Про бездушність і байдужість

Related posts:

1. Людська порядність і байдужість Коли ми говоримо про байдужість і порядність, то я відразу пригадую оповідання “Федько-халамидник”. Письменник зумів яскраво змалювати різні типи людей на прикладі… дітей, Федька і Толика. Волелюбний, невгамовний Федько був просто шибеником. Міг зламати піщані хатки, відібрати змія у дитини, а то й побити, і не було на нього ніякої управи: і батько лупцював, і мати переконувала – нічого не допомогало. Та щось у ньому є симпатичне: може, його сміливість, […]...
2. Сонячний зайчик Навіть дорослі люблять пустувати і, узявши дзеркальце, змушують танцювати на стіні сонячних зайчиків. Наш клас зранку залитий сонцем. Навіть якщо не брати в руки дзеркала, сонячні зайчики все рівно будуть стрибати по стінах класу. Вони відбиваються від стекол портретів, що висять на стіні, книжкових шаф та просто від різних блискучих предметів. Одного разу ми вирішили використати сонячний зайчик у своїх інтересах. Мала бути контрольна з математики. Ми з хлопцями домовилися […]...
3. Що таке почуття власної гідності У житті кожна людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем. У її житті бувають торжества, веселощі, але й години страждання від якогось горя. Душу її бентежить то всепоглинаюча любов, то відчуття огиди до певних явищ у житті. Бувають такі моменти в житті, коли треба від чогось відмовитися заради рідної людини, а на чомусь слід принципово наполягати. Треба піднятися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційними поривами з […]...
4. “Хто такі ледарі?” У тлумачному словнику є таке визначення слова “ледар”: “Людина, яка не любить працювати; ледачий. Уживається як лайливе слово”. Тобто практично всім людям зрозуміло, що не дуже добре ухилятися від роботи, соромно нічого не робити, якщо навколо тебе всі трудяться, і непривабливо підводити інших, якщо вони розраховують на твою допомогу, а ти її не надаєш. У нашому класі є учні, які погано вчаться, тобто у них низькі оцінки. Ледарі вони чи […]...
5. Звертання від імені Хемінгуєя до сучасного читача Шановний читачу! Я звертаюся сьогодні до тебе з надією, що ти не залишиш поза увагою моє звертання, яке я спрямовую до ваших юних сердець. Життя, яке простягається перед тобою, – нелегке, сповнене безлічі випробувань, труднощів, що трапляються повсякчас на шляху людини. Але не піддавайся всім тим незгодам, які чекають на тебе в бурхливому коловороті днів. Будь сміливим, чесним, відважним, і за твої старання, наполегливість тебе чекає винагорода. Люди не пам’ятають […]...
6. У синьому небі я висіяв ліс Вінграновський Микола Поезія побудована за допомогою численних повторів: У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів та беріз. У синьому небі з берези і дуба. Привертає увагу анафора “у синьому…”: У синьому морі я висіяв сни, У синьому морі на синьому глеї Я висіяв сни із твоєї весни, У синьому морі з весни із твоєї. Той ліс зашумить, і ті сни і зійдуть, […]...
7. “Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив” – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Ці слова сказав Маленький принц, якого вигадав Сент-Екзюпері. Що ж вони означають? Я думаю, що вони нагадують про відповідальність. Якщо ти завів тварину, то треба не тільки казати, що ти її любиш. Коли вона хворіє, сумує або потребує твоєї допомоги, треба піклуватись про неї, лікувати. А багато людей, заводячи тварин, не думають про це, про її потреби. Вони забувають, що тварина – жива істота, а не […]...
8. Характеристика образу отця Василя в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті змальовані й негативні персонажі. Уже з перших сторінок ми довідуємося про отця Василя. Спочатку про нього говорять інші персонажі. Так, дяк Запорожець різко негативно характеризує попа. Поступово перед читачами розкривається натура цієї людини. Отець Василь лицемірний, грубий у ставленні до людей, розпусний, боягузливий. Негативне ставлення викликає в читача опис зовнішності отця Василя. Він “лютий, як звір”, “блідий, як глина, очі зеленяві, злісні”, не розмовляє, а шипить. Нетактовно, презирливо […]...
9. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок ноги твоєї Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться […]...
10. Особливості художнього часу і простору в творі “Чума” Авторська зацікавленість у романі полягає не стільки у відображених подіях і розкритих характерах, скільки в питаннях філософської проблематики. Своєрідно використовується в творі форма висловлення думки. По-перше, вона не висловлюється прямо і відкрито через авторські декларації або так звані ліричні відступи; по-друге, реалізується не в формі світогляду одного із героїв, який протиставляє себе оточуючим, а підноситься у вигляді своєрідного конфлікту, боротьби, зіставлення і взаємодоповнення разноманітних світоглядних точок одразу великої групи персонажів […]...
11. Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Т. Шевченко неодноразово […]...
12. Не одежа красить людину, а добрі справи Кожен із нас, де б не знаходився, може робити людям добро. Допомогти іншій людині перейти в небезпечному місці дорогу, пропустити в черзі жінку з дитиною чи інваліда, подати руку допомоги в скрутну хвилину, розділити чиєсь горе – не можна перелічити всіх випадків, коли одна людина може і повинна допомогти іншій. Головне – не пройти мимо, не відвернутись, не відводити очей вбік, коли поруч із тобою в транспорті людина похилого віку […]...
13. Мій друг Максим Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на тоненьку льодову кірку. Було дуже слизько. Коли ми були вже досить далеко від школи, почули голосний регіт. Подивились – стоять […]...
14. Добре жіноче серце Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив мене від участі у виставі. Лише мене. Зробилося якось дуже боляче. Настрій украй погіршився, коли, […]...
15. Що забезпечує душевну гармонію і щастя? Росте людина… її життя розпочинається світанком душі – дитинством. Назавжди воно залишається у пам’яті як потаємне і світле. Здавалося б, життя наскрізь прекрасне. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння любити життя і людей, вміння віддавати свої сили, своє душевне тепло людям. Завжди потрібно творити добро, бути милосердним. І найголовніше, що забезпечить тобі душевний спокій, – це безкорислива творча праця заради дружби, вірності. Адже […]...
16. В лиху годину упізнаєш вірну людину Коли в житті будь-якої людини трапляється щось погане, світ навколо неї ніби починає ламатися. Це такий момент, коли кожен із нас потребує підтримки, і не тільки рідних, адже їм вона в цей момент також необхідна. Скрутне становище – це час, коли найбільшою підтримкою для кожного стає присутність поруч друзів. У кожного з нас є досить велика кількість знайомих людей, яких ми можемо назвати приятелями, тільки деяких із них – друзями. […]...
17. Моя подруга Про неї можна сказати – не подруга, а друг. Річ у тім, що все-таки в українській мові слово “подруга” має більш широке значення. Я маю на увазі, що подруг може бути багато, але подруга – друг може бути лише одна. Мабуть тому, що дівчаче товариство більше любить спілкуватися між собою й особливо не прихиляється до когось конкретно, коли подруги часто міняються, для них не визначено в мові слово “друг” у […]...
18. Хто в ліс, а хто по дрова Згуртованість. То є найперша запорука успіху будь-якої колективної справи. Ні ж бо, без неї справа взагалі неможлива. Відсотків п’ятдесят успіху справи гарантовано, якщо зусилля спільно сплановані, продумані, розподілені і виконуються за планом. Чи можна щось робити, якщо – можливо, не навмисне, можливо, з добрими намірами – весь час хтось намагається із власної ініціативи допомогти, насправді ж своїми неузгодженими діями лише перешкоджає. У найкращому разі і не перешкоджає, і не допомагає, […]...
19. Що прикрашає людину? У нашому класі з’явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми – до нього. Одного разу Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою. З усього було видно, що вони стояли в нього вдома: на гілочках подекуди вже з’явилися зелені листочки. “Ой, як красиво! – зраділи дівчатка. – Начебто весна прийшла”. “Це тобі вчителька […]...
20. Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух рідного народу. Прагне осмислити і донести до читачів суть таких понять, як національна свідомість і людська гідність. Гідність – це […]...
21. Про що я міркувала, читаючі повість “Котлован” А. Платонова Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони свято вірили в те, що будували, вони бадьоро йшли в майбутнє світле життя, до комунізму. Вони трудилися, жили не тільки […]...
22. Шкільна виставка Минулої п’ятниці в нашій школі відбулася виставка-розпродаж. Ми, всі школярі, від першого до одинадцятого класу, самі виготовляли для неї товари – пекли якісь ласощі, вишивали серветки, майстрували щось на уроках трудового навчання, робили цікаві оригінальні сувеніри. Наймолодшим, звичайно, допомагали батьки. На виставці ми переходили від однієї вітрини до іншої, смакували всілякими пиріжками й тістечками, що “їх приготували дівчатка, купували подарунки друзям та рідним. Було дуже багато цікавого. Олена Григорович вишила […]...
23. Ліцейські учні Учні шостого класу між собою не мирилися. Класний керівник, директор школи і батьки умовляли їх, але слова не допомагали. Тоді директор вирішив вплинути на них ділом і сказав їм принести в’язку вербової лози. Коли вони виконали те, що він їм загадав, директор дав їм в’язку і наказав зламати її. Але учні, хоч як силкувалися, не змогли цього зробити. Тоді директор розв’язав в’язку і дав кожному по лозинці. Коли учні легко […]...
24. “Люблю отчизну я, но странною любовью…” Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо подивитися збоку, гідні материнської любові. Але це – якщо збоку. – Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у якій народила тебе мати, де народилися і спочивають з миром на цвинтарях твої предки. Саме в цій країні, а не […]...
25. Що я можу зробити для рідної мови? Не кожен мешканець України, либонь, беззастережно погодиться з таким формулюванням теми твору. Хтось буде заперечувати те, що українська є його рідною мовою, а решта критиків може піддати сумніву необхідність щось для цієї мови робити. ” Але людина не може жити “просто так”, без цінностей, ідеалів і самоозначень. І національне, історичне, культурне визначення себе є одним із головних вимірів індивіда. Незважаючи на те, що “на дворі” XXІ століття й доба глобалізації, […]...
26. Твір “Рідна Україна” В житті людини є кілька дуже важливих речей – це друзі, кохані, родичі. А ще є рідна країна, де вона народилися, де їй належить жити, у чию долю та розвиток робити свій внесок. Моя країна – Україна! Я кохаю свою Батьківщину всім серцем, незважаючи ні на що. Моя країна – приклад великої мужності, витривалості та духовності. Моя країна йшла крізь століття дуже важким шляхом. Українці завжди славилися своєю великою внутрішньою […]...
27. Папороть Є рослини, що овіяні легендами, повір’ями. Саме до таких належить і папороть, яку часто можна зустріти, блукаючи під тінистими розлогими деревами. Рослина має велике листя темно-зеленого кольору, що розташоване на коротеньких товстих черешках. У народі існує повір’я, що в ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Говорять, що треба зірвати квітку швидко, бо з’являється вона на світ тільки якоїсь миті впродовж ночі. Сміливці вирушають до […]...
28. Дитинство Михайлика “Гуси-лебеді летять…” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу. Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь ведеться від першої особи – це наближає читача до автора. Михайлик, головний герой творів, – […]...
29. Розбита чаша дружби 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Розбита чаша дружби Мені здається, що дружба – це чаша, наповнена світлими почуттями, любов’ю, повагою, готовністю допомогти. Я впевнена, що ці почуття необхідно плекати й розвивати. З Оленкою ми дружимо з першого класу: сидимо за однією партою, разом ходимо до школи, ділимося підручниками. Оленка вчиться гірше, ніж я, але вона дуже старанна: багато читає, виконує всі домашні завдання, намагається не тільки запам’ятати правила, а й правильно […]...
30. Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: “Не роби іншому того, чого не бажаєш собі” Я підтримую думку, висловлену в прислів’ї. Моральні принципи відомі кожній людині, і щоразу вона має робити свій вибір, починаючи від “сказати чи не сказати батькам про отриману “двійку” до більшістю прийнятого останнім часом “мета виправдовує засоби”. Загальновідомо, що добро – це вияв духовного в людині, зло – бездуховного. Людей, які сіють бездухо­вність, називають нелюдами. Переконатися в існуванні таких людей можна на безлічі фактів. Це війни, зброя, що може знищити все […]...
31. Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, довіритися в усьому. Адже мама – це мій найвірніший друг, вона ніколи не зрадить і […]...
32. Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов з вагона і був нав’ючений чемоданами, клунками […]...
33. Лист літературному героєві Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням. Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш природу, в тебе світлі, як самоцвіти, душа та мрії. Глибоке і самовіддане кохання до Лукаша […]...
34. Печально я гляжу на наше поколенье І. Епоха Лєрмонтова. ІІ. Протиставлення свого покоління героям минулого. відкрито говорить сучасникам: “Богатыри не вы”. “Дума” – мотиви трагічності, безвихідності. Ідеали волелюбності, суспільної активності залишилися в минулому. Головний докір поколінню – у бездіяльності, байдужості до добра і зла. Свідомість неможливості що-небудь змінити. Безцільне життя молоді – “як рівний шлях без мети”. Страх перед владою, байдужість до суспільних питань.) ІІІ. Вирок поколінню....
35. У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато правдивого. Наприклад, якщо людина працює, то її люблять, поважають, і вона має багатство. А якщо […]...
36. “Внутрішня еміграція” творчої душі Василя Голобородька Любов до свого народу, батьківщини проявляється у поетів по-різному. Вира­жається вона не тільки у схилянні перед героїчним минулим та чеснотами Укра­їни. Часто поети гострим словом таврували недоліки свого краю, байдужість на­родних мас. Здавалося б. що закладена в нашій літературі традиція “будити народ” матиме своє продовження і в нових поколіннях письменників. Той, хто насмілювався думати і писати про інше, критикувати, давати поради, виключався не тільки з літературного процесу, але й з […]...
37. Турботлива матір. Вір опис за картиною М. Пимоненка “Квочка” Прикрасою двору була квочка. На подвір’ї було багато живності: і гуси, і качки, навіть кумедне поросятко і бичок. Але квочка виділялася своїм ошатним оперенням і лагідною вдачею. Кожен, хто її бачив, відзначав рудувате забарвлення пір’я на грудях, темно-коричневу голову, яскраво-червоний гребінь – заздрість багатьох півнів, а спина здавалася рожевою. Хвіст трошки розчепірений. Пір’ячко до пір’ячка, та таке густе! Поруч із квочкою інші птахи поводилися тихенько, навіть горобці, які намагалися вкрасти […]...
38. Душевна краса Хариті за оповіданням М. Коцюбинського “Харитя” Оповідання “Харитя” було написане Михайлом Коцюбинським, коли він учителював у селі Лопатинці. Дуже схвильованим був відгук Панаса Мирного, який у своєму листі писав: “У такій невеличкій приповісті так багато сказано! Чистою, як кринична вода, народною мовою…” Дійсно, оповідання “Харитя” – один із шедеврів української літератури. Письменник із любов’ю змалював портрет дівчини – головної героїні оповідання: “Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно. Смугляве личенько розчервонілося”. Михайло Коцюбинський […]...
39. Лист до літературного героя Шановна Наталка Сірко! Я вирішила написати тобі листа після того, як прочитала твір талановитого письменника Івана Багряного “Тигролови”. Ти дуже смілива і в тебе велике добре серце. Мені дуже подобається, що, опинившись далеко від України, ти не втрачаєш щирої української душі. Автор пише: ” Григорій майже одразу помітив, що Наталка поводить себе і розмовляє так, як справжня українка, а не як людина, яка була на все життя відірвана від України”. […]...
40. Мої улюблені казки Андерсена Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а речі, що оточували його, раптом вголос починали розмовляти. Кольорова парасолька вже належала всюдисущому Оле-Лукойє і […]...