Подвоєння та подовження приголосних в українській мові

Related posts:

1. Подовження приголосних 1. Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного: А) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, що закінчуються на – я, наприклад: насіння, колосся, волосся, зілля, гілля, бадилля, знаряддя, клоччя, роздоріжжя, сторіччя, піддашшя, а також у похідних від них. Якщо в Р. відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на – ів, подовження зберігається, наприклад: […]...
2. Подвоєння приголосних Подвоєння відбувається у таких випадках: 1. Коли збігаються два однакових приголосних: А) на межі двох префіксів, наприклад: воЗз’єднання, воЗз’єднаний, воЗз’єднати, воЗз’єднано, ВвІгнутий, ВвІгнути, ВвІгнуто; Б) на межі префікса й кореня, наприклад: віДдАль, віДдЗеркалення, піДдАшшя, беЗзБитковий, беЗзАконний, роЗзБроїти, оБбІгати, ВвІч, ВвАжати, ВвІчливий, ВвОдити, переДдЕнь; В) на межі кореня та суфікса, наприклад: коріНнИй, закоНнИй, годиНнИк, тумаНнИй, деНнИй; Г) на межі двох суфіксів, наприклад: письмеНнИк, імеНнИк, приймеНнИк ; Д) на межі дієслівної основи […]...
3. Правила правопису 1. Bживання апострофа 2. Написання прізвищ і географічних назв 3. Написання “НЕ” з дієприкметниками 4. Правопис прислівників 5. Правопис часток 6. Правопис часток “НЕ” і “НІ” 7. Правопис власних назв 8. Вживання м’якого знака 9. Позначення м’якості приголосних 10. Подвоєння приголосних 11. Подовження приголосних 12. Спрощення приголосних...
4. Чергування голосних звуків української мови. Чергування о-і, е-і Чергування – це постійні закономірні зміни звуків в одних і тих самих частинах слова. Чергування звуків, що виникли давно, називають історичними. Вони поділяються на власне чергування та на випадання. 1) [і] в закритому складі іменника, прикметника, числівника, займенника в називному відмінку чергується з [о] та [е] у відкритому складі в непрямих відмінках: Міст – моста Твій – твого Сім – семи 2) [е], [о] у відкритому складі іменників ж. р. […]...
5. Подвоєння приголосних. Однорідні члени речення Урок життя Григорія Сковороди. 1787 року, подорожуючи по Україні, російська імператриця Катерина ІІ зачула про видатного сучасного філософа Григорія Сковороду і здивувалася: чому не знала про нього раніше, чому він не охоплений її увагою і милістю? Негайно звеліла своєму фаворитові Потьомкіну розшукати Сковороду і переказати йому милостиве повеління, аби переселився до столиці Росії. Знаменитого філософа знайшли на околиці села, де він пас вівцю і грав на сопілці. Посланець переказав Сковороді […]...
6. Спрощення приголосних Спрощення відбувається: А) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполук Жд, зд, ст, рд додається звук – н-, – л-, – ц – Ж н – тиждень – тижневий, тижні, тижнів, тижнями З н – проїзд – виїзний, об’їзний, проїзний, під’їзний С{т)н – якість – якісно, якісний; честь – чесно, чесний С{т)л – лестощі – облесливий, улесливо, улесливість С ц – містити – місце, місцевість, місцина Р ц […]...
7. Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Вірш “Рідна мова” […]...
8. Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул; 2) у географічних назвах на – ида, – ика: Антарктида, Мексика; 3) у географічних назвах після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним […]...
9. Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові Ще в Біблії було відзначено наявність у світі величезної кількості мов. У легенді про Вавилонську вежу розповідається, що до її побудови людство говорило спільною мовою, а потім було розділено, оскільки Бог покарав їх, надавши кожному свою мову. Відтоді, на земній кулі нараховується більше шести тисяч “живих” мов, тобто тих, якими досі спілкуються. А скільки вже померло… Звичайно, що не всі вони однаково поширені, але ми знаємо, що англійською, наприклад, розмовляють […]...
10. Правопис м’якого знака Якщо в українській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м’який знак не ставиться. Якщо ж приголосний вимовляється м’яко перед іншим приголосним, то м’який знак може писатися чи ні. М’який знак пишеться: 1) на позначення приголосних д, т, з, с, ц, л, н, дз в кінці слова: знань, сердець, мазь, молодь, горить, голись, олівець, біль; 2) на позначення м’якості приголосного л у середині слова перед приголосним: сільський, Данильченко, дальній, їдальня, крильце; […]...
11. Доба “Руїни” на українській землі в романі “На брата брат” Про події жорстокої боротьби за владу, міжусобні війни після смерті гетьмана Богдана Хмельницького розповідає Юрій Мушкетик у своєму романі, що мас промовисту назву “На брата брат”. Перед читачем твору – перші роки після приєднання України до Московії, доба короткого, але насиченого драматичними подіями гетьманування Івана Виговського. Це були часи свавільного натиску Москви на Україну. Держава Хмельницького ще існувала, але на неї вже чатувала смертельна небезпека. Грубо порушуючи статті Переяславського договору, […]...
12. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...
13. Образ Марусі Чурай в українській літературі Постать Марусі Чурай, полтавської піснетворки XVII ст., посіла важливе місце в історії української літератури. Щоправда документальних підтверджень про її існування на сьогодні не знайдено і про реальність поетеси свідчать лише її твори, які до того ж стали вже народними піснями, та художні твори про неї. М. Старицький використовує фольклорний сюжет у своїй драмі “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” з метою привернути увагу суспільства до проблем сучасності: деморалізуючий […]...
14. Котляревський і Шевченко, їхнє значення в українській літературі Творчість Котляревського знаменувала початок нової української літератури. Його твори “Енеїда” і “Наталка Полтавка” стали її класичним надбанням. Хоч для “Енеїди” Котляревський використав сюжет твору Вергілія, проте він переробив його по-своєму і відобразив у ньому правдиве життя свого народу, його звичаї, побут. П’єса “Наталка Полтавка” – це перший драматичний твір у новій українській літературі. Котляревський показав моральну вищість трудового народу над панівним класом, підкреслив, що й під грубою свитиною б’ється серце, […]...
15. Стефан Лієвич – образ “Нової людини” в українській літературі Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню, а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця дає відповідь хай і епізодичним, але важливим образом Стефана Лієвича. Це студент-медик, який приїхав на канікули додому і познайомився з Оленою Ляуфер та іншими […]...
16. Нестор Махно і анархізм в українській літературі Хід історії завжди віддзеркалювався в літературі, а події та постаті завжди оцінюються неоднозначно, часом навіть діаметрально протилежно: з одного боку лунають схвальні вигуки, 3 іншого – повне неприйняття та засудження. Серед персоналій, навколо яких завжди точилося багато суперечок, – Нестор Махно, політичний діяч, ідеолог українського анархізму. Ставлення до нього українських письменників у наш час є неоднозначним – як до його особи, так і до анархізму взагалі: Ю. Янковський, В. Підмогильний […]...
17. Ідея матері в українській літературі XX століття Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Нелегкі випробування випали на долю матері в роки революції й громадської війни: її сини, потрапили у витворену революційними ідеями пастку, творили насильство, “набухали кров’ю невинних”, а згодом і зовсім вичерпувалися морально. Безіменний чекіст-фанат – син матері, що, уособлювала любов […]...
18. Традиції шанування батьків в українській родині Традиції шанування батьків в українській родині Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Ніхто не має права бути безбатченком. У світі є батьки і діти. Рід людський складається з поколінь – це велика мудрість нашого буття. Людина смертна, але безсмертний народ. Його безсмертність – в наступності поколінь. Багатства народної душі зберігаються в пам’яті, в серцях, у вчинках старших – твоїх дідів і батьків. Шанування старших поколінь та повага […]...
19. Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський. Микола Хвильовий “, “Мати”), Григорій Косинка. Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хотів змінити своїх переконань. У романі Юрія Яновського “Вершники” – в новелі “Подвійне коло” – на полі битви зустрічаються рідні […]...
20. Стиль бароко в українській літературі Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодв посідає письменництво ХУІІ-ХУШ ст. Для характеристики літературної спад щини ХУІІ-ХУШ ст. історики літератури вживають поняття “стиль бнрокоіі Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися : наприкінці XVІ ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю хараИ теризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийня то […]...
21. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі, змалюванням широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і феодальної доби, і перших […]...
22. “СОН” Т. ШЕВЧЕНКА – ПЕРША В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПОЛІТИЧНА ПОЕМА Коли на вирокові, який винесли Т. Шевченку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, цар написав “Із забороною писати й малювати”, це означало, що саме протицарські поезії насамперед були причиною найсуворішого покарання поета. Адже саме на зборах братства читав Шевченко свої твори антиімперського спрямування. Одним із таких творів була поема “Сон”, написана 1844 р. Назвавши свою поему “комедією”, Шевченко, очевидно, мав на увазі, по-перше, сатиричне відображення дійсності у своєму творі, а по-друге, […]...
23. Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
24. Бароко в українській літературі Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий. XVІІ-XVІІІ століття стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер’єрів. Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу […]...
25. Біблійні сюжети та мотиви в українській поезії Українські письменники у своїй творчості постійно зверталися до Біблії – цієї невичерпної скарбниці людської мудрості й досвіду. Проповідником біблійних заповідей був Григорій Савич Сковорода. Його поетична збірка “Сад божественних пісень” проросла із зерен Священного Писанія. Перед кожною із тридцяти пісень Сковорода поставив епіграф, найчастіше це були рядки із Псалмів. У XІX ст. за переспіви біблійних Псалмів брався П. П. Гулак-Артемовський. Особливе місце в історії української літератури посідають “Псалми Давидові” Тараса […]...
26. СУЧАСНА ЗОРОВА ПОЕЗІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 9 КЛАС СУЧАСНА ЗОРОВА ПОЕЗІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Логіка розвитку літературного процесу. 2. Традиції зорової поезії в українській літературі: А) традиції бароко; Б) футуристичні експерименти; В) сучасні зразки зорової поезії. 3. Потяг до експерименту в поезії. Варіант 2 1. Експериментальність сучасної літератури. 2. Використання набутків попередників сучасними поетами. 3. Значення поетичних пошуків для розвитку літератури. ІСТОРИЧНА ДОВІДКА С. Шинкарук: “Генеалогічні корені зорової поезії сягають […]...
27. “Марія” – перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію 1917 рік приніс величезні зміни у віковий уклад життя всього суспільства. Грандіозні плани швидкої побудови соціалізму стримувало тільки селянство, яке і усіх сил трималося за своє хазяйство, за землю і нізащо не хотіло віддавати н загальне користування горбом нажите добро. Але влада розуміла, що колективні господарства найбільш прийнятна форма, яка дозволить викачати ресурси села и державний бюджет, знищити головного “ворога” радянської влади – заможного селянина. Україна стала першою, де розпочалося […]...
28. Відродження візуальної поезії в сучасній українській літературі Візуальна поезія – це окремий вид мистецтва, який відрізняється від традиційної поезії, побудований на межі словесного, графічного, живописного варіантів зображення тексту. Класичні зразки української зорової поезії сягають іще часів Івана Велич-ковського. У XVІІ столітті одним із різновидів епіграматичної поезії були так звані курйозні і, зокрема, фігурні вірші. Естетичний смисл цих словесних “іграшок”, як їх називав Іван Величковський, полягав у тому, щоб стимулювати інтелектуальну гру, яка б допомагала осягнути невідоме й […]...
29. Доба Руїни на українській землі у романі Юрія Мушкетика “На брата брат” У романі “На брата брат” Юрій Мушкетик змальовує події, які були початком Великої Руїни в Україні. Це був час, який так характеризував Микола Костомаров: “Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищили надії, й люди позбулися віри… в свою мету. Кожен почав дбати тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали вбогі, розум притуплювався. Все, що було колись дороге, святе, тепер продавалося…” У своєму творі Юрій Мушкетик наголосив, що головна […]...
30. “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ 11 КЛАС “РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ” В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-30-Х РОКІВ XX СТ. ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Історичні передумови. II. Загальна характеристика творчої та літературно-критичної спадщини митців “Розстріляного відродження”. III. Література як храм духовності. Варіант 2 I. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна…”. II. Загублене, репресоване та знищене – творчість митців “Розстріленого відродження”: 1. Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” як перша віха відродження української літератури. 2. Ідейно-естетичні настанови літературних […]...
31. Адам Міцкевич в українській літературі У 1855 році в статті “Адам Міцкевич в українській літературі” Іван Франко після коротких згадок про перші переклади польського поета українськими письменниками зауважив: “Від тих перших променів відродження української літератури тягнеться аж до нашого часу, як нитка червона, вплив Міцкевича на поетичну творчість українських поетів”. Звернення до “кримських” творів українських письменників XІX-XX століть розпочалося на уроці з виразного читання. Цікавий літературний матеріал учитель знайде в антології “Наче з арфи золотої…” […]...
32. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії Українська поезія у найвищих своїх досягненнях на різних етапах розвитку зверталася до біблійних сюжетів. Біблійно-християнські мотиви виразно звучать і в часи східнослов’янського середньовіччя, ними наскрізь пройнята і давня українська поезія XVI-XVIII століть. Особливий вплив на розвиток духовної поезії справив “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди. На початку XIX століття біблійні мотиви знаходили своє втілення в переспівах псалмів Петра Гулака-Артемовського та в “Псалмах Русланові” Маркіяна Шашкевича. Цілу епоху в освоєнні Біблії українською […]...
33. Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то й зірка мала, велика душа – то зірка буде великою і яскравою. А ще є такі зірки, що зігрівають душі людей і навіть можуть засвітити […]...
34. Атмосфера в українській родині І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів…”. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко Образи людей, яким властиве почуття гумору, змалював життєві […]...
35. “Розстріляне Відродження” в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема. Це Відродження було пов’язано з тим, що українські митці навіть за умов замовчування й заборони створили тексти, гідні світового поціновування, з довгожданим набуттям Україною своєї державності, з датою українізації […]...
36. Романтизм в українській літературі 1. Романтизм як творчий метод і літературний напрям. ІІ. Виникнення романтизму в українській літературі. 1. Представники українського романтизму. 2. Левко Боровиковський – відомий поет-романтик. 3. Амвросій Метлинський – етнограф і поет. 4. Євген Гребінка. 5. Михайло Петренко – видатний поет українського романтизму. з характерним для нього невдоволенням дійсністю, пориванням у надземні простори. Поет ширяє десь “над хмарами”, він обминає соціальні проблеми, абстрагується від конкретної дійсності. Виразно звучить у поезіях Петренка […]...
37. Правопис апострофа Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим. Апостроф пишеться: 1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф! 2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, крім р: здоров’я, пов’язати, торф’яний, м’ясо, п’єса, в’ється, п’ять, верф’ю; черв’як, арф’яр, верб’я. 3) після […]...
38. Голодний 1933 рік в українській літературі та в документальних спогадах Достоєвський сказав: “Друга половина життя людини визначається звичками, набутими за першу його половину”. Дійсно, сьогоднішній наш вибір зумовлює наступні. Всі знають прислів’я про те, як вчинок перетворюється на людську долю. Тому справа совісті, віри, моральних ідеалів людини і спільноти, до якої вона належить – зовсім не приватне, особисте питання. Дехто скаже: “Хіба велике значення мають власні переконання? Головне ж, як кажуть, бути людиною”. Так, але уявлення про “людину” саме від […]...
39. Сатирична поема в українській літературі “Сон” Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – він їде на Україну, де не був майже п’ятнадцять років. Спогади про колишні поневіряння на рідній землі, тяжкі враження від кріпацтва на цей час уже потьмяніли […]...
40. Рослинні символи в українській літературі Скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини. Спалахують У пам’яті чорнобривці, розкішні мальви, трепетний барвінок, червона рута… Вони віддавна уособлюють красу моєї землі, духовну міць її народу, засвідчують повагу до Батьківщини. Тому не дивно, що рослинний світ України став невід’ємною частиною її життя, культури, літератури. В дитинстві ми з цікавістю слухаємо “Казку […]...