Підручник народознавства

Related posts:

1. Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна література світу не має такого правдивого, […]...
2. “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав”, за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його твори: сумні й зворушливі повісті “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Дві московки”, твори про життя інтелігенції – “Хмари”, “Над чорним морем”, історична […]...
3. Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який […]...
4. Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
5. Повість “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
6. Підручник Жив-був підручник з української літератури. Був він не новий, а достатньо потертий. За ним вчилися різні учні. Ті, які були старанними, обертали його в обкладинку, не малювали на сторінках. А підручник на знак подяки відкривав їм свої таємниці, допомагав вчитися й отримувати гарні оцінки. А якщо потрапляв він в руки нечепур, починалося лихо. Бо вони не берегли його, не піклувалися про нього. Підручник часто забували в шафі, і він лежав […]...
7. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, по­вісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, опові­дання “Баба Параска та баба Палажка”, “Афонський пройдисвіт”, п’єси “Маруся Богуславка”, “На Кожум’яках”....
8. Відповіді до теми: Життя і творчість І. Нечуя-Левицького Роль і місце творчості І. Нечуя-Левицького в українській літературі. Нечуй-Левицький утвердився в нашій літературі як письменник глибоко на тональний із потужним художнім обдаруванням. Згодом Олесь Гончар скаже про нього: “Він заслужив звання народного письменника”. Письменник розширив художньо-тематичні горизонти української літератури, збагатив її творами про лиття інтелігенції, писав на-історичну тематику. ” Повість “Кайдашева сім “я” в оцінці відомих людей. “Кайдашева сім’я” з погляду на високоартистичне змалювання селянського нігтя і добру композицію […]...
9. Твори з народознавства Тополя. У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, та їхнім різнови Дом – згаданим уже осокором – обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі […]...
10. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
11. Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Нечуй-Левицький Іван Семенович Левицький народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер І. Нечуй-Левицький 2 квітня […]...
12. Твір з народознавства “Африканські прислів’я” Своєрідний світ, відтворений у прислів’ях африканських народів Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: “Розмова без приказки – м’ясо без солі”, “Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику”, “Хто зрозумів прислів’я, той мудрий”. Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи іншого народу, в них узагальнено життєвий досвід багатьох поколінь. Гірко звучать африканські прислів’я про рабство, […]...
13. Твір з народознавства Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто на кінцях таких рушників можна було побачити зроблені – обереги – вишиті фігурки людей, що […]...
14. І. Нечуй-Левицький майстер пейзажу І. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. ІІ. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола Джеря” – майстерне змалювання письменником української природи. А) Опис річки Раставиці. б) Опис річки Рось – мальовнича картина неповторної української природи. 2. Мальовничі пейзажі України, майстерно відтворені письменником у повісті “Кайдашева сім’я”. а) Опис села Семигори – “жива краса, розлита в природі”. ІІІ. Велика любов письменника до рідної […]...
15. Твір з народознавства Усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з ліску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе пошанування від наших […]...
16. Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих ситуацій. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів […]...
17. Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з магічними обрядами, присвяченими святу Весни. Зараз люди вже забули зміст цих орнаментів, розучились читати їх […]...
18. Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]...
19. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Іван Семенович Нечуй-Левицький “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ У повісті ті ж самі проблеми і конфлікти, спричинені приватновласницьким укладом, дрібновласницькою психологією. Тема повісті – зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин побуту селянства другої шовини XІX ст. Повість, що вийшла друком через два десятиліття після реформи 1861 р.. висвітлювала злободенні для того часу проблеми: злиденне життя селян, непомірні податки, руйнування патріархального укладу ла, темноту і забитість людей, яких внаслідок їхньої […]...
20. ПЛАНИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ПЛАНИ Псевдоніми Івана Левицького I. Початок літературної творчості Івана Левицького. II. Псевдоніми письменника. 1.Народженім псевдоніма “Нечуй”. 2.Іван Нечуй-Левицький – талановитий публіцист. . У статтях письменник б’є на сполох, будить приспане сумління, національну свідомість, історичну пам’ять українців, задушувану великодержавниками.) 3.Хто такий “О. Криницький”? йдеться про соціальне визволення трудящих шляхом повстання. Друкувати його під уже відомим літературним прізвищем автор не наважився, тому […]...
21. Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття. Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно змальовано галерею народних типів, що в сукупності творять обличчя українського народу в найрізноманітніших його виявах. […]...
22. Кайдаші – типові представники українського селянства І. “Кайдашева сім’я” – епопея про українське село в перші десятиріччя після реформи 1861 р. ІІ. Сім’я Кайдашів – типові селянські мешканці. 1. Працьовитість Кайдашів. 2. Маруся й Омелько Кайдаші. 3. Молоді Кайдаші та їхні дружини. 4. Спотворення характерів, руйнація сім’ї. ІІІ. “Кайдашева сім’я” – твір, що примушує людей замислитися над своїм життям....
23. Твір з народознавства “Про квітку папороті” Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. З нього з’являється червоно-вогняна квітка, така яскрава, що боляче дивитися. У що мить треба зірвати […]...
24. Твір з народознавства “Дивосвіт прадавніх слов’ян” Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог був богом небесного вогню. Він “подарував” […]...
25. Твiр з народознавства. Українськi народнi пiснi Серед усiх видiв українського фольклору найважливiше i найпочеснiше мiсце належить пiсеннiй творчостi. Обрядовi пiснi, думи, iсторичнi пiснi, балади, лiричнi пiснi, частушки – такi основнi її види. Народнi пiснi володiють чудовою здатнiстю полонити людськi серця, пiдносити настрiй, окрилювати бажання, надихати у працi, овiювати, тамувати душевнi болi, множити сили у боротьбi. До пiснi звертаються за найрiзноманiтнiших життєвих ситуацiй. У нiй повсякчас можна почути рiдний серцю голос Батькiвщини, вловити вiдлуння своїх найiнтимнiших почуттiв […]...
26. Риси реалістичної повісті у творі Бальзака “Гобсек” Ідея написання “Гобсека”. Риси реалістичної повісті у творі Бальзака “Гобсек”. 1. Реалістичне зображення суспільства. 2. Змалювання образів. 3. Художні прийоми реалістичної прози. 4. Риси романтичного. – також романтичні риси в образі Гобсека. Проте реалістичне у повісті значно переважає над романтичним.) Значення повісті “Гобсек”....
27. ПРИРОДА СМІХУ У “КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї” І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. Ународній культурі […]...
28. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, що йдуть на перші капіталістичні промисли і фабрики. Це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що […]...
29. Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів і метафор, він яскраво змальовував й одяг кожного героя. Він часто використовував багатства фольклору, яскравим […]...
30. Морально-етичні проблеми у повісті “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький постійно цікавився таким важливим осередком суспільства як сім’я. У багатьох його творах акцентується увага на тих духовних! цінностях, які склалися впродовж століть в українській родині. Важко переоцінити їх значення у ставленні та формуванні особистості. Але інколи обставини складаються так, що людина відходить від морально-етичних устоїв селянської родини, не дотримується їх, і тоді її життя ламається, іде під укіс. 1879 року вийшов з друку один із найкращих творів […]...
31. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Тема. І. С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Варіант 1 1. Хто з письменників назвав І. С. Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “творцем живих типів”, “колосальним всеобіймаючим оком України”? А М. Коцюбинський. Б М. Рильський. В С. Васильченко. Г І. Франко. 2. І. С. Нечуй-Левицький – син… А Залізничника. Б Селянина. В Сільського священика. Г Чиновника-канцеляриста. 3. Після закінчення Київського духовної академії І. С. Нечуй-Левицький… А Працює священиком. Б […]...
32. Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я” В історії української реалістичної літератури творчість І. Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Повість “Кайдашева сім’я” стала одним з перших зразків реалістичного романного жанру з життя селянства другої половини XIX ст. Письменник виводить цілий ряд виразних народних типів: старі Кайдаш і Кайдашиха, їхні сини – Карпо та Лаврін, невістки – Мотря та Мелашка. Зображуючи пореформене село, І. Нечуй-Левиць-кий наголошує […]...
33. Проблема батьків та дітей у творі І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків та дітей належить до вічних проблем людства. Щоправда, трактувалася за різних часів вона по-різному. І це зрозуміло: нові люди, нові со­ціальні умови життя – то й різні проблеми. 1. Нечуй-Левицький у своїй повісті “Кайдашева сім’я” порушує проблему батьків на зламному етапі нашої історії – кріпацтва і феодалізму. Щойно скасували кріпацтво, всі отримали волю, і не завжди, на мою думку, вміли і знали, як жити по-новому. Та й нового […]...
34. Своєрідність композиції повісті “Кайдашева сім’я” Кращі риси простих людей не приховували від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю порефор-меної доби. Приватна власність на землю стала у пореформеному селі економічною основою буття. Тож не диво, що між селянами ведеться жорстока боротьба за “моє” і “твоє”. Щоб затаврувати рабські звички, капіталістичну мораль, щоб вказати народові на темні сторони його життя, Нечуй-Левицький пише повість “Кайдашева сім’я”, яка вийшла з друку 1879 року. З […]...
35. ЗНО – Тест № 10 1. Укажіть справжнє прізвище І. Нечуя-Левицького: А Нечуй; Б Левицький; В Рудченко; Г Левченко. 2. У якому році було написано твір І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”? А 1878 p.; В 1886 p.; Б 1879 p.; Г 1887 р. 3. Визначте жанр твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. А Реалістична соціально-психологічна повість; Б історичний роман; В роман-хроніка; Г реалістична соціально-побутова сатирично-гумористична повість. 4. Яка реальна сім’я була прототипом Кайдашевої? А Кайдашів; Б Балашів; […]...
36. Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. […]...
37. Нечуй-Левицький Іван Семенович Іван Семенович Нечуй-Левицький народився 25 листопада 1838 р. у містечку Стеблів, тепер Чер­каської області в родині сільського священика. Змалку знав багато народних легенд, пісень, захоплено читав. Початкову школу закінчив вдома, а потім вчився у духовному училищі при Богуславському монастирі. Роки навчання в училищі описав письменник у своїх спогадах. Був це важкий час: постійне знущання вчителів, биття, сухе викладання та нікому не потрібне зубріння. У 1852 р. І. Левицький закінчив училище, […]...
38. Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мабуть, не знайдеться жодного читача, який би не помітив, що “Кайдашева сім’я” – таки дуже український твір, і річ не тільки у точному змалюванні етно­графічних особливостей нації, а й у змалюванні характерів з позицій людини української ментальності. У повісті кожне речення дихає любов’ю, добрим знанням самого життя села, коли кожної години знали, чому саме вона має бути присвячена. І це не через на­божність. Це так віками було заведено: кожний день […]...
39. Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням пpо побут і звичаї укpаїнського наpоду в ту далеку давнину. Повість “Кайдашева сім’я І. С. Hечуя-Левицького знайомить нас з яскpавими каpтинами життя і побуту, обpядів і звичаїв […]...
40. Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...