Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За давніми народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи, сприяє добробуту, багатому врожаю.
Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею “Писанка” є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині – чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба.
Все зображено найрізноманітнішими фарбами: червоною, жовтою, зеленою. Кожен штрих точно передає почуття любові до рідної природи.
Погляд зупиняється на писанці із зображенням осяяної яскравим світлом бані церкви з написом “Христос Воскрес!” Малюнок обрамлений безкінечним і безвічним, як світ, орнаментом гуцульських візерунків. Мініатюра народної художниці приваблює самобутністю, чистотою кольорів, складністю малюнків.
Завдяки таким чарівницям як Марія Боледзюк писанкарство не піде у небуття, а дивуватиме фантазією не одне покоління українців.





Related posts:
- Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з магічними обрядами, присвяченими святу Весни. Зараз люди вже забули зміст цих орнаментів, розучились читати їх […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка’ І. Калинця Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина. У них живуть воєдино злиті язичництво і християнство. Коли я читала поезію І. Калинця “Писанка”, то неначе гойдалась у якомусь казковому промінні. Було таке відчуття, що […]...
- Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, коли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашанки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась цілюща сила входить у тебе”, – так казала наша бабуся Варвара. І дійсно, така радість охоплює, коли чуєш, як церковні […]...
- Берегиня-писанка берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня писанки. У чистому охайному домі мати малювала писанки і навчала дітей розуміти узори, які на […]...
- Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
- Художник і чарівний олівець Художник і чарівний олівець Придбав художник олівець. А цей олівець виявився не простий, а чарівний. Узяв він його і став малювати. Аж щось запищало в майстерні. Художник оглянув приміщення – нікого нема. Доки він це робив, чарівний олівець швидко закінчив розпочатий малюнок. Здивувався майстер. Тут знову почувся писк. Художник став оглядати кімнату і несподівано обернувся. Дивиться, а олівець новий малюнок закінчує. Тоді художник відсунув чарівний олівець убік і взяв звичайний. […]...
- Міркування про можливості відродження традицій нашого народу Звичаї – це частина нашої душі, нашої генетичної пам’яті; вони – своєрідні корені, що живлять дерево життя. Народні звичаї – невичерпна криниця мудрості багатьох поколінь, яка ніколи не обміліє, скільки б не черпав із неї життєдайної вологи. Наші споконвічні, староукраїнські традиції настільки тісно переплелися із християнською обрядовістю, що годі й уявити, ніби може бути інакше. Я усвідомлюю себе передусім християнкою, й тому, замислюючись про духовні надбання і втрати мого покоління, […]...
- Писанки І. Калинець Писанки Автор описує процес традиційного для українців виготовлення писанки: Виводить мама дивним писачком, По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках, Із цибулиним золотим узваром, З настоями на травах і корі, На веснянім і на осіннім зіллі – І писанка оранжева горить У філіграннім сплеті ліній. За допомогою виразних метафор з використанням солярної символіки, наприклад, “згусток сонця”, “ясні сонця котилися у мамині долоні”, тавтології: “буяють буйно”, гри слів: “мереживом […]...
- Дівчинка на малюнку Малюнок “Казашка Катя” Великий Кобзар створив під час свого десятирічного заслання. Тема звичаїв та обрядів казахського народу приваблювала геніального творця, і він висвітив її у своїй творчості. На передньому плані малюнка ми бачимо дівчинку-підлітка, яка запалює каганець на цвинтарі біля могили своїх предків. Цю обрядову дію здійснюють на самоті, вночі. За давнім казахським повір’ям, із цього каганця пташки п’ють воду, молячись за померлих. Дівчинці тривожно й лячно, але вона усвідомлює […]...
- Твір за картиною Шевченка “Казашка Катя” Малюнок “Казашка Катя” Тарас Шевченко створив під час десятирічного заслання. Тема стародавніх звичаїв та обрядів казахського народу приваблювала митця, і він вирішив висвітлити її у своїй творчості. На передньому плані малюнка ми бачимо чотирнадцятирічну дівчинку, яка одна вночі на кладовищі біля могили своїх предків запалила каганець. За давнім казахським повір’ям, із каганця пташки мають пити воду і молитися за померлих. З любов’ю подає митець портрет юної казашки. Її миле кругловиде […]...
- Народження українських писанок Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь. Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню виробу за допомогою залізного наконечника – писачка. Чим меншим є отвір, з якого витікає розтоплений віск, […]...
- Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках” В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота осінь”… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. […]...
- Весна на картині Весна на картині Відому українську художницю Катерину Білокур ми знаємо за картинами “Сніданок”, “Привіт урожаю”, “Напровесні” та іншими. Усі полотна художниці пройняті глибокою любов’ю до рідного краю. Мабуть, саме тому природа, відображена митецьким пензлем, наче жива. На картині “Напровесні” художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. Але це тільки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помічаєш просту красу цього краєвиду, нібито дивишся з розчиненого вікна. На передньому плані […]...
- Тема: Українські писанки. Основна думка твору: писанки – давнє українське обрядове мистецтво Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Найперше яйце – за легендою – мало всередині не жовток з ділком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Пасхи. 8 тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало вути простим яйцем, а ставало свитою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, […]...
- Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травиночкою, гілкою і стовбуром дерева, кольоровою гамою сутінків і світань, художниця у природи навчається поєднувати […]...
- Архітектор Євген Нагірний Архітектор Євген Нагірний Понад сорок років його споруди були безіменні, мусили “забути” свого творця, щоб не затьмарювати переможної ходи войовничого атеїзму, не пропагувати вчорашнє, зовсім недавнє релігійне минуле нашого народу. Але будівлі, зведені людською вірою, сумлінням, уперто не руйнувалися. Хто ж він, майстер дивовижних архітектурних пам’ятників? Це Євген Васильович Нагірний. Народився він 5 серпня 1885 року в селі Рудно біля Львова у сім’ї архітектора. Батько мав величезний вплив на формування […]...
- Легенди про Богоматір: “Скорбна мати” Тичини й “Марія” Самчука Уже назва поезії Павла Тичини “Скорбна мати” прочитується як початок католицької молитви “Stabat Mater dolorosa” , яка описує жалобу Марії, матері Ісуса Христа, з приводу розп’яття свого Сина. Ввесь цей твір – спроба створення нового поетичного апокрифа, себто легенди, міфу про Богоматір. Художній прийом полягає в тім, що події розп’яття й воскресіння Ісуса переносяться з Палестини початку християнської ери в Україну доби революційного лихоліття. Апокрифи – ранньохристиянські книги, які, описуючи […]...
- Поема “Єретик” – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко ТВОРЧІСТЬ 1843-1847 РОКІВ, ПЕРІОДУ “ТРЬОХ ЛІТ” Поема “Єретик” Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. Поему “Єретик” поет присвятив своєму сучаснику, видатному чеському вченому-славісту П. Й. Шафарику. За визначенням Шевченка, саме Шафарик сприяв зміцненню дружби між слов’янськими народами: “Слава тобі, Шафарику, вовіки і віки! Що звів єси в одно […]...
- Променистий національний дух Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році. Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки У 1991 році видані за кордоном удвох […]...
- Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. Існували спеціальні обряди, пов’язані із землеробством, мисливством, рибальством. Усі вони супроводжувалися піснями, танцями, […]...
- Українське село 20-х років у п’єсі “97” Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село. Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу і революція, ідейний фанатизм, класова непримиренність, осквернення святинь, знецінення моральних основ буття – […]...
- Особисті трагедії в поемі “Дванадцять” Думка Блоку про несумірність “особистих трагедій” з величчю происходящего своєрідно відгукнулася в історії Петрухи. Не можна сказати, що поет засуджує Петруху. Скоріше він жалує його. І щиросердечне борошно цього зневіреного, “безглуздого”, що збилося зі шляхи людини, і його жагуча, задушлива любов з надсадними спогадами про “хмільні нічки” і “вогненних очах” – все це не могло не бути близько поетові, що завжди знаходили джерело високого натхнення в темах трагічної пристрасті й […]...
- М. ГОГОЛЬ. ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. РОМАНТИЧНА УМОВНІСТЬ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА” Тема. М. ГОГОЛЬ. ЛІТЕРАТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ. РОМАНТИЧНА УМОВНІСТЬ ОПОВІДАННЯ “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА” 1. М. Гоголь свій твір “Вечір проти…” називає… А Незвичайною подією. Б Напівлегендою. В Видуманою пригодою. Г Бувальщиною. 2. Хома Григорович не любив… А Бідних людей. Б Будь-яких лестощів. В Переповідати одне й те ж. Г Тих, хто його критикував і висміював. 3. Кому було адресовано незадоволення оповідача історії: “Плюйте ж на голову тому, хто це надрукував”? А […]...
- ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Не було і нас ще. А чорт жив десь так у хатах, хтозна-де жив. Дак Бог прийшов до чорта та й повів чорта до Дніпра, щоб пурнув да виніс піску в руці. Він пурнув, так не винесе – вода вимиє: оце що набере піску, то вода й вимиє з руки. Дак Бог повів його до другого, до мільшого, дак він відтіля […]...
- Що відбувається з людиною, коли вона “знає ціну хвилини” Життя людини складається з миттєвостей. Ці миттєвості можна обчислювати дюймами, коли, як у оповіданні Дж. Олдріджа “Останній дюйм” син пілота ціною величезних зусиль долає дюйм за дюймом, рятуючи життя свого батька. Ці миттєвості можна обчислювати деревним листком, як у новелі О. Генрі “Останній листок”. Варто впасти з гілки цьому останньому листку плюща – і обірветься життя Джонсі, яка у промозглім, холоднім листопаді хворіла на пневмонію. І тут, думаючи про миттєвості, […]...
- Підготовка до виставки Підготовка до виставки Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, обводиться по ескізу. Ось і готовий каркас іграшки. Необхідно подбати про краї […]...
- Роль назви в трактуванні ідеї повісті “Заметіль” О. С. Пушкін – класик російської літератури – написав багато захоплюючих творів. Його перу належать і п’ять повістей, авторство яких було приписано Бєлкіну. До складу цих повістей входить і “Заметіль”. О. Пушкін показав у творі, як іноді доля людини може залежати від випадку. Заметіль виступає в повісті головним героєм і дивним чином змінює життєві шляхи інших персонажів: Марії Гаврилівни, Володимира Миколайовича та офіцера-гусара Бурміна. Маша та Володимир палко кохають одне […]...
- Образ України у творчості Павла Тичини Павло Тичина – один з найталановитіших українських поетів початку XX століття, людина з непростою біографією і нелегкою долею. Він не був розстріляний чи заарештований і відправлений до Сибіру чи Соловків, як багато інших письменників, проте за це він приніс, мабуть, найстрашнішу жертву для митця – свій талант. Людина, незвичайні творчі здібності якої не міг не визнати жоден критик, віддала своє обдарування на службу партійній верхівці, “обміняла свої сонячні кларнети на […]...
- Співець рідної природи – – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6 клас І варіант Всьому світові відомий наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. У 1847 році його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві. Він перебував на засланні 10 років. Творчість Шевченка цих років пронизана почуттям туги за рідним краєм, самотності. Але в ній же ми чуємо нескореність поета царизмові. Рідна природа була для Шевченка першим джерелом розуміння краси, формувала його смаки, спосіб мислення. З дитинства поет вбирав у свою […]...
- Образ України у творчості П. Тичини Павло Тичина – один з найталановитіших українських поетів початку XX століття, людина з непростою біографії Н І нелегкою долею. Він не був розстріляний чи заарештований і відправлений до Сибіру чи Соловків, як багато інших письменник і”, проте за це він приніс, мабуть, найстрашнішу жертву для мит ця спій талант. Людина, незвичайні творчі здібності якої не міг не визнати жоден критик, віддала своє обдарування на службу партійній верхівці, “обміняла свої сонячні […]...
- Духовна краса Квазімодо Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався над тим, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все ж найголовніше в людині – її душевні якості. Про це розповідає нам роман відомого французького письменника Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Один з головних героїв твору, дзвонар Собору Квазімодо, є втіленням людської потворності. Не випадково […]...
- Захід сонця Горит весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. Н. А. Заболоцький Коли Маленький принц із казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно і тихо, поливав джерельною водою красуню троянду. Але було в нього ще одне улюблене заняття – милуватися заходом сонця. […]...
- Аналіз поезії “Ви знаєте, як липа шелестить..?” Жанр поезії – пейзажна. це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні […]...
- Чому Христос? Одне не підлягає сумніву: він не мав на увазі нічого схожого на традиційне, іконописне зображення Христа. Його Христос – це навіть не стільки безтілесне бачення, скільки якесь ліричне подання про щось “величезному”, величному, що повинне було б передати відчуття всієї грандіозності соціально-історичного катаклізму, що відбувається у світі. Суть справи полягає в тім, що з образом Христа в Блоку були зв’язані свої подання, і поза їх неможливо зрозуміти символіку “Дванадцяти”. Насамперед […]...
- Творчость Катерини Білокур Мене вразила незвичайність творчості Катерини Білокур. Наділена від природи високим художнім даром, вона сама відкривала таємниці техніки живопису. Власноручно виготовляла пензлі, бо знала з досвіду, що навіть нестача однієї волосини або її зайвина – і вже не таким буде мазок. Особливий вплив на творчість Катерини Білокур справляла неповторна краса рідної землі. Вона тонко відчувала її запах, сама поралася біля неї: орала та засівала. Та й зуміла у буденності знайти красу, […]...
- Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська ватага, об’єднавшись у єдину духовну спільність завороженого, уважного слухача. Дорослі, діти, мудрі старці – всі […]...
- Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко Місце і значення творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Розпочавши епоху прози в новій українській літературі, Квітка дав могутній поштовх для її розвитку, продемонструвавши своєю творчістю можливості-української мови як мови літературної. Г. Ф. Квітка-Основ’яненко правдиво показав життя народу, довівши своїми творами, що українською мовою можна писати про серйозне і розчулити читача. Повість “Конотопська відьма” проклала стежку романтично-фантастичній традиції в українській прозі, одним із перших представників якої був О. Стороженко. […]...
- Краса рідної землі у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” В. Сосюра у своїх поезіях художньо відтворив мелодії, барви, багатства рідного краю. Таким трепетним почуттям любові до рідної землі перейнята поезія “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Для зображення України поет використав народно-поетичний образ весни – символ молодості, щасливого майбутнього: Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки, Знову серце б’ється молодо і дзвінко… Красу природи, красу України ліричний герой сприймав серцем, тому поезія є водночас і пейзажною, […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А Мелетій Смотрицький. Б Герасим Смотрицький. В Іов Борецький. Г Касіян Сакович. 3. В Острозькій друкарні […]...
- Возвеличення духовних цінностей у новелі “Останній листок” О. Генрі – один з найпопулярнішнх американських новелістів початку XX століття. Він створив власний романтичний міф про “маленького американця”. Письменник у своїх коротких динамічних новелах дарує людям віру в любов. “Останній листок” О. Генрі – одна з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. Це зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви. Центральні персонажі твору – дві бідні дівчини-художниці Сью і Джонсі, які приїхали до Нью-Йорка з провінції. У листопаді Джонсі тяжко […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
- Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу
Categories: Твори на різні теми