Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику розкривався повністю..
Дійсність життя була багатшою і страшнішою за всяку уяву. “Книги і кінофільми про нашу правду, про наш народ повинні були тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу”, – писав у щоденнику в 1942 році письменник. Але він бачив, що там, далеко від фронтів, у тихих кабінетах створюється нова література, в якій виголошується тільки патетика війни, і будь-який бюрократ від літератури зможе сказати, що без його участі перемоги не було б. Довженко вірить у те, що там, на війні, у страшних боях гартуються сильні характери, сильні душі, і вони колись вийдуть на трибуни, щоб відкрито і чесно розповісти про страждання народу, про його мужність і героїзм. Він геніально передчуває появу Олеся Гончара, Михайла Стельмаха та багатьох інших письменників.
У роки воєнних лихоліть Олександр Довженко роздумує над долею свого народу. Запис 12/VII-1942 року свідчить, що задовго до звільнення України від фашистів Олександр Петрович передбачає долю простих людей, які часто не по своїй волі залишалися на окупованій землі. Він не хоче бачити, як каратимуть за це тих, кого не вбили фашисти, “…за німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за каторжну працю в Німеччині, за те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу”. І знову передчуття не обмануло його.
Ті, що залишились живими, повною мірою відчули на собі і тиск влади, і ненависть прокурорів та слідчих, які не полягли в боях, бо відсиджувалися в тилу, шліфували свою “зброю”, відточену ще в тридцять сьомому році.
У грудні 1943 року, перебуваючи в Москві, Олександр Довженко робить запис, в якому перераховує, що втратив Київ за його пам’яті. Двадцятий вік помстився древньому місту за його красу і довершеність, за його любов і повагу до історії, залишивши неушкодженими монументальні, але убогі, претензійні й брутальні споруди офіційних установ, універмагу, вокзалу.
6 листопада 1945 року Олександр Довженко робить запис, у якому намагається підрахувати, скільки своїх синів і дочок втратила Велика Удовиця – Україна “…убитими, спаленими, покатованими, засланими в заслання, вигнаними в чужі землі на вічне блукання” у XX столітті. Втрати ці величезні. “О дике поле Європи!” – з розпачем лунають слова письменника.
До чого, до кого звертатися зраненій душі у час, коли на очах міняється світ, а на 1/6 земної суші, що називається Радянський Союз, зло продовжує свою ходу? І погляд Довженка піднімається до неба, до Бога. Людина, яка не молилася тридцять років, сприймає Бога як ідею добра, справедливості, духовності, що робить людей людьми. І знову пророчо звучать його слова: “В майбутньому люде прийдуть до нього”.
Перечитуючи рядки “Щоденника”, я думаю про те, що було б із Довженком, його близькими, аби цей документ потрапив до рук тих слідчих і прокурорів, які безжально перетворили на табірний пил цвіт нації. Скоріше за все, не врятували б його ні всесвітнє визнання, ні талант, ні знайомство з партійною елітою. На щастя, цього не сталося, і зараз ми можемо читати його книги, дивитися його фільми, знайомитися з рядками “Щоденника”, що став документом епохи.





Related posts:
- “Щоденник’ О. Довженка – документ доби Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у прямому розумінні цього слова, це й твір, що увібрав у себе роздуми письменника над історичною […]...
- Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до щему тепло і захоплююче можна згадувати своє дитинство, родину, звеличувати людину праці, так майстерно, з […]...
- “Щоденник” Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної системи, яка нівечила народ фізично і морально, приводила його до жахливого рабського становища. Можна не […]...
- “Щоденник” О. Довженко – документ доби Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у прямому розумінні цього слова, це й твір, що увібрав у себе роздуми письменника над історичною […]...
- “Щоденник” Олександра Довженка “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж е літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури е фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури суворо-реалістичний, часом романтично-піднесений чи іронічно-саркастичний. Документ свідчить, що літературно-мистецький, кінорежи-серський талант Довженка не зміг повністю реалізуватися в умовах тоталітарного режиму ні як митець, ні як державний […]...
- “Щоденник’ О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму І. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. ІІ. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків. 2. Найтрагічніша проблема – людина і тоталітарна система 3. Зображення десятилітнього “відрядження” Остапа Вишні. 4. Гіркі слова на смерть Ю. Яновського. 5. Способи тиску сталінського державного механізму на […]...
- Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”. У цьому – весь Довженко. Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення […]...
- “Щоденник” Довженка – зірець власних дум та переживань письменника “Щоденник” – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщують роздуми митця більше ніж за десятиліття і розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншото – самостійним літературним твором. Усі думки і помисли О.. Довженка, висловлені у “Щоденнику”, глибокі і сповнені філософського осмислення сучасного і майбутнього України, співчуттям до народу у тяжкі для нього роки. Автор саркастично засуджує тоталітарну систему, яка […]...
- Щоденник правди XX століття так звикло до війн, що вважало їх майже за необхідне. Настало XXI століття. Війну тепер переважно називають “операцією”, мовби від того саме явище втрачає свою жахливість і безглуздя. Чомусь за всіх часів розумні люди були проти війни, а дурні – за війну, хоча бували й виключення з цього правила. Друга світова війна зламала всі уявлення не тільки про стратегію й тактику, а й про людину як таку. І […]...
- “Щоденник” – пристрасний протест проти тоталітаризму У щоденникових записах Олександр Довженко торкається багатьох аспектів життя. Але про що б він не писав, завжди змальовував правдиву картину сталінських порядків. Насамперед вона постає з розповіді про перші, найдраматичніші події війни. ! як підсумок цих роздумів – запис 24 липня 1945 року про Парад Перемоги, коли, крім Олександра Довженка, ніхто не зняв шапки при згадці про численні жертви війни: “Тридцять, якщо не сорок, мільйонів жертв і героїв ніби провалились […]...
- Чарівний світ дитинства у “Зачарованій Десні” О. Довженка “Зачарована Десна” – автобіографічна кіноповість. Написав її О. Довженко, щоб “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”. Великим і захоплюючим бур дитячий світ Сашка, сповнений веселих пригод, вражень і наївних вірувань. Не можна без хвилювання читати рядки повісті, в яких розкривається любов письменника до людей праці, синівська любов до батьків. Тонко передав автор весняне буяння природи. “Зачарована Десна” – це літопис відкриття селянським хлопчиком широкого […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка Споконвіку людина прагнула, творити, втілювати свою душу в полотна й симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, а хтось у захваті від складних асоціативних образів поем Драча… Постають перед нами земний, якийсь […]...
- Відповіді до теми: творчість О. Довженка Розкажіть про дитинство О. Довженка. О. Довженко народився 10 вересня 1894 року в селі Сосниці, на його околиці, що називалося В’юнище, на Чернігівщині в родині неписьменних селян. Тут минуло його нелегке босоноге дитинство. Батьки мали аж 14 дітей, із них вижило тільки двоє – Сашко і його сестра Поліна. Велика дружня родина майже ніколи не вилазила із злиднів, але тим особливо не журилась. “Ми сміялись в добрі і в горі”, […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр Довженко. Геній від Бога і від батька-матері. Митець, вихований природою і людьми праці, добрими й […]...
- Україна у творчості Олександра Довженка Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. Через те, що весь твір з першого до останнього рядка пронизаний правдою, його замовчували так довго. Тільки 1966 року уперше кіноповість було […]...
- Щоденник – Олександр Петрович Довженко Олександр Петрович Довженко “Щоденник” “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж є літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури є фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури суворо-реалістичний, часом романтично-піднесений чи іронічно-саркастичний. Документ свідчить, що літературно-мистецький, кінорежисерський талант Довженка не зміг повністю реалізуватися в умовах тоталітарного режиму ні як […]...
- Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” 1943 рік. Українські міста і села палають у вогні, перетворюються на руїни. Народ переживає трагедію, коли наші війська змушені були тимчасово відступити. Почалася довга окупація, яка спричинила партизанську боротьбу. Саме в цей час О. Довженко створює кіноповість “Україна в огні” – один із кращих. творів воєнного часу. Та ця кіноепопея не сподобалася Сталіну. Він заборонив її друкувати. Чому так сталося? Чому “Україну в огні” назвали антирадянським, націоналістичним твором? А причина […]...
- Засудження війни у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Самобутній поет екрану і слова, Олександр Довженко залишив по собі велику творчу спадщину і добру пам’ять. Він був переконаним гуманістом, натхненним творцем краси в кінематографі, літературі та житті. Його бентежили солов’їні травневі світанки, чарували дівочі задушевні співи, зворушувало дитяче щебетливе пустування. І дратувало зло, тупе та безтямне, що спричиняло людські страждання, біль, сльози. Але талановитому митцю судилося пережити найбільше лихо – війну. Вона прийшла на українську землю і принесла розбрат […]...
- Краса людини і природи в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” О. ДОВЖЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ О. ДОВЖЕНКО Краса людини і природи в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” На схилі літ, завершуючи свій життєвий шлях, людина часто думками повертається в далеке своє дитинство – найщасливішу пору свого життя, коли відбувалося активне пізнання світу з його радощами й прикрощами, першими відкриттями и розчаруваннями. Ці спогади бентежать душу, хвилюють серце, не дають заснути ночами. Пережив такі моменти і Олександр Петрович Довженко, талановитий […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах…” Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої “зачарованими” очима малого Сашка. Поезію дитинства […]...
- Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те, що заховане глибоко в серці. …Не міг Остап Вишня спрямувати своє перо сатирика проти всього, що заважало його рідному народові […]...
- Сила народного духу в повісті О. Довженка “Україна в огні” Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя. У кіноповісті “Україна в огні” показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх “смертних гріхах”, в тому числі в націоналізмі, викривленні дійсності тощо. Не так легко було митцеві не зламатися […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у творчості Олександра Довженка Олександр Довженко увійшов в історію вітчизняної світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, він своєю феноменальною творчістю збагатив і зблизив ці два види мистецтва – словесного і візуального, відкрив нові, досі незнані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя. Довженків світ… Замріяні деснянські далі внесли в нього ніжність, радощі і скорботу. І головним у тому світі є образ рідної Батьківщини. […]...
- Значення творчості Олександра Довженка За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали “Землю” О. Довженка – одним з 12 найкращих фільмів усіх часів і народів. Довженка називали поетом і […]...
- “Україна в огні” О. Довженка – страшні сторінки історії “Україна в огні” – надзвичайний твір. Пронизливий, справжній, живий. Жодного фальшивого слова, жодної нещирості, сама тільки правда про людей, про історію, про людські душі. Коли читаєш його, аж сльози на очі навертаються. Мало хто за часів тоталітарної системи знаходив сміливість не брехати, не приховувати, не “підмальовувати” зайвого… Одним із плеяди безкомпромісних правдоборців в українській літературі був Олександр Довженко. Кіноповість “Україна в огні” була заборонена. Олександр Довженко важко переживав це, бо […]...
- Зображення війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, терплячими, винахідливими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
- Морально-етичні проблеми кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Майстри слова надавали важливого значення народній моралі, показові її впливу на формування характеру і світогляду людей Шевченківська жага поставити слово на сторожі поневоленого народу була провідною зорею в житті і творчості кращих українських письменників. З цього погляду заслуговує пильного аналізу кіноповість О. Довженка “Зачарована Десна”, яку без перебільшення можна назвати найкращим автобіографічним твором в українській літературі повоєнних років її автор, відмовившись від традиційного переказу вражень дитячих літ, ніби підняв завісу […]...
- О. ДОВЖЕНКО “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”, “УКРАЇНА В ОГНІ”, “ЩОДЕННИК” Тема. О. ДОВЖЕНКО “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”, “УКРАЇНА В ОГНІ”, “ЩОДЕННИК” Варіант 1 1. Починаючи твір “Зачарована Десна”, О. Довженко із захопленням описує… А Красу річки Десни. Б Коня, що випасався неподалік від лісу. В Добробут власної городини. Г Свою родину. 2. Яку шкоду вчинив Сашко, перебуваючи на городі? А Витоптав огірки. Б Поїв весь горох. В Поламав соняшник. Г Повиривав моркву. 3. Батька за його красу Сашко порівнював… А Із живописним […]...
- Образ автора у “Щоденнику” Довженка Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”. У цьому – весь Довженко. Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення […]...
- Засудження війни у кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. П. Тичина Давно вже зарубцювалися рани війни. Але народі пам’ять про неї живе, не слабшає біль втрат. Вічні між століть ті, що загинули в боях, славні у віках живі, безсмерті солдати; всі, хто сміливо йшов у бій, відстоюючи право на життя, свободу для майбутніх. Нам, нащадкам переможців над фашистською нечистю; все цікавіше відкривати правду про ті полум’яні роки, і […]...
- Краса людини та природи у кіноповісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка Благословенна будь, Моя незаймана дівице Десно! О. Довженко У кожного справжнього майстра є один чи кілька найдорожчих йому творів, випестуваних ним дітей. Це те, чого митець не міг не сказати людству, – це його болі, найпотаємніші думки, виношені й пережиті, пропущені через серце. Саме таким твором для О. Довженка стала кіноповість “Зачарована Десна”. Тяжкого й грізного 1942 року на тлі страждань, горя, героїчної боротьби з фашизмом у пам’яті митця зринають […]...
- “Марiя” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, найголовнішу людину для кожної людини. Матір. Символічна назва роману Уласа Самчука – “Марія” – немов […]...
- Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна’ О. Довженка В українській літературі можна знайти чимало творів про “босоноге дитинство”, які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це – автобіографічна повість “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Як глибоко і майстерно відтворено дитячі роки в спогадах людини зрілого віку, митця, що співчуває, переживає, живе одним життям зі своїм народом. У преамбулі до твору автор свою […]...
- Моральна краса і духовна велич людини в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Чудовий світ “Зачарованої Десни” О. Довженка не може, на мій погляд, нікого залишити байдужим. У цьому світі не тільки природа приваблює своєю красою, а й духовне багатство і висока мораль людей викликає захоплення. Тому, коли читаєш цю повість, здається, що й сам стаєш кращим, і так хочеться, щоб змінився цей жорстокий світ – адже поряд живе казка. Велике місце у цій “казці” займають люди. живі, реальні. Це і батьки маленького […]...
- Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка Довженко – митець, вихований на багатому духовному національному грунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у “Звенигороді”, “Землі”, “Поемі про море”, “Зачарованій Десні” та багатьох інших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х років персонажі хоча й відчувають себе українцями, але тільки підсвідомо проявляють риси національної ментальності: у повазі до […]...
- Мої роздуми про твір Олександра Довженка “Україна в огні” “Війна пройшла по землі, залишаючи після себе сльози, кров, трупи, обгорілі хати, розпалюючи у серцях ненависть та гнів. Він виливається назовні, гнів за змучену рідну країну, за знівечені долі людей, яким довелося пережити жахливі роки війни. Невже це було насправді, невже це й зараз часто-густо Знаходять міну, яка спить спокійно з часів війни, щоб одного дня підірвати на собі якогось неслухняного хлопця; невже…? Так, це наша історія, страшна, кривава історія. […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ у війні…” – читаємо у Довженковому “Щоденнику”, що став своє рідним документом доби, свідченням потворної природи тоталітаризму. І такий шедевр Олександр Довженко створив. Створив, вистраждав, виплекав. Усе пережите і […]...
- Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і гнівною пристрастю говорить О. Довженко у кіноповісті “Україна в огні” та “Щоденнику”. Ці твори є гнівним осудом тоталітарної системи, яка […]...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б […]...
- Велич людини в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” О. Довженко, обдарований талантом “палати в огні своїх пристрастей”, намірився відкрити світові свою Україну, її народ у величі душі та безсмерті свого родоводу, свого історичного життя. У своїй кіноповісті “Зачарована Десна” він заявляє: “Я син свого часу і весь належу сучасником своїм”. Тому й не дивно, що його твір став справжнім гімном красі людських сердець, нелегкій праці людських рук, гімном таланту людського. Сама “зачарована Десна” робить людину чарівником, відкриває перед […]...
- Доктор Фаустус характеристика образу Адріана Леверкюна
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії
Categories: Шкільні твори