Славетний син французького символізму

Related posts:

1. Славетний син французького символізму творчість Малларме Французький поет, один з провідних теоретиків символізму. Творчий доробок поета – елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. Ж. П. Сартр стосовно самобутності поезії Малларме писав, що в його віршах “нічого немає, крім матерії, вічного бурління буття, що саме по собі виростає і саме себе заперечує”. Рання творчість Малларме тісно пов’язана зі школою поетів-парнасців, які проголошували витонченість, красу, пластику, досконалу форму вірша; ліричному героєві притаманні бунтівливість, дух […]...
2. Стефан Малларме – славетний син французькою символізму Стефан Малларме – представник французького символізму. На його думку, мистецтво – це своєрідна релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки вибрані люди здатні розуміти прекрасне. Взірцем для наслідування для нього були старовинні езотеричні тексти містків або єгипетські ієрогліфи. Такий підхід до написання літературних текстів називався герметизмом. Саме таку герметичну поезію, тільки для втаємннченнх, і намагався створити Малларме. Це поетичні твоир “Вікна”, “Блакить”, “Квіти”, “Морський вітерець”, […]...
3. Поль Верлен велична постать французького символізму Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
4. Особливості французького символізму. Логічно-інтелектуальна схема Щоб краще зрозуміти тему про французький символізм XІX столітті, я створив малюнок – схему про його розвиток. Мені довелося всього – навсього використати підручник – нічого особливого, але моя гора “Парнас” здивувала мене. Постараюсь описати це на словах. Вершиною мого малюнка стало сонце – символ бога Аполлона, покровителя мистецтва. У сонці напис: “Парнас”, 1852 – це дата створення французького мистецького угрупування. Окремі молоді, талановиті, сміливі літератори – Шарль Леконт де […]...
5. В. Я. Брюсов – представник і вождь російського символізму 1. Значення творчості Брюсова. 2. Ранні вірші поета. 3. Брюсов – метр російського символізму. У мистецтві важлива проба строгий Перерви душі мертвущий полон И вийди полум’яною дорогою До потоку вічних змін. В. Я. Брюсов В. Я. Брюсов по праву займає одне із провідних місць в історії символізму Росії. Саме він став натхненником першого колективного виступу “нових” поетів. Брюсов – теоретик символізму. Народився поет у заможній купецькій сім’ї. З дитинства він […]...
6. Поль Верлен – велична постать французького символiзму Поль Верлен – неперевершений поет-лiрик, який з непересiчною майстернiстю розкриває у своїх творах найiнтимнiшi переживання людини. Його поезiї властива сповiдальнiсть i свiжiсть почуттiв, гра напiвтонiв, вiдтiнкiв барв i почуттiв, нюансiв вражень та емоцiй. У серединi 60-х рокiв ХIХ ст. Верлен разом з поетами Рембо i Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течiї французького символiзму. Вiн мав ще одного лiтературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квiти зла” також вiдзначили […]...
7. Микола Вороний – перший декларатор ідей і форм українського символізму Видатний письменник – новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напряму – символізму, бо його поезія – це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви. Вороний – справжній поет, бо вважає, що не має права бути осторонь реальної дійсності, не байдужий до страждань […]...
8. Своєрідність символізму в поезіях О. Блока Найпомітнішим явищем на зламі ХІХ-ХХ ст. стала творчість О. Блока. Поетичний доробок поета неоднорідний за своїм змістовим наповненням, засобами відображення реальної дійсності. У 1916 р. поет сам окреслив три етапи свого творчого шляху: готуючи до видання зібрання віршів, він розділив його на три книги, кожна з яких відобразила певний закінчений період його ідейно-художніх пошуків. Вірші юного Блока продовжують традицію російської поезії. Поет навчався у Пушкіна, Лєрмонтова, наслідував ліричний стиль Полонського, […]...
9. В. Я. Брюсов – родоначальник символізму 1. Брюсов і російський символізм. 2. Творчий шлях поета. 3. Рання лірика Брюсова. 4. Завзята праця – шлях поета до щирої майстерності. Свій поетичний шлях В. Я. Брюсов почав як “потрясатель основ”, що із завидною завзятістю й наполегливістю просував у російську літературу новий напрямок – символізм. На той час, коли Брюсов з’явився на літературній сцені, головні принципи символізму вже були проголошені – вийшла книга віршів Мережковского “Символи” , однак Брюсов […]...
10. Шарль Бодлер попередник символізму Ми переходимо до останнього етапу роботи – створюємо “квітку символізму”, яка виросла на “стеблі квітки модернізму”. . Учитель. Бодлер одним із перших почав перетворювати символ із звичайного художнього засобу на центр нової поетичної техніки. Він став попередником символізму – модерністського напрямку у європейському мистецтві 1870-х рр. – початку XX ст. Символісти прагнули прорватись крізь видиму реальність до “прихованих” реальностей, до ідеальної сутності світу, його нетлінної краси. За думкою Бодлера, поет, […]...
11. Продовження, розвиток і трансформація традицій символізму в ліриці XX століття Народившись у Франції в ІІ половині XІX століття, символізм на початку XX століття поширився на інші літератури: німецьку, норвезьку, бельгійську, російську, українську та ін. Він приніс нові нетрадиційні засоби вираження в мистецтві, нові форми художнього мислення, в центрі якого стояв символ – художній образ, внутрішня сутність його безмежно глибока і невичерпна. Російський символізм, орієнтуючись на французьких символістів та їх попередників, активно розвивався протягом двох десятиліть. Російські символісти вступили в літературу […]...
12. Дванадцять Блоку А. А. як поема символізму Все минуще – тільки подоба. І.-В. Гете А. А. Блок уважається самим талановитим поетом серед російських символістів, а поема “Дванадцять” – вершиною його творчості, тому що в ній яскраво відбилися художні принципи символізму. Російський символізм як літературний напрямок з’явився в 90-е роки XІX століття й був обумовлений новою суспільною ситуацією і новими філософськими системами. У символізмі людин і його відносини з миром розуміються інакше, чим у реалізмі;навколишнє життя представляється поетові […]...
13. “Поетичне мистецтво” французького символіста Поля Верлена Свої погляди на поезію Верлен виклав у вірші початку 70-х років “Поетичне мистецтво”, де музичність вірша протистоїть визначеності змісту. Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. “Не можна ж розуміти “Поетичне мистецтво” буквально”, – […]...
14. Аналіз добутку Уроки французького Распутіна В. Г У пронизливо-добрій повісті В. Распутіна зачіпаються багато важливих питань, починаючи із проблеми становлення особистості й кінчаючи проблемою справжньої людяності. Маленький хлопчик приїжджає в райцентр учитися й виявляється самотнім серед чужих людей. Положення збільшується тим, що в цей важкий післявоєнний час удень і вночі його мучить голод. Голод рухає й багатьма вчинками головного героя. Розумний, “тямущий”, як називають його односільчани, він тільки в навчанні й книгах бачить радість Спроби боротися з […]...
15. Славетний філософ України Григорій Савич Сковорода – видатний український і європейський філософ, відомий діяч науки. Сковорода вчився в Києві, Відні, Офені. Філософ повернувся на батьківщину зі значним багажем знань. Сковорода добре знав німецьку, латинську, грецьку мови й читав в оригіналі твори давніх та сучасних наукових авторів. Але найбільше Григорій Савич цінував Святе письмо, яке завжди перечитував. Сковорода був щирою й простою людиною, справжнім християнином. Немало часу він проводив у бесідах із селянами, а […]...
16. До французького шансоньє Ірванець Олександр До французького шансоньє Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки – з уст в уста. Твої пісні легкі і світлі , Та пам’ятай – у цьому світі Є свистуни і стукачі. Ліричний герой питається у гітари, кому потрібна її душа. Вдягайся модно, лайся модно, Та час від часу пригадай, Як слухав дзвона Квазімодо В глухонімому Нотр-Дам. Він припадав до дзвона тілом, Він разом з […]...
17. Риси символізму в поезіях Ш. Бодлера Творчість Ш. Бодлера стала джерелом, у якому поети-символісти знайшли свої головні принципи. Символізм як напрямок вибудував власну теорію, за якою поезія має залишити дійсний світ, світ природи, щоб знайти наддійсне, надреальне. Без символу літератури взагалі не існує. Цей висновок витікає насамперед із визначення поняття “символ”. Отже, символ у перекладі з грецької мови означає умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов’язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не […]...
18. П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження, жив і творив з 1524 по 1585 рр. у Франції. Він став провідною фігурою літературної групи “Плеяда” , до якої, крім Ронсара, увійшли провідні письменники, поети та драматурги Франції: Жоашен Дю Беллі, Жан Дора, Жак Пелетьє дю Манс, Жан-Антуан Де Баіф, Ремі Белло, Етьєн Жодель, Понтюс Де Тіар. Народився П’єр де Ронсар 11 вересня 1524 року в шляхетному сімействі, що володіло замком […]...
19. Валерій Брюсов – поет російського символізму “У поезії, у мистецтві – на першому місці сама особистість художника! – писав Брюсов. – Вона і є сутність – все інше форма! І сюжет, і “ідея” – все тільки форма! Усяке мистецтво є лірика, усяка насолода мистецтвом є спілкування з душею художника…”. Валерій Якович Брюсов – поет і теоретик російського символізму. Людина великої культури, вона створює вчення про художнє пізнання світу. На його думку, добутки – це відбиті миті […]...
20. Славетний отаман Іван Сулима – ІІІ варіант – АДРІАН КАЩЕНКО III варіант У 1913 році Адріан Кащенко написав твір “Над Кодацьким порогом”, який знайомить нас із постаттю великого і уславленого гетьмана Івана Сулими. Він був борцем за визволення українського народу від польського засилля. Коли читаєш цей твір, то відчуваєш власну причетність до славної історії нашого народу. Такі герої, як Іван Сулима, надихають своїми вчинками, вони допомагають відчути національну гідність. Хочеться з гордістю сказати вголос: “Я – українка”. Іван Сулима – […]...
21. Славетний отаман Іван Сулима – І варіант – АДРІАН КАЩЕНКО І варіант Українські народні думи, згадки про козацьку славу захоплювали письменника Адріана Кащенка. Героїчне минуле Батьківщини надихнуло його на створення захоплюючих оповідань та повістей, темою яких є історія Запорозької Січі. Сумну історію славетного гетьмана Івана Сулими було взято за основу твору “Над Кодацьким порогом”. Письменник так описує зовнішність запорозького ватажка: “Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами одбивало завзяттям”. Довгі вуса й сивий оселедець прикрашали […]...
22. Славетний отаман Іван Сулима – ІІ варіант – АДРІАН КАЩЕНКО II варіант У своїх творах А. Кащенко оспівував історичних героїв нашого народу. Читаючи оповідання “Над Кодацьким порогом”, ми ніби відчуваємо себе причетними до славетного минулого нашої Батьківщини, яскраво уявляємо собі величну постать Івана Сулими. Кошовий отаман Іван Сулима приваблює нас, як своїх сучасників, надзвичайною винахідливістю та сміливістю, а також фізичною силою. Багато років у турецькому полоні не змогли зломити сили його духу. При першій можливості він розбив замок на своїх […]...
23. Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид” Легендарним прототипом образу А. послужив персонаж християнської легенди, що виникла в пізнє середньовіччя. Згідно з легендою, коли Христа вели на Голгофу, він, стомлений вагою хреста, хотів присісти біля будинку одного єврейського ремісника, але той, озлоблений і змучений роботою, відштовхнув його, сказавши: “Іди, не зупиняйся”. “Я піду, – сказав Христос, – але й ти будеш ходити до кінця віку”. З тих пір А. приречений на вічне життя і вічне поневіряння, до […]...
24. Переказ Уроки французького Распутіна В. Г План переказу 1. Хлопчик їде з рідного села в райцентр продовжувати своє утворення. 2. Важке життя героя в місті. 3. Федька, син господарки, знайомить його із хлопцями, які грають на гроші 4. Хлопчик учиться грати в “чику”, починає вигравати й купує на виграні гроші молоко. 5. Героя б’ють нечесно граючі хлопці. 6. Тишкин розповідає вчительці про те, що хлопчик грає на гроші. 7. Лідія Михайлівна починає займатися з ним французькою […]...
25. Передмова до “Кромвеля” – естетичний маніфест французького романтизму Розглядаючи ситуацію, що склалася у французькій літературі другої половини 20-х років, журнал “Глоб” писав на початку 1827 p.: “Література напередодні свого 18 брюмера, тільки хтозна, де її Бонапарт”. Але вже в тому ж 1827 р. французька романтична література отримала свого “Бонапарта”, ним став Гюго після публікації знаменитої передмови до драми “Кромвель”. Молоді романтики, що об’єдналися в черговий “Сенакль”, визнають його своїм ватажком, згадана передмова була сприйнята ними з ентузіазмом, як […]...
26. “Пісня про Роланда” зразок французького героїчного епосу Король наш Карл, великий імператор, Сім довгих літ в Іспанії провів. Гористий край здобув він аж до моря, – Нема вже замка, щоб йому не здався, В руїнах всі міста і їхні мури, Крім Сарагоси на верху гори. Король Марсилій править там невірний, Мухмеду служить, Аполліна молить, – Та не минуть йому за те біди. “Пісня про Роланда” є класичним зразком давнього французького епосу. Пер­винно цей текст виконувався на зразок […]...
27. Сплетіння рис реалізму й символізму в повісті 0. Кобилянської “Земля” Символізм в українську літературу увійшов досить специфічно: він немовби поступово вростав у попередню течію – реалізм. До того ж реалізм зберігав біль­шість своїх позицій. Письменників на зламі століть хвилюють ті ж самі теми, які розкривались у творах їхніх попередників – великих епіків 70–90-х років. Апо­логія селянства як основної рушійної сили суспільства, українського патріотизму, що йде від землі, головних національних цінностей… Але нова епоха надає цим темам іншого звучання, іншого трактування. […]...
28. Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства “Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом, Сюжетна лінія новели – опис поїздки групи руанців до Гавра, власне їхньої втечі від окупантів та дослідження їх поведінки і психології під час поїздки. […]...
29. Віктор Гюго як центральна постать літератури французького романтизму Чи не найвиразнішим взірцем французького романтизму досі залишається роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Яскраві картини життя далекого минулого, незвичайний сюжет, драматичні долі героїв – все це робить шедевр Гюго популярним і сьогодні. У ньому є і перебільшення, і гротеск, і безліч винят­кових ситуацій у сюжеті. Сутність образів розкривається у Гюго не стільки на осно­ві розвитку характеру, скільки в протиставленні іншому образу. У системі персонажів у творі чітко виявляються контрастні […]...
30. Стендаль – основоположник французького реалізму. Стендаль і романтизм Видатний письменник Анрі Марі Бейль, відомий більше під псевдонімом Фредерік Стендаль, вважається основоположником французького реалізму. Саме з ним пов’язують переміщення “центру естетичної ваги” в літературі XІX сголіття від романтизму до реалізму. В чому ж полягає художнє новаторство Стендаля? Він сміливо пішов проти течії: тоді, в першій половині XІX століття, романтизм відзначав свою перемогу над класицизмом. Звичайно, слово “перемога” тут вжито умовно, адже класицистичні твори сприймаються і сьогодні. Але романтизм визначав […]...
31. Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського хвилювання; вже зараз вони наділені спокоєм і безсмертною ясністю; це і є слава, – прекрасна, […]...
32. Вірш Малларме “Видіння” С. Малларме захоплювався картинами імпресіоністів і у своїй творчості, особливо в ранній її період, у 1860-ті роки. Так само, як Бодлер, Верлен, він близький до імпресіоністичного сприйняття дійсності, змальовує ліричного героя своїх віршів як тілесну істоту. Світ розкривається через зорові, слухові, смакові та інші відчуття. Послухаємо вірш “Видіння”, написаний у 1863 році. В осмуті місяць зблиск. Ридали серафими, Серед безмовності, над квітками хисткими Стискаючи смички, і линув з віолін Музики […]...
33. Неоднозначність символістських текстів у Малларме Неоднозначність символістських текстів, можливість величезної кількості тлумачень іноді впливала на долю митців залежно від того, хто читав і тлумачив ці тексти. Так, М. Драй-Хмара, один з українських неокласиків, написав сонет “Лебеді” одразу після перекладу сонета “Лебідь” С. Малларме. Історія цього перекладу – це історія розправи заангажованої української літератури з “інакомислячим” митцем. Була вирішена не тільки творча доля поета, а й життєва доля людини – науковця, професора Драй-Хмари. Свій сонет “Лебеді” […]...
34. Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини. ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна. ІІІ. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” : 1. Народження скорботної ноти “Сонячних кларнетів” . 2. Невпевненість ліричного героя у завтрашньому дні. 3. Відображення моральної пустоти суспільства. 4. Значення риторичного запитання у вірші. 5. Трагічний оптимізм у вірші “Пам’яті тридцяти” , 6. Нещадна критика суспільства у вірші “До кого говорить” . ІV. Жорстокий терор на українській […]...
35. Трагедія генія. В чому вона? Молодому Павлові Тичині життя здавалося набагато простішим, ніж воно є насправді. Тому рання лірика поета присвячена природі, рідному краю, пошуку світової гармонії. Перше переосмислення світу прийшло до Тичини з громадянською війною. Братовбивча війна показала, що світ зовсім не досконалий, далекий від гармонії. І якщо в ранній творчості Тичини головні дійові особи – трава, гаї, небо, вітер, то після невдалої революції поет більше уваги приділяє Україні, її громадянам, скорботам і радощам […]...
36. Вірш С. Малларме “Віяло “ Так немов заради мови В небі луни розтятись Кинувши свій дім чудовий Вірш майбутній рине ввись Змах крила серед покою Віяло неначе тінь Бо здається за тобою Зблисла дзеркала глибінь Чисте Хай би вік воно ясніло У твоїх долонях мила. Цей вірш датується 1891 роком і присвячений Марії Малларме, дружині поета. Віяло дружини стає імпульсом для поетичних міркувань ліричного героя. Образ віяла створюється не в предметних деталях, а через враження […]...
37. “Про неясне говорили неясно” На зламі двох століть, двох епох людство завжди охоплює занепокоєння: хтось очікує кінця світу, хтось – змін на краще. Це занепокоєння й очікування часом спричинює кардинальні зміни світогляду “порубіжних” людей, появу нових ідеалів, нових ідей, нових способів художнього відтворення дійсності. Такі зміни, наприклад, відбулися у французькій літературі на зламі ХІХ-ХХ ст. “Усі боги загинули”, – так позначив цей злам у відомому афоризмі Фрідріх Ніцше. Класичним варіантом мистецтва перехідної епохи став […]...
38. Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду […]...
39. “Тремтіння вічного” в поезії Стефана Малларме Є лише Краса. А в неї тільки одне досконале вираження – Поезія. Все інше брехня”. Ці слова видатного французького поета XІX століття Стефана Малларме відображають все його життя, присвячене тільки одному – служінню його величності Слову. Сам поет вважав своє життя буденним, звичайним: “Ось і все моє життя, позбавлене цікавих історій, котрі смакують масові газети, роблячи з мене великого оригінала: я вдивляюсь – і нічого не бачу, крім повсякденних справ, […]...
40. Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце “Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце”. Гм! Хоч це й не входить у правила написання твору, хочу зразу не погодитись із висловом У. Вордсворта. Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою таїною поета – його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не тільки в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні рядки, хто ця “смаглява леді” і “юнак блакитноокий”. Можливо, і знайдуть вчені справжніх прототипів – […]...