Що я знаю про походження назви рідного міста

Related posts:

1. З історії походження рідного міста З історії походження рідного міста На уроках історії я довідався про походження мого рідного Харкова. По-різному науковці тлумачать походження назви міста. Існує переказ, нібито першого тутешнього козака-поселенця звали Харком. Від його імені й пішла назва поселення. Твердять також, що місто дістало найменування за річкою, адже стоїть воно на злитті двох річок, одна з яких Харків, а друга – Лопань. А ще є думка, що Харків – то видозмінене “Шарукань”. Так […]...
2. Походження й виникнення назви “Україна” Перша згадка про Україну датована 1187 роком у літописі про великий сум народу з приводу загибелі князя Володимира Глібовича в битві з половцями. У 1189 році Україною були названі Галичина з Покуттям та Подністров’ям. Починаючи з XVI ст. цей термін набуває поширення в легендах, піснях. Звідки ж походить ця назва? Довгий час панувала думка про походження слова Україна від “окраина” . А у 1987 році М. Ткач висуває іншу гіпотезу. […]...
3. Історія міста Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього “Дикого Поля”, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних джерел. […]...
4. Звідки назва Харкова? Гортаючи сторінки історії сивих віків, уважно вчитуючись у хвилюючі легенди, літописи, ми щоразу зустрічаємося з таємницями назв, які мовби починають оживати, розкриватися перед допитливим дослідником. Оповита серпанком легенд та переказів і назва міста Харкова. Нині відомо декілька версій її походження. У 1787 році з’явилася праця академіка В. Зуєва про його подорож, під час якої він проїжджав через Харків і записав легенду про його заснування. Учений писав, що свою назву місто […]...
5. Пам’ятки історії та архітектури Харкова Харків… Для кожного жителя нашого міста це слово майже святиня. І нехай вчені-лінгвісти ламають голову над тим, звідки пішла ця назва: чи то від прізвища полкового сотника Харька, чи то від назви річки Харків, чи то взагалі від назви племені “хорвати” . Нам, пересічним громадянам, все одно, бо для нас Харків – це, перш за все, не назва, а саме поняття, символ. Ми живемо у місті, яке має не тільки […]...
6. Література рідного краю Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них. Я живу в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ’яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко […]...
7. Що я знаю про Київ Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у ІX столітті. Відома легенда про створення Києва: три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь створили місто. Цьому міфу […]...
8. Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
9. Історія одного міста Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]...
10. З історії нашого міста Київ – моє рідне місто. Тут народилися мої батьки, тут народилась і я. Уже більше десяти років я росту і змінюю­ся разом із моїм містом. Історія Києва така багата, що всіх книжок у світі не вистачить, аби описати її детально. Коли ж я думаю про своє місто, мені чомусь згадується рік 1943, осінь. Тоді війська Першого українського фронту під командуванням генерала Ватутіна, наступаючи з плацдармів північніше Києва, прорвали оборону фашистів […]...
11. Що я знаю про Київ – ІІІ варіант III варіант Кожен українець відповість, що Київ – це столиця України. Не лише правова, а й історична, культурна. Ще ми одразу згадуємо Дніпро – найбільш і найпрекраснішу річку нашої країни. Наші предки називали Дніпро Славутичем. Ця річка судохідна, вона відіграє важливу роль у житті України. Згадки про Київ є вже у IX столітті. Відома легенда про створення Києва: три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь створили місто. […]...
12. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
13. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
14. Початок історії міста Варшави Початок історії міста Варшави сягає кінця XІІІ і початку XІV століття, хоча археологічні дослідження минулих років відкрили на цьому терені сліди поселень з X століття. У 1596 році король Сигізмунд ІІІ Ваза переніс свій двір до Варшави, котра стала столицею Польщі. Друга Світова Війна повністю змінила вигляд Варшави, оскільки німці вщент спалили місто. Трагедія польського композитора та піаніста єврейського походження Владислава Шпільмана, спогади якого екранізував у своєму найновішому фільмі “Піаніст” […]...
15. Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
16. Образ міста в поезії В. Я. Брюсова 1. Особистість Брюсова, його виховання. 2. Основа світогляду поета. 3. Тема міста в лірику поета. 4. Оглядовий аналіз творчості. Навколо талановиті труси И знахабніла бездара!.. І тільки ви, Валерій Брюсов, Як якийсь рівний государ… І. Житель півночі Початок XX століття принесло із собою багато нового й невластивого іншим епохам З’явилися нові жанри й напрямки, змінилися описувані образи й події. Ця епоха знаменується також появою особливого напрямку в мистецтві – модернізму. […]...
17. Що я знаю про Київ – І варіант І варіант Столиця моєї Батьківщини – Київ. Це прекрасне місто справедливо визнано одним із найбільш зелених мегаполісів світу. Багато письменників намагалися передати його красу у своїх творах. Але, на мою думку, Київ треба пізнавати самостійно, бо відкривається він кожному по-різному. Я на все життя запам’ятаю це місто таким, яким побачив його вперше. Ми приїхали в Київ наприкінці зими. Було вже досить тепло, і сніг, який був на деревах, на дахах […]...
18. Рідне місто Харків Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста […]...
19. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
20. Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від ворогів, від їхньої несправедливості та наруги… І прийшли ви саме сюди, бо чули, що цей […]...
21. Історія одного міста характеристика образа Глуповцов ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Глуповци – мешканці міста, образ якого вперше з’явився на початку 1860-х рр. у нарисах письменника “Глупов і глуповци” і “Глуповское розпуста”, заборонених цензурою. Глуповци, як пояснив Щедрін у полеміці із критиками книги, – це “народ історичний”, тобто реальний, не ідеалізований, “люди, як і всі інші, з тою тільки оговоркою, що природні їхні властивості обростили масою наносних атомів… Тому про дійсні “властивостях” і мовлення ні, а є… тільки […]...
22. Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія художнього часу стає одним з найважливіших факторів, що визначають структуру всі книги Зовні оповідання, здавалося б, охоплює […]...
23. Що я знаю про іконопис? Що я знаю про іконопис? Ікони часто називали “книгами для тих, хто грамоти не розуміє”. У наш час суцільної грамотності це визначення може здатися дещо недоречним, але б я замінила тільки одне слово, і тоді стане зрозумілим моє власне ставлення до ікони. Вона – книга для тих, хто слова не розуміє, бо “слухати” її треба душею. Та щоб “почути” іконну оповідь, необхідно знати мову релігійного живопису, бо в іконі все […]...
24. Сенс назви роману А. Камю “Чума” Роман Альбера Камю “Чума” – це скупа розповідь, не тільки про епідемію жахливої хвороби, а в першу чергу про моральний вибір кожним із героїв твору свого місця в ситуації, коли існує реальна загроза смерті. Події у місті Орані відбуваються 194… року. Який же рік мав на увазі автор? У роки Другої світової війни чи тоді, коли вона тільки-но закінчилася? Тоді назва “Чума” може означати не тільки конкретну хворобу. Вимикає асоціація […]...
25. Парни і сквери – справжня окраса міста 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Парни і сквери – справжня окраса міста Протягом десятиліть у нашій країні тисячі людей працювали над створенням у містах і селищах парків, скверів, зелених зон, де жителі могли б відпочивати, дихати свіжим повітрям, милуватися деревами й квітами. Ми добре знаємо, як впливають на життя міст сади, парки і приміські ліси. Вони поглинають з повітря убивчий для людини вуглекислий газ, який накопичується в містах у […]...
26. Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, – пише у вірші “Слобожанщина” сучасна харківська поетеса Олександра Ковальова, художньо осмислюючи історію рідного краю. […]...
27. Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. Звідси і назва вулиці. Вулиця Сумська є культурним осередком міста, бо на ній розташовані два […]...
28. Ідея алегоричної назви роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Якою важливою для художнього твору є його назва! Саме в ній, як правило, міститься стисло сформульована тема або ідея, саме вона, назва, покликана привернути увагу читача. Роман П. Мирного та І. Білика має дві назви. У 1880 році в Женеві його було надруковано під назвою “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Коли ж твір перевидавали в Україні у 1905 році, на обкладинці стояло: “Пропаща сила”. Як же виникли ці дві […]...
29. Цветопись у портреті міста у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Тут буде місто закладене На зло гордовитому сусідові. О. С. Пушкін. Мідний вершник Петербург… Місто, зведений на болотах, побудований на костях тисяч людей, породження надлюдського генія великого Петра, що дерзнуло кинути виклик самій природі. Точно так само кидає виклик людській природі Родіон Розкольників. Саме тут, у Петербурзі, на якому лежить печатка прокльону, він виношує свою дивовижну ідею. Дія роману “Злочин і покарання” розвертається не на площі з фонтанами й палацами […]...
30. Виступи з повідомленнями до теми “Герої Овідія – жителі міста Томи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Місцеві жителі носять імена героїв “Метаморфоз”, вони ніби зійшли зі сторінок спопелілого твору. Діт в античній міфології – бог підземного світу, у Томах він німець, знівечений війною, лікар і гробар. Уві сні ветеран розбитої армії бачить жахи концтаборів, чує гуркіт канонади. Він носить “беззахисне серце” і живе “задля мертвих”. Діт переконаний, що “жива людина здатна на все” і “людина людині вовк”. Ці “банальні […]...
31. Що я знаю про наш сімейний бюджет? Наш сімейний бюджет складається із заробітної плати мого батька, матері та пенсії бабусі. Мій тато працює лікарем-стоматологом у міській поліклініці. Його заробітна платня невелика, але з дитинства він мріяв лікувати хворих людей. Пацієнти мого батька дуже вдячні йому за високий професіоналізм у роботі, повагу до кожної людини та добре слово. Моя мати працює вчителькою початкових класів у середній школі. Учні дуже її люблять і намагаються гарно вчитися. Моя бабуся усе […]...
32. Харків Харків Заснований Харків близько 1654 року. Місто невдовзі стало фактичною столицею Слобідської України – великого регіону в північній частині колишнього Дикого Поля, колонізованого українськими переселенцями. У Харкові в 1726 році був заснований колегіум, де кілька років працював видатний український філософ Григорій Савич Сковорода, а у 1805 році з’явився перший в Україні університет, який виплекав цілу плеяду романтиків, що виступали за утвердження самобутності українського народу, розвиток української культури на основі фольклорних […]...
33. Зустріч із письменником Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, учні, любимо слухати вірші у його виконанні. Ю. Стадниченко – письменник-патріот, який веде велику роботу […]...
34. Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так назвав свою драму? Адже в ній йдеться зовсім не про природне явище. На це питання […]...
35. Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул; 2) у географічних назвах на – ида, – ика: Антарктида, Мексика; 3) у географічних назвах після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним […]...
36. Історія одного міста характеристика образа Брудастого Дементия Варламовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Брудастий Дементий Варламович – глуповский градоначальник. При першій же появі “перетнув безліч ямщиков” і приголомшив чиновників, що представлялися йому, вигуком: “Не потерплю!” Обмежуючись і надалі повторенням цієї єдиної фрази, він повалив усіх у жах. Загадковість поводження Б. знайшла несподіване пояснення: у нього в голові був органчик, здатний виконувати “неважкі музичні п’єси” – “Раззорю! ” і “Не потерплю! “. Відповідаючи на докори в “перебільшенні”, Щедрін писав: “Адже не […]...
37. Історія одного міста характеристика образа Грустилова ераста Андрійовича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Грустилов ераст Андрійович – глуповский градоначальник, статський радник. “Друг Карамзина” . “Ніжність і чутливість серця” не заважала йому “досить невимушено розпоряджатися казенною власністю” під час служби провіантмейстером. При цьому, дивлячись на солдатів, евших черствий хліб, Г. проливав рясні сльози. Не соромився він і задовольняти своє сластолюбство. В описі того, як їм потім опановує покаянний настрій, багато в чому фальшиве й роблене, є певну подібність із біографією Олександра […]...
38. Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
39. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
40. Походження трипільської культури В епоху енеоліту на території, що охоплює майже всю Правобережну Україну і окремі землі Польщі, Молдови, Румунії, формується і досягає значного розвитку трипільська культура, . Відкриття В. Хвойки зайняло почесне місце серед яскравих археологічних відкриттів кінця ХІХ – поч. ХХ ст., коли Г. Шліманн розкопав Трою, Мікени, Тірінф, а А. Евансн знайшов залишки держави із Кносським палацом легендарного царя Міноса. І це знакові співпадіння. Трипільська культура, що розвивалася у ІV […]...