А. Фет писала: “Поезія й музика, не тільки родинні, але нероздільні… Немає музичного настрою – немає художнього твору”. Для поета особливу цінність мало все, що близько засобам музичного впливу: ритм, добірка звуків, мелодії вірша, прийоми музичної композиції. У російській літературі XІX століття немає іншого поета з таким прагненням до ритмічної індивідуальності своїх добутків – насамперед з такою розмаїтістю строфічних форм. Величезна маса його віршів не знає строфічних стандартів.
Більша частина вживаних їм строф зустрічається в його поезії однократно.
Фет начебто хоче для кожного нового вірша знайти свій індивідуальний малюнок, свій особливий музичний лад. Фет будує многострочние строфи, використовуючи подвоєні й потроєні рими. Він уживає незвичайні розміри, що чергуються, досягає особливого ритмічного ефекту, з’єднуючи довгі рядки з дуже короткими, наприклад:
Ти правий. Одним повітряним очертаньем
Я так мила
Весь оксамит мій з його живим миганъем
Лише два крила
Строфу, написану довгим розміром, він містить одностопним, навіть односкладовим віршем:
Лісом ми йшли по стежці єдиної
У пізню й похмуру годину
Я подивився: захід із тремтінням таємничої
Гаснув
Із самого початку своєї творчої діяльності Фет пробує ввести в російську поезію такі стиховие форми, які не могли не дивувати сучасників своєю “розкутістю”, метричною волею. Двухударним білим акцентним віршем написані вірші “Коли півень…”, “Художник до діви”. Серед віршів циклу “Вечора й ночі” є написані вільним білим трискладовим віршем. Згодом Фет створює нові розміри за допомогою “стягнення” трискладових розмірів
Оригінальні методи римування у Фета. Він римує непарні вірші, не римуючи парних, залишає без рими пари суміжних віршів, римуючи сусідню пару.
Для поезії Фета характерне з’єднання звукових і ритмічних прийомів
От остання строфа вірша “Ревель”:
И с переливом сріблистим,
Із променем, що проситься в тьму,
Летить твій голос до зірок чистим
И вторить серцю моєму
Тут відчуття руху ніжного жіночого голосу створюється подвійним чергуванням передніх голосних і сонорний приголосних, причому весь вірш зайнятий цими двома “переливами” сріблистих звуків. Величезну роль у створенні гармонійного вірша грають співвідношення ритму й синтаксису. У Фета злиття стихових і синтаксичних членувань досягає надзвичайної гармонійності:
Як лілія дивиться в нагорний струмок,
Ти стояла над первою пісень моєї
И чи була при цьому перемога й чия, –
У струмка ль від квітки, у квітки лъ від струмка
У цій строфі дві закінчені фрази, що складаються із двох самостійних речень; ці речення складнопідрядні – один стих зайнятий головним, інший – підрядним реченням; головні речення в строфі обрамляються підрядними
Створюючи “мелодію” вірша, Фет часто користується тими природними модуляціями голосу, які пов’язані з різними типами фразової інтонації, особливо з питальною й окличною інтонаціями. Мелодически багаті вірші, у яких питання чергуються з вигуками. Більшу роль у створенні мелодії у Фета грають словесні повтори. Часті повтори цілих чотиривіршів
Фет увійшов у музичне життя раніше, ніж у літературну. Ряд його віршів очевидним образом орієнтовані на романс, написані в традиції романсу й у ній же, у цій традиції, насамперед сприйняті. Зв’язок “мелодії” Фета з романсом відразу відчули композитори.
Його вірші, покладені на музику А. Е. Варламовим і А. Л. Гурлевим, відразу знайшли популярність і не втратили її до сьогодення часу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Поезія Фета – сама природа, що дзеркально дивиться в людську душу
- Поезія Павла Грабовського – спонукання до боротьби за волю народу – Олена Акульшина
- Що за “Лист у вічність” послав листоноша
Categories: Твори з літератури