Поєднання елементів романтизму і реалізму в повісті М. Гоголя “Шинель”

Related posts:

1. Реалістичні та романтичні елементи в повісті М. Гоголя “Шинель” Творчості М. Гоголя властиве поєднання романтичних та реалістичних рис, що відобразилося і в його повісті “Шинель”. Головним героєм твору є Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник, який працював в одному з петербурзьких департаментів. Вже у Виборі персонажа простежується вплив реалістичних тенденцій на стиль письменника. Як відомо, реалізм характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму […]...
2. Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
3. Зображенні в повісті М. Гоголя “Шинель” трагічної долі “маленької людини” Микола Гоголь в повісті “Шинель” розповів трагічну історію “маленької людини”. До цієї теми зверталося чимало письменників, але саме Гоголь надав їй особливої загостреності. Письменник суворо викривав вади суспільства. Хто ж така “маленька людина”? Це нічим непримітна людина, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Разом з тим вона не має високих поривань, її цілком влаштовує тихе, непримітне життя. Головний герой повісті “Шинель” – яскравий приклад “маленької людини”. Символічними є його […]...
4. Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
5. Твір-мініатюра: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми і долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала іменуватися темою “маленької людини”. Біля її витоків стояли М. Карамзін і О. Пушкін, М. Гоголь і Ф. Достоєвський. У своїх творах “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” та “Бідні люди” вони розкривали читачам внутрішній світ простої людини, її почуття і переживання. Чому ж Ф. Достоєвський виділяє М. Гоголя, як першого, хто […]...
6. Твір по повісті Гоголя “Шинель” Повість Гоголя “Шинель” належить до циклу добутків за назвою “Петербурзькі повісті”. Цей цикл є новим кроком у розвитку російського реалізму. Продовжуючи тему “маленької людини”, підняту Пушкіним в “Станційному доглядачі”, Гоголь описує трагічну долю бедних, забитих людей. Разом з тим у їхньому житті він знаходить багато поетичного. Повести петербурзького циклу пронизані гуманізмом, живим співчуттям письменника до маленького скривдженим людям. Доля кожного з них – це або смішна, хоча й невесела, комедія, […]...
7. Доля “маленької людини” у повісті “Шинель” Тема твору “Шинель”, – це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину. Головний персонаж твору – Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль “маленьких людей”, Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в “одному департаменті”, “один чиновник”, “трохи рябуватий”, “трохи рудуватий” влаштувався на службу, і “цього ніхто не міг пригадати”. Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно […]...
8. Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
9. Реальність петербурзького побуту в повісті М. Гоголя “Шинель” Повість М. Гоголя “Шинель” входить до циклу повістей, що дістали назву “Петербурзьких”. Усі їх об’єднує насамперед образ міста – одного з найпрекрасніших, найвишуканіших і майже неймовірних. Він, абсолютно реальний, конкретний, відчутний, раптом перетворюється на міраж, на місто-примару. Я відчула це білою червневою ніччю, коли вперше відвідала це місто. Здійнялися мости над Невою: ліворуч Миколаївський, праворуч – Палацовий, а між ними, обличчям до ріки і спиною до міста – “кумир на […]...
10. Образ “маленької людини” у повісті Шинель Гоголя Н. В Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху! Жерці хвилинного, шанувальники успіху! Як часто повз вас проходить людина, Над ким лається сліпе й буйне століття, Але чий високий лик у прийдешньому поколенье Поета приведе в захват і умиленье! А. З. Пушкін Тема “маленької людини” є наскрізною в російській літературі XІX століття. Цій темі присвячували свої добутки О. С. Пушкін, А. Н. Островський, І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, А. П. […]...
11. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”. У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного […]...
12. Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Шинель” 1. Хто такий Акакій Акакійович Башмачкін? Він – чиновник якогось департаменту, “вічний титулярний радник”, ревний служака, нікчемна людина, яка отримує мізерну платню, котрої не вистачає на життя. 2. Що означає його ім “я? Дитину мали охрестити Трйфілієм, Дулою чи Вархасієм, Павсіхахієм чи Вах тисієм. Тому його матуся обрала для сина батькове ім’я – Акакій, що означає “непоганий”. 3. Де живе герой повісті Гоголя “Шинель” і чому саме він відчуває себе […]...
13. У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої дами, Кароліні Іванівні”. Але в шляху з ним трапляється дивна подія. Зненацька чиновник відчув, що […]...
14. Переказ добутку Шинель Гоголя Н. В План переказу 1. Характеристика Акакия Акакиевича. 2. Акакий Акакиевич замовляє собі нову шинель. 3. Грабіжники знімають шинель із бідного чиновника. 4. Акакий Акакиевич шукає правди в приватного пристава, у генерала. 5. Чиновник умирає від горя. 6. Примара чиновника лякає перехожих. Переказ В одному департаменті служив один чиновник: низенького росту, трохи рябоват, трохи рудуватий, підсліпуватий… Він був те, що називають вічний титулярний радник. Прізвище чиновника було Башмачкин. Ім’я його було Акакий […]...
15. Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках” В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. […]...
16. Тема твору: Про своєрідність реалізму Гоголя Про своєрідність реалізму Гоголя і його внеску в історію російської літератури написано багато. Відзначимо деякі особливості цієї своєрідності. Уже в одному з перших суджень про характер сучасної дійсності Гоголь прагне осягнути природу її конфліктів. У незавершеній статті “Петербурзька сцена в 1835-36 р.” він з іронією писав: “Усе змінилося давно у світлі. Тепер сильней зав’язує драму прагнення дістати вигідне місце, блиснути й затьмарити, будь-що-будь, іншого, отмстить за пренебреженье, за глузування. Чи […]...
17. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ПОЄДНАННЯ РЕАЛІЗМУ І ФАНТАСТИКИ 1. Під час весільного обряду П. Пістряк у М. Забрьохи виконував роль… А Старшого боярина. Б Піддружного. В Старости. Г Цигана. 2. За що пан сотник критикував писаря, збираючись на весілля? Що той: А Був надто повільним. Б Незрозуміло висловлювався. В Напередодні багато випив вишнівки. Г Не склав вірша, присвяченого Олені. 3. Що розшукував М. Забрьоха і П. Пістряк у хаті напередодні ве­сілля? А Каганець. Б Весільні рушники. В Двері. […]...
18. Як фантастика допомагає розкрити ідейний зміст повести “Шинель”? Ne quіd falsі audeat, ne quіd verі non audeat hіstorіa. M. T. Cіcero Фантастику Гоголь використовує в повісті “Шинель” у самому кінці, коли після смерті Акакия Акакиевича в Калинкина мосту з’являється примара й зриває шинелі з перехожих і проїзних Ця ж примара ледве не до смерті налякало “значну особу”, коли схопило генерала за комір і зажадало генеральську шинель собі за те, що “значна особа” не допомогло відшукати шинель Башмачкина. Фантастичний […]...
19. Україна і народ у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ, могутній Дніпро. Та мета його розповіді – описати Запорізьку Січ – колиску […]...
20. Образ Андрія в повісті Гоголя “Тарас Бульба” Деякі важливі зміни перетерплює й образ Андрия. Він здобуває відчутно більшу психологічну визначеність. Гоголеві вдається перебороти колись властивому образу Андрия відому схематичність і однолінійність. Внутрішній мир його переживань стає більше ємним, складним. Його любов до полячки тепер не тільки глибше мотивується, але й одержує більше яскраве емоційне, ліричне фарбування. Словом, у другій редакції повість перетворюється в широке лірико-епічне полотно, що стало, по вираженню Бєлінського, “нескінченно прекрасніше”. Саме в другій редакції […]...
21. Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; […]...
22. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, […]...
23. Стендаль – основоположник французького реалізму. Стендаль і романтизм Видатний письменник Анрі Марі Бейль, відомий більше під псевдонімом Фредерік Стендаль, вважається основоположником французького реалізму. Саме з ним пов’язують переміщення “центру естетичної ваги” в літературі XІX сголіття від романтизму до реалізму. В чому ж полягає художнє новаторство Стендаля? Він сміливо пішов проти течії: тоді, в першій половині XІX століття, романтизм відзначав свою перемогу над класицизмом. Звичайно, слово “перемога” тут вжито умовно, адже класицистичні твори сприймаються і сьогодні. Але романтизм визначав […]...
24. Зображення народного життя в повісті Ніч перед Різдвом Гоголя Н. В Цикл “Вечора на хуторі біля Диканьки” складається з окремих повістей, зібраних, а потім і виданих від імені пасічника Рудого Панька. Кожна повість має свій власний цікавий сюжет, своїх героїв, але художні принципи зображення народного життя ті самі у всьому циклі. Їх можна розглянути на прикладі повести “Ніч перед Різдвом”. Тема даної повісті – зображення народного життя, життя вільних, ще не закріпачених українських козаків. Час дії “Ночі… ” – царювання Катерини […]...
25. Твір Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Конотопська відьма Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох повістей Квітки є пеpеплетення […]...
26. Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне звільнення. Центром визвольного руху стала Запорозька Січ, організація волелюбного українського козацтва, що знаходилася в […]...
27. Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села. Сім’я Кайдашів – типові сільські мешканці. Усі вони працьовиті: чоловіки працюють […]...
28. Сплетіння рис реалізму й символізму в повісті 0. Кобилянської “Земля” Символізм в українську літературу увійшов досить специфічно: він немовби поступово вростав у попередню течію – реалізм. До того ж реалізм зберігав біль­шість своїх позицій. Письменників на зламі століть хвилюють ті ж самі теми, які розкривались у творах їхніх попередників – великих епіків 70–90-х років. Апо­логія селянства як основної рушійної сили суспільства, українського патріотизму, що йде від землі, головних національних цінностей… Але нова епоха надає цим темам іншого звучання, іншого трактування. […]...
29. Характерні риси “магічного реалізму” в оповіданні Г. Маркеса “Стариган з крилами” “Магічний реалізм” полягає в органічному поєднанні реалістичних та фантастичних рис, побутового та міфологічного погляду на життя. В літературі цього напрямку нероздільно існують уявне та дійсне. В кожному творі прихована таємниця. Латиноамериканська література є провідною в написанні творів у стилі “магічного реалізму”. А найбільш відомий автор – Гарсіа Маркес Набув світової популярності “магічний реалізм” завдяки роману Маркеса “Сто років самотності”. Хоча оповідання цього ж автора “Стариган з крилами” також має характерні […]...
30. Риси “магічного реалізму” в романі “Сто років самотності” Напружене життя XX ст. з атмосферою сірості, одноманітності, напруження наштовхнуло митців на пошуки нових джерел, як б могли дати людині розуміння її сутності. Для цього письменники зверталися до жанрових традицій минулого. Нетлінні цінності, як пройшли крізь плин часу, були знайдені у міфах, легендах, казках Твори Габріеля Гарсіа Маркеса належать саме до типу “міфологічної літератури, який стає частиною так званого латиноамериканського магічного реалізм”. І найяскравішим прикладом цього є роман “Сто років […]...
31. Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості – все це забезпечило його творам широку популярність і довговічність, із великим успіхом і досі відбуваються вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання […]...
32. Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору – Тараса Бульби та його синів Остапа і Андрія – відкрилась прекрасна картина, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі голоси, веселий сміх життєрадісних запорожців, музика – так зустріла їх Січ. Живописна постать козака, який, як лев, розкинувся на дорозі, а закинутий гордо чуб […]...
33. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни. Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлення – все це робило твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім. Українська проза як самостійний […]...
34. Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за фор­мою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розу­мінні цього слова. Герой естетики бароко – постать загадкова, дивакувата. Він любить усе земне і звичайне, невибагливе, але тягнеться до вічного і високого. Ідея естетики баро­ко полягає у […]...
35. Своєрідність романтизму Едгара По Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі. Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Верн і Г. Веллс вважали його своїм учителем. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози. Його критичні праці сприяли формуванню американської національної літератури. Така різноманітність творчих […]...
36. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до того […]...
37. Відображення історичних подій у повісті Гоголя “Тарас Бульба” Роботі Гоголя над “Тарасом Бульбой” передувало ретельне, глибоке вивчення історичних джерел. Серед них варто назвати знамениту “Історію Русов” Г. А. Полетики, авторство якої довгий час безпідставно приписувався білоруському архієпископові Георгію Конисскому, “Опис України” Боплана, “Історію про козаків запорізьких” Мишецкого, рукописні списки українських літописів – Самовидца, Величко, Грабянки й т. д. Але ці джерела не задовольняли цілком Гоголя. У них багато чого йому не вистачало: насамперед – характерних побутових деталей, живих […]...
38. Питання впливу твору М. Гоголя “Тарас Бульба” на українську літературу Характерно, що у забороненій у свій час трагедії “На дні морському” письменника-дисидента радянських часів Миколи Руденка головна героїня Оксана Лугова теж стріляє у свого сина Миколу, котрий, засліплений помстою чекістам, наводить есесівських карателів на партизанський загін. Микола зі спрямованою на партизанів гранатою у руці гине від пострілу рідної матері. Однак героїня п’єси М. Руденка Оксана Лугова карається своїм вчинком, звинувачуючи при цьому і каральну репресивну систему, яка призвела сина до […]...
39. Епоха реалізму “Типовий герой у типових умовах” – епоха реалізму Епоха реалізму – це доба XІX століття. Найбільш видатними письменниками реалістичної школи є її зачинателі – Стендаль, Бальзак, Толстой, Достоєвський. Думаю, не можна різко розмежовувати літературні епохи – вони не мали таких чітких меж, як, наприклад, перехід учня з шостого класу в сьомий, а з сьомого у восьмий і таке інше. Існували люди з різними смаками, з різними прагненнями, різними звичками й правилами життя, так само були й письменники, які […]...
40. Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох повістей Квітки є пеpеплетення pеального з фантастичним. Показовою в цьому плані є “Конотопська відьма”. Ця […]...