Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя.
Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на жерстяне. Воно стукало одне об одне, начебто намагалося зігрітися.
А ось горобина давно скинула своє листя, і тільки жмутики гіркуватих оранжево-червоних ягід робили дерево ошатним. Від нього неможливо було відвести око. Під вагою снігу деякі ягоди не утрималися на дереві і червоними крапельками упали на снігове покривало.
У кронах горобин завжди стоїть пташиний гомін. Упали в око невеликі сірі співучі птахи з червоними грудьми. Це снігурі. Коли вони злітали, здавалося, що чиясь невидима рука підкидає жменю горобини. Я люблю тихо підійти до полум’яніючої горобини і послухати пташині голоси, а ще помилуватися снігурами.
Однак птахи кудись зникли. Чи то горобина їм не сподобалася, чи то я їх налякав, тільки я більше не бачив на цій горобині снігурів.
Вдома я намалював снігура, наклеїв малюнок на картонку і підвісив на дротику, начебто ялинкову іграшку, на гілку горобини. Я подумав, що, може, картонний снігур зверне увагу своїх живих побратимів.
Одного разу я прийшов до знайомої горобини. Мій намальований снігур розгойдувався на вітрі. Горобці не звертали на нього ніякої уваги. І раптом на сусідній гілці я побачив сірого птаха з червоними грудьми. Снігур діловито заглядав у крону дерева, де метушилися ще такі ж птахи.
Він покосився на мене, тренькнув і спурхнув з гілки. З крони зірвався снігур і, низько пролетівши над моєю головою, описавши півколо, повернувся на гілку. У мого снігура з’явилися друзі.





Related posts:
- Осінній парк – І варіант 8 клас I варіант Літо проминуло якось непомітно. Ось і осінь. Дерева виграють червоними барвами, немов їх запалили, тож вони і горять. Мене так і тягне до парку, де в цей час не дуже багато людей. Там дідусь на лавочці гріється під по-осінньому ласкавими променями сонця, а там молода матуся гойдає дитинку, бавить її жовтим листям. Повітря прозоре і чисте, ще тепле, пахне яблуками та вологою землею. Жовтогаряче листя ласкаво […]...
- Осінній ліс – I варіант I варіант Осінь – найчарівніша пора року. Природа спеціально обирає найбільш яскраві та соковиті фарби, щоб потішити око перед довгим зимовим чорно-білим сном. Це особливо помітно в осінньому лісі. Я дуже люблю ліс. Коли я потрапляю туди, то ніби опиняюсь в чарівному царстві, дивному і загадковому світі, де все живе за іншими законами. Навіть плин часу тут інший. Чарівниця-осінь розфарбовує гілки червоними, багряними та золотими мазками. Щедрою рукою розкидає вона […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІІІ варіант 8 клас III варіант Нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. Випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби. Білі коні зими… Де пролинуть вони, Там земля у снігах голубіє… Я вийшов на вулицю і не впізнав її. Тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж […]...
- Осінній парк Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А там і листопад огорне […]...
- Жовтень зриває листя Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. У гіллі пурхають, щебечуть, цвірінькають зграйками перелітні птахи. Вони співають наповнені життєдайними звуками. Вони співають […]...
- Моя улюблена пора року – X варіант 6 клас X Варіант Моя найулюбленіша пора року – осінь. Восени все навколо стає таким прекрасним, наче в казці. Листя змінює свій звичний зелений колір на різнобарвний букет, ніби кожне дерево одягає свою сукню. Берізки переодягаються в золоті шати, каштани стають темно-червоними, клени перетворюються на багряні вогнища. Кривавими плямами кидаються у вічі стиглі китиці горобини. Осіннє повітря стає чистим і прозорим, неначе кришталь. Здається, зробиш невірний рух – і воно […]...
- Осінній ліс – IV варіант І V Варіант Кожне дерево в лісі живе своїм життям, по-своєму розвивається, по-своєму шумить. І восени всі дерева різні. З дуба, наприклад, листя не осипається восени, а тільки побуріє. І довго, часто аж до весни, серед білого снігу темніє його цупке листя. Він вклоняється вітру, як лозина, не тріщить, не тремтить як осика, не стогне, як сосна. Якщо вітер сильний зашумить дуб і шумить довго і завзято. Його низький голос […]...
- Твори письменників-модерністів: Відродження Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Не жалію, не зову, не плачу Не жалію, не зову, не плачу, Все мине, як з білих яблунь дим. Прив’ядання золотом позначений, Я не буду більше молодим. Серце, ти вже так не будеш битися, Перем’яте памороззю літ, Сторона березового ситцю Не заманить босого в похід. Дух бродяжий, ти не той, що зроду На вустах вогнем палахкотів. Де ж узять колишню свіжу вроду, Шал […]...
- Осінній парк – ІІІ варіант 8 клас III варіант Ось і прийшла осінь. Тільки зовсім недавно дерева в парку радували нас буйною зеленню, і от зелене листя пожовкло, заблищало золотом і почало повільно падати на землю. На вулиці ще тепло, а птахи вже збираються відлітати у вирій. Старий парк ніби завмер, прислухається до кроків осені. Знає він, що зовсім скоро теплі тихі вересневі дні закінчаться. На зміну вересню прийде жовтень, умиє парк сльозами дощів. А […]...
- Прекрасний зимовий день у моєму місті Зима наскочила зненацька. Ще вчора на землі під деревами лежали золоті кола опалого листя. Ця жовтизна поступово мерхнула – свою справу робили нічні тумани, дощі, прохолода, що ставали все сильніше і сильніше. До вечора наступив якийсь дивний затишок. Небо було бузковим, і на його тлі особливо чітко вимальовувалася чорна хмара ворон, що кудись летіли, начебто поспішали укритися від негоди, що насувається. Мені здалося, що вночі до кімнати з вулиці лилося […]...
- Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
- Подих осіни. Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. Незабаром дерева […]...
- Твір “Осінній ліс’ або “Опис осіннього лісу” Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в […]...
- Літній день – Твір-опис Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймищі. До вечора жара спадає. […]...
- Осінь, листопад: опис природи пізньої осені Листопад. Холодно стає. , всі частіше заряджає дрібний без перепочинку дощ, затягаються тумани. Назва в місяця – Листогной, тому що дерева скидають свої останні листи. Погода, особливо, здається холодної з дощем і мокрим снігом. Природа готова до зими. От-от і ляже сніг. Листопад: похмурі дні Опис природи пізньої осені листопада Всі молчаливей і сумнішай стає осінь. Прийшла пора для пізньої осені – місяць листопад. Зовсім рідко стало з’являтися сонце. Купчасті […]...
- Зимовий ліс Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. Входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. Навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. Віковий дуб-богатир має ім’я казкового царя Берендея, берізку назвали Снігуркою. А от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера Чорне одержали ім’я Подружки-Зеленушки. Одного разу ми допомагали працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба. […]...
- Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Зима в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу зимового часу року Кристальний день Дерева в лісі Біляча пам’ять Сніжки Народження місяця Кристальний день Закінчили полювання на зайців: почалися подвійні сліди, заєць ганявся за зайцем. День весь блискав кристалом від зорі до зорі. Серед дня сонце значно пригрівало, вітерець погойдував гілки дерев, і тому падали фігурки, розсилалися в повітрі пилом, і цей дрібний пил знову злітав і блискав на сонце […]...
- Твір “Початок зими” Ось на календарі вже й перше грудня. Закінчилася осінь – впало листя з дерев, відлетіли в теплі краї птахи. С кожним днем стає все холодніше. Вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. Сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. Природа завмерла в очікуванні першого снігу. Час від часу підіймається сильний вітер, боляче б’є в обличчя. Ми відчуваємо морозний подих зими. Лісові звірі поховалися в теплих норах. Вуличні коти […]...
- Нарешті сніг! Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! Тільки одного разу сніжок ненадовго припорошив місто, але вже за годину-другу почав танути. Утворилась мокротеча. Це мені зовсім […]...
- Одного разу у гідропарку Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його оперізують мала річка і канал. Уздовж берегів у гідропарку ростуть верби. Це старі, розлогі дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато сучків. Поруч лежать старі дерева, що впали від часу, або їхні масивні гілки, що, немов човни, повстромлялися у прибережний мул. От на цих напівзанурених у воду стовбурах люблять відпочивати качки. їх у нашому гідропарку багато. Вони […]...
- Твір художній опис весняної квітки / улюбленої квітки/ квітки навесні Тільки-но в повітрі в повіє весною, з-під торішнього листя починають з’являтися маленькі квіточки. Природа навколо ще гола, сіра, клапті брудного снігу лежать навколо, холодні джерельця. А ця рослина вже розгортає свої пелюстки серед мокроти та холоду. Ідеш вулицею, і несподівано в око впадає маленьке свято весни на чиїсь клумбі! Це свято – квіточки крокуси. Їхні ніжні пелюстки ледве видно від землі, стеблинка коротка. Листячко блискуче та вузеньке, наче смужка або […]...
- Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
- Осінній ліс – IІІ варіант III варіант Осінній бір, бурштинний, аж дзвінкий. Таїть в собі музично-мрійну душу, І я боюся таїну порушить Наївним словом, дотиком руки. Б. Чіп Вже в кінці серпня повітря помітно холоднішає, особливо вранці. Часто ідуть дрібні невпинні дощі і земля залишається мокрою надовго, вже не просихає так швидко, як влітку. Вітер дме безперестанку і далеко розносить вже дозріле насіння трав і дерев. Де-не-де листя на деревах вже починає жовтіти. Кожного дня […]...
- Танок хурделиці Ліс дрімає, огорнутий теплою ковдрою снігу. Злегка погойдуються верхівки засніжених дерев. Угорі виблискують вечірні зорі. Але що це? Несподівано налетів розбишака-вітер, почав несамовито гасати між деревами, зриваючи з них білі капелюхи. Все навколо піднялося, закружляло. Загули розбуджені дерева. Почали гнутися, хилитися в різні боки їхні гілочки. А хурделиця витанцьовувала все швидше та швидше, ні на мить не зупиняючись. Не було видно нічого. За хмарами сховались переполохані зірки. Тільки вранці стомлена […]...
- Пташка на калині Одним з найвидатніших витворів українського мистецтва є петриківський розпис. Він бере свій початок від писанкарства, яке виникло на ранньому етапі культури слов’ян Придніпров’я. З-під пензля майстрині народного розпису Тетяни Пати народився справжній витвір мистецтва – розпис “Пташка на калині”. На кущі калини зображена велична пава між гіллям. Під вагою великої птахи тоненьке стебло калини навіть не прогнулося. Пава неначе зависла в повітрі, а її маленькі лапки ледь торкаються куща. Гілля […]...
- Під зеленим шатром лісу Під зеленим шатром лісу Настало гомінке літо, і ліс весело зашумів зеленим віттям. В оксамитовому вбранні стоять дерева. Голосно виспівують птахи, перелітаючи з гілки на гілку. А солов’ї аж заливаються від захвату! Пахне свіжістю, а ще суницями, що де-не-де визирають з-під тоненького листячка шовкової травиці. То тут, то там між пухнастими ялинками та смереками вишикувалися рядочками гриби-маслюки. – Доброго дня! – привітався до них хазяйновитий їжачок. ” Гриби наче злякалися […]...
- Як з’явилися проліски Розказують старі люди, що в давнину зима була дуже люта. Щороку Весна виходила на двобій із нею, але часто Зима перемагала, і тоді панувала увесь рік. І одного разу люта Зима знову взяла верх над ніжною Весною, закрила її в темниці і сказала: “Ти вийдеш звідси тільки тоді, коли станеться диво – посеред снігу зацвітуть квіти”. Засумувала Весна, а ще більше загорювали всі звірі і птахи на землі, які вже […]...
- Як ми потрапили під грозу Як ми потрапили під грозу Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя. Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу. Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла. Скоро […]...
- Птахи полетіли на південь Щоб потрапити до нашого старого парку, треба пройти затишним пішохідним мостом через невелику річку. Вона протікає через усе місто. Коли дивишся на неї з моста, здається, що вода в ній нерухома, але, як тільки вітер кине на воду листя з дерев, помічаєш, що річка все-таки рухається. Лист, немов маленький човник, плавно сковзає за течією, що підганяється вітерцем. Але іноді здається, що не вітерець підганяє лист до води, а ластівки, що […]...
- Казка про весну 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Цього року зима видалася морозною й сніжною. Настав березень, але зима ще нотувала віхолами. Здавалося, що холоди ніколи не покинуть наш край, та одногодня раптом потеплішало. Ріка зламала кригу, наступного дня вода очистилася під льоду, і на легкому човні без весел і вітрил припливла в наш край Весна. Місяць Квітень кинувся їй назустріч і став вибачатися, що погано підготувався до її приходу: розтопив не всі кучугури […]...
- Два кольори мої, два кольори Як гарно на квітчастому лузі раннього літа! Зачаровано вбираєш зором багатобарв’я кольорів: і ніжну зелень трав, і переливне буяння квіту, і казкові бризки сонця. У серці ніби звучить спів красі рідної природи. Подивіться на чари буйноквіття, помилуйтесь насиченістю її кольорів! Це ж невимовна краса. Споконвіку дивовижний світ кольорів вражає нас відтінками барв. Вічна симфонія барв і невтомне пізнання людиною кольорової загадки світу триватиме завжди. Манять нас пахощами і поєднанням барв […]...
- Гарно в рідній стороні! Гарно в рідній стороні! Чи бачили ви коли-небудь, як під яскравим, сяючим, променистим блакитним небом золотом віддзеркалює земля? Це – пшеничні поля моєї рідної, батьківської сторони. Чи ви чули, як бринить прозоре, кришталево чисте повітря веселою й радісною піснею пташки, як вдоволено гуде джміль, як шелестить, шурхотить листя під дотиком вітерця? Це – голос моєї землі. Чи торкалися ваших вій лагідні сонячні промені, ваших скронь – гілочки беріз, ваших рук […]...
- Золтава осінь Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке […]...
- Наш струмок Ми живемо поряд зі струмком. Це справжня оаза у центрі великого міста. Мені подобається ходити до струмка по воду. Вона чиста, “м’яка” і добра на смак. Чай, заварений на цій воді, дуже смачний. Стежина до струмка біжить униз. І ліворуч, і праворуч неї ростуть дерева. Ось родина струнких берізок золотіє у сонячному промінні. Під подувом легенького вітерцю срібліють осики. А ось алея величних ялин, насаджених добрими людьми. На верхівці кожної […]...
- Лісові друзі Лісові друзі Крокую лісовою стежкою, милуючись незвичайністю природи. Ось стоять столітні велетні дуби, розкинули своє лапате розложисте гілля. Вітер-пустун перебирає листя, утворюючи хвилеподібний шум. Навкруги виструнчилися нарядні берізки, похитують довгими косами, наче запрошують до розмови про свою білостовбурову красу. Дикі кислиці та груші пропонують відвідати виплекані сонечком щедрі плоди. А ондечки виграють густим багрянцем китиці горобини. Дізнайся-но, чи будуть люті морози цієї зими? Тріпоче безперестанку полохлива осика неспокійним листям; візерунчасті […]...
- Листопад – явище природи Життя дерева в помірних широтах строго підпорядкована річному циклу. І щоосені по цьому вічному природному “розкладу” у лісах, парках і садах починається листопад. Явище для нас настільки звичне, що багато хто навіть не замислюються, наскільки складні цей процес і яке мудре рішення обрала природа для захисту рослин від холодів. Для чого потрібний деревам листопад? Листи – це легені дерева. Без них неможливий фотосинтез – процес, що є для рослини й […]...
- Осінь. Зимовий вечір. Твір-опис Ще дуже тепло, але вже смутно від заходу збіглого літа. Дерева скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони втомилися й хочуть спати. Невгамовні дрібні павучки з неймовірною швидкістю плетуть павутини, і ти, не бачачи, зриваєш їхньої пастки. Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається в дорогу, хтось, од’ївшись за літо, готується до зими, а молоді виводки надзвичайно активні, пурхають, б’ються. Вони ще не знають, що таке зима й […]...
- Оповідання на вільну тему Справжні друзі Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи. У дворі нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я навіть не пам”ятаю коли її там ще не […]...
- Опадає листя Мені дуже подобається спостерігати, як восени з дерев опадає листя. Я помітила, що з різних дерев воно опадає у різний час. Найперше листя опадає з кленів і берізок, а найпізніше – з дуба. Мені здається, що завдяки цьому тривалість листопаду збільшується, і ми маємо змогу довше милуватися красою природи. Ще я помітила, що у різних дерев. осіннє листя буває різного кольору: жовте з усіма можливими відтінками, червоно-коричневе, багряне. Бабуся пояснила […]...
- Перші весняні квіти – IІ варіант 6 клас Перші весняні квіти II варіант Закінчилися сильні морози, і на всьому відчувається подих весни. Коли розтанули останні острівці снігу і запарувала земля, під весняними променями сонця з’явилися між деревами в лісі перші підсніжники. Мов лезом ножа, пробивають вони товстий килим торішнього листя. За легендою, коли Бог створив траву, різні дерева і квіти, то подарував їм і різноманітні кольорові відтінки. Під кінець Бог створив сніг і сказав до нього: […]...
Categories: Твори з літератури