Антон Павлович Чехов – великий майстер і художник слова. Він здатний передати у маленькому оповіданні все життя людини. “Писати талановито, тобто коротко”, “вміти коротко говорити про довгі речі”. Це його кредо.
Остання формула найбільше точно визначає сутність досягнутої Чеховим незвичайної майстерності. От і в його оповіданні “Туга” досить декількох речень, щоб зрозуміти атмосферу бездушшя, що оточує головного героя. На землю м’яким килимом опускаються сутінки, кружляється мокрий, великий сніг, що “шаром лягає на дахи, плечі, спини, шапки”.
Це не просто сутінки і сніг, це образ, символ якоїсь безвихідності, порожнечі і байдужості. Відчуваєш, яка маленька і незначна людина у цьому нескінченному просторі. І Іон Потапов один у цій порожнечі, де йому не з ким словом перемовитися.
У цьому короткому оповіданні Чехов малює образ бездушного міста з бездушними людьми. Чотири рази Потапов намагався почати розмову, чотири рази намагався розповісти про своє горе – про смерть сина. Хотілося, щоб йому поспівчували, пошкодували.
Він говорить, що з бабами краще розмовляти на цю тему, “ті хоч і дури, але ревуть від двох слів”. Однак його співрозмовників Потапов не цікавив, вони відносились байдуже до чужого горя. Іон не міг виговоритися, а звідси росла туга, “туга величезна, не знаюча кордонів. Здавалося, лопни груди, вилийся з них туга, так вона б увесь світ залила…”.
Візник не знаходить розуміння у людей – от головна поетична думка, що утворює лейтмотив “Туги”. Іон починає почувати біль і гіркоту від невисловлених страждань і туги, не може заснути вночі і йде подивитися коня, що для нього став найдорожчою й рідною істотою після смерті сина. У коні він бачить родинну душу. Він починає згадувати і говорити про сина, а потім “захоплюється і розповідає йому усе”. Тому що в цій порожнечі й безмовності, у цьому “бездушному” місті – це єдина істота, що слухала його, не відіпхнула.
Ця тема актуальна і для нас, ми увесь час кудись поспішаємо, не звертаючи уваги на страждання інших людей, не думаючи про те, що самі можемо виявитися у подібній ситуації.





Related posts:
- Твір по оповіданню Чехова “Туга” Антон Павлович Чехов – великий майстер і художник слова. Він здатний передати в маленькому оповіданні все життя людини. “Писати талановито, тобто коротко”, “уміти коротко говорити про довгі речі”. Це його кредо. Остання формула найбільше точно визначає сутність досягнутого Чеховим незвичайної майстерності. От і в його оповіданні “Туга” досить декількох речень, щоб зрозуміти атмосферу бездушшя, що оточує головного героя. На землю м’яким килимом опускаються сутінки, кружляється мокрий, великий сніг, що “шаром […]...
- Дефіцит людяності в оповіданні А. П. Чехова “Туга” Оповідання А. П. Чехова відрізняються стислістю й насиченістю сюжету. В оповіданні “Туга” здається, що не відбувається ніяких подій. Візника Іону Потапова в нудних зимових сутінках засипає снігом. Він очікує своїх пасажирів. Насправді ж Іона нікого й нічого вже не чекає. От уже целую тиждень він живе як у півсні: у нього вмер син. Трагедія Іони нікого не цікавить: ні військового, ні гулящу молодь, ні людини його ж стану – візника. […]...
- Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Мене дуже вразила повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. Через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкриває секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті “гуси-лебеді” душі дитини. Матір’ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землі, оранки, сівби, до дерев, насіння. Своїм прикладом вона навчає сина довіряти землі свої болі і […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
- Чому сталася родинна трагедія? Чому сталася родинна трагедія? Терміном “балада” в період середньовіччя у Провансі називали пісенну і ліричну поезію, що виконувалася переважно під час танців. А з другої половини XVІІІ століття на європейську баладу почали нашаровуватись зображення епізодів нещасливого кохання, кривавої помсти, мотиви легенд, історичні факти. Українські балади мали різні мотиви, проте тема стосунків невістки та лихої свекрухи – одна з найпоширеніших. Одна з таких балад “Ой чиє ж то жито, чиї ж […]...
- Родинна тема у “Кайдашевій сім’ї” Нечуя-Левицького У “Кайдашевій сім’ї” І. Нечуй-Левицький показав особливості українського національного характеру, зобразивши життя однієї родини. Безперервні сварки, бійки, взаємні образи, на які витрачається часто наша енергія в родинному житті, спонукали письменника написати цей твір. Автор прагне знайти причини таких сімейних війн у національній вдачі українців. Розвиток дії в повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини. Автор майстерно відтворив індивідуальні риси кожного з персонажів, розкриваючи їхні психологічні особливості. Старий […]...
- Сім’я і родинна обрядовість Шлюбні звичаї та шлюб. Одним з найважливіших етапів у житті людини є укладання шлюбу, який, власне, і становить основу для створення сім’ї. Будучи однією з форм регулювання статевих відносин, шлюб не обмежується лише правовою основою. Він концентрує у собі свою сукупність соціальних відносин, являючи досить складну діалектичну єдність біологічного і соціального, матеріального і духовного, громадського і особистого. Щодо соціальної сутності шлюбу, то вона виявляється через різні види відносин: духовно-психологічні ; […]...
- Людська душа мас право на свої таємниці Інтимна лірнна Ліни Костенко. Любов… Про це найприродніше для людини і найзагадковіше почуття пишуть і роздумують усі: філософи, поети, прості люди. Але феномен цього почуття залишається нерозгаданим. Любов підносить нас над світом, робить сильними, мужніми, але вона може перетворити і на слухняного раба, у якого “світ зійшовся клином” тільки на почутті. У кожен момент свого життя людина має пам’ятати про своє призначення. Справжня любов – це не вериги, які тримають […]...
- Українська пісня – це бездонна душа українського народу Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом: Як вдарили з семи гармат Усереду вранці – Накидали вороженьків Повнісінькі шанці! Кожне своє враження, кожне переживання людина виливала […]...
- “Душа моя в цвітінні” Твір за Віршами Миколи Вінграновського Високе небо та палюче степове сонце. Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’тає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх віршах, які близькі серцю кожного українці: А в тиші я питав: про що шумиш Рясним […]...
- Пісня – душа народу На думку китайських дослідників, історію народу можна вивчати за змістом як народних, так і авторських пісень. З цією думкою не можна не погодитись, оскільки українська пісня, що своїм корінням сягає в сиву давнину, – це геніальна поетична біографія нашого народу. У всі часи людського буття пісня в Україні була органічною часткою людського життя, невичерпним джерелом наснаги, довершеним творінням генія народу, дивом з див світу. Життя кожної людини починається з пісні, […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” За романом О. Гончара “Собор” Є такі твори, які зачіпають найчутливіші струни душі людської, довго не залишають людину в спокої, тривожать її. Очевидно, в них підняті тіпроблеми, які підсвідомо хвилюють людину, в який би час вона не жила. Літературний доробок О. Гончара багатий такими творами. Мені надзвичайно сподобалися його романи і повісті: “Тронка”, “Бригантина”, “Щоб світився вогник”. І далеко не останнє місце в цьому переліку займає роман “Собор”. Як живе сучасна людина, який її духовний […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину часто кажуть: “у нього немає душі”. Отже, душа – це щось позитивне. Але і прекрасні споруди можна перетворити на купу […]...
- Душа соромиться ліричним хвилюванням У ліриці О. С. Пушкіна присутня багато віршів, присвячених зображенню російської природи. Але принципи її зображення, художній метод, починаючи з ліцейського періоду, постійно змінювалися залежно від еволюції творчого методу поета. Таким чином, для кожного періоду творчості характерні свої особливості сприйняття та зображення картин російської природи. У таких ранніх творах Пушкіна, як “Спогади у Царському Селі” , “битвою лицар” , “Осінній ранок” , простежується вплив класицизму. Загальні для пейзажних замальовок цього […]...
- У цієї людини лірична душа: Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, інтелігентним. Отже, ліричність – це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з поезією Лесі Українки й допомагає нам у цьому. Часто буває, що словами всього передати не можна, буває так, що про […]...
- Народна пісня – душа народу Українська мова дуже співоча, в ній багато лагідних і яскравих слів. А хто вчить нас першим словам? Звичайно, наші мами. Вони – найдорожчі люди у житті кожного з нас. Навіть коли, ми стаємо дорослими, ми завжди пам’ятаємо мамин голос, мамині руки, мамині очі. І слова маминої колискової: Ой, біжи, біжи, досадо, Не вертай до хати. Не пущу тебе колиску Синову гойдати. Припливайте до колиски, Лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, […]...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає снаги жити і не втратити почуття відповідальності за все, що зараз відбувається на шй планеті. […]...
- “Моє серце й душа в надпориві…” І. Поль Верлен – один із представників поетів-символістів. ІІ. “Уві сні я мрію про вірші…” 1. Музика у слові – найголовніша вимога Верлена. 2. Світ почуттів ліричного героя. 3. “Ніде я втіхи не зайшов…” ІІІ Вплив поезії П. Верлена на творчість поетів пізнього періоду, зокрема творців Срібної доби....
- Душа народу в пісні “української Сафо” Пісня. У наш час це слово звучить звичайно, прозаїчно. Бо зараз для більшості людей це лиш суміш слів та гарної мелодії, яку ми чуємо щодня з динаміків, плеєрів, телебачення і лише іноді співаємо самі. Тому ми можемо лише уявляти, чим насправді була пісня для наших предків-українців, що вбирали любов до співу з молоком матері й проносили її крізь біль і радість до самої смерті. Наш народ співав усюди: було це […]...
- “У моїх жилах тече не кров, а душа” Марина Цвєтаєва належить до тих поодиноких, надзвичайно талановитих поетів, хто не писав вірші, а розмовляв віршами. Точніше, розмовляла душа поета: скаржилась і раділа, кохала і переповнювалася ненавистю. Марною, на мій погляд, буде робота, спрямована на встановлення прямих адресатів поезії М. Цвєтаєвої. Останнім часом з’явилося багато публікацій із любовними історіями: Цвєтаєва і Софія Парнок, Цвєтаєва й Пастернак, Цвєтаєва й Рільке і т. д. Проте вимірювача сили і якості серцевих емоцій не […]...
- Душа нашого народу рідна мова Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б відчувати сором від того, у яких муках повертається рідне слово. Поезія Василя Голобородька змусила мене […]...
- Душа зобов’язана трудитися й день і ніч, і день і ніч. Твір-міркування По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть. Перший – золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горя. Друге століття – срібний. Люди срібного століття були войовничими, жорстокими й гордими. Вони не приносили жертв богам, за що боги їх і знищили. Третє століття – бронзовий. Четвертий – кам’яний вік – вік героїв. Зараз на землі п’яте століття. Покинули людей […]...
- Душа народу ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Душа народу У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне. У давні часи, ще за князівського правління, жив у Києві хлопець та звався Михайликом. Був він душею народу, символом хоробрості, […]...
- Українська пісня – це душа народу У сиву-сиву давнину сягають першовитоки української народної пісні. Якого б лиха не доводилося переживати народу, пісня завжди допомагала долати труднощі. Кого тільки не чарувала її вічна краса! Минають віки, а народна пісня залишається завжди молодою, чарівною. І сьогодні так само в Цареграді регоче з ворогів Байда молоденький, попереду гетьман Дорошенко веде своє військо, і за славним Морозенком вся Вкраїна плаче. І щоліта при долині роса, стороною дощик іде, і за […]...
- “Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера “Фаустівська культура”, “фаустівська душа” – ключові поняття концепції О. Шпенглера, у яких розгортається авторська міфологема сучасної культури і душі західної людини. В основі цієї міфологеми – реальний культурний та художній феномен доктора Фауста Й. В. Гете, що філософськи й психологічно передбачив майбутнє Західної Європи. Гете відкриває безкінечну перспективу фаустівської душі у “Вічній Жіночності”, – Шпенглер, який відмовився від фінального “містичного хору”, бачить у ній симптоми необоротного виснаження духовної та творчої […]...
- Твір Моя душа – це хpам, чи купа цегли? Моя душа – це хpам, чи купа цегли? Пізнати себе. Важко це чи легко? Заглянути в глибінь своєї душі – необхідно, але іноді це викликає стpах. А в художньому твоpі? Пізнання… Пізнання стану своєї сучасності… Чи незасміливо? Адже можна попасти в немилість. Так і сталося з Олесем Гончаpом із-за його pоману “Собоp”. Саме ті, укого нечиста душа, боялися “Собоpу”. Для чесної людини це чисте повітpя, не наснага, це життя. Собоp […]...
- “Душа моя в цвітінні” Високе небо та палюче степове сонцем Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’ятає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх віршах, які близькі серцю кожного українця. У своєму творчому доробку поет часто звертається до народнопісенної […]...
- “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Наша українська література багата на імена талановитих письменників, серед сучасних її представників яскравою зіркою пломеніє ім’я Ліни Костенко. Ії письменницька доля склалася непросто, кредо авторки – […]...
- Мова – душа народу Мова – душа народу Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему План 1. Тернистий історичний шлях. 2. Мова – душа народу: а) значення етнічних особливостей; б) духовна сутність мови; в) вплив історичних подій на розвиток мови. 3. Збереження мови – обов’язок кожного українця. Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками. Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше. Заглянути в глибінь своєї душі – потрібно, але іноді страшно. I, мабуть, ті митці, що намагаються зробити аналіз духовного стану […]...
- Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала Одним з найяскравіших автобіографічних творів Лесі Українки є вірш “Давня весна”. Цей вірш входить до циклу “Мелодії”. Весь цикл складається з 12 віршів. Вони писалися протягом 1893 і першої чверті 1894 p., коли поетеса жила в Києві. У 1899 році були надруковані у збірнику “Душа і мрії”. У віршах циклу багато суму, туги, бо сумним було життя поетеси, сумним було життя народу. Скільки глибокого болю в таких її рядках: Хотіла […]...
- Душа людини непереможна – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Душа людини непереможна III варіант Лесю Українку називають у народі дочкою Прометея, бо саме вона перейнялася творчістю Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра й людяності. Її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескореного народу. Поетеса прагне створити образ духовно могутньої людини-борця, здатної втілити в собі дух епохи. У політичній ліриці Лесі Українки з’являється […]...
- Душа людини непереможна – І варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Душа людини непереможна І варіант “Від часу Шевченкового “поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини”, – так захоплено писав І. Франко про велику поетесу Лесю Українку. Фізично квола поетеса мала голос трибуна. Її вогненне слово звучало як гарячий поклик до волі та боротьби за людські права. Вона стала […]...
- Мова – це душа народу, “щоденне чудо”, “сонця зір” Поет широкого тематичного діапазону, Дмитро Павличко створив багато ліричних віршів, які відзначаються свіжістю, образністю, яскравою поетичною мовою. Але особливу увагу привертають вірші поета, присвячені рідній мові. Роздуми поета про місце української мови в минулому, сучасному та майбутньому лягли в основу багатьох його поезій. Проблема розвитку української мови, національної культури була для нього важливою й досить болючою: він навчався у польській школі, де його рідна українська мова була суворо заборонена і […]...
- Душа людини непереможна – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Душа людини непереможна II варіант Хвора дівчина, бідна Леся! Де ще хворі такі були, Щоб літали в таке піднебесся. Що його не сягнуть і орли! М. Рильський Леся Українка… Два слова, а скільки вони вмістили в собі краси, високої духовності, великої сили волі, мужності, любові! Вони ввійшли в життя кожного з нас як взірець, як ідеал Людини з великої літери, бо призначення […]...
- Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить твір-роздум) 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Добре жить Тому, чия душа і дума Добро навчилася любить твір-роздум) Серед усього живого на Землі людину вирізняє не лише здатність удосконалю вати знаряддя праці і вміння думати, а, в першу чергу, здатність відчувати. У Давній Греції існувала легенда про те, як боги, заселяючи Землю, наказа ли титанам Прометею і Епіметею дати всьому живому здібності. Епіметей, який спершу робив, а потім думав, умовив Прометея […]...
- “Душа парила ввысь и там звезду нашла” ОЛЕКСАНДР БЛОК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР БЛОК “Душа парила ввысь и там звезду нашла” О, я хочу безумно жить! Все сущее – увековечить, Безличное – очеловечить, Несбывшееся – воплотить! О. Блок Блок! Без нього я не можу уявити нашу велику літературу ні в минулому, ні в сучасному, ні в майбутньому. Володимир Маяковський писав: “Творчість Олександра Блока – ціла поетична епоха”. Блок ніби з’єднує два століття російської культури. У ранніх […]...
- Українська пісня – це бездонна душа українського народу СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ Українська пісня – це бездонна душа українського народу Відомий український письменник О. Довженко високо цінував народну пісню. Перед її красою схилялося багато видатних людей. Мабуть, немає жодної людини, яка б залишилася байдужою до цього дива. Справді, пісня супроводжує кожного з нас упродовж усього життя. Вона приходить до нас з легкою і ніжною маминою колисковою, огортає радістю і смутком у різні моменти життя, […]...
- “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава” Українці – народ роботящий. А ще люблять вони співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно, звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали пісні бадьорі, які полегшували їхню працю. Взагалі співучість і музикальність – провідні риси українського менталітету. Дісталися вони нам, як є і стверджує легенда, від Бога, який наділяв нації талантами, і […]...
- Примарне і прекрасне у повісті-казці Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Великий німецький романтик Е. Гофман розкриває у своїх творах ілюзорність і примарність світу, в якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва, романтичних уявлень і створення великих і світлих ілюзій. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” зображена брехлива велич правлячої верхівки. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад і де успіх часто приходить не до того, хто на нього заслуговує, а […]...
Categories: Твори з літератури