Пісня про Гайавату характеристика образу Гайавати

Related posts:

1. Індіанські міфи та легенди у “Пісні про Гайавату” Генрі Лонгфелло Ця поема принесла авторові, Генрі Лонгфелло, світову славу. Він написав ії після поїздки до Європи, де ознайомився із фінським епосом “Калевала”. Центральний образ поеми – вождь племені оджибуеїв, благородний і мудрий Гайавата. Нащадок Місяця і син Західного вітру, Гайавата мав здатність спілкуватися не тільки з людьми, але й із силами природи. Він став достойним вождем племені тому, що завжди дотримувався заповіту Владики Життя, Гітчі-Маніто, якого обоготворяли індіанці. Гітчі-Маніто закликав покінчити […]...
2. Україномовні варіанті перекладу “Пісня про Гайавату” Поемою з життя індіанців захоплювався М. Хвильовий. Б. Грінченко радив своїй сестрі для розширення поглядів прочитати твори американського поета. Вперше поема з’явилася в україномовному варіанті з-під пера видатного письменника і малознаного як перекладача Панаса Мирного. Ось яку оцінку дає йому І. Франко: “Найбільшу несподіванку зробив, одначе, нашому письменству Панас Мирний, що з першорядного прозаїста перескочив із молодечою вервою на поле віршової мови і дав нам прегарний переклад “Декількох пісень про […]...
3. Індіанські міфи та легенди у “Пісні про Гайавату” “Пісню про Гайавату” Генрі Лонгфелло написав після поїздки до Европи, де ознайомився із фінським епосом “Калевала”. Центральний вождь племені оджибвеїв, благородний і мудрий нащадок Місяця і син Західного вітру, Гайавата мав здатність спілкуватися не тільки з людьми, а й із силами природи. Він завжди слідував заповіту Владики Життя, Гітчі-Маніто, якого обожествляли індіанці. Гітчі-Маніто закликав покінчити з кровопролиттям, забути звичай кривавої помсти, мирно працювати і жити: … Ваша сила тільки в […]...
4. Поема Генрі Лонгфелло “Пісня про Гайавату” в Україні Найбільший внесок у справі перекладів поезій американського митця зробив В. Мисик, переклавши п’ятнадцять його віршів. Він звернувся до творів Лонгфелло на початку 30-х років минулого століття. Результати його праці високо оцінює Н. Куляса: “В. Мисик відходить від копіювання іншомовного синтаксису, фразеології, пише по-українськи, на основі власного життєвого і поетичного досвіду, малюючи задану автором оригіналу картину” . Високий рівень відтворення оригіналу у Мисикових інтерпретаціях відзначає і Р. Зорівчак. Частина інтерпретованих поезій […]...
5. Пісня про Нибелунгів характеристика образу Хаген Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшні злочини: вбивство чоловіка Кримхильды – Зигфрида і вбивство малолітнього сина Кримхильды від другого шлюбу з Этцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У битвах з данцями і саксами, а також в ході кривавого розбрату з гунами від меча X. загинули сотні його ворогів. X – найсильніший, безстрашніший і відданіший васал Гунтера. Проте X. не […]...
6. Пісня про Нибелунгів характеристика образу Зігфріда Зігфрід – трагічний герой “Пісні про Нибелунгах”. Король з Нижнього Рейну, син нідерландського короля Зигмунда і королеви Зиглинды, переможець Нибелунгов, що опанував їх клад – золото Рейну, – наділений усіма рисами ідеального епічного героя. Він благородний, хоробрий, чемний. Борг і честь для нього над усе. Автори “Пісні” підкреслюють його незвичайну привабливість і фізичну потужність. Саме ім’я З., що складається з двох частин, відбиває національну німецьку самосвідомість в пору середньовічних розбратів. […]...
7. Характеристика образу дядьки Лева у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Особливе місце відводить Леся Українка у своєму творі образу дядька Лева. Цей персонаж поетеса описала так: “Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду: по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої товстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль на широкому ремені…” Ім’я […]...
8. Пісня про Нибелунгів характеристика образу Кримхільди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічній оповіді. Образ К. зазнає у міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку усі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного і дійсного. Потім в поведінці К. несподівано проявляється якість цілком конкретна, реальна, властива зовсім не ідеальній натурі. К. пихата, і саме вона першою задирає Брюнхильду. Суперечка про те, чий чоловік могутніший володар, призводить до непередбачуваних […]...
9. Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Фольклорно-міфологічна основа “Пісні про Гайавату” Г. Лонгфелло єднає її з багатьма віддаленими з погляду літературної взаємодії українськими творами. Хвиля захоплення фольклором набуває міжнаціонального характеру у другій половині XІX – на початку XX століття, і це дає змогу встановити паралелі, провести аналогії, знайти типологічно схожі риси і розбіжності. Прикметно те, що майже одночасно з “Лісовою піснею” з’явилися такі першокласні літературні здобутки, як повість ‘Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського, драматичний етюд “Над […]...
10. Характеристика образу Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Усю силу поетичного чуття вклала Леся Українка в бездушну лісову істоту – Мавку, і сталося чудо: Мавка ожила. Недарма дядько Лев каже: . Треба тільки слово знати, То й лісовичку може уступити Душа така самісінька, як наша. Ось якою уявляла собі Мавку Леся Українка: ” З-за стовбура старої розщепленої верби півусохлої виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі. і розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами, розправляє руки і проводить долонею по очах”. […]...
11. Характеристика образу Лукаша у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Світлими теплими тонами змальовано у “Лісовій пісні” Лукаша і дядька Лева. Напровесні обидва вони з’являються в лісі, аби побудувати хату і оселитися там назавжди. Ім’я Лукаш відомо багатьом слов’янським мовам. За етимологічним словником, в українській мові воно запозичене з польської, до якої, у свою чергу, прийшло з латинської, і означає “світло”, а первісне значення його імені – “народжений при сході сонця”. У драмі-феєрії Лукаш – ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, […]...
12. У чому полягає гуманізм твору Лонгфелло “Пісня про Гайявату’? Для кожної людини важливо, щоб вона була щасливою. Щастя ж неможливо без миру. Це розуміли і розуміють всі. Ось і в творі Лонгфелло Гайявата – син Місяцевої дочки Венони і Західного Вітру, син смутку, – робить все для встановлення миру, спокою. У першому розділі “Люлька миру” Владика Життя Гітчі-Маніту скликає на віче вождів і воїнів усіх племен. І ось як Лонгфелло передає їхній настрій: Зупинилися при лузі Вої з зброєю […]...
13. Характеристика образу Санчо Панси Санчо Панса – кастільський селянин, односелець Алонсо Кихано, який умовив простодушного Санчо стати його зброєносцем, пообіцявши йому незлічені багатства. Разом з Дон Кихотом Санчо Панса складають пару пародійних персонажів, на кшталт Пантагрюэля і Панурга. Худий і довгов’язий Дон Кихот поряд з низеньким товстуном зброєносцем справляють комічне враження своєю несполучуваністю. Санчо у романі виступає в ролі посередника між ідеальним світом свого хазяїна і дійсністю. Щоб уникнути конфлікту, йому нерідко доводиться “перекладати” […]...
14. Поетичний переказ індіанських міфів у поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” “Пісня про Гайявату” – найвизначніший і найзнаменитіший твір американського поета Г. В. Лонгфелло. Дія поеми відбувається на південному березі Верхнього озера, в лісах Північної Америки. Автор переносить читача у фантастичний світ вірувань і легенд індіанських племен дакотів, ірокезів, оджибвеїв. У індіанських міфах та переказах часто є образ мудрого вождя, який розуміє мову стихій, навчає читати членів племені не тільки книгу природи, але й дає своєму народові писемність. Головний герой “Пісні […]...
15. Злочин і покарання характеристика образу Мармеладова Семена Захаровича Мармеладу Семен Захарович – титульний радник, батько Сонечки. “Це була людина років вже за п’ятдесят, середнього зросту і щільного складання, з сивиною і з великою лисиною, з набряклим від постійного пияцтва, жовтою, навіть зеленуватою особою і з повіками, що припухнули, із-за яких сяяли крихітні, як шпарки, але одушевлені червонясті очки. Але щось в нім було дуже дивне; у погляді його світилася неначе навіть захопленість, – мабуть, був і сенс, і […]...
16. Характеристика образів твору “Лісова пісня”. Цитатна характеристика Лукаша та Мавки Чарівний, казковий світ розкривається перед читачем у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Цікавим він постає не тільки з боку композиційної побудови, а насамперед багатошаровим смисловим навантаженням. Багатьох філософських питань торкаються головні герої протягом усього дійства. Тут можна зазначити конфлікт добра та зла, і питання творчої особистості в умовах реального життя, і питання конфлікту людини та природи, проблему існування згідно з природними схильностями, і звичайно ж, питання любові – як незвичайної […]...
17. Жан-Крістоф характеристика образу Жан-Крістоф – центральний герой эпико-лирического оповідання Роллана – поєднує в собі необоримую силу духу з презирством до насильства, приниження людської особистості. Героєм обраний музикант, німець за національністю, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж.-К. здійснює себе в музиці, яка стає філософією життя. Музикант здатний, тобто зобов’язаний “розливати навколо себе сонце і радість… наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена і німецького композитора кінця XІX […]...
18. Характеристика головного образу – студента Бальтазара Це один із позитивних персонажів казки. Бальтазара представлено у творі як “ентузіаста”, романтичного героямрійника, незадоволеного навколишнім його суспільством філістерів, схоластикою університетських лекцій, і який знаходить забуття і відпочинок лише на лоні природи. Говорячи про його часту втечу з міста в тінистий гай, автор буквально співає гімн чарівній і зцілювальній природі. Бальтазар охороняє світ природи і поезії від вторгнення в нього міщанської буденності. Місто для нього незатишне, і він знаходить щире […]...
19. Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном, бальзаков| ским Растиньяком, Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье. “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус, зростанням вище за середній, тонкий і стрункий”. Мрійник, романтик, горда, сильна і благородна особа, цілком поглинена ідеєю. Вчився в університеті на юридичному […]...
20. Мцирі характеристика образу Мцирі – герой однойменної поеми; кавказький юнак, що потрапив до росіян. Відвезений генералом, він захворів в дорозі і був відданий для лікування в монастир. Існує розповідь біографа Лєрмонтова П. А. Висковатого з посиланнями на свідчення А. П. Шан-гірея і А. А. Хастатова, що в основу поеми покладений дійсний випадок. Відзначалося також, що Лєрмонтову могла бути знайома історія чеченця П. 3. Захарова, згодом художника-академіка, відвезеного А. П. Ермоловым в Тифліс. У […]...
21. Герой нашого часу характеристика образу Печорин Григорій Олександрович Печорин Григорій Олександрович – головний герой роману, за своїм типом пов’язаний з персонажами психологічних романів Р. Шатобриана, Б. Кон-стана, Э. Сенанкура, А. де Мюссе, незавершеного роману Н. М. Карамзіна “Лицар нашого часу” і роману у віршах О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . Історія його душі складає зміст твору. Це завдання прямо визначене в “Передмові” до “Журналу Печорина”. Історія розчарованої і гинучої печоринской душі викладена в сповідувальних записках героя з усією […]...
22. Фауст характеристика образу Вагнера Вагнер – кабінетний учений, для якого існує тільки книжкове знання : воно повинне відкрити суть життя і таємниці природи. У трагедії Гете В. – антипод Фауста, що прагне до досягнення сенсу життя за допомогою активної участі в ній. У першій частині трагедії В. виступає як помічник-підручний Фауста, фамулус. Уперше він з’являється в сцені “Ніч”, і вже перший діалог героїв демонструє протилежність їх спрямувань. За фігурою В. розпізнається певний розумовий рух, […]...
23. Життя індіанського народу Учнівський твір за поемою Генрі Лонгфелло “Пісня про Гайавату”. Мабуть, важко зустріти людину, яка б не захоплювалася романтичними пригодами індіанців. Це були люди із розвиненим почуттям людської гідності, вони вміли цінувати справжню дружбу, прагнули до щастя… Генрі Лонгфелло не один рік вивчав життя цього народу, його самобутні звичаї, традиції, міфологічні уявлення про побудову світу. Поступово у відомого американського поета-романтика, перекладача виник великий задум – створити поему, яка розповіла б про […]...
24. Пісня про Нибелунгів характеристика образів Характеристика образів: Брюнхільда – персонаж “Пісні про Нибелунгах”, ісландська королева, діва-воячка, богатырша, що стала дружиною бургундського короля Гунтера. Ім’я героїні походить від исландск. hіldr, що означає “поєдинок, що відбувається на освяченому обгородженому місці”. Гунтер – персонаж “Пісні про Нибелунгах”, бургундський король, ім’я сходить до імені бургундського короля Гундихария, син короля, що помер, Данкрата і королеви Уты, старший брат своїх співправителів Гернота і Гизельхера, а також сестри Кримхильды. Мав великі володіння […]...
25. Людська комедія характеристика образу Жана-Эстера ван Гобсека Гобсек Жан-Естер ван – персонаж 13 творів Людської комедії, головний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірим волоссям і безпристрасними, нерухомими рисами обличчя, як у Талейрана, з маленькими жовтими очима і гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – “людина-автомат”, “людина-вексель”, він береже життєву енергію і пригнічує в собі усі людські […]...
26. Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
27. Таємничий острів характеристика образу Смита Сайреса Смит Сайрес – інженер. С. і четверо його товаришів, здійснюючи втечу з полону на повітряній кулі, терплять крах і потрапляють на незаселений острів. Щоб упорядкувати своє життя, надати їй внутрішній сенс, С. і його товариші приймають рішення вважати себе поселенцями, що заснували колонію, яка згодом буде піднесена в дар їх батьківщині, Сполученим Штатам. За ініціативою С. острів названий ім’ям Аврама Лінкольна. Надії людей, що опинилися в посиленій критичній ситуації, зв’язані […]...
28. Гроза характеристика образу Кулігіна Кулігін – персонаж, що частково виконує функції виразника авторської точки зору і тому іноді відношуваний до типу героя-резонера, що, проте, представляється невірним, т. до. в цілому цей герой, безумовно, віддалений від автора, зображений досить відсторонено, як людина незвичайна, навіть дещо дивовижна. У переліку дійових осіб про нього сказано: “міщанин, годинникар-самоук, що відшукує перпетуум-мобіле”. Прізвище героя прозоро натякає на реальну особу – І. П. Кулібіна, біографія якого була опублікована в журналі […]...
29. Полтава характеристика образу Мазепа Мазепа – головний герой, український гетьман, “міцний старий”, в який закохується дочка генерального судді Малоросії Кочубея, Марія. Композиція “Полтави” многофигурна, що відповідає її подвійній жанровій природі. Але усі сюжетні лінії сходяться в одну точку – до образу “похмурого” Мазепи. Після того, як батьки Марії відмовляють йому в руці дочки, вона біжить з дому; Кочубей разом з дружиною замишляє помсту; але донос, посланий їм Петру, повертається до М.; після того, як […]...
30. Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він проповідує з чужих слів, яких наслухався від свого приятеля Лебезят-никова, з молодих прогресистів: “Наука ж […]...
31. Майстер і Маргарита характеристика образу Майстра Майстер – безіменний головний герой роману. У клініці Стравінського після зникнення М. залишається лише його “мертва кличка: “Номер сто вісімнадцятий з першого корпусу”. Прізвисько “майстер” дано героєві Маргаритою і аналогічно традиційним іменуванням “метр”, “маестро”; воно співвідносить персонажа як з середньовічною літературною традицією, так і з масонським ритуалом. Асоціації з гетевским Фаустом несуттєві. В той же час має значення своеобразное “двой-ничество” М. і Воланда. Героєві надана портретна подібність з Гоголя, їх […]...
32. Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі. Популярний став роман “Спартак”, […]...
33. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно добу – термін, необхідний для дотримання театрального принципу єдності […]...
34. Характеристика образу Чайльда Гарольда Чайльд Гарольд – юнак, якого спонукає до безмежного скепсису “туги уїдлива сила”, що зробилася відмітною властивістю цілого покоління, що застало тільки захід героїчної епохи революційних потрясінь і визвольних воєн. Пушкінське визначення – “передчасна старість душі” – виділяє найістотнішу якість того, що утілився в Г. мирочувствования. Що забарвило собою цілий період європейського духовного життя, подібний умонастрій, осереддям і виразником якого виступає Г., надало розповіді про його “паломництво” значність яскравого документу епохи […]...
35. Майстер і Маргарита характеристика образу Понтій Пілата Понтій Пілат – прокуратор Іудеї ; “син короля-звіздаря і дочки мірошника красуні Пили” – ім’я героя складене з імен батьків ; в той же час прізвисько “вершник Золотий Спис” актуалізує зв’язок імені з латів. рЦит – спис. Характерна деталь вигляду П. – “білий плащ з кривавою підбивкою”, символізуючий нерозривний зв’язок святості і крові. П. – головний герой оповідання Воланда і роману Майстра; з ним пов’язана одна з найважливіших у Булгакова […]...
36. Пригоди Тома Сойєра характеристика образу Гекльберри Фінн Гекльберри Фінн – бездомний обідранець, юний парія Санкт-Петербургу на Міссісіпі, син міського п’яниці, “ледаче, невиховане, погане хлопченя”, що “не визнає ніяких обов’язкових правил”, з точки зору усіх матерів міста, у чиїх дітей він проте у великій шані. Вільний птах, Г. живе у бочці, а в гарну погоду – просто неба. У присвяченому йому романі Г. виконує функцію оповідача. Втікши від вдови Дуглас, що усиновила його, а потім і від батька, […]...
37. Декамерон характеристика образу Гризельды Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї і піддана їм нечуваним випробуванням : спочатку він відбирає у неї дітей, дочку і сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці і, нарешті, велів підготувати будинок до прийому нової дружини і прислуговувати їй за столом. Г. приймає усі свої нещастя з найбільшим упокорюванням і покірністю. Переконавшись, що терпіння Г. Невичерпно, маркіз повертає […]...
38. Улисс характеристика образу Блум Мэрион Блум Мэрион. Безперечним, хоча і не єдиним прототипом дружини Блума є Нора, дружина Джойса; в той же час, щоб створити образ нової Пенелопи, Джойс, природно, підкреслює в образі жіноче начало, істотно видозмінює і зовнішні, і внутрішні риси Нори. Б. М. на відміну від Нори зраджує чоловікові, вона співачка з південною зовнішністю і південним же темпераментом. По суті, участь Б. М. У романі обмежується завершальним епізодом “Пенелопа”, своєрідним епілогом, що є […]...
39. Доктор Фаустус характеристика образу Адріана Леверкюна Леверкюн Адріан – геніальний німецький композитор. Його життя віднесене автором на першу половину XX ст. Томас Манн називав свій роман “книгою кінця” і розумів його як роман про трагічні потрясіння сучасної йому німецької історії, про стан культури і світу. Фігура головного героя не лише пов’язана з поточним життям, але і віддалена від неї. Він не стільки її учасник, скільки згусток сенсу, заворожливе втілення її трагічної суті. Наміри автора позначені вже […]...
40. Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне” В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів. Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим. Зовні Жульєн […]...