“Щоденник’ О. Довженка – документ доби

Related posts:

1. “Щоденник” О. Довженко – документ доби Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у прямому розумінні цього слова, це й твір, що увібрав у себе роздуми письменника над історичною […]...
2. “Щоденник” Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної системи, яка нівечила народ фізично і морально, приводила його до жахливого рабського становища. Можна не […]...
3. Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до щему тепло і захоплююче можна згадувати своє дитинство, родину, звеличувати людину праці, так майстерно, з […]...
4. “Щоденник” О. Довженка – документ епохи Ми, українці, – дивна нація. Не приймаємо своїх героїв, коли вони живі, і проливаємо гіркі сльози, коли їх уже немає поряд з нами. Олександр Довженко був визнаний у всьому світі, а в рідній країні не мав можливості творити у повну силу, повинен був оглядатися на думку далеких від мистецтва людей і тільки у своєму щоденнику розкривався повністю.. Дійсність життя була багатшою і страшнішою за всяку уяву. “Книги і кінофільми про […]...
5. “Щоденник” Довженка – зірець власних дум та переживань письменника “Щоденник” – символ нескореного духу. Ці окремо зроблені записи вміщують роздуми митця більше ніж за десятиліття і розташовані автором у хронологічному порядку. Але прочитані разом, є різновидом мемуарної літератури з одного боку, з іншото – самостійним літературним твором. Усі думки і помисли О.. Довженка, висловлені у “Щоденнику”, глибокі і сповнені філософського осмислення сучасного і майбутнього України, співчуттям до народу у тяжкі для нього роки. Автор саркастично засуджує тоталітарну систему, яка […]...
6. “Щоденник’ О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму І. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. ІІ. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків. 2. Найтрагічніша проблема – людина і тоталітарна система 3. Зображення десятилітнього “відрядження” Остапа Вишні. 4. Гіркі слова на смерть Ю. Яновського. 5. Способи тиску сталінського державного механізму на […]...
7. “Щоденник” Олександра Довженка “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж е літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури е фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури суворо-реалістичний, часом романтично-піднесений чи іронічно-саркастичний. Документ свідчить, що літературно-мистецький, кінорежи-серський талант Довженка не зміг повністю реалізуватися в умовах тоталітарного режиму ні як митець, ні як державний […]...
8. Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”. У цьому – весь Довженко. Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення […]...
9. ПЛАН – О. ДОВЖЕНКО 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940-1950 РОКІВ О. ДОВЖЕНКО ПЛАН “Щоденник” 0. Довженка – важливий історико-літературний документ епохи I.”Щоденник” О. Довженка – виняткової сили людський документ. II. Оцінка праці О. Довженка літературознавцями. III. Історія створення “Щоденника”. . Після 1943 року, після заборони “України в огні”, щоденник стає для Довженка чи не єдиним місцем, де він може чесно й відверто висловитися, задовольнити свої внутрішні потреби в самореалізації. “Щоденник” – це чотири записні […]...
10. Роман “Сад Гетсиманський’ Івана Багряного – страшний документ сталінської доби Восени 1932 року Іван Багряний опинився у слідчому ізоляторі НКВС. Вирок – заслання на три роки до північної частини Далекого Сходу. Серце справжнього українця не витримало розлуки з рідною землею, Іван Багряний рушив на захід, та доїхав лише до Томська. Знову арешт, суд і знову вирок: за втечу – три роки ув’язнення, які письменник провів у Байкальсько-Амурському таборі. І року не був на волі, як, звинувачений у зв’язках із терористами, […]...
11. Україна в творчості О. Довженка І. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. оспівують українців, його сучасників.) ІІ. Україна – центральний образ в творчості О. Довженка. 1. Моральна і духовна краса рідного народу у кіноповісті “Зачарована Десна”. 2. Уславлення героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни у творах О. Довженка. 3. Історична доля української нації в публіцистиці О. Довженка. ІІІ. “Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не […]...
12. Краса людини і природи у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” І. Твори Довженка – живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв, літопис історії українського народу. ІІ. “Зачарована Десна” – лебедина пісня письменника. 1. Двоплановість роздумів автора : А) повага до людей праці ; Б) філософські роздуми в спогадах автора ; В) односельці у спогадах письменника. 2. Упевненість О. Довженка у повній гармонії людини і природи: А) “зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і […]...
13. О. ДОВЖЕНКО “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”, “УКРАЇНА В ОГНІ”, “ЩОДЕННИК” Тема. О. ДОВЖЕНКО “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”, “УКРАЇНА В ОГНІ”, “ЩОДЕННИК” Варіант 1 1. Починаючи твір “Зачарована Десна”, О. Довженко із захоплен­ням описує… А Красу річки Десни. Б Коня, що випасався неподалік від лісу. В Добробут власної городини. Г Свою родину. 2. Яку шкоду вчинив Сашко, перебуваючи на городі? А Витоптав огірки. Б Поїв весь горох. В Поламав соняшник. Г Повиривав моркву. 3. Батька за його красу Сашко порівнював… А Із живописним […]...
14. Щоденник – Олександр Петрович Довженко Олександр Петрович Довженко “Щоденник” “Щоденник” О. П. Довженка – важливий документ доби. Він являє собою окремі записи, розташовані в хронологічному порядку. їх поєднання становлять один із різновидів мемуарної літератури, тобто теж є літературним твором. Ознаками цього різновиду мемуарної літератури є фрагментарність, повтори, звернення, емоційно-оцінювальні вислови. Стиль мемуарної літератури суворо-реалістичний, часом романтично-піднесений чи іронічно-саркастичний. Документ свідчить, що літературно-мистецький, кінорежисерський талант Довженка не зміг повністю реалізуватися в умовах тоталітарного режиму ні як […]...
15. “Щоденник” – пристрасний протест проти тоталітаризму У щоденникових записах Олександр Довженко торкається багатьох аспектів життя. Але про що б він не писав, завжди змальовував правдиву картину сталінських порядків. Насамперед вона постає з розповіді про перші, найдраматичніші події війни. ! як підсумок цих роздумів – запис 24 липня 1945 року про Парад Перемоги, коли, крім Олександра Довженка, ніхто не зняв шапки при згадці про численні жертви війни: “Тридцять, якщо не сорок, мільйонів жертв і героїв ніби провалились […]...
16. Наодинці зі “Щоденником” Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось дізнався про цей “Щоденник”, то Довженка не минули б тюремні грати, і, можливо, його б […]...
17. Щоденник правди XX століття так звикло до війн, що вважало їх майже за необхідне. Настало XXI століття. Війну тепер переваж­но називають “операцією”, мовби від того саме явище втрачає свою жахливість і безглуздя. Чомусь за всіх часів розумні люди були проти війни, а дурні – за війну, хоча бували й виключення з цього правила. Друга світова війна зламала всі уявлення не тільки про стратегію й тактику, а й про людину як таку. І […]...
18. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм І. Любов О. Довженка до свого народу. ІІ. Велич та широчінь Довженкової душі. 1. “Зачарована Десна” – гімн людині праці. 2. “Щоденник” О. Довженка – документ про трагічну долю України. 3. “Митець і в калюжах повинен бачити зорі”. ІІІ. “Я України син, України…”...
19. Відповіді до теми: творчість О. Довженка Розкажіть про дитинство О. Довженка. О. Довженко народився 10 вересня 1894 року в селі Сосниці, на його околи­ці, що називалося В’юнище, на Чернігівщині в родині неписьменних селян. Тут минуло його нелегке босоноге дитинство. Батьки мали аж 14 дітей, із них вижило тільки двоє – Сашко і його сестра Поліна. Велика дружня родина майже ніколи не вилазила із злиднів, але тим особливо не журилась. “Ми сміялись в добрі і в горі”, […]...
20. Роздуми О. Довженка про долю українського народу Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу м цілому. Він був борцем за правду, зброєю якого було слово. На сторінки творів завжди проривалася болюча правда, що так […]...
21. Відображення національної самосвідомості героїв у творах Олександра Довженка Довженко – митець, вихований на багатому духовному національному грунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у “Звенигороді”, “Землі”, “Поемі про море”, “Зачарованій Десні” та багатьох інших творах. Однак у творах О. Довженка до початку 40-х років персонажі хоча й відчувають себе українцями, але тільки підсвідомо проявляють риси національної ментальності: у повазі до […]...
22. Історична доля української нації в творчості Олександра Довженка Олександра Довженка порівнюють із митцями Відродження. Пристрасність і всебічність обдаровання, яскрава національна самобутність і якась вселенська глибина – ось визначальні риси його таланту. Митець мав не лише свій неповторний стиль, а й власну філософію, власну концепцію історичного розвитку людства загалом і рідного народу зокрема. Тож природно, що проблема історичної долі українців була провідною в його творчості. Аналізуючи історіософські ідеї Олександра Довженка, варто пам’ятати, за яких обставин йому доводилося жити й […]...
23. Трагічна доля українського народу в творчості Олександра Довженка Як справжній митець, Олександр Довженко безмежно любив свій український народ, доля якого глибоко хвилювала митця. Письменника захоплювало ге, що незважаючи на темноту і злидні, українському народові вдалося зберегти чистоту душ, волелюбство і високу мораль. Про трагізм народної долі, випробування і страждання під час Другої світової війни, з пекучим болем і гнівною пристрастю говорить О. Довженко у кіноповісті “Україна в огні” та “Щоденнику”. Ці твори є гнівним осудом тоталітарної системи, яка […]...
24. Україна у творчості Олександра Довженка Як палко треба любити Україну, яким чесним та мужнім бути, щоб написати “Україну в огні”! У своєму “Щоденнику” за 26 листопада 1943 року Довженко зробив такий запис: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. Через те, що весь твір з першого до останнього рядка пронизаний правдою, його замовчували так довго. Тільки 1966 року уперше кіноповість було […]...
25. Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ у війні…” – читаємо у Довженковому “Щоденнику”, що став своє рідним документом доби, свідченням потворної природи тоталітаризму. І такий шедевр Олександр Довженко створив. Створив, вистраждав, виплекав. Усе пережите і […]...
26. Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б […]...
27. Щоденник Євгенія Базарова Учнівський твір по роману “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так адже через таких людей мир валить, він же не дає розвиватися […]...
28. Шлях до мого серця, або Щоденник Євгенія Базарові Учнівський твір По романі “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так адже через таких людей мир валить, він же не дає розвиватися […]...
29. “Україна в огні” О. Довженка – страшні сторінки історії “Україна в огні” – надзвичайний твір. Пронизливий, справжній, живий. Жодного фальшивого слова, жодної нещирості, сама тільки правда про людей, про історію, про людські душі. Коли читаєш його, аж сльози на очі навертаються. Мало хто за часів тоталітарної системи знаходив сміливість не брехати, не приховувати, не “підмальовувати” зайвого… Одним із плеяди безкомпромісних правдоборців в українській літературі був Олександр Довженко. Кіноповість “Україна в огні” була заборонена. Олександр Довженко важко переживав це, бо […]...
30. Значення творчості Олександра Довженка За своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. На всесвітній виставці в Брюсселі в 1958 р. 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали “Землю” О. Довженка – одним з 12 найкращих фільмів усіх часів і народів. Довженка називали поетом і […]...
31. Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те, що заховане глибоко в серці. …Не міг Остап Вишня спрямувати своє перо сатирика проти всього, що заважало його рідному народові […]...
32. Образ автора у “Щоденнику” Довженка Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як приспане сумління”. У цьому – весь Довженко. Правдивий, суворий і безкомпромісний у питаннях справедливого ставлення […]...
33. Трагедійне звучання твору О. Довженка “Україна в огні” “Україна в огні” – це кіноповість, у якій О. Довженко показав трагічні сторінки в історії України, це протест людини, що піднеслася над уламками зруйнованої країни. Своїм твором автор закликає людей до мирного співіснування, він ніби хоче крикнути “Ні!” війні, яка стільки горя завдавала нашим містам і селам. Сироти і каліки, зруйновані храми, спустошені поля, понівечені людські долі – це те, чого завдала війна. У кіноповісті багато ліричних відступів, із яких […]...
34. Сила народного духу в повісті О. Довженка “Україна в огні” Із творів Олександра Довженка, із його фільмів та щоденникових записів доходимо висновку, що найбільше ця непересічна людина любила свій народ і правду, сувору і водночас героїчну правду життя. У кіноповісті “Україна в огні” показано саме таку правду про страшні часи Другої світової війни на території України. Повість була заборонена, Довженка звинуватили в усіх “смертних гріхах”, в тому числі в націоналізмі, викривленні дійсності тощо. Не так легко було митцеві не зламатися […]...
35. Тема війни у О. Довженка Довженко першим із кіномайстрів одягнув військову форму 17 вересня 1939 року. Це почалася Друга світова війна 1 вересня 1939 року. Ішла небувала війна. Жертви виявилися незчисленними. О. П. Довженко виступає в різних жанрах, описуючи страхіття війни: публіцистика, оповідання, кіносценарії. “Україна в огні” – один із найкращих і найправдивіших творів про війну. Але Довженкові стало ясно, що найголовніший, найпродуманіший, найвистражданіший твір не доведеться екранізувати. Звинувачення у різних гріхах, у тому числі […]...
36. “Україна в огні” О. Довженка неприхована правда війни Події Другої світової війни зруйнували життя мільйонів людей у багатьох країнах світу. У роки війни та після неї були створені сотні творів мистецтва, в яких автори уславляли народний подвиг та закликали всіх, хто може, піднятися на боротьбу з ворогом. Кіноповість О. Довженка “Україна в огні” тривалий час була заборонена. Автор показав у ній не тільки жахливу дійсність воєнних років, боротьбу народу проти фашистських окупантів, мужність та сміливість українців, а й […]...
37. Роланд ідеал лицаря середньовічної доби Сьогодні дочитав книгу польського письменника “Хрестоносці”. Ніколи більше не мріятиму про лицарські часи. Виявилося, що звання лицаря – то звання розбійника з битого шляху. Проте деякі риси баронів-розбійників викликали в мене повагу. Насамперед, це наявність ідеалу, яким повинен бути лицар. Цьому ідеалу відповідав франкський граф Роланд. Скоріше, він сам і був цим ідеалом. По-перше, він виконував свої обов’язки перед сюзереном і був вірним васалом. Через те він охоче виконує смертельно […]...
38. Оригінальний образ Собору як символу перехідної доби У романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” образ собору має ключове значення. Ще у вступі до твору автор зазначає, що поштовхом до написання стало випадково побачене на стіні храму слово “фатум”. Зрозуміло, що і сам собор, і слово на його стіні були створені людьми, людьми, які вже багато років тому покинули видимий світ. Як би ми не прославляли мистецтво, скільки б разів не говорили, що воно безсмертне, але істина одна: […]...
39. Україна доби першої російської революції в оповіданнях “Солдатики”, “Студенти” Розквіт таланту Володимира Винниченка припав на бурхливий період воєн і революцій, народних сподівань і гірких розчарувань. У цих подіях він не був пасивним спостерігачем, навпаки, йому судилося стати в їх епіцентрі. Вії! сам творив історію, беручи участь у формуванні першого самостійного національного українського уряду. В його особі Україна наприкінці ХІХ – на початку XX століття мала першорядного письменника, художника слова світового рівня. Поряд з романами і повістями, драмами і комедіями […]...
40. Пісня про Буревісника пам’ятка доби російських революцій “Пісня про Буревісника” – це один із найвідоміших творів Максима Горького. Написаний на злобу дня свого часу – початку XX століття – він в алегоричній формі містив заклик до боротьби, до дії. Зважаючи на те, якими були наслідки революційної бурі, що її кликав Буревісник, твір почали сприймати ледь не іронічно. Та якщо уважно прочитати текст, можна побачити в образі Буревісника узагальнений образ людини з активною життєвою позицією. Гордий, безстрашний Буревісник […]...