“Посієш характер – пожнеш долю” Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Ціле-спрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний і суперечливий, відбився на таких же непередбачуваних і повних протилежності вчинках.
Тому мені, наприклад, іноді дуже важко давати їм оцінку. З одного боку, моє серце переймаєть ся симпатією до скривдженого, обдарованого від природи і розумного Варениченка. З іншого – мене обурюють його злодійські вчинки. Навіть тоді, коли роман вже прочитаний до кінця, мені важко визначити своє ставлення до цього героя: серце і розум ще довго будуть сперечатися.
Часто нашими вчинками керують зовнішні обставини, і тоді доводить ся поступатися своїми переконаннями. Та на те існує поняття честі, щоб своєчасно зупинитися! Знайомлячись із життям Чіпки, ми бачимо ці обставини, засуджуємо їх, бо вони руйнують характер і долю хлопця, який нам подобається. Соціальна несправедливість штовхнула вчорашнього хлібороба на злочинний шлях.
А хіба до цього життя його було сповнене справедливості? Чіпка змалечку відчуває себе нелюбим, відкинутим, другосортним, зазнав так мало радості і добра і так багато болю. Вже тоді, в дитинстві, розвивається в ньому почуття помсти.
Його дитячий природний розум, метикуватість, прагнення творити добро часто перекривалось нервовим озлобленням і ганебними вчинками. Поступово ми усвідомлюємо, що до морального падіння юнака призвело нехтування прадідівськими законами моралі, і навіть аморальність самої пореформеної Росії не виправдовує його позиції. У хвилини розпачу Чіпка з болем запитує: “Де ж правда?” Він знаходить свою відповідь і називає грабежі на шляхах “відбиранням свого”, зрівнюванням з бідними. Коли ж Чіпка остаточно знавіснів, розтоптав надії коханої Галі на щасливе родинне життя, втопив рештки своєї честі в безвинній крові родини Хоменків, вироком прозвучали Галині слова: “Так оце та правда?! Оце вона!!!” І чомусь гірко стає за того кмітливого хлопчика, за працелюбного запопадливого господаря, за палкого закоханого парубка… Але навіть кохання ненадовго змінило Чіпчину вдачу: парубок спочатку відцурався розбишацького товариства, став сумлінним хазяїном. І все-таки залишився колишнім Чіпкою: через деякий час він знову вдається до розбійництва.
Усе життя в душі Чіпки жила злість на особистих кривдників, і вона рухала ним. Його можна жаліти та засуджувати, не розуміти та співчувати йому, заперечувати та підтримувати його думки. Але, попри все, слід визнати, що Чіпка – жахливо трагічна і морально роздвоєна особистість, яку обставини зробили стихійним бунтарем, протестантом проти соціальної несправедливості.
Роман нікого не залишає байдужим, бо примушує замислитись над суттю людського буття, історією свого народу, над моральними цінностями особистості.





Related posts:
- Що посієш – те й пожнеш Що посієш – те й пожнеш Раніше, коли я чув прислів’я “Що посієш – те й пожнеш”, думав, що воно тільки про працю людини. Зробиш щось – і тоді щось матимеш. Але якщо вдуматись у зміст цих слів, то їх можна перенести і на людські взаємини. Посієш щось лихе, недобре – таке й збереш. Це будуть гіркі плоди з твоєї життєвої ниви. Нерідко можна бачити, що до людини, яка комусь […]...
- Підтвердьте чи спростуйте твердження про те, що характер людини творить її долю Я погоджуюся з думкою, що більшою мірою людина є господарем своєї долі, яку творить її характер. Так, саме в характері об’єднуються розумові, емоційні та чуттєві якості особистості, які свідчать про певне сприйняття людиною дійсності та самої себе. Такими рисами можуть бути чуйність, чесність, доброта, правдивість, відданість тощо. Проте можуть бути і лицемірство, егоїзм. Особливе значення для людини мають цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, які зумовлюють здатність людини свідомо долати як зовнішні, так […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу […]...
- Міркування: що формує долю людини? “Доля” – дуже складний і неоднозначний термін. Чи можна сформувати долю? Сформувати, зліпити, як із сирої глини, своє життя. Хтось упевнений, що “робить долю” сам, для іншого це карма, визначене майбутнє. Тому свою роботу я назву так: “Що формує особистість людини”. Особистістю прийнято вважати сукупність рис характеру, які людина проявляє в різній обстановці. І чим більше таких рис, тим, як правило, цікавіше для нас ця персона. “Це особистість!” – говорять […]...
- Як зображується російський характер в оповіданні Російський характер? В оповіданні “Російський характер” А. Н. Толстой описало епізод Великої Вітчизняної війни, коли до перемоги залишався ще цілий рік, причому автор зобразив навіть не військовий подвиг танкіста Єгора Дремова, а сімейні обставини героя – взаємини його з родителями й нареченою. Російський характер в оповіданні складається з окремих рис характерів всіх героїв, головних і другорядних. Головним героєм є Єгор Дремов, командир танка, що одержав важкі опіки в бої на Курській дузі. […]...
- Новаторський характер п’єси “Наталка Полтавка” Багато сторіч і навіть тисячоліть тому давні мудреці казали, що мистецтво – це дзеркало природи. Звісно, з часом ставлення до того, що і під яким кутом, так би мовити, має в цьому дзеркалі відбиватися, змінювалися. Але у будь-якому разі зрозуміло, що мистецтво так чи інакше має бути пов’язане з життям, бо інакше воно не буде потрібне людям. Тільки впізнаючи себе і свої власні почуття у творах літератури, читач відчуває зацікавлення, […]...
- Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Лесі Українки “Бояриня” Минуло десять років від дня проголошення незалежності України. За ці роки моя країна пройшла нелегкий шлях випробувань, становлення державності. І завжди мої земляки з особливою увагою придивлялися до постатей своїх лідерів, перш за все враховуючи ступінь їхньої відповідальності за долю України та її майбутнього. Мабуть, у цьому і полягає головний критерій справжнього патріотизму: твоє щире вболівання за долю батьківщини, вміння відстоювати її честь та гідність, навіть поступаючись власними інтересами. Таке […]...
- Роздуми О. Довженка про долю українського народу Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу м цілому. Він був борцем за правду, зброєю якого було слово. На сторінки творів завжди проривалася болюча правда, що так […]...
- Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя Я погоджуюся з думкою, що кожна людина повинна протягом усього життя займатися самовдосконаленням і вихованням свого характеру, адже досконалості немає меж. І чим раніше ми усвідомимо це і почнемо працювати над собою, тим легше будуть підкорятися нам все нові й нові вершини успіху. Аргументами на користь моєї думки є, по-перше, те, що характер є визначальним у людині як особистості, тому що саме в характері об’єднуються розумові, емоційні та чуттєві якості […]...
- Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
- Наш національний характер Національний характер – це “дух” народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або менталь ності, географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. Найяскравішими представниками вітчизняного світобачення, на думку вчених, були Г. Сковорода, Т. Шевченко та М. Гоголь. Саме в їхній […]...
- Ствердження в образі Андрія Соколова перемоги людяності та відповідальності за долю Батьківщини “Доля людини” – роздуми автора над людською долею в зв’язку з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. З цією мстою Шолохов добирає епізоди, що краще за інші дозволяють зрозуміти цю проблему. Чи витримає Андрій Соколов, головний герой твору, важкі втрати, чи збереже віру в житія іі людей, чи пройде він іспит на людяність, і взагалі, то виявиться сильнішим: обставини чи його характер, – це питання […]...
- Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі літературного твору відіграють певні зовнішні обставини, які зрештою і формують подальше його існування, а якоюсь мірою і долю автора твору. Василь Семенович Стус – найяскравіший представник епохи бурхливих шістдесятих, застійних сімдесятих, незрозумілих вісімдесятих. Саме так: […]...
- Погляди М. С. Лєскова на російський характер Проблема Російського національного характеру стала однією з головних для літератури 60-80-х років XІX століття, тісно пов’язаної з діяльністю різночинських революціонерів, а пізніше народників. Приділяв їй увагу і письменник М. С. Лєсков. Тлумачення сутності характеру російської людини ми знаходимо у багатьох його творах. Лєсков вносив у рішення проблеми несподівані для багатьох критиків і читачів акценти. От оповідання “Леді Макбет Мценського повіту”. Він саме демонструє вміння письменника бути творчо незалежним від вимог […]...
- Обломов національний характер Звернімося ж до роману і простежимо, як автор поступово, з усією повнотою, розкриває нам образ Іллі Ілліча Обломова. Гончаров вводить свого героя в різні ситуації, щоб у максимальному ступені показати всі недоліки та переваги обломовского типу. Ілля Ілліч проходить випробування і дружбою, і любов’ю. Перший раз ми зустрічаємося з Обломовим в його квартирі на Гороховій вулиці. Характер Іллі Ілліча розкривається в усьому, що оточує його: у східному халаті, м’яких туфлях, […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися” . 1. Пореволюційне село та його проблеми в творах Остапа Вишні. 2. Герой усмішок Остапа Вишні – людина, яка прагне стати кращою. 3. Світобачення Остапа Вишні. ІІІ. Визнання і популярність творчості Остапа […]...
- “Тихий Дон” – роман про долю народу “Тихий Дон” – це роман-епопея Михайла Шолохова. У ньому він розкриває долю народу в період першої світової і громадянської війни. Задум “Тихого Дону” виник у Шолохова в 1925 році. Саме тоді письменник задумав показати побут, спосіб життя козаків, роль історичних подій у долі простих людей-трудівників. Головні герої роману – це козаки. Козаки – це трудяги. Саме такими їх прагне показати Михайло Шолохов у романі. Яскравим прикладом козака – трудівника є […]...
- Як Пушкін зобразив типовий характер Онєгіна Доречно нагадати про одну помилку, дуже давнє і дуже стійкому. Деякі читачі ототожнюють ліричного оповідача роману з самим Пушкіним. А чому б і ні? Адже той поет, і Пушкін поет. І багато що в їх симпатії і антипатії зв’язує їх. Обидва щиро захоплені театром, знають актрис, розрізняють таланти, насолоджуються поезією, вміють у природі побачити прекрасне, обоє потрапили в “цех затятий” – у середу професійних літераторів. І все ж є істотна […]...
- Ідеальний жіночий характер у поданні І. А. Гончарові Роман “Обломів” вийшов у світло в 1859 році, коли в країні надзвичайно гостро поставав питання скасування кріпосного права, коли російське суспільство вже повною мірою усвідомило згубність існуючих порядків. “Розбирати жіночі образи, створені І. А. Гончаровим, виходить, пред’являти претензію великим знавцям жіночого серця”, – помітив один з найбільш проникливих російських критиків Н. А. Добролюбов. В образі Ольги Ільїнскої втілилися не тільки кращі риси російської жінки, але й все краще, що бачив […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ гірка дума про долю українського народу В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступив проти нього, закликав до боротьби і шукав виходу з тяжкого становища. Саме таким був його соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, у якому письменник широко відобразив тяжке життя українського селянства, його гірку, безрадісну […]...
- Чи має право одна людина, навіть батько, позбавляти свободи та вирішувати долю іншої? Де закон, причина де, Щоб людині, мов для страху, Відібрати перевагу З нею й пільгу ще таку, Що Всевишній дав струмку, Дав і рибі, й звіру, й птаху? Педро Кальдерон. “Життя – це сон” Педро Кальдерон, видатний іспанський поет і драматург, народився в Мадриді, у родині аристократів. Батько мріяв бачити сина священиком, тому ще восьмирічним хлопчиком віддав його на виховання єзуїтам. Та малий Педро був надто неспокійним і задерикуватим, що […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” гірка дума про долю унраїнсьного народу В історії української літератури другої половини XІX століття творчість Панасе Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступав проти нього, закликав до боротьби і шукав виходу з тяжкого становища. Саме таким буй його соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, у якому письменник широко відобразив тяжке життя українського селянства, його гірку, безрадісну […]...
- Відповідальність людини за долю держави Щодо драматичної поеми І. Кочерги іноді постає питання, чому автор не обмежився чітким відтворенням існуючої історичної правди, але на основі реальних подій відтворює сюжет, сповнений деяких неточностей або й “грубих помилок”, – відходжень від реалії, що її занесено до літописів княжих часів. Відповідь на це непросте, але цілком слушне запитання слід шукати, виходячи з роздумів над наміром автора щодо вираження свого світогляду в п’єсі: по-перше, І. Кочерга намагався показати живу […]...
- Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту кріпаків. І пейзаж, яким відкривається вірш, витриманий у сумовитих, сумних тонах. Правда, далі поет згадує про […]...
- Російський характер в оповіданнях М. С. Лєскова Якщо усі російські класики минулого століття вже при житті або незабаром після смерті були усвідомлені літературно-суспільною думкою у цій якості, то Лєсков був “прилічений” до класиків лише у другій половині XX століття, хоча особлива майстерність мови Лєскова була безперечно, про нього говорили не тільки шанувальники його таланта, але його відзначали навіть недоброзичливці. Лєскова відрізняло вміння завжди й у всьому йти “проти плинів”, як назвав пізнішу книгу про нього біограф. Якщо […]...
- Твір “Обломов – його сутність, характер і доля” Обломов – його сутність, характер і доля. І. А. Гончаров написав порівняно мало творів, і “Обломов” – одне з найяскравіших. У романі порушені майже всі сторони життя людини, в ньому можна знайти відповіді на чимало запитань. Без сумнівів, найцікавішим чином роману є образ Обломова. Хто він? “Пан”, – без краплі сумніву говорить Захар. Пан? Так. Але який? З перших же сторінок ми бачимо портрет Іллі Ілліча, намальований самим автором. Перше […]...
- Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою думку, чи не найглибше виявляє патріотизм і почуття національної […]...
- Твір до ЗНО “Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя” Життя не стоїть на місці, усе змінюється кожного дня. Протягом усього свого життя людині доводиться пристосовуватися до його мінливих потреб. Спочатку дитина вчиться пізнавати світ та спілкуватися з іншими, потім потрапляє до школи, де має дотримуватися певних норм поведінки та виконувати вимоги вчителів. Далі, у дорослому житті, нам доведеться взяти на себе відповідальність за своє фінансове забезпечення, а згодом за свою власну родину. Отак разом із життям, змінюється і людина. […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою думку, чи не найглибше виявляє патріотизм і почуття національної гідності поета. Це – послання “І […]...
- Філософський характер фантастики Р. Бредбері Творчість Рея Бредбері – один з надзвичайних проявів американської культури сучасності, цього складного конгломерату, у якому вигадливо і суперечливо перемішалися заколотники з мракобісами, провісники добра з апологетами насильства, талант із непристойністю. Бредбері – видатний майстер слова, визнаний стиліст, тонкий психолог, проникливий лірик, але найкраще його можна назвати мудрим казкарем, який поєднав у собі проникливість старійшини, який знає ціну людським словам і справам, із захопленим поглядом дитини, яка вперше побачила ніжну […]...
- “Я вибрала долю собі сама…” Є такий вираз – “жіноча поезія”. Щось зневажливе відчувається в ньому, щось “другосортне”. Анна Ахматова не виносила навіть слова “поетеса” і ^завжди називала себе тільки поет. Але історія літератури реабілітувала жіночу поезію, бо справжній митець – чоловік чи жінка – поєднує в собі мужність і чуйність, відвагу і лагідність. Ліна Костенко в поезії не зрікається своєї жіночої суті, що допомагає їй удивлятися в життя зором вічної берегині людського роду. Вона […]...
- Як у поемі Дванадцять відбилася складність подань автора про характер революції? Символ тільки тоді щирий символ, коли він невичерпний і безмежний у своєму значенні. Він багатоликий, многомислен і завжди темний в останньому дрюку. Вяч. І. Іванов Блок був свідком соціалістичної революції. Через два з половиною місяця практично одночасно він написав два важливих добутки – статтю “Інтелігенція й революція” і поему “Дванадцять”. У цих добутках поет представив свій погляд на Жовтневу революцію. Отже, тема поеми “Дванадцять” – зображення революції, як поет чув […]...
- Як розкривається характер Базарова у відносинах з родителями? Молодість – час для засвоєння мудрості, старість – час для її застосування. Ж.-Ж. Руссо Аркадій Кірсанов, погостювавши день у маєтку Базарових, запитує свого старшого друга-учителя, чи любить той батьків, і одержує пряму відповідь: “Люблю, Аркадій” . Базарів говорить правду. Він жалує своїх батьків уже тому, що “отроду зайвої копійки не взяв” . У страшні мінути життя він думає про їх. Так, перед дуеллю з Павлом Петровичем у сні-бреду він бачить […]...
- Автобіографічний характер кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Повість “Зачарована Десна” – лірична розповідь про дитячі роки хлопчика Сашка. Але чи можна назвати її повністю автобіографічною? Мені здається, що цей твір дещо схожий на легенду про бідне дитинство великого письменника, адже писав його Довженко в часи, коли соціальне походження мало неабияке значення і згадка хоча б про якийсь достаток батьківської сім’ї могла призвести до небажаних наслідків. І тому письменник так майстерно перемішав правду, напівправду і вигадку. Сашкова сім’я […]...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерон у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. Король нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, За якого королівство Стане розбратом злостивим, Школою хвальби й пороків, Академією зради… Басиліо вирішує боротися з […]...
- Проблема відповідальності особистості за свою долю у романі І. О. Гончарова “Обломов” Іван Олександрович Гончаров народився 6 червня 1812 р. у заможній купецькій сім’ї. Батько Олександр Іванович неодноразово обирався міським головою Симбірська. Він помер, коли Іванові було 7 років. Вихованням займалася мати, Авдотья Матвіївна, а також колишній морський офіцер Микола Миколайович Трегубов, людина передових поглядів, знайомий із декабристами. До літературної творчості Гончаров звернувся в роки університетського навчання. Його видатні твори – романи “Обрив”, “Звичайна історія”, “Обломов”. У1859 р. у журналі “Отечественные записки” […]...
- Національний росіянин характер у творчості Герцена ЧиЗнав Герцен свій народ? Чи правильно він угадував шлях його подальшого розвитку? Герцен искренно вважав, що живе він і діє заради блага народного. Та клятва на Воробйових горах, що вони з Огарьовим дали в дитинстві, клятва боротьби з деспотизмом і мести за декабристів, була для нього самого в остаточному підсумку клятвою у вірності справі звільнення російського народу Він багато писав про національний російський характер, про долю простолюдина, про історію формування […]...
- Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, присвячену п’єсам Островського, М. О. Добролюбов назвав “Темне царство”. Він висловив думку про те, що […]...
- Тривоги за долю людства у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Тривоги за долю людства у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Булгаков працював над романом “Майстер і Маргарита” майже п’ятнадцять років. Ретельно змальовував характерні риси персонажів, добирав деталі – змістовні й виразні, мішав епос із лірикою, а драму з гротеском. Вдосконалював образну систему, відкидав зайве, втілюючи свою відчайдушну надію на те, що рукописи не горять, а люди залишаються людьми – що б із ними не робили. Тому роман і здається […]...
Categories: Твори з літератури