Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію.
Бодлср прагне змінити світ.
Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “морс засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. І сприймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути той загублений рай, в якому творець жив у дитинстві:
Мій раю зелений, кохання дитяче
Квітки й поцілунки, забави й пісні,
І скрипка, що в сутінні тужить і плаче…
А може, рай-ідеал – десь у далеких екзотичних країнах. А ось як у поезії “Подорож” Бодлер змальовує дійсність. Це і тиран, і народ, “закоханий у панівний батіг”, декілька релігій, “що пнуться до небес і всі простерті ниць”, “усе наркозне зілля, “що світу нашого докладний інвентар”, і поет робить висновок:
Цей світ, затиснутнй у тоскні береги,
Являє образ наш – сьогодні, завтра, завше.
Оазиси жахів серед пустель нудьги.
Поезія “Подорож” – це своєрідна духовна подорож людства до безодні, від якої не може врятувати “жменька мудреців”, що “одбігли Долею гуртованих отар”.
Але, “блукаючи духом по місцині суворій”, поет зустрічає зраненого лебедя, що утік із клітки. Це величний “вигнанець-страдник”, який мріє “про чисту гладь ставів”. Це сам поет, що прагне ідеалу.
У поезії “Альбатрос” він постає в образі повітряного мандрівника – альбатроса. “Юрба несамовита” – це дійсність, і велетенський птах-поет може жити тільки “серед хмар”.
Отже, у своїх віршах Бодлер протиставляє дійсність ідеалу, визнає велику місію поета – врятувати світ своїм стражданням і величчю душі. Але неможливість досягти ідеалу на землі викликає в поета розчарування, і він впадає у відчай. Звідси також розуміння призначення поезії як засобу вирощування квітів зі зла, а також його чорна меланхолія і тотальний нігілізм.
Поет не тільки не звертався до Бога за допомогою – він демонстративно нехтує ним і схиляється перед Сатаною. Водночас деякі риси стилю Бодлера суперечать романтизмові: ретельно виважена композиція і бездоганна форма поезії. Не сприймає поет і романтичного розуміння природи як джерела оновлення почуттів або засобу захист)’ від цивілізації.
Природа постає у Бодлера ворогом людини. Він шукає натхнення в “іншій природі” – штучній: у витворах мистецтва і людської праці.





Related posts:
- Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Шарля Бодлера Французький поет Шарль Бодлер збирав пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змінити світ, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революції 1848 р. Збірка його поезій “Квіти зла” – це […]...
- Дійсність та ідеал у поезії Шарля Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлер прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “море засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. Не приймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути […]...
- Аналіз вірша Бодлера “Альбатрос” У вірші ліричний герой мріє “на кермі фрегата” полинути “від моря засмічених улиць міських” на пошуки Ідеалу туди, де “море широке”, де “сяйва багато,” “сміється блакить”. У вірші “Альбатрос” ніби оживає мрія поета: фрегат, море, блакить. “Поглянь, моя душе, які страшні вони! ” – вигукує поет у вірші “Сліпці”. Чи можна сказати те ж про “гурт матросів” на палубі корабля? Чим саме вони “страшні”? Заради втіхи та розваги знущаються над […]...
- Риси символізму в поезіях Ш. Бодлера Творчість Ш. Бодлера стала джерелом, у якому поети-символісти знайшли свої головні принципи. Символізм як напрямок вибудував власну теорію, за якою поезія має залишити дійсний світ, світ природи, щоб знайти наддійсне, надреальне. Без символу літератури взагалі не існує. Цей висновок витікає насамперед із визначення поняття “символ”. Отже, символ у перекладі з грецької мови означає умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов’язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не […]...
- Трагедія долі митця у поезії Бодлера Бодлер прагне вразити читачів відверто моторошними картинами внутрішнього світу людини для того, щоб пробудити в них бажання протистояти злу, боротися із тваринним у собі, шукати і прагнути ідеалу та краси. “Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світоч найвищих ідеалів. Квіти чеснот в уяві поета не можуть розквітати без квітів зла, адже світло тим яскравіше, чим глибші тіні”, – так пояснював свою творчість Ш. Бодлер. Саме протиставлення […]...
- Вирішення проблеми “Поет і суспільство’ в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” Найвідоміша збірка поезій Ш. Бодлера “Квіти зла” містить різні за тематикою твори. З-поміж цих творів виділяється вірш “Альбатрос”, у якому порушується одвічна тема – місце поета у суспільстві, його стосунки із навколишнім світом. З давніх часів поетичне мистецтво розглядалося як відображення якогось іншого непізнаного світу. Лише обрані могли почути голос далеких небесних сфер і втілити його у словах. Творчістю поета насолоджувались, захоплювались, самого поета обожнювали прихильники його таланту. Але кожна […]...
- Читаючи вірші Бодлера Шарль Бодлер – поет, який не знайшов розуміння і визнання у сучасників. Читачі вважали його богохульником. Лише деякі діячі мистецтва вбачали в ньому великого митця. Літературну долю поета визначила його єдина поетична збірка “Квіти зла”, задум якої визрів у Бодлера у 23-річному віці. Вона створювалась упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. “Квіти зла” – цілісний твір, де всі частини й окремі вірші органічно пов’язані. Поезія […]...
- Символічність поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” З Шарля Бодлера почався французький символізм. Він з’явився як відповідь на загальну кризу гуманітарної культури, зокрема тогочасного реалізму. Сам же символізм став “спадкоємцем” французьких романтиків на практиці, а його теорія пов’язана з філософією Шопенгауера, Гартмана, Ніцше. З цієї короткої довідки ми почнемо аналіз вірша “Альбатрос”. По-перше, отих моряків, яких охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на […]...
- Поезія Бодлера: пошук, тривога, заклик і суцільна емоція Зміни, які принесло XX століття в людське життя, жорстокі й парадоксальні змінили й самі людські душі, а відтак – відобразились у творчості, в мистецтві. Шарль Бодлер привніс у літературу власне світовідчуття, новий спосіб світосприйняття. Романтична гостра тривога, сплін, туга й відчуття несправедливості, певна відраза до дійсності – дійсності жорстокої та безглуздої, – такі сурсчливі й невеселі мотиви є у творчості Бодлера. Його збірка “Квіти зла” стала знаковою подією в літературі. […]...
- Роздуми над віршем Шарля Бодлера “Альйатрос” Поет… Що це? Стан душі чи фах, що дає заробіток, матеріальне благополуччя? Пересічний читач найімовірніше не утруднюватиме себе формулюваннями, хто такий поет. Він знає одне: результат поетичної творчості – це вірші, сонети, балади тощо. Вони написані тому, що поетові є іцо сказати людям, він не може не писати. Поет прагне розповісти за допомогою слова про свій душевний світ, про час, в якому живе, а найголовніше – про людей, які створюють […]...
- “Квіти зла” Бодлера – аморальна книжка чи “моральний урок” людству? 20 серпня 1857 року в Палаці правосудця у Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою віршів “Квіти зла”. У судовому залі лунали звинувачення на адресу поета і його книги: “Часом сумніваєшся у психічному стані пана Бодлера…”, “Його вірші – це здебільшого монотонне й зумисне повторення одних і тих самих думок”, “Мерзенність тут межує з паскудністю, огидне змішане зі смородом”, “Він обливає брудом усе наше суспільство!”, “Цей […]...
- Тема недосяжної мрії у вірші Бодлера “плавання” Свій твір французький поет Шарль Бодлер присвятив темі людської душі та її невід’ємній рисі – здатності мріяти і прагнути до чогось нового. На межі століть європейці знову відкривали для себе далекі екзотичні землі, і тому тема мандрів нерідко виникає у творчості поетів того часу. Але у Бодлера ця тема звучить дещо інакше, як оповідь про внутрішню боротьбу людини з собою і її нестримне прагнення до таємничих берегів мрії. Кожний в […]...
- Трагедія Ш. Бодлера Трагедія Ш. Бодлера у тому, що за життя він не здобув ані визнання, ані розуміння співвітчизників. І все ж він сподівався, що його вірші будуть оцінені освіченими читачами. Про свою книгу він говорив:”Ця книга під назвою “Квіти зла” відзначається страшною холодною красою; вона створювалася із несамовитим терпінням. До того ж доказом її позитивної цінності є те зло, про яке вона розповідає. Книга доводить людей до нестями. Втім, сам злякавшися жаху, […]...
- Що свідчить про новаторство поезії А. Рембо? Що свідчить про новаторство поезії А. Рембо? Під впливом Т. де Банвіля, В. Гюго, а особливо Ш. Бодлера, Рембо почав з віршів, що викривали потворність міщанської глушини, та з пантеїстичних віршів. Незабаром в образах та ритміці Рембо проявилися специфічна безпосередність та прямота заперечення, які пізніше стали прикметами нової поезії. Рембо з сарказмом засуджував міщанство, Другу імперію. Події Комуни наклали свій відбиток на сатиричні вірші так званого “Зютистського альбому”, на книгу […]...
- Ш. Бодлер геніальний відкривач нової епохи європейської поезії Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості). Звичайно, свої “Квіти” Ш. Бодлер також ототожнював із чимось прекрасним, адже, пригадаймо, поет ставив перед собою завдання “видобувати Красу зі Зла”. “Квіти” Ш. Бодлера символізували не лише прекрасний Ідеал. “Квітами” можна вважати поезії Бодлера. Проте ставлення до них було далеко не однозначним. Сторінки тогочасних французьких газет рясніли численними публікаціями, в яких поет звинувачувався у бездарності, порушенні етичних та естетичних […]...
- Протиставлення особистості натовпу в поезії “Кольорові миші” Проблема зіткнення фантазії та буденщини, особистості й маси, сірості й неповторності в усі часи гостро поставала перед людством. Людина, що вирізнялася з маси, мала власні погляди на життя, ставала білою вороною. Варто пригадати страшні, темні часи інквізиції, коли на вогні спалювали відьом, чаклунок. Так само з відвертою ворожістю сприймали й думки вчених, наприклад Джордано Бруно чи Галілео Галілея. Час іде, а проблема лишається, бо й сьогодні, у часи нових технологій […]...
- У пошуках ідеалу Творчість Лесі Українки стала однією з вершин художньої свідомості українського народу в його історичному поступі й водночас видатним явищем світової літератури, адже криє в собі невичерпні джерела високих людських ідеалів добра та справедливості, сповнена пафосом оновлення світу, свободи, гуманізму народів. У своїй поетичній творчості Дочка Прометея весь час була в пошуках ідеалу борця за щастя народне. Поетесу приваблювали мужні, сильні, горді духом люди, що брали за девіз слова: Ти мене […]...
- Аналіз вірша Бодлера “Гімн красі” Гімн красі Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця, подібно до вина. В твоєму погляді – і присмерк, і світання, Як вечір грозовий, приносиш аромат. Німим стає герой з твого причарування, І сміливішає дитина во сто крат. Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля, Йде Фатум, наче пес, за покроком твоїм; І, […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. У вірші Воронька виникає мотив зв’язку між воєнними та мирними часами, між поколіннями: […]...
- Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Поезія А. Рембо схожа на зблиск, така вона яскрава й так недовго поет її творив. Але сталося так, що рядки молодого поета не загубилися серед виру слів, бо виявилися справді потрібними. Що перш за все вражає в поезії Рембо? Щирість почуттів. І не суто особистих. Річ не в конкретних сюжетах, змальованих поетом. Він на диво точно передав духовні поривання молодої людини, що […]...
- Драма втрати ідеалу Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був остаточний розрив з його коханою – Ольгою Рошкевич, листування з якою тривало цілих двадцять років. Історія їхнього кохання знайшла своє відбиття у показі любовної […]...
- Ліричний герой поезії Р. М. Рільке Ліричний герой поезії Р. М. Рільке І. Імпресіоністський напрям поезії Р. М. Рільке. ІІ. Подорож у себе. центром стає внутрішній світ ліричного героя, який розкривається через сни і мрії. Назва другої збірки, яка вийшла у перекладі російською під назвою “Адвент”, промовляє сама за себе. Адвент походить від латинського adventіcus – чужий, зайшлий. Його герой почувається на зламі часу в очікуванні нових подій – кохання, Різдва, повороту у творчості.) ІІІ. Ліричний […]...
- Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві І. Павло Грабовський – поет-борець. ІІ. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії в суспільстві. 1. Мета мистецтва. 2. Непогодження з теорією “мистецтва для мистецтва” . 3. Висловлення поглядів на завдання поета й поезії. 4. Взірець поета-громадянина для Грабовського. 5. Стаття “Дещо про творчість поетичну” . ІІІ. Павло Грабовський – символ совісті і страждницької долі української інтелігенції....
- Утвердження просвітницького ідеалу людини у романі “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики та поетичності ситуації. Саме це притягує увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок У самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує всі духовні та фізичні сили […]...
- Основні мотиви поезії Тютчева Тютчев – один із найбільш відомих поетів ХІХ століття. Його поезія відрізняється особливою філософською спрямованістю, переосмисленням тих символів і мотивів, котрі були властиві російській, та й світовій поезії того періоду. Один з основних мотивів поезії Тютчева – крихкість, примарність, оманливість буття. Примарне в розумінні поета – минуле, те, чого вже немає. Але і сьогоднішнє буття, оскільки воно безперервно рухається, теж лише примара. Символом примарності життя у Тютчева виступає веселка. Вона […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя казкового народу, він прагнув зазирнути в душу людини, показати її світосприйняття і внутрішній світ. Коцюбинський – художник-психолог хотів зрозуміти […]...
- Романтичне осмислення дійсності в романі “Собор Паризької Богоматері” Відомий представник французького романтизму, поет, драматург, романіст Віктор Гюго написав безліч прекрасних творів. Сам письменник стверджував, що людство пройшло три етапи розвитку. Перший, коли людство милувалося силою і красою Природи. Другий етап, коли почалася соціальна історія людства. З цим періодом Гюго пов’язує епос. Третій етап – виникнення християнства. З цим періодом письменник пов’язує драму. Найвідомішим твором Віктора Гюго є “Собор Паризької Богоматері”. Дія роману відбувається у XV столітті. Письменник звертається […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника, “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того, щоб проаналізувати новелу “Кіт у чоботях” із цієї точки зору, коротко згадаємо сутність і […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним серцем стоїть осторонь дрібничкових, міщанських сварок, власницького користолюбства. У взаєминах дядька Лева з фантастичними мешканцями […]...
- Образ України в поезії “Варязька балада” “Варязьку баладу” Євген Маланюк написав 1925 року усього лише за два дні. На це його надихнула наречена Зосю Равич. Найбільша життєва драма Маланюка – втрата Батьківщини – змусила його глибоко осмислити історію України, збагнути причини трагедії рідного народу. Одна з них та, вважає автор, що коли чужинці “тяжко гупають у древні груди України”, вона “лежить – замріяно-безсила”. Україна постає в авторській уяві в образі жінки чарівної краси: згадаймо оригінальні метафори […]...
- Образи борців за волю народу в поезії Грабовського Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в чорній млі. Так характеризує сам поет своє покликання у вірші “Смієшся ти, але спитатись треба…”. У поезії Грабовського оспівується борець-революціонер, якого не можуть звернути з обраного шляху ніякі страждання і переслідування. Наче перегукуючись із словами Франкових […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
- “Смерть” Антоненка-Давидовича як засудження ідеалу комуніста-надлюдини Ця повість має два основні плани. Перший план, або рівень, полягає в тому, що член КП У Кость Горобенко “серед болючих душевних борсань і постійних образ з боку сопартійців прийшов до рішення, що йому треба пролити братню українську кров, щоб позбутися нестерпної меншовартості українського комуніста”. Другий план містичний і прихований од неуважного читача. Ми знаходимо Горобенка в момент усвідомлення чи, як мінімум, відчуття ним душевної порожнечі й розгубленості. Всі навкруги […]...
- Протиставлення “нових людей” старому миру У Чернишевського нерідко можна зустріти психологічний аналіз, що займає підряд дві-три сторінки, довгі й докладно виписані внутрішні монологи героїв; до зображення щиросердечного життя за допомогою різних художніх прийомів автор прибігає часто й регулярно. Психологізм у романі стає безперечною стильовою домінантою. Письменник не боїться знудити читачеві тривалим і докладним психологічним зображенням, сміло перемикає інтерес оповідання із зовнішнього на внутрішнє. У романі “Що робити?” психологічний стан одного персонажа дуже часто дається нам […]...
- Контраст шкільної ілюзії та воєнної дійсності Контраст шкільної ілюзії та воєнної дійсності Жодна війна в історії людства не зачіпала стількох людей, не зламувала стількох долей, як Друга світова. На її рахунку мільйони загиблих, мільйони сиріт, бездомних, зневірених… І мільйони ж людей вона змусила переглянути свої ідеали. Останнє особливо стосується тих, хто воював на боці націонал-соціалістичної Німеччини. Серед них був і німецький письменник Генріх Белль, що у своїх творах передав особисті враження. Більшість його творів побудовані саме […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину…” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне “ми”. Людина – це неповторність. У неї усмішка – єдина, мука – єдина, очі – єдині. […]...
- Відтворення в романі Дефо “Життя та незвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо” просвітницького ідеалу людини Робінзон спочатку для самозбереження, а потім і самоствердження перетворює острів Відчаю на острів Надії. Він зосереджує всі духовні і фізичні сили на подоланні несприятливих обставин. Ситуація вимагає від Робінзона повної зосередженості всіх його сил, натхнення думок і діянь, широкого і тверезого погляду, точного розрахунку, швидкості мислення й кмітливості. Для героя не властиві в’ялість, аморфність, невизначеність. Він не втрачає основ душевної рівноваги і здатності до активної цілеспрямованої діяльності. Було щось у […]...
- Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри “Любіть Україну” Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною звинувачень поета в буржуазному націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі. Якими ж художніми засобами малює В. Сосюра образ рідної України? Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – “любіть Україну”, […]...
- Філософічність поезії Богдана Лепкого “Вітер рідного Поділля” колисав колиску письменника Богдана Лепкого. У одній із своїх поезій митець зізнається, що той благословенний вітер рідної землі “зливав на сонні вії степового запах зілля”. Щедрий, овіяний легендами, заселений працьовитими романтичними людьми, Подільський край завжди дарував натхнення письменникові, дарував йому силу духу, мудрість світобачення. Зелене, співуче, розкішне своїми краєвидами, Поділля підказало Богданові перший його псевдонім – Марко Мурава. Богдан Лепкий – духовно багата й красива особистість: це […]...
- Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини в світі. У центрі твору постає сам герой – Фауст, бо саме цей образ втілив у собі вищі поривання людської […]...
Categories: Твори на різні теми