Правда не потоне у воді, не вгорить у вогні

Related posts:

1. Змагання правди і кривди в казці “Правда і кривда” Я люблю читати українські народні казки. В багатьох із них розповідається про добро та зло. Одна з таких казок – це казка “Правда та кривда”. В ній дядько вирішив довести своєму племіннику, що краще жити неправдою. Вони запитали заробітчанина, пана та попа, як “тепереньки лучче жити”: чи правдою, чи кривдою? Усі ці люди вибрали кривду, запевняючи, що правди не існує. Небіж засумував. Він був бідний, і до того ж мусив […]...
2. Людина у вогні громадянської війни В одному з листів Колеснікова Фадєєв писав: “Війна – більша й сувора вихователька. До цього часу ми вже випробували багато важкого, бачили трупи замучених карателями селян, втратили в боях багатьох людей, які встигли полюбити… Знали про дивовижні звірства в контррозвідках білих”. Але потім він пише, що “декого з колишніх товаришів ми тепер, не здригнувшись, розстріляли б, якби він потрапив до нас у руки, інших ми нехтували, про інших шкодували, що […]...
3. Сталь гартується у вогні – а людина в труді Праця, як кажуть, перетворила мавпу на людину. Хоч багато хто у цьому зараз сумнівається, але факт залишається фактом: людина й справді без праці не може існувати. Адже праця – це життя, яке має якийсь сенс. Ким би була людина, коли б не працювала? Вона, на мій погляд, була б схожа на хробака, який тільки вдовольняв би свої потреби. І, мені здається, що чим більше людина працює, тим більше вона відчуває […]...
4. Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах страждань і принижень у героя зароджується оригінальна теорія. По ній всі люди діляться на два типи – “тварини тремтячі”, які […]...
5. Ідея безсмертя і торжества правди у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Людина все життя, усі віки шукала правду. Знаходила і втрачала, і знову шукала, бо без правди не варто жити на землі. Тому М. Стельмах у своєму романі “Правда і кривда” і підносить ідею торжества, ідею безсмертя правди, безсмертя народу. З його сторінок постає переді мною – в усій своїй величі і красі – мій народ, який творив історію. Ця історія замішана на сльозах та знущаннях, на стражданнях та крові, але […]...
6. Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? ІІІ. Християнські істини та вчинки героїв. 1. Крок назустріч любові. 2. Чи розуміє Соня Раскольникова? 3. Чому Раскольников за порадою Соні зізнається у злочині? 4. Чому Соня дає пораду зізнатися? 5. Через віру до воскресіння....
7. Правда Cоні Мармеладової і правда Раскольникова Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” представляє читачеві галерею персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольнікова на злочин, але й прямим або непрямим образом сприяють визнанню головного героя у вчиненому, усвідомленню Раскольніковим неспроможності його теорії, що з’явилася, на мій погляд, основною причиною злочину. Я думаю, що людиною, що підштовхнув головного героя до визнання, допоміг йому воскреснути духовно, є Сонечка Мармеладова. Це була дівчина років вісімнадцяти, невеликого росту, худенька, але […]...
8. Правда і неправда в п’єсі М. Горького “На дні” Що є правдою і що є неправдою? Цим питанням людство задається протягом багатьох сотень років. Правда і неправда, добро і зло завжди стоять поруч, одне без іншого просто не існує. Зіткнення цих понять є основою багатьох всесвітньо відомих літературних творів. Серед них і соціально-філософська п’єса М. Горького “На дні”. Головне в її сюжеті – зіткнення життєвих позицій і поглядів людей. У п’єсі “На дні” автор піднімає характерне для російської літератури […]...
9. Моральність і правда В. М. Шукшина Творчість письменника, кінорежисера і актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки споконвічної проблеми про сенс життя, про неминущі духовні цінності людини – її моральні ідеали, честь, борг, совість. У його добутках одне із провідних місць займають долі людей незвичайних, зі складними характерами – “чудиков”, як він їх називає, що прагнуть осягти рухи власної душі, сенс життя. Такий головний герой оповідання “Чудик”. Автор наполегливо підкреслює його чудакуватість, що відрізняє героя […]...
10. Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Роман Михайла Стельмаха – про часи Великої Вітчизняної війни, але не лише про них. Саме у переломні моменти історії найвиразніше проявляються духовні сутності людей. Цей роман – про велич людського духу і ницість дрібних людців, про смерть в ім’я великого і безсмертя народу, про торжество правди і поразку кривди. Всі ці проблеми вирішуються письменником через показ образів звичайних людей: трудівників і ледарів, героїв і боягузів, тих, що здатні грудьми затуляти […]...
11. Правда як життєве кредо Платона Ангела Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам він був відданий до кінця життя, згідно з ними виховував дітей. Платона Ангела змальовано людиною […]...
12. Ідея безсмертя народу у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за прізвищем головного героя “Марко Безсмертний”. Уже в самому прізвищі є своя символічність: у ньому втілено безсмертя народу. Головним героєм роману […]...
13. Дволика правда героїв п’єси М. Горького “На дні” У п’єсі “На дні” Горький показує людей зломлених життям, відкинутих суспільством. П’єса “На дні” – це добуток, що позбавлений дії, у ньому немає зав’язки, основного конфлікту і розв’язки. Це як би набір одкровень різних людей, тих, що зібралися у нічліжці. Герої, їхній внутрішній світ, розкриваються не із вчинків, а з розмов. Кожний герой несе якусь свою філософію, свою ідею. Спробуємо розібратися, яку ж філософію несуть у собі герої п’єси “На […]...
14. “Моральність – є правда” Творчість письменника, кінорежисера й актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки споконвічної проблеми про сенс життя, про духовні цінності людини – її моральні ідеали, честь, обов’язок, совість. У його творах одне з головних місць займає доля людей незвичних, зі складними характерами, яких називають “чудиками”, які намагаються осягнути рух власної душі, сенс життя. Такий головний герой оповідання “Чудик”. Автор наполегливо підкреслює його чудернацькість, яка відрізняє героя від інших, “правильних” людей. […]...
15. У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) У п’єсі “Дикий Ангел” видатний український драматург Олексій Коломієць роздумує над “вічними проблемами”: батьки і діти, смисл людського життя, людина і праця, добро і зло, правда і нечесність. Головний герой твору Платон Ангел живе за принципом: “У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда!” Глибину помислів і моральну чистоту цієї людини важко зрозуміти відразу. Спершу поведінка Ангела здається дивною і навіть шокує. За сімейним станом він збирає у […]...
16. Народне уявлення про добро І зло Мені дуже подобається читати казки. Найбільше мене дивує те, як майстерно наш народ зміг сумістити у казках повчальність із цікавим захоплюючим сюжетом. Казка “Про правду і кривду” з усіх прочитаних мною народних казок сподобалась мені чи не найбільше. У казці розповідається, як дядько та його племінник вирішили визначити, як краще жити – правдою чи кривдою. Спитавши трьох подорожніх, вони тільки й почули, що правди вже ніде нема і краще жити […]...
17. Чи то правда що час гроші Чи то правда, що час – гроші? Про цю тотожність нам вже не раз казали різними мовами. Згадується відомий вислів: “Ти сказав, і я тобі повірив, ти повторив – і мене взяв сумнів, ти сказав втретє, і я зрозумів, що це брехня”. Час – це гроші? І я згадую Гобсека, який мертвими очима вдивляється у камінний попіл, де заховані золоті монети, які не продовжили його до життя ані на мить. […]...
18. Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на розкриття важливих філософських проблем: боротьба правди і кривди, безсмертя народу, що творить добро і красу […]...
19. Життєва правда про Голодомор у повісті У. Самчука “Марія” Роман У. Самчука “Марія” – один з найдостовірніших та найдовершеніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію й голодомор. Як писав сам письменник: “Хочу бути літописцем українського народу в добу, яку сам бачу, чую, переживаю”. У повісті, як у давніх літописах, невтомний письменник-літописець показав справжнє, страхітливе обличчя комунізму, змалював жахливі картини лютого голодомору, що принесла на українську землю радянська влада, з одного боку, […]...
20. Неприхована правда війни в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” “Україна в огні”… Коли читаєш, стає моторошно від тих злочинів, що робили німці на нашій землі, стає страшно від того зла, що робили самі українці, зраджуючи себе і свою Батьківщину. Але все це – неприхована правда війни, неприхована правда історії українського народу. І написати цю історію так рельєфно, так достовірно міг тільки справжній майстер. Ім’я цього майстра – Олександр Довженко. Родина Запорожців… Навіть прізвище знайшов автор таке, щоб ще раз […]...
21. Ідея безсмертя народу в романі “Правда і кривда” Закінчивши 1961 року трилогію “Хліб і сіль”, “Кров людська – не водиця”, “Велика рідня”, Михайло Стельмах продовжує розробляти тему величі народного духу, безсмертя народної правди, що перемагає і в війні, і в післявоєнному важкому житті. У романі “Правда і кривда” розповідається про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Автор показує також богатирську стійкість і витримку воїнів на тлі пекельних випробувань. Згадаймо один епізод, у якому […]...
22. Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Може, тим без пісні я не можу Працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, А на ній – моя рідня. М. Стельмах Хвала тому, хто людям у приполі Несе слова, подібні хлібу й солі, І співи, гідні Славі сіяча! М. Рильський Михайло Стельмах! Цікавий, самобутній талант. Один із видатних і вдумливих художників слова. Водночас поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Він – співець народу, який […]...
23. “Правда” і “злість” у комедії Гоголя “Ревізор” Сюжет комедії “Ревізор”, так само як і сюжет безсмертної поеми “Мертві душі”, був подарований Гоголеві О. С. Пушкіним. Гоголь давно мріяв написати комедію про Росію, висміяти недоліки бюрократичної системи, які так добре відомі кожній російській людині. Робота над комедією так захопила й захопила письменника, що в листі Погодину він написав: “Я збожеволів на комедії”. В “Ревізорі” Гоголь уміло сполучить “правду” і “злість”, тобто реалізм і сміливу, нещадну критику дійсності. За […]...
24. Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки III варіант У сиву давнину, коли ще не було писемності, люди створювали різні історії, легенди, казки. У цих розповідях людина намагається висловити своє розуміння навколишнього світу. Люди ще тоді помітили, що в житті поряд йдуть зло та добро, правда та неправда. В реальному житті далеко не завжди добро перемагало зло, але людина не хотіла в це вірити і складала казки, в яких неодмінно правда […]...
25. Іліада Гомера: вигадка й правда Героїчною подією для греків була Троянська війна, яка відбулася десь за три-чотири століття до створення епосу про неї. Що ж то були за події? Тривалий час Троя вважалася вигадкою, і отже, вигаданими вважалися і події Троянської війни. Але 1870 року, тобто зовсім недавно, археолог-аматор Генріх Шліман, німецький купець, на заздрість сонмищу невдах-професіоналів… розкопав Трою! Оце була сенсація! Про неї говорила не те що Європа, нею марив увесь світ. Так значить […]...
26. Історична правда та вигадка в середньовічному епосі “Пісня про Роланда” В історії кожного народу є свої герої. І переважно – це герої-захисники. їм приписуються ідеальні риси характеру й ідеальні вчинки. Ними пишаються, їх наслідують, про них переповідають. А щодо героїчного епосу, то славні подвиги воїнів-захисників знайшли свої відгуки в подальшій творчості талановитих нащадків. І Іа жаль, література Середньовіччя не могла дійти до нащадків у повному обсязі. Але невмирущі зразки й досі вражають своєю досконалістю. Героїчний епос епохи Середньовіччя зберігся краще, […]...
27. Правда Сонечки Мармеладової Учнівський твір По романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” представляє читачеві галерею персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольнікова на злочин, але й прямим або непрямим образом сприяють визнанню головного героя у вчиненому, усвідомленню Раскольніковим неспроможності його теорії, що з’явилася, на мій погляд, основною причиною злочину. Я думаю, що людиною, що підштовхнув головного героя до визнання, допоміг йому воскреснути духовно, є Сонечка […]...
28. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан Руданський захоплювався народним гумором, дотепністю і влучністю анекдотів. Поет виробив власний стиль комічного зображення типових […]...
29. Україна в огні – неприхована правда про війну Олександр Довженко в своєму “Щоденнику” записав: “Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” – це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо”. І сама назва твору “Україна в огні” готує читача зустрітися з трагедією народу, печаллю, сумом і смертю. Не можна спокійно читати Довженків опис: “Високе полум’я гуло у саме небо, тріщало, вибухало глухими вибухами, і тоді великі солом’яні пласти огню, немов душі українських розгніваних […]...
30. Змалювання трагічної правда війни у поемі О. Твардовського “Василій Тьоркін” Поема О. Твардовського “Василій Тьоркін” присвячена війні й людям на війні. Автор із перших рядків націлював читача на реалістичне зображення трагічної правди війни у своїй “Книзі про бійця” – Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. Навіть сама побудова книги – “зсередини”, окремими главами, які можна сприймати у будь-якому порядку, – теж свідоцтво тих гірких часів, коли можна не дочекатися до наступних […]...
31. Правда і свобода основи суспільства Твір за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, там у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх великого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми, які надзвичайно гостро постали в Європі наприкінці XІX ст., вилившись у фемініський рух, який […]...
32. Як співвідносяться правда і брехня в п’єсі Горького “На дні?” Дія п’єси “На дні” відбувається у похмурому напівтемному підвалі, схожому на печеру з низькою стелею, де темно, немає простору і важко дихати. Тут зібралися злодії, жебраки, каліки – всі, хто був викинутий з життя, різні за своїм звичкам, життєвому поведінки, минулого долі, але однаково голодні, змучені і нікому не потрібні. У них немає нічого, все відібране, втрачено і затоптано в бруд. Але в цих людях, позбавлених права життя, приречених на […]...
33. Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали поодинокі ка-піталісти-аграрії, що жорстоко експлуатували десятки тисяч сільських пролетарів. Такі спостереження лягли в основу комедії “Хазяїн”, що була написана 1900 року. Минуло […]...
34. Правда про війну у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” “Війна і мир” – Російська національна епопея, у якій знайшов відображення національний характер російського народу в той момент, коли вирішувалася його історична доля. Л. Н. Толстой пропрацював над романом майже шість років: з 1863 по 1869 рр.. З самого початку роботи над твором увагу письменника привернули не тільки історичні події, а й приватна сімейне життя. Для самого Л. М. Толстого однією з його головних цінностей була сім’я. Сім’я, в якій […]...
35. “В коханні й в слові правда – мій закон” І. Відображення в сонетах еволюції митця. ІІ. Головні теми сонетів у стосунках із другом; б) у коханні до смаглявої, чорноокої жінки; в) в оцінюванні мистецтва, Сучасних йому звичаїв і суспільних відносин). 1. Дружба – найбільший дарунок долі ; поет із захопленням пише про незвичайну красоту свого друга, про його мужність, не уявляє свого життя без друга ; ліричний герой уміє прощати, навіть коли друг забрав у нього кохану ; друг […]...
36. “Моральність є Правда” Шукшин У своїй статті “Моральність є Правда” Шукшин писав: “Моральн або аморальним може бути мистецтво, а не герої… Чесне, мужнє мистецтво пе задається метою вказувати пальцем: що морально, а що аморально, воно має справу з людиною “у цілому” і хоче вдосконалювати його, людини, тим, що говорить йому правду про нього”. У цих словах – не тільки теоретичне “како веруеши” Василя Шукшина, але й пояснення самої поетики його добутків. Тому що моральний […]...
37. Підтримайте або спростуйте думку: “Правда теж має бути з кулаками” Зло в нашому світі все примножується. Тільки й бачиш з екранів телевізорів: тут – убивство, там – зрада, десь – облуда, деінде – гріх… Усе частіше саме воно, Його Шанолюбність Зло, починає правити бал у людському театрі. Та й не дивно! Цій силі та її попихачам, ім’я яким легіон, просто й легко звойовувати цей світ, бо не коряться вони ніяким нормам і законам людським і Божим, не зважають вони на […]...
38. ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда. – Ні, дядечку! Є правда – правдою лучче жити. – Ходім […]...
39. Давня казка і правда нова про “Давню казку” Лесі Українки “Давня казка” – дуже небезпечний твір. Він настільки простий за формою, що здається простим для розуміння. Відтак на читача постійно чатує небезпека сприймати “Давню казку” як казку. Насправді, я б не порушував цієї теми, як неповне, неуважне прочитання цього твору не було таким поширеним. На жаль, багато хто не вдумується у зміст прочитаного. Тому мій твір складатиметься з двох частин. Відповідно, з давньої казки про “Давню казку” і з правди, […]...
40. Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. ІІ. Новела “Камінний хрест” – результат спостереженого і передуманого Василем Стефаником. 1. Зустріч Василя Стефаника з емігрантами у Кракові. 2. Прототип головного героя Івана Дідуха. 3. Іван Дідух – це образ-тип українського селянина-емігранта. ІІІ. Новела “Камінний хрест” – пам’ятник українським селянам-емігрантам....