абсурду”, розкрити зміст п’єси “Носороги”; розвивати вміння аналізувати твір; формувати світогляд учнів. Епіграф: Я людина і буду нею до самого […]...
14. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим. В кінці 50-х років у Бобринці починає свою діяльність М. Кропивницький. Він походив з бідної дворянської родини, мати його була вчителькою музики, тому вдома панувала атмосфера співу, музики, […]...
15. Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид” Легендарним прототипом образу А. послужив персонаж християнської легенди, що виникла в пізнє середньовіччя. Згідно з легендою, коли Христа вели на Голгофу, він, стомлений вагою хреста, хотів присісти біля будинку одного єврейського ремісника, але той, озлоблений і змучений роботою, відштовхнув його, сказавши: “Іди, не зупиняйся”. “Я піду, – сказав Христос, – але й ти будеш ходити до кінця віку”. З тих пір А. приречений на вічне життя і вічне поневіряння, до […]...
16. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
17. Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію театральних видовищ брала на себе держава, і з середини V ст. до н. є. з […]...
18. Експресіоністський театр Леся Курбаса З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” , життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство й музику, створював “звукові пейзажі”. За твердженням критиків, його постанову “Золотого черева” на харківській сцені […]...
19. Похід у театр І Нещодавно наш клас ходив до театру, а я потрапив туди вперше. Коли ми тільки-но ввійшли всередину, мені пригадався вислів про те, що театр починається з вішалки. Раніше я не міг зрозуміти, чому, але тепер усе стало на свої місця. Навіть із самого холу ти потрапляєш ніби до іншого світу – з гамірливої вулиці до спокійного, таємничого світу героїв, емоцій та дій. І важкі штори на дверях до глядацького залу […]...
20. Театр у Давній Греції. Есхіл “батько трагедії” Як не дивно, театр виник з обрядових пісень – дифірамбів, які виконувались на честь бога землеробства та виноградарства Діоніса на святах Діонісіях. Про бога виноградарства були складені міфи та легенди, які розповідали, що він привіз на кораблі із заморської країни виноград, до того не відомий грекам. Тому на святі в честь Діоніса часто зображували в’їзд бога на “корабельному візку” . Веселу народну ходу супроводжували цапоногі сатири, які танцювали і співали […]...
21. Давньогрецький театр: еволюція трагедій Якісно нового змісту і форми трагедія набула після появи на театральному горизонті Есхіла. Талановитіший за своїх попередників, він настільки вдосконалив трагедію, що його по праву вважають “батьком трагедії”. Саме у його творчості трагедія остаточно оформилася як драматичний жанр. Перш за все слід відзначити введення Есхілом другого актора. Це значно збільшило діалогічну частину п’єси: діалог тепер міг відбуватися не тільки між актором і корифеєм, але й між двома акторами, а також […]...
22. Мир – театр. А хто в ньому хто? Ще в часи Всесвітнього потопу Ной у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, є своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні про театр не можна не відзначити, що театр без глядачів не театр, а без акторів – і поготів. Кожній людині […]...
23. Наше життя – театр абсурду Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло уміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть до демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус зіткнувся з епохою Брежнєва – Щербицького і зрозумів, що вона рухалася тільки з тими, що вгорі, давила чобітьми, не дбаючи […]...
24. Давньогрецький театр: передумови виникнення драми Історія античного театру містить чимало суперечностей, певних неточностей. Не дивно, що деякі її питання викликають і у школярів, і навіть у студентівфілологів труднощі при вивченні. Тому не буде зайвим ще раз звернутися до цієї теми і зробити акцент на так званих”проблемних”питаннях. Антична драма, як відомо, з’явилася в VІ ст. дон. є., коли на зміну первісному ладу вже остаточно прийшов рабовласницький устрій і особистість почала активно стверджувати власну позицію в суспільстві. […]...
25. Давньогрецький театр: театральне мистецтво як синтез мистецтв “Драма” погрецькому означає “перебіг дій”, але найбільше здивує сьогоднішнього читача фактична відсутність дії у грецькій трагедії. Заледве намітившись у діалозі, вона, здається, навмисне гальмується просторим монологом або стилістично ускладненою піснею хору. І справді, античний автор зовсім не дбав про те, щоб на оркестрі зображувати саме дію. Не чекав і глядач на розгортання дії, адже афінський глядач був обізнаний з міфом, він знав, що спіткає того чи іншого героя. За таких […]...
26. Відповіді до теми: Есхіл “Прометей закутий” давньогрецький театр 1. З яких трьох основних частин складався давньогрецький театр? Відповідь: З орхестри, скене, театрону. 2. Який основний конфлікт зображено в трагедії Есхіла “Прометей закутий”? Відповідь: Зіткнення влади деспота Зевса з правдоборцем Прометеєм. 3. Коли закінчаться страждання Прометея? Відповідь: Коли Зевс зійде з трону. 4. Кому розповідає Прометей про те, яких ремесел він навчив людей? Відповідь: Океанідам. 5. Хто з дійових осіб трагедії називає Прометея “вогне-крадцем”, “мудрієм гостроязичним”, “богів зрадливцем”, а […]...
27. Драматургія другої половини XX століття У перше післявоєнне десятиріччя у зарубіжному театрі відбуваються великі зміни. Виникають нові течії, з’являються нові імена. Помирають видатні драматурги, лауреати Нобелівської премії: у 1946 – німець Гергарт Гауптман, у 1949 бельгієць Моріс Метерлінк, у 1950 – ірландець Бернард Шоу, у 1953 – американець Юджин О’Ніл. 1956 пішов з життя Бертольт Брехт. У драматургію приходять нові особистості і нові течії. У Франції на провідних ролях продовжує перебувати інтелектуальна драма, у контексті […]...
28. Виникнення творів “театру абсурду” Драми “абсурдистів”, які шокували і глядачів, і критиків, нехтували драматичними канонами, застарілими театральними нормами, умовними обмеженнями. Бунт авторів “театру абсурду” – це бунт проти будь-якого регламенту, проти “здорового глузду” й нормативності. “Не мати інших меж, окрім технічних можливостей машинерії, інших норм, окрім норм моєї уяви”, говорив Е. Йонеско. Фантастика у творах абсурдиз-му змішується з реальністю. Змішуються жанри творів: у “театрі абсурду” ми не знайдемо “чистих” жанрів, тут панують, за визначенням […]...
29. Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. 2. Принцип “активності” й експресіонізм. ІІ. Створення “епічного театру”. ІІІ. Принципи “епічного театру”. 1. Намагання впливати передусім на “розум”, а не на “серце”. 2. Значення боротьби за інтелектуальність мистецтва. 3. Критичне ставлення до природи й суспільства. 4. Ефект “очуження”. ІV. “Реалістичність” театру Б. Брехта....
30. Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” . ІІ. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого. 1. Порівняння героїв двох комедій. 2. Протест батраків у хазяйстві Пузиря. 3. Певне позитивне значення слова “хазяїн” стосовно образу Пузиря. ІІІ. До яких роздумів приводить нас комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”? ....
31. Інтелектуальний характер драматургії Б. Шоу 1. Б. Шоу – драматург-новатор. ІІ Особливості драматургії Б. Шоу. 1. Особливе світовідчуття. 2. Конфлікт ідеологій. 3. “Філологічний конфлікт” у п’єсі “Пігмаліон”. . За звичайною фабульною колізією ховається серйозніший кон­флікт, ідеологічний: Б. Шоу наголошує на тому, що мова характеризує люди­ну не менше, ніж походження, визначаючи її соціальну приналежність.) 4. Художні прийоми. ІІІ. Місце творчості Б. Шоу у драматургії XX століття....
32. Магічний реалізм. Драма абсурду “Магічний реалізм” – це реалізм, в якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний передовсім латиноамериканській літературі. В 1950-60-х рр. латиноамериканська література пережила справжній “бум”. З’явився навіть спеціальний термін “карибське чудо” в літературі. Вона стала загальновідомою у всьому світі, виникла ціла плеяда прекрасних письменників і поєднувала їх схильність до “магічного реалізму”. Вперше застосували термін М. А. Астуріаста А. Карпентьєр. В традиціях […]...
33. І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, всю фізичну і моральну красу селянина-трудівника, психологічно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б’ються […]...
34. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Завдання для самоконтролю 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? Яка роль української інтелігенції в цьому процесі? 4. У яких напрямках відбувались становлення і розвиток […]...
35. Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. Особливість п’єс Бернарда Шоу. Найвагоміший елемент у “драмах-дискусіях” Б. Шоу – блискучий пара­докс. Гармонійне поєднання міфологічної основи та сучасності у драмі-дискусії “Пігмаліон”. Утвердження у п’єсах Б. Шоу моральних якостей простих людей. Гостра соціальна критика у “драмах-дискусіях” Б. Шоу. Бернард Шоу – великий драматург і яскрава, оригінальна особистість....
36. Ніщо так не дивує мене, як банальність …люди, втративши всі принципи І здатність до самостійного мислення, З жахливою легкістю йдуть за будь-якими Гаслами. Б. Ємельянов У дванадцятому класі ми познайомилися з різними напрямками літератури XX століття. Мені здається, це був найбільш бурхливий час для розвитку мистецтва. Уявляю себе на величезному полі літератури й мистецтва. Бачу одне, друге, третє століття. Щось виразніше бачиться, а щось – не дуже виразно. На розлогому Полі переді мною виникає ніби літературна карта, […]...
37. Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До початку XX ст. критичний реалізм вичерпав свої можливості і занепав. Розчарування письменників у цьому творчому методі зумовило появу натуралізму та неоромантизму, у яких не було типізації та узагальнення життєвого матеріалу. Натуралісти, полишивши соціально-психологічні узагальнення, звернулися до […]...
38. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт був найвизначнішим німецьким письменником свого покоління і, незважаючи на існування Й-Ф. Шіллера та Г. Клейста, […]...
39. Відповіді до теми: “Література класицизму” 1. Що таке класицизм? Класицизм – це естетична художня система, що почала складатися з кінця XVІ ст. в Італії, а потім поширилася в інших країнах Європи і проіснувала до по­чатку XІX ст. Найвиразніші зразки класицизму належать французькій літературі. Назва “класицизм” підкреслює той факт, що митці цього напряму наслідували античну “класику”. 2. Назвіть основні риси класицизму в театрі та наведіть приклади з прочитаного. Ці риси є наслідком захоплення античним театром, у […]...
40. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...