Прекрасний зимовий день у моєму місті

Related posts:

1. Зима в моєму місті Зима в моєму місті не приносить радості нашому дворовому собаці кличкою Черниш. У нашому дворі кожний під’їзд опікає свою дворнягу. Наш – Черниша. Черниш – непоказний худий пес з довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Він весь чорний, без єдиної світлої плями. Особливо собака прив’язаний до тітки Раї, що живе на останньому поверсі. У неї немає своїх дітей, і всю любов вона віддає дворовим собакам. Черниш – її улюбленець. Однак любов […]...
2. Зимовий ранок у місті Світає. На вулицях сонного похмурого міста не видно ні душі. Холодну землю вкриває товстий шар срібно-сліпучого снігу. І здавалося, що то не сніг, а велика білосніжна ковдра, що огортає собою всю землю. Ще вчора опустілі, немов сиротини дерева сьогодні стали ошатно вбраними та пишними. Тепер на них з’явилися сяючі прикраси і їх уже не можна назвати бідними та самотніми. Дахи будинків, верхівки дерев, уся поверхня землі обсипана снігом, який здалеку […]...
3. Осінь. Зимовий вечір. Твір-опис Ще дуже тепло, але вже смутно від заходу збіглого літа. Дерева скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони втомилися й хочуть спати. Невгамовні дрібні павучки з неймовірною швидкістю плетуть павутини, і ти, не бачачи, зриваєш їхньої пастки. Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається в дорогу, хтось, од’ївшись за літо, готується до зими, а молоді виводки надзвичайно активні, пурхають, б’ються. Вони ще не знають, що таке зима й […]...
4. Зимовий вечір – I варіант I варіант Позаду залишилась осіння сльота, довгі холодні зливи, пронизливий вітер, затягнуте важкими і темними хмарами небо, липкі тумани. Одного ранку ми прокинулись і побачили, що прийшла довгоочікувана красуня-зима. Вона порадувала нас пухнастим білим снігом. А скільки нових ігор та розваг принесла вона з собою! Ми цілий день гралися в сніжки, будували фортеці, каталися на лижах та санчатах. А з ватного неба падав і падав лапатий сніг, вкриваючи все навкруги […]...
5. Зимовий день Мені подобається, коли зимовий день – ясний та сонячний. Прокидаєшся вранці, а сонячне світло ллється у вікно крізь казкові морозні візерунки на склі. Небом пливуть білі хмарки, неначе влітку. От тільки зимове сонце у височині зовсім не зігріває. Зазвичай в такий ясний зимовий день на вулиці царює міцний мороз. Закутуєшся по самі вуха та виходиш надвір, щоб йти до школи, Навколо все білосніжне та сріблясте, просто очі сліпить! Хоч надягай […]...
6. Зимовий вечір Прийшла зима – біла та морозна. Зникло листя з дерев. Позамерзали лісові джерельця. Птахи давно відлетіли у вирій. Природа ніби заснула аж до самої весни. Синім зимовим вечором дуже добре прогулятися лісом. Сідає червоне сонце, іній блищить. Хрумтить під підборами сніг, та товстенький уже льодок. Хочеться йти довго, без­кінечно, аби тільки від дихання підіймався пар, стояло над головою синє морозне небо, а ліс не закінчувався. Після прогулянки зимовим лісом вечір […]...
7. Твір опис картини Кримова “Зимовий вечір” Опис теми: Холодний зимовий час, коли на вулиці тріскотить мороз, а віконця будинків пропускають затишне тепле світло. Художній опис картини Кримова “Зимовий вечір”. Картина Кримова “Зимовий вечір” – тепло в зимовому пейзажі Микола Петрович Кримов – росіянин художник-пейзажист. Його зачаровувала непомітна краса рідної російської природи. Особливо він любив сніг, мороз, спокійну величавість зими. Хоча картина називається “Зимовий вечір”, але вона дуже світла, видимо, вечір тільки починається. Напевно, тому небо, що […]...
8. Зимовий вечір – IІІ варіант III варіант Взимку темніє рано, і вечори довгі і темні. Не хочеться виходити на вулицю. Там темно, дме холодний, колючий вітер. З неба сіється якась бридка мряка або дощ. Але бувають і такі зимові вечори, які довго пам’ятаєш. Це коли нема вітру, іде сніг – ніби м’яке, пухнасте пір’я падає з неба. Надворі наче розвиднюється. Сніг лежить м’яким білим килимом на землі, деревах, самотніх лавах. Під світлом ліхтарів він блищить, […]...
9. Душа зобов’язана трудитися й день і ніч, і день і ніч. Твір-міркування По давньогрецькій легенді, великі й всемогутні боги створили на землі п’ять століть. Перший – золотий. У часи золотого століття люди були зовсім щасливі, не знали ні хвороб, ні горя. Друге століття – срібний. Люди срібного століття були войовничими, жорстокими й гордими. Вони не приносили жертв богам, за що боги їх і знищили. Третє століття – бронзовий. Четвертий – кам’яний вік – вік героїв. Зараз на землі п’яте століття. Покинули людей […]...
10. Прекрасний образ України у творах Гоголя До роботи над повістями “Вечорів на хуторі…” Гоголь приступився незабаром після приїзду в Петербург. Закінчивши Ніжинську гімназію вищих наук, він приїхав у столицю, мріючи “зробити життя свою нужною для блага держави”. Їм володіла палка мрія: принести користь людству, надійти на службу, що могла б дати “просторе коло дій”. Але Петербург неласкаво зустрів молодого провінціала. Гоголь протягом довгого часу не міг знайти служби й змушений був тягнути тяжке існування. Нарешті він […]...
11. Перший день весни Ой, виходьте, дівчата, Та в сей вечір на вулицю Весну красну стрічати, Весну красну вітати! Весна – це початок життя. Уся природа пробуджуєть­ся, повертаються з вирію птахи. Дзвінкі струмки талої води котяться по схилах. Як весело стрічати весну! Першим днем весни вважають перше березня, але чо­мусь цей день найчастіше буває доволі морозним, зовсім зимовим. Ой, не хоче зима залишати українські простори! Буває, увесь березень відлиги змінюються морозами: так змагається зима […]...
12. Який буває сніг? Який буває сніг? Який буває сніг? “Білий, холодний”, – скажете ви. Але це так нудно! Я хочу вам розповісти, яким я бачив сніг упродовж лише одного зимового дня. Уранці я прокинувся та підійшов до вікна. З неба, кружляючи, повільно падали великі сніжинки. Здалеку їх не можна було розгледіти. Я вийшов на вулицю, простягнув руку. На долоню впало декілька сніжинок. Які вони гарні! “Сніг буває візерунчастим”, – подумав я. Удень визирнуло […]...
13. Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
14. Зимовий ліс Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. Входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. Навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. Віковий дуб-богатир має ім’я казкового царя Берендея, берізку назвали Снігуркою. А от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера Чорне одержали ім’я Подружки-Зеленушки. Одного разу ми допомагали працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба. […]...
15. Зимовий вечір – IІ варіант II варіант Невидимий митець рожевою фарбою небо розмальовує, з білих пухнастих хмариночок сиплеться сніжок. Усі дерева вкриті пухнастим покривалом. А ти сидиш біля віконечка, на якому той самий митець-ювелір понамальовував чудернацькі візерунки. Тут тобі і квіти з гострими пелюстками і хащі джунглів. Мене вражає, що природа створює такі дива із звичайної води. Потроху сутеніє і рожево-біле небо стає попелястим, а згодом і темно-синім. На вулицях вмикають ліхтарі. І в їх […]...
16. Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті часи злий римський імператор заборонив закоханим одружуватися. Він хотів, щоб чоловіки всі свої сили віддавали […]...
17. Струнні інструменти на виставці в нашому місті Перед вами ця прекрасна експозиція унікальних щипкових інструментів, яку організували аматори. Я пропоную вашій увазі зосередитися на тих інструментах, що набули популярності в Україні ще в давні часи й частково лишилися популярними й досі. …Колись дуже давно ходили селами незрячі чоловіки, які співали пісень, дум під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Тому й називали їх кобзарями, бандуристами, лірниками. Поруч з інструментами ви можете побачити світлини, на яких зображено співців із […]...
18. Життя і проблеми дітей у великому місті БЛИЗНЕЦЬ ВІКТОР Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над степом”, “Землянка”, “Древляни”, “Мовчун”, “Женя і Синько”, “Золота гора до неба”, “Золота павутинка”, повість-казка […]...
19. Яке місце посідає прекрасне у моєму житті Краса! Без цього людині було б тяжко жити. “А з чого саме складається краса?” – запитуєте ви себе. Природа, яка навколо нас, яка допомагає відчути себе наодинці, є красою. Відчути смак живої природи. Випити з річки живлючої води. Покуштувати розмаїття ягід, яке дарує нам природа. Мені подобається доглядати за квітами. Догляд за ними поліпшує мені настрій. Красою є також музика, яка може когось заспокоїти, когось збентежити. Коли чуєш яку-небудь музику, […]...
20. Літній день – Твір-опис Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймищі. До вечора жара спадає. […]...
21. Перший весняний день – I варіант І варіант Настав перший весняний день. Природа пробудилась від довгого зимового сну. Посміхнулося сонечко з-за пухких хмаринок, і все навкруги перейнялося надією на те, що незабаром потеплішає. Затріпотіли від пориву весняного вітерця чорні, з набряклими бруньками гілочки дерев. Скоро на них з’являться ніжно-зелені липкі листочки. З галявин сніг вже зійшов, але в тіні кущів і дерев ще лежать брудні талі кучугури. Деінде, розриваючи полон торішньої пожухлої трави та опавшого листя, […]...
22. Твір “Весняний день” Після холодної зими, нарешті, настає довгоочікуване потепління. В ясний весняний день зовсім не хочеться сидіти в приміщенні. Хочеться вийти на вулицю та просто гуляти, дихати свіжим повітрям, грітися під ласкавим сонечком, слухати спів птахів, спостерігати пробудження природи. Весняний день наповнює повітря ароматами мокрої землі, молодої зелені, перших квітів. Весна запанувала в світі. Під променями теплого сонця швидко тане сніг, лише подекуди в тіні ще збереглися невеликі крижані острівці. Весело стукає […]...
23. Зимовий мотив з візитом пічника І. Жиленко Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. І тепліє хата. Коли ж зійшов на землю вечір – Зійшла за вечором звізда, […]...
24. Художній зміст вірша О. С. Пушкіна “Зимовий вечір” Які ж підсумки пошуків художньої сенсу “Зимового вечора” Пушкіна, а точніше, його ідейно-логічного еквівалента? Опис композиції і просторовості вірші не тільки прокладає дорогу до сенсоутворювальним елементам на цих рівнях структури, але, головне, дозволяє побачити їх конфігурації, можливості вибору і комбінування для одержання тієї чи іншої інтерпретації. Попутно вдається підкреслити катарсичні, що дозволяють моменти сенсу, хоча вони у своїй специфіці відносяться більш до естетичної, а не до власне пізнавальної стороні, виходячи […]...
25. Дощовий день Здавалося б, що гарного можна сказати про дощовий день? У мене небагато однодумців, тому що більшість любить яскраві, сонячні дні. А я люблю дощ завжди, у будь-який час року, ну хіба що взимку він мені не до вподоби. Але навесні, влітку й восени в мене навіть настрій піднімається, коли йде дощ. Тепло або холодно – мені все рівно. У теплу дощову погоду я люблю просто бродити вулицями, натягнувши на себе […]...
26. Василь Герасимюк Перший сніг Перший сніг Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, як знак мерця холодний. Ліричний герой відчуває гостру потребу […]...
27. Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато хто зараз переїжджає до села, купуючи там будинок і ділянку землі. Люди віддають перевагу життю […]...
28. Підкова І. Жиленко Підкова Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. Щоб все мені збулося! – Зійшлися і роззявили роти Сімсот роззяв. Стоять вони і досі… Роззяви стояли вперто під вікном кожний день. Сніг був різнокольоровим. Що ж, покладу підкову […]...
29. Кобзар у моєму житті Сімейна бібліотека є майже в кожній сім’і, бо книга завжди супроводжувала наше життя: навчала, розважала, відкривала нові світи. Довгий час книга була найціннішим подарунком. Мабуть, тому в бібліотеці моєі бабусі є багато книжок, які вона передасть у спадщину мені, щоб я знала, які були моі предки, чим вони цікавилися, що читали. Серед книг сімейноі бібліотеки є декілька видань “Кобзаря” Тараса Григоровича Шевченка. Особливо мою увагу привернули дві факсимільні книги: перше […]...
30. Характеристика добутку Один день Івана Денисовича Солженицина А. И Добутку А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” належить особливе місце в літературі й суспільній свідомості. Оповідання, написаний в 1959 р. , спочатку звався “Щ-854 “. Солженицин писав про задум оповідання: “Просто був такий табірний день, важка робота, я тягав носилки з напарником і подумав: як потрібно б описати увесь табірний світ – одним удень… досить в одному дні зібрати як по осколочкам, досить описати тільки один день одного середнього, […]...
31. Мистецтво у моєму житті Я не скажу, що мистецтво для мене понад усе. Воно є в моєму житті ще з дитинства, коли мати зажуреним голосом співала мені колискової, бо я був дуже крикливий. Спати не давав, а як приспить мене, то години зо дві спокою в домі. А потім знов співи. Ще нічого не розумів, а музика і поезія вже були біля мене. Малим я видирався на диван, щоб роздивится картину, яка на стіні […]...
32. Снігур на горобині Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на жерстяне. Воно стукало одне об одне, начебто намагалося зігрітися. А ось горобина давно скинула своє […]...
33. День і ніч у поезії Ф. І. Тютчева У кожному його вірші відчувається не тільки погляд художника, але і розум мислителя. В. Брюсов Серед поетів XІX століття Ф. І. Тютчев виділяється своїм прагненням осмислити таємниці світобудови, розгадати мову природи, зрозуміти значення і можливості людини у світі природи. Як філософ Тютчев розділяє пантеїстичні погляди. Людина – частина великого світу природи, що має справжнє буття. А людина лише її “мрія”, “мислячий очерет”. І цей “мислячий очерет” намагається зрозуміти все таємниче, […]...
34. “Моєму серцю снишся ти…” Так багато сказано про кохання, і водночас не сказано нічого, бо, коли людина закохується, їй не вистачає не тільки вже сказаних слів, але й взагалі слів у мові, щоб висловити це незбагненне для розуму, глибоке і чарівне почуття, яке рано чи пізно приходить у життя людини, сповнюючи її душу світлом і змінюючи життя назавжди. Кажуть, в усі часи люди однакові… Так, можливо, якщо подивитися на історію людства “з висоти пташиного […]...
35. Конституція в моєму житті Молодість – це мрія. Це – віра. Це – прагнення до подвигу. Це – лірика й романтика. Це – великі плани на майбутнє. Це – початок усіх перспектив. Назим Хікмет Конституція… Основний закон України… Невелика книжечка, але наскільки глибока й важлива, чітка й цікава. Здавна українці боролися за незалежність і свободу. Козаки створили вольницю – Запорозьку Січ, яка захищала інтереси простого народу. Пилип Орлик, один із славетних українських лицарів, склав […]...
36. День звільнення Харкова Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і дерева. І люди. Що сталося? Я обертаюся – позаду йдуть мої батьки, вони жваво про […]...
37. Традиціїї в моєму житті ТВІР У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. У кожного народу є свої традиції. Їх історія сягає в глибину віків, поєднує в собі уявлення про світ, ставлення до релігії, ознаки побуту. В останні роки ми часто звертаємося до традицій, бо усвідомлюємо себе частиною великого народу з багатющими надбаннями культури. Той, хто не знає своєї культури і цурається своєї мови, не може з пошаною ставитись і до культури інших народів. Усвідомлення своєї […]...
38. Що означає природа в моєму житті Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посаджені після війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдають багато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчиками любимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців з тополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи, […]...
39. Твір про зиму “Опис снігу” Надворі вже зима. Вчора ввечері вулицю засипав сніг. Він спочатку не був густим, і тому всі думали, що скоро він припиниться. Сніг падав та губився на брудному асфальті. Я йшов вулицею, а маленькі грудочки снігу падали мені на куртку. Вони були зовсім непривабливі, не схожі на сніжинки. І відразу танули. Моя куртка зовні стала неприємно мокрою. Цей сніг не був подібний до справжнього. Адже зимовий сніг повинен бути густим, пухнастим, […]...
40. І довше століття триває день – Айтматов Ч Потяги в цих краях йшли зі сходу на захід і з заходу на схід… А по боках від залізної дороги в цих краях лежали великі пустельні простору – Сари-Озек, Серединні землі жовтих степів. Едигей працював тут стрілочником на роз’їзді Боранли-Буранний. Опівночі до нього в будку пробралася дружина, Укубала, щоб повідомити про смерть Казангапа. Тридцять років тому, в кінці сорок четвертого, демобілізували Едигея після контузії. Лікар сказав: через рік будеш здоровий. […]...