“С Украиной в крови я живу на земле Украины”

Related posts:

1. Я живу в Україні, це моя Батьківщина – III варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. III варіант Дійсно, у багатьох виникає таке питання. Адже ми живемо в багатонаціональному Донбасі і спілкуємося російською мовою. Але Донбас – це невід’ємна частка України. І тому кожна культурна, освічена людина повинна знати мову того народу, серед якого живе. Тим більше повинен її знати кожен українець, бо це мова його предків. Взагалі, як виникає мова? Що це таке? Людина не просто спостерігає навколишній […]...
2. Я живу в Україні, це моя Батьківщина – II варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. II варіант Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато […]...
3. Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати найскладніші думки, […]...
4. Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати… Т. Шевченко Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував про Батьківщину. Все своє життя він мрі­яв, щоб український народ пам’ятав про свою минулу славу – гайдамаччину, козаччину. Цей мотив звучить у його поемах “Іван […]...
5. Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і хлюпіт хвиль”… Настрій ліричного героя емоційно під­несений, проте до жорстокої реальності читача повертає питання “де”, яке звучить […]...
6. “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СТУС “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса, у якій він з натхненною майстерністю передав глибокі почуття ліричного героя, породжені розлукою з рідним краєм і нелюдськими умовами заслання. Це яскравий зразок патріотичної лірики, поетичний монолог, щире звернення сина до рідної матері-Батьківщини, до […]...
7. “…Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і мовознавця за фахом і поета за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина […]...
8. О, земле втрачена – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС О, земле втрачена О, земле втрачена, Явися бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. І поверни в дні забуті, Росою згадок окропи Віддай усе благій покуті І тихо вимов: лихо, спи!.. Сонця хлопочуться в озерах, Спадають гуси до води, В далеких пожиттєвих ерах Мої розтанули сліди. Де сині ниви, в сум пойняті, Де чорне вороння лісів? Світання тіні пелехаті […]...
9. “Я стверджуюсь… бо я живу” Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа заспокоїть. І ті до мене вопіють, що на дні моря, і вкинуті в колодязь”. У […]...
10. Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці […]...
11. Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
12. Ліричність і краса пісні К. Малицької “Чом, чом, чом, земле моя…” Костянтина Малицька – різнобічно обдарована людина, яка палко любила свій край. Свою любов вона передала у вірші “Чом, чом, чом, земле моя…”, який став народною піснею. У поезії письменниця звертається до землі як до живої істоти. Авторка пояснює дітям значення поняття “рідний край”, батьківщина – це місце, де ти народився, де живуть твої батьки, друзі. Ця земля найдорожча, бо вона полита кров’ю предків: Тут, тут, тут діди твої пролили кров […]...
13. “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв я пісню в серце Із людських сердець. Духмяно пахнуть квіти, трави, розігріта сонцем земля. Барви […]...
14. “Есть милая страна, есть угол на земле” Думаю, поет Є. Баратинський, кому належать ці рядки, мав на увазі не всю велику Росію, а “милу країну” у сенсі рідну сторонку, тобто свій “куток на землі”. Те, що зараз називають “малою батьківщиною”. Найкраще, мені здається, у далекому і фатальному 1941 році про це написав Костянтин Симонов у вірші “Батьківщина”. Поет-фронтовик розповів у ньому про почуття бійця, який в останню смертну годину згадує “родину такую, какой ее ты в детстве […]...
15. Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає іволга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв я пісню в серце Із людських сердець. Духмяно пахнуть квіти, трави, […]...
16. Дім, у якому я живу Дім, у якому мешкає моя сім’я, багатоповерховий. Кілька сотень людей живуть у ньому. Увечері, коли на вулиці зимно і мерехтять жовтаві очиці ліхтарів, я сідаю біля вікна і починаю мріяти. Я уявляю собі, що наша багатоповерхівка вже не будинок, а величезний корабель, який пливе крізь море білої зими, мов той криголам. Так багато людей у будинку, такі вони мають різні почуття та бажання! Але ж пливе будинок-корабель, і всі ми […]...
17. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
18. В. СТУС. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ”, “НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ…”, “ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА”, “НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА…”, “О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ…”, “У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН…”, “ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ”, “НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ…”, “ЯРІЙ, ДУШЕ, ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…”, “ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ’ЯТЕ МОЯ…” Тема. В. СТУС. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ВЕСНЯНИЙ ВЕЧІР. МОЛОДІ ТУМАНИ”, “НЕ ОДЛЮБИ СВОЮ ТРИВОГУ РАННЮ…”, “ОСТАННІЙ ЛИСТ ДОВЖЕНКА”, “НЕ МОЖУ Я БЕЗ ПОСМІШКИ ІВАНА…”, “О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ…”, “У ЦЬОМУ ПОЛІ, СИНЬОМУ, ЯК ЛЬОН…”, “ЗА ЛІТОПИСОМ САМОВИДЦЯ”, “НА КОЛИМІ ЗАПАХЛО ЧЕБРЕЦЕМ…”, “ЯРІЙ, ДУШЕ, ЯРІЙ, А НЕ РИДАЙ…”, “ВЕРНИ ДО МЕНЕ, ПАМ’ЯТЕ МОЯ…” Варіант 1 1. З-поміж українських письменників XX ст. доля В. Стуса най­більш схожа на долю… А І. Франка. […]...
19. Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться. Але ж спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. […]...
20. Я і українська мова Мова українська – єдина, неповторна… Скільки судилося пережити їй! А те­пер ми, нащадки, у XXI столітті можемо сміливо, не криючись, спілкуватися нею. Вільно, без перешкод. Витоки наших знань про мову, культуру та побут українців, їхні традиції та звичаї сягають у глибоку давнину. “Мова – це душа народу, народ без мови – не народ”, – справедливо сказав поет Володимир Сосюра. Безперечно, це так: мова – відображення змісту нашого життя. У кожного […]...
21. Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду […]...
22. Мово моя українська! 4 Усе починається з дитинства. Дитина вдивляється в материні очі, прислухається до ніжного голосу, а в маленькому серці народжується священне почуття любові і до матері, і до Батьківщини, і до мови. З роками любов до найріднішої у світі людини зміцнюється. Ми більше прив’язуємося до землі, бо це рідна земля. А мова? Без неї не може існувати жодна людина, жоден народ. Рідна мова дорога людині, як саме життя, – стверджує народна мудрість. […]...
23. Душа нашого народу рідна мова Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б відчувати сором від того, у яких муках повертається рідне слово. Поезія Василя Голобородька змусила мене […]...
24. “Ой, яка чудова українська мова!” – IІ варіант 6 клас II варіант Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почуєш! Т. Шевченко Кожен народ має свою мову, своє письменність. А кожна мова має притаманні лише їй риси. Відомо, що українська мова за мелодійністю посідає друге місце між європейськими мовами, поступаючись лише італійській. Будемо ж пишатися, що ця співуча солов’їна мова є нашою рідною! На жаль, сьогодні далеко […]...
25. Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом. 2. Творення і шліфування народом упродовж віків своєї мови. 3. Випробування на життєздатність української мови. 4. Гострота мовного питання в Україні в наш час. 5. Необхідність зміни. ІІІ. Хай завжди звучить на землі мелодія рідного слова....
26. Для чого ми вивчаємо українську мову Ніби червневий сад, буяє й квітне мова нашого народу. Нарешті ми зрозуміли, що мова – то жива душа рідної України. Відтепер кожна людина має приділяти якнай­більшу увагу вдосконаленню своєї грамотності. Звичайно, це стосується й школярів. То для чого ж ми вивчаємо українську мову, таку співу­чу, чарівну, живу? Для чого наші вчителі так багато працю­ють з нами, недоспавши ночей, перевіряють наші зошити, не завжди охайні? Мабуть, для того, щоб продовжувалась у […]...
27. Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
28. Рідна мова – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Моя рідна мова і мова моїх батьків – російська, тому у моїй родині завжди розмовляли й розмовляють російською. Змалечку мені читали, а потім я читав сам російські казки, вірші російських поетів: Пушкіна, Маршака, Чуковського та оповідання для дітей російських письменників: Толстого, Носова, Драгунського. У мене ніколи не виникало питання, що зараз так часто обговорюється: рідна чи нерідна мова? Це є мова, за допомогою якої я спілкуюся з рідними та друзями. […]...
29. Навіщо треба вивчати російську мову? Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською мовою. Я думаю російською. Значить, ця мова – моя рідна. Звісно, що більше мов знає людина, то вона культурніша та розвинутіша. […]...
30. Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІ варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО 8 клас II варіант Твори Володимира Самійленка сповнені почуттям любові до Батьківщини – прекрасної, мальовничої, але страждаючої в неволі. У них – біль за народ, а ще надія на те, що здобуде він врешті-решт і незалежність, і право на розвиток своєї культури і спілкування рідною мовою. Українська мова… Ніжна, лагідна, мелодійна. Заборонена, покріпачена, розіп’ята. Здається вона поетові дорогим діамантом, кинутим на брудну дорогу й затоптаним. І ніхто не пізнав діаманта […]...
31. Мова – основна ознака етнічної спільності людей Умійте ж берегти… наш дарунок безсмертний – мову! І. Бунін Чому великий російський письменник закликав берегти мову? Від кого і від чого? І чому він називає нашу мову “безсмертним дарунком”? Чому С. Довлатов закінчує свою повість “Іноземка”, написану в еміграції і про емігрантів, словами: “О, Господи! Яка честь! Яка незаслужена милість: я знаю російський алфавіт!” У ряді об’єктивних ознак етносу головною була, є і буде спільна для всієї нації мова. […]...
32. Боротьба І. Франка за єдину українську літературну мову Комплекс питань щодо мови й нації в аспекті світобачення Франка розглядаємо на тлі тих національно-мовленевих процесів, що були характерні для України наприкінці XІX ст. На початку літературної діяльності Франка у Східній Україні вже було закладено міцні основи української літературної мови. У Галичині ж точилася “азбучна війна” між москвофілами та народовцями. У Львові Франко також дотримувався фонетичного правопису, невід’ємно пов’язуючи його з народною мовою. . Могутню підтримку Франкові в боротьбі з […]...
33. Мова “всіх в єдине нас злива” Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі – це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати. Для автора […]...
34. Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося не модним, не престижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, що користуються суржиком і позиченою папівскаліченою російською мовою. І як тут не згадати талановитого письменника М. В. Гоголя і його повість “Тарас Бульба”: […]...
35. Краса і багатство української мови Краса і багатство української мови Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину. Українська мова могутня, глибинна. І кожне слово має свій відтінок: […]...
36. Ліричне зображення України В. Сосюру слушно називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття, бо його емоційна, схожа на спів душі поезія сповнена щирості; задушевності, захоплення красою рідної землі, природи, рідного слова, історією свого уславленого народу. І про що б не писав поет, – все для нього стаэ ліричною темою. Складається враження, наче до нас голосом правди і любові промовляє його чутливе серце, розкривається, довіряє нам і знайомить з ліричним героєм поезії. […]...
37. Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється зв’язок часів”. Мова – це коріння народу, нації. Без […]...
38. “Ой, яка чудова українська мова!” – IІІ варіант 6 клас III варіант “Мова є сповіддю народу…” Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосуються кожної мови. Рідне слово – то невичерпне, животворче і невмируще джерело, з якого людина черпає уявлення про навколишній світ. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. “Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені”. […]...
39. Твір на тему “Українська мова в світі і в моєму житті” На даний момент в Україні проживає близько 45 мільйонів людей. Скільки з них вважає українську мову рідною? Це питання, на яке складно знайти відповідь. Останній перепис населення була в 2001 році, з тої пори дані застаріли. До того ж, вважати українську мову рідною і спілкуватися рідною мовою кожного дня – теж різні речі. А якщо до цього додати той факт, що в областях України розмовляють на діалектах – можна остаточно […]...
40. “Ой, яка чудова українська мова!” – IV варіант 6 клас І V Варіант Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, як Павло Тичина, Володимир Сосюра, Максим Рильський. Вразила мене книжка “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка, де […]...