Підлітки-“мисливці” у романі Голдінга “Володар мух”

Саме через ці образи письменник досліджує “найнебезпечнішу тварину – людину”. Не протистояти обставинам, у яких вони опинились на безлюдному острові, не боротись за своє спасіння, як Робінзон Крузо, а пристосуватись до всього, знайти виправдання власним лінощам і вседозволеності – ці якості уособлюють “мисливці” на чолі із Джеком Меридьо.

Мораль і закон, які намагаються встановити на безлюдному острові діти, що зазнали авіакатастрофи, швидко руйнуються під тиском сили і терору хлопчаків на чолі із Вождем Джеком. Саме він,

а не розумні, розсудливі хлопці Ральф, Саймон, Хрюша, веде за собою юрбу: він орієнтує їх на легке життя.

Справді, щоб підтримувати багаття, треба трудитися, носити під палючим сонцем дрова, гілля, а це важко, незвично, нудно. ! навіть цікавість швидко минає. Спільними для підлітків стають лінь, жадоба веселощів, нечупарство. Тому гак легко відчувати себе “мисливцем” під розфарбованою глиною фізіономією, легше заховати сором, звикнути до вседозволеності, відсутності елементарних санітарно-гігієнічних норм.

Спрацьовує старий, відомий ще у Давньому Римі звичай: “хліба і видовищ”.

Джек люто ненавидить Ральфа – за відкритість і людську привабливість, Хрюшу – за розум і логіку, решту – за внутрішній опір насиллю. Сам письменник темне в душі Джека пояснює як безумство, бо інакше не можна пояснити жорстокість і садизм у дитині.

Остання сторінка роману насторожує ще більше – Джек уникає відповідальності за все. Та ще страшнішою фігурою є Роджер – він виростає під “крилом” Джека і перевершує своєю патологічною жорстокістю навіть його. У цій книзі Голдінг показав і добре, і зле, що є в кожній людині, попереджуючи нас, щоб ми не дали загинути в собі світлому і чистому.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Підлітки-“мисливці” у романі Голдінга “Володар мух”

Categories: Твори на різні теми