Світ уявлень і вражень малого Сашка

Світ уявлень і вражень малого Сашка Коли читаєш рядки повісті О. Довженка “Зачарована Десна”, то неначе дивишся на все очима Сашка. Він ще не встиг пізнати дорослий світ, і тому для нього все навколишнє – велике, таємниче й дивовижно-захоплююче. Навіть смерть, страшна, невблаганна смерть – це радість: “Яка то радість, коли помирає прабаба!” На поминах дитина могла досхочу наїстися…

Допитливий малий Сашко – дуже мрійлива дитина з неабиякою уявою. Пізнаючи світ, він поринає у нього з головою. Безмежність Всесвіту сприймається хлопчиком як щось звичайне, і все, що оточує його, здається, ніби існує вічно: “Хата ніби виросла із землі, ніби ніхто її не будував”. Для Сашка в його очах все жило подвійним життям, навіть потворне містило в собі частинку прекрасного. В повісті з’являється образ коней, які в уяві хлопця були красивими і сильними.

Насправді ж вони були худі та коростяні, працювали весь вік і помирали за роботою. Таким же “подвійним зором” бачимо ми і батьків малого Сашка. Батько був чоловіком, з якого можна було писати богів чи апостолів, – з великими дужими роботящими руками та розумними сірими очима.

Для Сашка він був чоловіком незвичайним: “…скільки крилося у ньому багатства”, але топив свою тугу в склянці горілки через злиденність життя. Знедолена мати, яка поховала 12 дітей, прекрасна своєю душею та роботящими руками. Дивовижні уявлення і враження Сашка переплітаються, стають схожими на казку, в якій головні герої складають єдиний образ народу.

Того народу, складовою частиною якого так гостро відчував себе О. Довженко.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Світ уявлень і вражень малого Сашка

Categories: Твори з літератури