Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу.
Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! І ми вже не помічаємо цього перебільшення, бо образ Павлуся захоплює нас, викликає особливу симпатію; його хочеться наслідувати і бути на нього схожим.
Ось Павлусь вирушає в далекі й небезпечні мандри на пошуки сестри, яку щиро любив. Ні лихі часи, ні повна невідомість не зупиняють юного героя, бо його надихають рішучість і сміливість старших співвітчизників-запорожців. Він намагається насамперед собі довести, що гідний їх, вірних захисників нашої землі від татарських набігів.
Андрій Чайковський не ідеалізує Павлуся. Хоч, звісно ж, у першу чергу, наділяє його найкращими рисами, за які хлопця не можна не полюбити. Щодо мене, то я схиляюсь перед патріотизмом сміливого Павлуся, його присягою на вірність рідному краєві, яка звучить у внутрішніх монологах героя, а також перед щирістю та м’якістю душі, теплотою та ніжністю почуттів.
Навіть те, що він нібито поступається совістю і вдається до хитрощів і обману татарина, який хотів повернути хлопця до двору Сулеймана, можна виправдати. Ним керувала мета будь-що вижити, щоб здійснити свою мрію – знайти сестричку Ганнусю і визволити її з неволі. Цій благородній меті були підпорядковані всі його вчинки і поведінка, поки не здійснилася його зустріч з сестрою.
Гадаю, образ Павлуся надовго запам’ятається не тільки мені, а й моїм одноліткам, бо хвилює й сповнює душі щирою любов’ю до рідної землі та її історії.





Related posts:
- Чим сподобався і запам’ятався мені Павлусь – герой повісті А. Чайковського “За сестрою’? Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! […]...
- Павлусь – відважний лицар і герой Ів Повість Андрія Чайковського “За сестрою” справила на мене неабияке враження. Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою рідну землю від турецько-татарської навали. Головним героєм цього твору являється п’ятнадцятирічний хлопчик Павлусь. Мене вразила його рішучість та відважність. Він є своєрідним героєм-богатирем із народних дум, адже він часто потрапляє, але потім знаходить вихід із таких ситуацій, які звичайному хлопчаку не під силу. Письменник дещо перебільшував фізичні можливості […]...
- Твір за повістю Андрія Чайковського “За сестрою” Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії […]...
- Відповіді до теми: “Ти знаєш, що ти людина?” 1. Схарактеризуйте образ Павлуся з твору “Скарб” О. Стороженка. Яке прізвисько йому дали? Чому? Павлуся з дитинства не привчили до роботи. Спочатку мати все за нього робила, потім, коли хлопець залишився сиротою, наймит та наймичка почали піклуватися про нього на прохання матері. Павлусю дали прізвисько Лежень, бо він майже не виходив із дому і не займався нічим корисним. Усе його життя перетворилося на беззмістовне існування. 2. Поясніть, як автор твору […]...
- Що ж таке щастя? Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо […]...
- Щастя приходить лише до щасливих людей! Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя – це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди у нас успіх – щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян з казки О. Стороженка “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на […]...
- ПЛАНИ – I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК ПЛАНИ Історична основа повісті І. Франка “Захар Бернут” 1.Поняття про історичну повість. 2.Історичні події повісті І. Франка “Захар Беркут”. 3..Відмінність історичної повісті від наукового викладу історичних подій. Славна тухольська громада 1. Закони тухольської громади. 2.Особливість громадської ради. 3. Старійшина тухольської громади. 4.Охоронці громади. Мужність і відповідальність козаків 1.Козацьке братство. 2.Ставлення до відступників від віри. […]...
- Державний суверенітет Державний суверенітет План 1. Зміна усталеного ходу історії. 2. Незнищенність державницької ідеї: А) жорстоке викорінення генетичного коду; б) написання історії своєї землі; в) гордість за національну належність. 3. Яку державу збудуємо? Наприкінці XX століття відбулася незвичайна подія в історичній долі України. Першого грудня 1991 року народ одностайно проголосував за державну незалежність, тим самим засвідчивши перед усім світом незбориме прагнення до волі. Кривавою та жорсткою була дорога через століття до жаданої […]...
- Образ Павлуся в повісті “За сестрою” Повість А. Чайковського “За сестрою.” була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі. Але мені сподобалося те, що “За сестрою” – не просто твір про історичні події, а повість про пригоди, мандри, вірність і мужність. Головний герой повісті – підліток […]...
- “Що таке на світі щастя?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” 7 КЛАС “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО “Що таке на світі щастя?” Щастя… Воно велике і багатогранне. Для щастя немає однозначного визначення, єдиної формули, єдиного рецепта. Але люди завжди прагнуть бути щасливими. Тисячі мудреців намагаються зрозуміти феномен щастя, але кожен розуміє його по-різному, бо у кожного своє щастя. Існує безліч висловлювань про щастя. “Не женися за щастям – […]...
- Мої роздуми над романом “Собор” У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На такс питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 ропі, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” благополуччя, скерованим проти серйозних суспільних вад. Для роману, вилученого з літературного процесу на вісімнадцять років […]...
- Доля України в романі “Волинь” Найвизначнішим творчим досягненням Уласа Самчука є роман-епопея “Волинь”. У ньому письменник одним із перших глибоко і відверто розкрив антилюдяність більшовизму, вказав на причини, які привели суспільство до трагедії. Ще тоді він передбачав теперішнє відродження: “Прийде час, і ми… чи наші діти до голосу прийдемо і своє господарство возстановимо. Це станс, бо ж інакше не можна буде жити”,- каже один з героїв “Волині”. За жанрово-художніми особливостями “Волинь” – це роман-хроніка. У […]...
- Проблема сенсу людського буття Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
- Хочеш бути щасливим – будь! Що таке щастя? Щось матеріальне, як вілла на Гавайях, десяток автомобілів Bentley в гаражі…? Чи навпаки, ефірне та гнучке, незвичайне і повсякденне водночас? Дія нас щастя – це мрія, що не має форми та матерії. А мрії наші іноді бувають настільки вибагливими, що стають божевільними. Та якими б оригінальними не були наші думки, зрештою всі бажають бути щасливими. Не завжди для нас успіх – щось конкретне. І коли мрія отримує […]...
- Ідеї та образи поем стародавніх греків – “Іліади” та “Одіссеї” Ці поеми є вічними в історії людства та його культурі. Саме на сюжетах цих творів побудовано ба гаю шедеврів образотворчого мистецтва, музики та літератури. Нам вони цікаві і як опис захоплюючих подій війни греків з троянцями в “Іліаді” чи сповнене небезпечних пригод повернення Одіссея додому, що тривало майже 20 років. Обидві поеми, і “Іліада”, й “Одіссея”, розповідають про боротьбу греків за володіння малоазіатським містом Іліоном, або Троєю. Герої поем мужні […]...
- Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману “Собор” В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. Цю “душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман “Собор”. Серед тогочасного “благополуччя” поява цього твору викликала гнів у чиновників різних рангів, і на вісімнадцять років “Собор” було вилучено з літературного процесу. Та “зона зла” вже була безсила надалі чинити опір – […]...
- Гетьман Богдан Хмельницький Гетьман Богдан Хмельницький Чому Богдана Хмельницького називаємо великим українцем? До часів гетьманування Хмельницького Україна цілих триста років перебувала під пануванням Литви й Польщі. Славний Богдан відбудував вільну державу в Україні, перший рішуче повів козацьке військо на боротьбу за волю народу і рідної землі. Тому Хмельницький має в українській історії велику славу. У Києві, на площі перед храмом святої Софії, споруджено пам’ятник гетьману. У правиці він тримає булаву, що є символом […]...
- Аналіз казки Комора сонця Пришвіна М. М “Комора сонця” – казка-минуле. Цілком реальні діти відправляються в цілком реальну подорож – за журавлиною. Але їм доводиться зіштовхуватися з одушевленими силами природи – як прихильно настроєними, так і ворожими. Пришвін – великий знавець і аматор природи. Він поетично описує пробудження весняної природи, голосу птахів і звірів, що зливаються в єдиний чарівний хор Природа – теж діюча особа в казці-минулому. Пришвін дуже уважний до дітей. Він з м’яким гумором і […]...
- Бути щасливим Олекса Стороженко народився 1805 року в селищі Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Потім він навчався в губернській гімназії міста Харкова. Олекса також служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки він став чиновником. Спочатку Олекса писав російською мовою, зокрема це роман “Брати-близнята” і різні оповідання. Друкував він твори у журналі “Основа”. Окреме місце в доробку українською мовою займають його гумористичні оповідання “Скарб”, “Вуси”, […]...
- Повість про справжнього брата I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Повість про справжнього брата Брат – це захисник. Брат – це друг. Брат – це порадник, спільник. Брат – не брат. Мабуть, не знайдеться людини, яка б могла це заперечити. Добре, коли і старший брат, який у скрутну хвилину завжди прийде на допомогу, який зможе здійснити неможливе. Адже це рідна людина, з якою ти […]...
- Патріотизм “Слова про похід Ігорів” Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає “Слово про похід Ігорів”, що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в “Слові про похід Ігорів”, є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують між собою, з сусідніми племенами, підриваючи силу народу й країни. Полум’яне слово автора твору з болем розповідає про поразку Ігоревого […]...
- Гімн людині-трудівнику у романі “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Волею долі герой роману Д. Дефо Робінзон Крузо потрапив на безлюдний острів в океані після аварії корабля. Спочатку він розгубився, впав у відчай, але потім обміркував своє становище і зрозумів, що сидіти без діла не можна. Мандрівник забрав із розбитого корабля все, що могло знадобиться, збудував собі житло, навчився ловити рибу та полювати на птахів. Робінзон Крузо увесь час удосконалював свій побут – приручив кіз, щоб мати м’ясо, коли закінчиться […]...
- Модри камень Олесь Гончар був активним учасником живої історії, пам’ятав усі її суперечності, сповнені драматизму. Письменника в будь-якому творі цікавив внутрішній світ людини, художнє дослідження його змін у різноманітних життєвих обставинах. Гончар – майстер оповіді про внутрішнє оновлення героя, яке відбувається під впливом дійсності. Солдат-фронтовик випадково зустрівся з дівчиною Терезою зі Словаччини. В обох виникають перші почуття, які б мали перерости в свято душі. Але Тереза гине від руки поліцая. Радість і […]...
- Зображення курінного отамана Кирила Тура в романі “Чорна рада” “Чорна рада” П. Куліша – роман соціально-історичний. Цей твір – явище світового рівня, в якому яскраво розкрито не тільки історичні події й майстерно відтворено український колорит, а й зображено соціальні відносини – боротьба станів, суспільних верств. Персонажі роману являють собою живі, неповторні особистості, психологічно й життєво правдиві. Найповніше змальований у творі курінний отаман Кирило Тур, який виступає втіленням козацького лицарства, відваги, волелюбності. Поряд з цим слід зазначити, що цей образ […]...
- Гумористичне зображення головного героя оповідання О. Стороженка “Скарб” Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні “Скарб” письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманїженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз, навесні і влітку – щоб сонце не напекло голову. Бачачи, що син нічого не вміє робити, батько […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, змальовано у романі П. Загребельного “Диво”. Софія Київська схвилювала […]...
- Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” . Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. Повість “Лихі люди” значною мірою розбивала попередню традицію зображення характеру інтелігента-демократа як відбиття обставин і оточення, що його виховували. Виявлялося, що індивідуальний характер Телепня неповно розкривається через опис його оточення і […]...
- Зображення життєвих явищ в п’єсах “Наймичка” і “Мартин Боруля” І. Карпенко-Карий почав драматургічну діяльність людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом, маючи вже стійкі переконання художника реаліста.. Мистецькі шукання привели його до створення блискучого зразка психологічної драми – п’єси “Наймичка” . Темою “Наймичка” співзвучна деяким творам Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного. Сюжетну основу драми складає трагічна історія наймички Христини, дочки загиблої у шинку покритки, що змалку поневіряється по наймах, зносить наругу і знущання, але не втрачає душевної чистоти. Щира […]...
- Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі, показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Ці рядки – камертон […]...
- “Що залишу майбутньому дневі, чим ділитися буду з ним?” Серед “шістдесятників”, чиї твори були заборонені або й зовсім не друкувалися, яскравою зіркою сяє ім’я Василя Симоненка. Ця велична постать символізує найсвятішу традицію української класичної літератури – бути захисницею інтересів простого народу. Поет прожив всього 28 років, але його творча спадщина не може залишити нас байдужими. Він рано збагнув своє призначення, не боявся його: Я хочу бути несамовитим, Я хочу в полум’ї згоріть, Щоб не жаліти за прожитим, Димком на […]...
- Що я вважаю найголовнішим у житті? Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того, щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, розпрощатися “з полем батьківським”. І нехай не буде в такої людини поваги ні від свого […]...
- ЗНО – Василь Стефаник – Література XX ст Література XX ст. Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям В. Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні боки психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами – від себе, від імені інших персонажів твору. Новеліст майстерно передає переживання особистості через експресивність мовлення. Тому В. Стефаника називають експресіоністом у мистецтві слова. […]...
- Ставлення до землі в романі “Марія” Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман “Марія” – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності. Письменник підкреслює, що руйнування особистості це – “…втрата зв’язку з землею, яка в собі ховає могутні сили любові до Бога, природи, Батьківщини. Земля без […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Загальновідомо, що роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Психологічні конфлікти стали у ньому предметом спеціального осмислення. Панас Мирний та Іван Білик досліджують їх майстерно і з належною повнотою, бо становлять сутність і силу цього твору.. Внутрішній світ героя, його психічний стан пояснюються у творі двома основними чинниками: соціальними умовами буття й відповідно сформованими в цих умовах рисами характеру і рисами успадкованими, […]...
- Зображення боротьби князя Святослава Менш як тридцять літ прожив Святослав, але це було надзвичайно насичене життя. Скляренків Святослав – хоробрий воїн, видатний полководець і мудрий державний муж, досвідчений політик. Такою побачив його роль в історії письменник після уважного зіставлення фактів і вдумливого аналізу історичних першоджерел. Причорномор’я, Поволжя і Крим – ось ті сфери, де мали зіткнутися інтереси Візантії і Русі. Врегулювати їх дипломатичними шляхами було вже неможливо. Повільно, але невідворотно назрівав воєнний конфлікт, що […]...
- Справжній син України Усе подвижницьке життя Павла Грабовського, вся його пристрасна поезія були віддані Україні. Він працював, боровся і поневірявся. Поет любив Україну. Тому її образ часто зустрічається в йог поезіях. У вірші “Сон” ліричний герой згадує в тюрмі “зелений га пахуче поле” рідної землі. Але всю цю красу перекреслює реал ність: “…там знудилась мати, і знудьгувалася сестра”. Болить поетові народне горе, його нужденне тяжке життя, в яком не залишилося ні крихти надії: […]...
- Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя. Можна сказати, що Гоголь показує у своєму творі, як Дайте, кола пекла, але пекла Росії. Значне місце в поемі “Мертві душі” […]...
- У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? “Злочин і кара” – один з найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі – “дійова особа”. Образ міста стає символом страшного світу, де бідному і слабкому нема порятунку, де все продається і купується. За […]...
- Образи борців за волю народу в поезії Грабовського Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в чорній млі. Так характеризує сам поет своє покликання у вірші “Смієшся ти, але спитатись треба…”. У поезії Грабовського оспівується борець-революціонер, якого не можуть звернути з обраного шляху ніякі страждання і переслідування. Наче перегукуючись із словами Франкових […]...
- Заклик до збереження мови у вірші “Українська мова” Володимир Самійленко був справжнім українцем, усією душею відданим своїй країні й своєму народові. Творчість його багатогранна й різноманітна. Діяльність цього видатного митця була спрямована на збереження й збагачення рідної культури. У своєму вірші “Українська мова” поет порівнює мову з коштовним діамантом. У поезії закарбовано драматичні сторінки історії народу, історії рідного слова, приниженого людською байдужістю: І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Цей вірш присвячено пам’яті […]...
- Зображення дворянства у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
- Фольклорні джерела повісті “Тіні забутих предків”
Categories: Твори на різні теми