Роман Шмельова “Сонце мертвих”

Related posts:

1. Хліб, як сонце, – кажуть люди, хліб, як сонце, – з нами всюди 9 клас Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих хто брав участь у її виробництві. Але ж є ще одна причина того, що хліб вважається найдорожчим багатством: […]...
2. Коробочка одна з “мертвих душ” Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській людині”. Письменник, за словами Миколи Гавриловича Чернишевського, сказав нам “правду про нас самих”. Майже половина […]...
3. Сюжет “Мертвих душ” Створюючи образи Манилова, Коробочки, Ноздрева, Собакевича, Плюшкина, Гоголь прибігає до загальних прийомів реалістичної типізації У тих випадках, коли це необхідно, з’являється перед нами й біографія персонажа В образі Манилова відбитий тип дозвільного мрійника, “романтичного” ледаря. Господарство поміщика перебуває в повному занепаді “Будинок панський стояв на юру, тобто на піднесенні, відкритому всім вітрам, якої тільки вздумается подутье” Краде ключниця, “нерозумно й безглуздо готується на кухні”, “порожньо в коморі”, “нечистоплотні й п’яниці […]...
4. Кріпосник Собакевич у створеній М. Гоголем галереї мертвих душ І. Кріпосницька Росія 30-х років XІX ст. в поемі М. Гоголя “Мертві душі”. ІІ. Собакевич – поміщик-кріпосник, реакціонер. 1. Зовнішній вигляд Собакевича. 2. Собакевич у своєму маєтку. 3. Собакевич та люди, що його оточують. 4. Вороже ставлення до освіти, відсутність духовних потреб. 5. Собакевич під час зустрічі з Чичиковим. ІІІ. Чи є собакевичі у наш час?...
5. Який сенс мандрівки Енея до царства мертвих? Одіссей іде до Аїда, щоб дізнатись про свою долю. Доля ж Енея вже визначена. Він тільки має утвердитись у прагненні невідступно слідувати визначеному. Цікаві слова Йосипа Бродського, який писав про Вергілія, що “його спроба пояснити світ була настільки досконалою, що змусила його спуститись до пекла. Описи його дивно переконливі, оскільки вони не зв’язані ні з якою схоластичною доктриною. Безумовно, пророцтво, яке робить батько Енея Анхіс, липове: воно не сягає далі […]...
6. “Любов, що водить сонце й зорні стелі” Приблизно із середини XІІ століття в Європі поволі набирає розвитку новий культурний рух – Відродження, або Ренесанс. Біля першовитоків цього руху стояв Данте Аліг’єрі. Деякі історики літератури вважають його водночас останнім представником середньовіччя і першим з титанів Відродження. Непідготовленого читача турбує питання, чому цей величний і абсолютно серйозний твір названий “комедією”? Відповідь дуже проста: за часів Данте комедією називали не лише смішне, а взагалі будь-яке видовище. “Божественна комедія” є твором […]...
7. Чому сонце буває сумне? 1. Сонце та міфи й легенди про нього. 2. Легенда про те, чому сонце буває сумне. 3. Що пояснює ця легенда?...
8. Природа. Я надивлюсь на сонце і на трави Інколи в нашому житті настають такі часи, коли ми шукаємо творчого натхнення, душевного спокою, прагнемо відновити сили або просто відпочити. У такі моменти ми шукаємо побачення з її величністю Природою, бо саме вона може допомогти й розрадити. Вона завжди зачаровує, наповнює любов’ю, енергією, вселяє віру й надію, облагороджує… Скількох митців слова, музики, пензля надихала природа на створення геніальних поезій, симфоній, картин! В усі часи людство знаходило в ній розраду й […]...
9. Роман “Тигролови” перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; це велике прозове епічне полотно, яке зображує події динамічно, на персонажів чатують численні небезпеки і […]...
10. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням […]...
11. Правда світліша за сонце Нелегко завжди говорити правду. Адже буває, що доводиться сказати комусь щось неприємне або зізнатися в чомусь негарному. Здається, коли приховаєш щось погане, особливо від близької людини, на душі стане легше. Але то просто омана. Не буває так, щоби брехунові було легко на душі. Адже йому доводиться завжди пам’ятати про те, де, коли, кому і про що він сказав неправду, бо інакше люди зрозуміють, що він збрехав. А якщо брехун настільки […]...
12. ЧОМУ БУВАЄ СУМНЕ СОНЦЕ? Жив собі чоловік та жінка, які мали сина і дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її собі за жінку. Після цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила і вибігла до нього та й каже: “Сховайся в льох, бо як прийде сонце, то запече тебе”. Брат швиденько заховався в льох. Коли прийшло сонце, то воно роздягнулось і повісило свої ризи на льосі […]...
13. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного – перший соціально-психологічний роман в українській літературі Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої полонини XIX століття найпочесніше місце посідає Панас Мирний. Особливість інди­відуального стилю цього письменника – внутрішній стан героя. Він підкреслював, що для нього головне – зобразити душевне життя з усіма суперечностями і труднощами. У його щоденнику є такий запис: “Якби я зміг показати безталанную долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є у мирі – то б моя слава була […]...
14. Навіть сонце може покохати 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Навіть сонце може покохати Сонце кохає усе: усіх створінь, усі рослини, усе живе. Якщо б сонце не дбало про нас, ми б були не такі, як зараз. Сонце дуже любить рослини, адже воно годує їх своїм теплом й світлом. Сонце любить людей, особливо влітку, дає засмагу. Засмага – начебто поцілунки від сонця, яке завжди нагадує тобі, що воно тебе любить. Багато […]...
15. Людина і сонце в творчості Драча У кожного письменника свій шлях до визнання. Але тільки той досягає вершин, хто завжди сам в собі, хто завжди – неповторність. До таких постатей в українській літературі можна віднести Івана Драча, одного з представників тієї плеяди, яка ввійшла в історію під іменем “шістдесятники”. На думку Б. Олійника. Іван Драч завжди “”заряджений на пошук”, він постійно знаходиться на шляху, що обов’язково приведе до досягнення мети. Принциповий, гострий на слово, поет з […]...
16. Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Аналіз історичної пісні “За Сибіром сонце сходить” Існує близько сорока варіантів пісні про Устима Кармалюка – легендарного ватажка селянських загонів, які боролися проти панського гніту. Знущання з кріпаків були такі, що терпіти не вистачало сил, тому багато селян тікали від пати, Устим Кармалюк теж утік, зібрав загін “славних хлопців” і став відновлюватисправедливість – у багатих забирати, а бідним віддавати. “Отак гроші поділивши, я гріхів не маю”, […]...
17. Останній роман Роджера Желязни Останній роман Роджера Желязни, що вийшов в 1993 році, незадовго до смерті автора, викликав багато критичних відгуків. Відношення до роману “Ніч у тужливому жовтні” було найрізноманітнішим від захвату до повного неприйняття. Дія роману відбувається протягом жовтня й закінчується в День Всіх святих. Оповідання ведеться від імені сторожового пса Нюху, що допомагає своєму хазяїнові, так званому “Закриваючий”, у боротьбі з “Відкриваючими”. “Відкриваючі” намагаються повернути на землю Старих Богів, а “Закриваючі”, навпроти, […]...
18. Любов до Батьківщини в поезіях “Сонце заходить, гори чорніють…” та “І виріс я на чужині…” З дитячих років Великий Кобзар глибоко співчував людському стражданню. Чуйна й людяна дитина він переймався нещастями покривджених. Ще юна Ком Тарас жадібно вслухався в сумні оповіді про минуле українського народу, про кривди, які чинили над ним, про його одвічний душевний біль. Вже в зрілі роки, перебуваючи в засланні, Тарас Шевченко написав хвилюючий вірш “І виріс я на чужині…”. У ньому Кобзар згадує сумну подорож на Україну, до рідного свого села. […]...
19. “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати небезпечні явища довкола. Якось під час служби він в образі купця в білому плащі побачив […]...
20. Війна й мир як психологічний роман У самому загальному виді тему роману “Війна й мир” можна сформулювати так: людина у величезному світі, у Толстого – на війні й у мирному житті. Якщо людина поставлена в центр добутку, те, природно, роман повинен бути психологічним, тому що в ньому автор приділяє велику увагу опису різних щиросердечних станів своїх героїв і “історії душі”, тобто зображенню становлення й розвитку характеру й переконань людини. Російські письменники – попередники Толстого – показували […]...
21. Роман-епопея Василя Гроссмана “Життя і доля” Про Велику Вітчизняну війну написано дуже багато. Перші добутки про війну почали з’являтися вже в середині сорокових років, і з тих пор романи, оповідання, вірші видавалися суцільним потоком. І багато серед них були, на жаль, зовсім бездарні. Сьогодні, перебуваючи на більш ніж піввікової дистанції війни, читач може підбити своєрідний підсумок розвитку “військової” літератури. Серед добутків радянських письменників, що висвітлюють період Великої Вітчизняної війни, особняком стоїть роман Василя Гроссмана “Життя і […]...
22. Перший роман Жорж Санд “Роз і Бланш” Аврора Дюдеван написала у співробітництві з Жюлем Сандо, другорядним письменником, і він мав успіх у читачів. Наступний роман “Індіана” , підписаний псевдонімом Жорж Санд, вже повністю належить її перу; він мав гучний успіх, на нього відгукнулися провідні критики й деякі відомі письменники. Далі один за одним виходять її романи “Валентина” , “Лелія” , “Жак” та інші, які складають перший етап творчості Жорж Санд, що завершується в середині 30-х років. Всі […]...
23. “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому й не дивно, що роман Уласа Самчука “Марія”, в якому правдиво відображені реальні події того […]...
24. “Чорна рада’ П. Куліша – першій український історичний роман Створення в 40-х роках XІX ст. історичного роману “Чорна рада” було значною подією в історії української літератури. Джерелами твору була народна творчість та козацькі літописи. Події, змальовані в ньому, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Претендентами на гетьманську булаву виступають представники різних політичних орієнтацій, в тому числі й представник польсько-щляхетської – Павло Тетеря. На Лівобережній Україні козацька старшина, ворожа польській орієнтації, вислала на посаду […]...
25. “Маруся Чурай” – це роман у віршах Ліна Костенко написала його, щоб прославити українську співучу душу, її пристрасні й чисті поривання. Маруся Чурай – справжня історична особа, яка, здавалося б, нічого видатного не зробила, але народ пам’ятає про неї. Вона полонила людські душі своїми піснями. Невипадково Ліна Костенко написала свій роман у віршах. Для української людини говорити віршами або співати – так само природно, як просто розмовляти. А для Марусі співати було навіть легше, ніж просто говорити. […]...
26. “Євгеній Онєгін” – роман, “у якому відбилося століття” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральное місце у творчості Пушкіна. Це його саме велике художнє произведення, що зробило найбільш сильне влияние на долю всієї російської літератури. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним біля восьми років. Це були роки навартої творчої зрілості поета. В 1831 году роман у віршах був кінчений і в 1833 році виішов всвет. Він охоплює події з 1 8 1 9 по 1825 рік – від закордонних […]...
27. “Тихий Дон” – роман про долю народу “Тихий Дон” – це роман-епопея Михайла Шолохова. У ньому він розкриває долю народу в період першої світової і громадянської війни. Задум “Тихого Дону” виник у Шолохова в 1925 році. Саме тоді письменник задумав показати побут, спосіб життя козаків, роль історичних подій у долі простих людей-трудівників. Головні герої роману – це козаки. Козаки – це трудяги. Саме такими їх прагне показати Михайло Шолохов у романі. Яскравим прикладом козака – трудівника є […]...
28. Роман на “вічну” Тему Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть онуків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скільки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть, що ходять завжди поруч, але кожного разу знову відкриваєш для себе такий несподіваний, такий близький світ. “Її звали Ізольдою, а […]...
29. “Злочин і кара’ – роман про російський капіталізм Роман “Злочин і кара” вийшов у 1866 році. Цей час був багато в чому переломним. Передова інтелігенція, що очікувала після реформи 1861 року відродження Росії, була глибоко вражена і розчарована. Ще більше загострилися соціальні протиріччя, наочніше стала несправедливість суспільного ладу. Достоєвський зумів укрупнити трагедію героя, і в ній, як у краплі води, відбити цілий світ нового суспільного ладу – капіталізму. Головного героя роману хвилювали близькі всім і разом з тим […]...
30. Роман Гюго “Людина, що сміється” Крім “Знедолених”, у період вигнання Гюго написав ще два романи: “Трудівники моря” і “Людину, що сміється” . Дія першого з них відбувається на островах Ла-Маншського архіпелагу, де Гюго провів роки вигнання. Враження від життя рибалок цих островів, від картин моря, сповнених могутньої динаміки й мінливої краси, від боротьби людей із стихією лягли в основу цього твору, визначили його колорит і ритм, схожий на дихання морського прибою. Провідною тут виступає інша […]...
31. Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, ввічливість чоловіка і жінки по відношенню друг до друга балансує на грані неприродності, а дуже часто і переходить цю грань. […]...
32. Злочин і покарання як філософський роман Людини ніколи не перестануть хвилювати дві речі: зоряне небо над ним і моральний закон у ньому. І. Кант Філософський зміст роману стосується моральної проблеми про “право на кров”, що ставиться до “вічного” питанням. Починаючи з античних часів людей хвилював питання про засоби для досягнення або особистих, або високих суспільних цілей. Крайня, аморальна, точка зору на цю проблему сформульована у видециничного афоризму: ціль виправдує засобу Тобто заради шляхетних цілей людин може […]...
33. Роман “Маруся Чурай” Л. Костенко: історичне, ліричне, філософське Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір багатогранний, у ньому поєднане й епічне начало, й ліричне, і філософське підгрунтя. …Велике діло – писані слова! Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, Піснями і невільницьким плачем. Історія – складна річ. Скільки ми знаходимо різночитань, гіпотез, думок щодо історичного процесу, багато суперечностей і в документах, а ще більше суперечностей в інтерпретації […]...
34. Відповіді до теми: роман М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” 1. Порівняйте вірш “Дума” і роман “Герой нашого часу”. У чому подібність і відмін­ність ліричного героя “Думи” і Печоріна? Що приваблює в головному герої роману і що викликає осуд? У Печоріні приваблюють насамперед його незвичайність, самобутній харак­тер, критичний склад розуму, здатність тверезо оцінювати не тільки чужі, а й свої вчинки, сила і незалежність, здатність нічого не сприймати на віру. У ньо­го широкий світогляд. Печорін здобув гарну освіту. Він, безсумнівно, вищий […]...
35. “Мій улюблений твір української літератури – роман “Тигролови” Мені до вподоби роман українського письменника Івана Багряного. Це пригодницька, але заснована на життєвій правді книга. Мені вона припала до душі за те, що в ній зображено сміливих, нескорених, благородних та талановитих людей. В українській літературі не так багато книг, де герої не були б заляканими, відважно боролися та здобували б перемогу. “Тигролови” – це справді патріотична книга. Вона показує кращих синів та дочок українського народу, які залишаються ними навіть […]...
36. Роман Айтматова “Буранний полустанок” Після шістдесятницької генерації зі спробами національного відродження, тепер уже на ленінських засадах, які нібито були проігноровані у культівські часи, небагато представників музи усвідомлювало руйнівний дух часу, безперспективність декларованих кремлівською геронтологією ідей. Заідеологізована художня сфера, орієнтована на оспівування примарних ідеалів, не в силі була повернути втрачені зв’язки поколінь: поклоніння не Творцю, а його підміні земними ідолами продукувало етику неоязичництва. Серйозна духовна деградація компенсовува-лась паломництвом до Мавзолею вождя революції – гробниці “червоного […]...
37. Євгеній Онєгін – Роман у віршах Автор – оповідач, чия біографія частково збігається з пушкінської. А. не тільки розповідає про події, а й сам участь у розвитку сюжету. Пушкін поступово відокремлює образ А. – і від образу головного героя, і від своєї власної особистості. А., яким він постає у численних “ліричних відступах” , пов’язаний з Онєгіним дружніми узами, але чим далі, тим менше з ним збігається в смаках, пристрастях, поглядах. Пов’язаний він і з особистістю Пушкіна, […]...
38. Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея “Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню і, ймовірно, сам став причиною такого формулювання. Надзвичайно важливі процеси, що поставили під сумнів саме буття Росії як держави, стали головним змістом твору. Роман починається словами, які одразу занурюють читача у вир конфліктів: “Генуя і Лукка […]...
39. “Євгеній Онєгін” – класичний роман Найчастіше творчість О. С. Пушкіна розглядають як “найчистіший зразок” мистецтва класичного, а про вплив його на красне письменство наступного століття говорять винятково в змісті спадкування його авторами традицій золотого століття. А тим часом Пушкіна-Художник передбачив багато експериментальних тенденцій, що визначали особу літератури в XX в. Творча спадщина нашого національного генія містить у собі зародки її естетических відкриттів И якщо під цим кутом зору подивитися на художній текст “Євгенія Онєгіна” – […]...
40. Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива людина, розряджаючи в сонячний день перемоги останню бомбу, скаже: це був останній кошмар на землі!” […]...