У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання.
Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху.
Хазяйновита та розсудлива дружина Журдена також намагається повернути чоловіка до реальності: “Вірно, надумав посмішити людей, коли вирядився таким блазнем?”. Дуже комічно драматург демонструє повну неспроможність Журдена до великосвітських танців. Пісні аристократів видаються учневі нудними та тоскними, він любить невигадливі народні мелодії: “Про овечку”. Вчитель філософії натовкує свого учня прописними істинами.
Сміх до того ж викликає стійкість та впертість героя, який терпить весь цей хаос у своєму домі заради мети – виглядати справжнім аристократом.
Ще одним засобом комічного в творі є сатира – осудливий, злий сміх. Мета героя не варта виїденого яйця. Серед світу аристократів Журденом цікавляться лише пройдохи типу Доранта, точніше, цікавляться його грошима. Автор наголошує, що дворяни не є кращими за міщан, а часто навпаки. До того ж пан Журден заради своїх дурних ідей порушує лад та спокій у родині.
Він навіть хоче пожертвувати щастям дочки Люсіль – забороняє ії виходити заміж за коханого Клеонта, який не є дворянином. Батьки Журдена були купцями, але тепер герой намагається будь-що відхреститися від них.
Іронія – сміх, прихований за удавано-серйозним, також використовується як засіб комічного. Вчителі та кравець лестять своєму бездарному учневі, з серйозним виглядом захоплюються його “успіхами”, називають його “ваша милість”, “ваша світлість” – дворянськими титулами. З таким само серйозним виглядом проголошують нісенітниці “турки”, а насправді – перевдягені посланці Клеонта.
Останній за допомогою слуги все-таки вирішив домогтися руки Люсіль і видав себе за турецького аристократа.





Related posts:
- Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” , Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сюжеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі, драматург створює комедію характеру, виписуючи її на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв – це всі персонажі п’єси, за винятком головної дійової особи Журдена. […]...
- Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра. ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем. 2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, “як у знатних панів” . 3. Позитивні риси Журдена. 4. Втрата Журденом особистості. ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? ....
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
- Моральні уроки комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Видатний письменник, драматург і актор Жан Батист Поклен, відомий всьому світу як Мольєр, створив чудові п’єси, що й сьогодні приваблюють багато глядачів у театрах всього світу. Однією з найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, у якій наявна ціла низка моральних уроків. Тут також висвітлена провідна риса класицизму – прагнення виховати свого глядача, адже Мольєр не лише мав на меті розважити глядачів, а ще й хотів навчити їх. Для Журдена, на жаль, […]...
- Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовнішній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
- Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, […]...
- Виховний потенціал комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр вважав, що “мета комедії – змальовувати людські недоліки взагалі і головним чином – недоліки сучасників”. На його думку, перед комедією стоять два завдання. Перше і головне – повчати людей, інше, другорядне, – розважати їх. Якщо позбавити комедію повчального змісту, вона перетвориться на пусту забавку, якщо відібрати у неї розважальні функції, вона перестане бути комедією і повчальна мета також не буде досягнута. Тобто “завдання комедії полягає в тому, щоб виправляти […]...
- Міщанин-шляхтич. Моральні уроки Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в оточені короля. Проте найчастіше за душею у них не було ні гроша. Саме до таких людей належить граф Дорант, який підіграє […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
- Відповіді на білет № 17 ДПА-2013 9 клас “Світова література” 1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич”. У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]...
- Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
- Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич” “Сміх часто буває посередником У справі відрізнених істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVІІ ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються […]...
- Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним […]...
- Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку…Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як сміялися в 20-х роках минулого століття, коли він був одним із найпопулярніших українських письменників. Секрет […]...
- Мольєр. “Міщанин-шляхтич” Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин-шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються через розум. У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдностей: дії, […]...
- Засоби комічного у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. Іван Нечуй-Левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини XIX століття. Основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. Жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. Для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця, за яку вони готові були битися навіть з рідними. В родині Кайдашів стали звичними лайки та сварки. І молоді, і […]...
- Моральні уроки комедії ” міщанин шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життє радісним, таким іскрометним сміхом”, – сказав про нього Олесь […]...
- Місце комедії “Мішанин-шляхтич” у творчому доробку Мольєра XVІІ століття у Франції – століття театру. У французьких класичних трагедіях цього періоду заявила про себе криза світогляду класицизму, який виявився неспроможним знайти згоду між стремлін-ням до спільного блага з особистим щастям людини. Серед французьких драматургів особливо яскраво виділяється творчість Корнеля, Расіна та Мольєра. П’єр Корнель був автором п’єс “Сід”, “Горацій”, де панують ідеї перемоги громадянського обов’язку над особистими почуттями. Ідеалом Корнеля була відважна, вільна людина, що гордує смертю в […]...
- Засоби творення комічного в гуморесці Остапа Вишні “Зенітка” “Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась Знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”,- писав Олесь Гончар. Справді, Остап Вишня – неперевершений гуморист і сатирик. Герої йот творів втілюють риси характеру українського народу, передають його ментальність. Тому багатьох струн людської душі торкало й сьогодні торкає мудре і дотепне вишнівське слово. Творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це й лагідна, м’яка усмішка, сповнена […]...
- Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XІІІ було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на троні, й діамантів на його костюмі було на чотирнадцять мільйонів ліврів. Проте турки зовсім не […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила. Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації – у спробі селянина побути деякий […]...
- Засоби творення комічного у “Мина Мазайло” Двадцяті роки минулого століття в історії розвитку і становлення української літератури чи не найтрагічніші. Лише зараз ми відкриваємо для себе творчу спадщину багатьох письменників, яких за тоталітарного режиму було викреслено з Національного і культурного життя або розстріляно чи репресовано. Від України відірвали частку її серця – найкращих синів і дочок, які в немилосердно важких умовах захищали все гуманне, відстоювали національні принципи занедбаної України. Серед них і талановитий драматург-новатор Микола Куліш. […]...
- Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучніше. Він із донькою та дружиною “приміряє” кілька варіантів можливих благородних прізвищ: Тюльпанов, Розов, Алмазов. Врешті […]...
- Міщанин в дворянстві характеристика образу Журдена Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж. Наймає учителів, які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного оголошує свою професію […]...
- Що висміює Мольєр Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
- ПРИРОДА СМІХУ У “КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї” І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. Ународній культурі […]...
- Відповіді до теми: “Література класицизму” 1. Що таке класицизм? Класицизм – це естетична художня система, що почала складатися з кінця XVІ ст. в Італії, а потім поширилася в інших країнах Європи і проіснувала до початку XІX ст. Найвиразніші зразки класицизму належать французькій літературі. Назва “класицизм” підкреслює той факт, що митці цього напряму наслідували античну “класику”. 2. Назвіть основні риси класицизму в театрі та наведіть приклади з прочитаного. Ці риси є наслідком захоплення античним театром, у […]...
- Пан Журден і представники “вищого світу” Тут розглядаються стосунки головного героя з графом Дорантом і маркізою Доріменою. Для осмислення цієї сюжетної лінії визначальною є думка закоханого у дочку пана Журдена Клеонта: “Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву”. Саме завдяки тому, що в суспільстві швидко зросла кількість громадян, які спромоглися заробити великі гроші, але не мали можливості пишатися шляхетним походженням, були позбавлені привілеїв шляхтичів, виникла ситуація, коли ці […]...
- Учителі пана Журдена Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою. Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви лірики Михайла Лєрмонтова Ліричний герой Лєрмонтова – це поет-романтик. Він – особистість, яка відкрито розповідає про свої внутрішні переживання. У країні нещодавно самодержавством було придушене повстання декабристів, і відсутня духовна та політична свобода для особистості. Ліричний герой не мириться з несвободою, “всевидящим оком”. Він – героїчна натура, що бажає випробовувати долю, потребує актичної дії та реальних вчинків. Проте поет з гіркотою усвідомлює, що суспільство, в якому він живе, не потребує його подвигів. Натовп […]...
- Користь сміху Користь сміху Кожен з нас на власному досвіді знає, як приємно мати справу з людиною веселою, дотепною, здатною бачити смішне навіть у серйозному, ставитися з гумором до власних невдач. Існує навіть Орден Посмішки, який присуджують діти письменникам, чиї твори вчать життєрадісності, бадьорості духу. Сміятися, звичайно ж, корисно, сміх допомагає краще за будь-який засіб налагодженню стосунків між людьми. Сміх, викликаний вдалим жартом, свідчить про інтелігентність людини. Адже зрозуміти розумний дотеп, посміятися […]...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви поезій Генріха Гейне Генрих Гейне – поет-романтик, “один з найбільших ліриків світу”, як назвав його український поет Максим Рильський. Основні мотиви його поезій поділяються на два напрями. Перший – це ніжна лірика кохання поета-романтика. Друга – це громадянська лірика, оспівування ідеалів рівності в суспільстві, боротьби за соціальну справедливість, революцій. Кохання для Гейне було святинею, яка прикрашає світ, рухає душу людини вперед, не даючи їй закиснути в матеріальному світі.”Найглибша істина розквітне лише з найглибшої […]...
- Трагедія і драматизм особистості в оповіданні “Жага до життя”
- “Що робить людину людиною”, твір за “Міщанином-шляхтичем”
Categories: Твори з літератури