Справді, перемога справедливості над неправдою і злом у романі Жуля Верна відбулася. Проте слід сказати, що це сталося випадково. Зовсім не обов’язково було акулі підпливати до яхти лорда Гленарвана. Не було жодної потреби її ловити: то була просто розвага.
Зовсім випадково знайшлася у шлунку морського хижака пляшка з листами, які теж зовсім випадково не знищило море. Добре, що знайшлися люди, які знали всі три мови. Потрапила б пляшка до неписьменних рибалок, на цьому б все і скінчилося.
Але все, що було далі, не було випадковістю. Влада не стала щось робити для капітана сумнівних політичних уподобань. Діти кинулися до Гленарванів за звісткою про батька, як і повинно було бути. Молоде подружжя Гленарванів не могло бути байдужим до горя підлітків.
До того ж вони були обурені несправедливістю влади. Десь там мав місце і шотландський патріотизм. Так почався довгий шлях навколо світу у пошуках капітана Гранта. Це дало змогу автору показати, як він того і хотів, краєвиди планети, тваринний світ і побут народів, з якими зустрілися мандрівники під час своєї подорожі.
І дивна річ: шукачам протистоять стихійні катастрофи, хижі представники фауни. Малого Роберта уносить кондор. Мандрівників захоплює велика повінь, а в дерево, на якому вони рятуються, влучає блискавка.
Вони переживають і океанські бурі. Проте всі люди, з якими вони зустрічалися, простягали їм руку допомоги. Читає усі три документи, що поклали початок пошуків, француз Паганель.
Рятує Роберта Гранта над Андами індіанець Талькав і стає другом і проводирем експедиції. Всіляку допомогу надають прості люди в Австралії. З людей тільки Айртон стає на перешкоді благородним пошукам. Він хоче захопити “Дункан” чи помститися Гранту? Не знаю, як не знаю й того, що сталося між боцманом і капітаном.
Проте вважаю, що мова йде про свавілля та егоїзм. Отже, несправедливість і зло – або наслідок “державних інтересів”, або результат необачних вчинків тих, хто вважає себе найбільшою цінністю світу. Правда, є ще Каї-Куму та племена маорі, на яких автор не пошкодував чорної фарби. Та їхня ненавість до “пакекас” цілком обгрунтована тим, що саме білі люди вдиралися до життя новозеландців, використовуючи вогнепальну зброю військових і Біблію місіонерів. Так що й тут дикі вчинки дикунів спричинені “державними інтересами” британської корони.
Капітан Грант хоче знайти острови, де було б можна заснувати Нову Шотландію – подалі від Лондона. Але ж маорійці не врятувалися на своїх далеких островах. Так що перемогу маленьку – порятунок Гранта-батька – експедиція здобула.
Велику – ні. Нову Шотландію так і не було засновано.





Related posts:
- Зображення ідеалів добра і справедливості у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Жуль Верн створив новий тип пригодницького роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником не тільки щодо наукової фантастики, а й у доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої твору Жуля Верна – мандрівні вчені, винахідники, дослідни ки – завжди розумні, вольові, шляхетні люди. Вони не знають, що таке вагання, суперечності, сумніви. Обравши […]...
- Добро і справедливість у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Жуль Верн створив новий тип пригодницького роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником у відборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мріяв про заснування на далеких островах колонії вільних людей. Члени експедиції є однодумцями Гранта, тому назва роману сприймається як символічна. Сміливці, що вірять […]...
- Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Відомий французький письменник Жуль Верн увійшов у світову літературу як перший класик науково-фантастичного роману та чудовий майстер роману пригод. Протягом сорока років він створював серію “Незвичайних пригод”, що включала в себе шістдесят чотири романи та дві збірки повістей та оповідань. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мріяв про заснування на далеких островах колонії вільних людей. Члени експедиції […]...
- Зображення ідеалів добра і справедливості в романі “Діти капітана Гранта” Жуль Верн творив новий тип пригодницькою роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником і в доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мріяв про заснування на далеких островах колонії вільних людей. Члени експедиції є однодумцями Гранта, тому назва роману сприймається як символічна. Сміливці, що […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Айртона Айртон – боцман “Британії”, судна капітана Гранта. За неслухняність і спробу підняти заколот був висаджений в Австралії, де через деякий час під ім’ям Бена Джойса очолив банду збіглих каторжників. Опинившись в крузі злочинців, А. остаточно забуває про закони честі і моралі, про те, що можливе існування не за рахунок інших, про те, що таке праця і совість. Він стає найнебезпечнішим злочинцем на усьому континенті, за його голову призначена величезна винагорода. […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари – учений-географ, секретар Паризького географічного товариства, член-кореспондент географічних товариств Берліна, Бомбея, Дармштад-та, Лейпціга, Лондона, Петербургу, Відня і Нью-Йорка, почесний член Східноіндійського королівського інституту географії і етнографії, що користується широкою і заслуженою популярністю, але понад усе знаменитий своєю фантастичною неуважністю: перше, про що заговорюють один з одним герої роману після знайомства з П., це прикра помилка ученого, що опублікував карту Америки, на який виявився нанесений і Японія. П. помилково […]...
- Образ ученого Бенедикта у романі Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан” У багатьох своїх пригодницьких романах Жуль Верн використав образ дивакуватого ученого-всезнайки. У романі “П’ятнадцятирічний капітан” – це кузен Бенедикт. Зовнішній вигляд цього героя незвичний і кумедний. Він був високий і худий. Мав велику кудлату голову, підсліпуваті очі прикрашали золоті окуляри. Кузен не міг дати ради своїм довжелезним ногам і не знав, куди подіти довгі руки. У свої п’ятдесят років він був безпорадний, мов мала дитина: забував поїсти, не звертав уваги […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. В. Стус мужньо переніс всі випробування долі і “в смерті повернувся до життя”. Його лірика […]...
- Незвичайні мандрівки Жуля Верна З часу виходу першого роману кожен наступний твір Жуля Верна був ще до друку приречений на успіх. Його герої мандрують на повітряній кулі, пішки переходять через континенти, протистоять бурхливим океанським хвилям. Починаючи наступний твір, Жуль Верн на величезному глобусі проводив кольоровими олівцями маршрут майбутньої мандрівки. Через якийсь час глобус був так густо вкритий різнокольоровими лініями, що й сам письменник уже не міг розібратися у цих хитросплетіннях. Роман “П’ятнадцятирічний капітан” Жуль […]...
- Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, черноброва, нраву кроткого такого”. Отже, хоч ми нічого не знаємо про її життя у батьківському […]...
- Особливості пригодницького роману Жюля Верна Романи Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригодницькими. У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода. Пригода майже завжди починається з якоїсь загадки. У романі “Діти капітана Гранта” такою загадкою стає знайдена у шлунку акули пляшка з напівстертим текстом німецькою, французькою й англійською мовами. Щоб розгадати текст треба звернутися до географічного атласу у пошуках тридцять сьомої паралелі, словників трьох мов, а […]...
- Особливості пригодницького роману Верна Романи Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригодницькими. У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода. Пригода майже завжди починається з якоїсь загадки. У романі “Діти капітана Гранта” такою загадкою стає знайдена у шлунку акули пляшка з напівстертим текстом німецькою, французькою й англійською мовами. Щоб розгадати текст треба звернутися до географічного атласу у пошуках тридцять сьомої паралелі, словників трьох мов, а […]...
- Романи Ж. Верна Твір на тему ЧИ ХОТІВ БИ Я, ЩОБ МОЇМ ДРУГОМ СТАВ ДІК СЕНД ІЗ РОМАНУ ЖУЛЯ ВЕРНА. Романи Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригодницькими. У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода. Пригода майже завжди починається з якоїсь загадки. У романі “Діти капітана Гранта” такою загадкою стає знайдена у шлунку акули пляшка з напівстертим текстом німецькою, французькою й англійською мовами. […]...
- Одвічна боротьба добра зі злом у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Тема одвічної боротьби добра зі злом є наскрізною у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”. Слід зазначити, що трактування цієї теми сформувалося в письменника під впливом видатних філософів і письменників, іноді протиставляється традиційним християнським уявленням щодо цієї проблеми. Враховуючи спостереження літературознавця Б. Гаспарова, який переконливо довів, що головним прийомом побудови смислової структури роману є принцип лейтмотивної побудови, ми можемо точно визначити провідну проблему у творі – співвідношення добра і зла. […]...
- Відважні мандрівники роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” І. Популярність романів Ж. Верна серед юних читачів. зачитуються юні читачі у всьому світі. Ці романи захоплюють романтикою мандрів, дивовижними пригодами, мужніми героями.) ІІ. Дік Сенд – головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан”. 1. Дитинство Діка. 2. Місце Діка на шхуні “Пілігрим”. 3. Відвага п’ятнадцятирічного капітана. 4. Дік Сенд – надійний товариш. ІІІ. Команда “Пілігрима”. ІV. Пасажири “Пілігрима”. V. Чим приваблюють мене герої роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”? (Відважні мандрівники, насамперед […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі свого життя у власних творах: і в “Тигроловах”, і в “Саду Гетсиманському”. У 1932 році […]...
- “Зайві люди” у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” 1. Традиція зображення “зайвих людей”. 2. Трагедія Базарова. 3. Відносини з Аркадієм. Проблема “зайвої людини” не раз піднімалася на сторінках добутків багатьох відомих російських письменників XІX століття. Авторів цікавило, що служить поштовхом до появи такої катеГореї людей, куди входять і Онєгін з “Євгенія Онєгіна” О. С. Пушкіна, і Печорин з “Героя нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова, і Базарів з “Батьки й діти” І. С. Тургенєв. Що виділяє цих виняткових людей […]...
- Іспити юного капітана Древній філософ Вергілій казав: “Відважним доля допомагає…”. Прикладом цього є роман Жюля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. У своїй книзі французький письменник розповів про надзвичайні пригоди юного Дика Сенда і його друзів у відкритому морі і нетрях тропічної Африки. Герої книги пройшли неймовірно важкий і довгий шлях – від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії. Вони переборювали на своєму шляху і океанські простори, і африканські джунглі, населені дикими племенами людожерів та лютими хижаками. […]...
- У чому ж смисл образу капітана Копєйкіна? Шукаючий істину Гоголь залишався незалежним від філософських концепцій і віянь свого часу, будучи поза різними салонними та журнальними суперечками лібералівзахідників, слов’янофілів, соціалістівутопістів і т. д. Сильне відчуття зла, яке неможливо подолати романтичними теоріями естетичного гуманізму, не було у письменника лише ототожненням з суспільними проблемами – воно було значно глибшим, внутрішнім усвідомленням гріховного начала в людині. У пошуках істини Гоголь потерпає від душевних криз. Про причину їх відзначав у свій час […]...
- Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках дворяни-ліберали зблизилися з консерваторами, тому покоління “дітей” відходить від […]...
- “Таємниця” Павла Петровича у романі “Батьки й діти” Однак “таємниця” Павла Петровича скоріше в тім, що він живий мрець. Образ смерті з ним нерозлучний. У його холодних очах, коли він дивиться на небо, нічого, крім світла зірок, не відбивається. Перед особою неба його душу мовчить. И голова пораненого Павла Петровича після дуелі з Базаровим нагадує голову мерця. Прощаючись із Фенечкой, Павло Петрович “пригорнув її руку до своїх губ і так і припав до неї, не цілуючи її й […]...
- Павло Петрович Кірсанов і Євгеній Базаров у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” “Батьки і діти” – одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. “Батьки і діти” створювалися в тривожну епоху підготовки і проведення селянської реформи 1861 року. Світ розколювався. У повітрі пахло революцією. Кожен повинен був вирішити, що […]...
- Ствердження в казках ідеї перемоги добра над злом Життя завжди до людей було жорстоким. Люди мали численних ворогів у навколишньому світі – від непомітних оку мікробів до страшних первісних звірів. Та й самі ворогували між собою. Кажуть, що за всю історію людства було тільки 19 років, коли ніхто ніде не бився. Мабуть, жити в такому світі було нелегко і не хотілося. Проте люди відчували у собі сили для створення кращого світу. Тільки ж яким він мав бути? Так […]...
- Твір по романі Рибакова “Діти Арбата” У багатьох відгуках на “Дітей Арбата” той самий мотив: як же вчасно вийшла ця книга! Уважається, що книги все-таки повинні виходити в міру їхнього написання. Аж ніяк не відмовившись від цієї думки, сьогодні критики праві. Тепер, коли страсті навколо роману уляглись і люті суперечки про нього відійшли в область хоч і недавньої, але все-таки історії, навіть самі активні супротивники “Дітей Арбата” навряд чи стануть заперечувати, що цій книзі було призначено […]...
- Честь і борг – головне для сім’ї капітана Миронова Твір по повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка”. Дія повесті “Капітанська дочка” відбувається під час повстання Омеляна Пугачова. Звичайно ж, штурм і падіння Білогірської міцності не мали вирішального історичного значення, однак про героїв повісти цілком можна говорити як про людей подвигу. Сім’я комендант-білогірської міцності капітана Миронова дана автором через сприйняття Петра Гринева. Членів сім’ї всього троє: сам комендант, його дружина Василіса Єгорівна і їхня дочка Маша. Побут Миронових налагоджений протягом […]...
- Трагедія Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Образ Базарова суперечливий і складний, його роздирають сумніви, він переживає душевні травми, в першу чергу через те, що відкидає природне початок. Теорія життя Базарова, цього вкрай практичної людини, медика і нігіліста, була дуже проста. У житті немає любові – Це фізіологічна потреба, немає краси – це всього лише поєднання властивостей організму, немає поезії – вона не потрібна. Для Базарова не існувало авторитетів, він і вагомо доводив свою точку зору до […]...
- Як я розумію конфлікт у романі “Батьки й діти” Роман “Батьки й діти” написаний у переломний момент розвитку суспільства, під час загострення відносин між двома епохами – старої, існуючої раніше й у пору написання роману, і нової, котра повинна була прийти на зміну старої. Стара епоха представлена дворянством і аристократією, а нова – демократами. Саме в такий переломний момент виникають суперечки між представниками різних ідеологій. В “Батьках і дітях” показана суперечка між Базаровим, що представляє собою демократів, і потомственими […]...
- Діти у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Багато письменників зверталися до дитячої теми у своїй творчості. І кожний з них знаходив щось особливої в цьому образі. Наприклад, для деяких діти були символом чистоти, “посудиною божої радості”. Для когось це був ідеальний підходящий образ для відбиття дорослої жорстокості й неуважності. Дитячі долі, немов призми, переломлювали всі перегини, що творили “більші” люди. І при цьому не варто забувати, що саме діти здатні на якімсь підсвідомому рівні почувати настрій співрозмовника […]...
- Протиборство Базарова й Павла Петровича Кірсанова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” 1. Протистояння Базарова й Упала Петровича. 2. Нігілістичні погляди Базарова. 3. Авторське відношення до героя. З перших сторінок роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти”, вірніше з першої зустрічі двох головних героїв Євгенія Базарова й Павла Петровича Кірсанова стає ясно, що світосприймання цих двох людей настільки протилежно, що не може не викликати антипатію друг до друга. Представника старої гвардії відразу ж здивував і став дратувати зовнішній вигляд гостюючи: довгі волосся […]...
- Твір за романом Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” “Тільки сміливим підкоряються моря”. Головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан” – Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим. У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем. Згодом капітан Халл […]...
- Тема любові у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” як не можна краще розкриває вміння письменника вгадувати “нові потреби, нові ідеї, внесені в суспільну свідомість”. Носієм цих ідей у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Опонентом героя у романі виступає блискучий аристократ Павло Петрович Кірсанов. Однак це роман не тільки про зіткнення двох ідеологій, але й про взаємини “батьків” і “дітей”, про сімейні узи, про повагу, довіру, любові. В “Батьках і дітях” ця […]...
- Художня майстерність Тургенєва у романі “Батьки й діти” У портретній майстерності Тургенєв почасти перегукується з Гоголем. Портрети в романах Тургенєва різні. По-перше, це деталізований портрет з точним описом індивідуальних зовнішніх ознак, розрахованих, головним чином, на зорове враження й супроводжуваних невеликими коментарями Герой або героїня, яких Тургенєв зображує сатирично, звичайно з’являються, як і в Гоголя, коли вже намальований відповідне тло й читач із, що передує опису обстановки склав собі певне подання про їх. Тільки після того як було сказано […]...
- Яку роль грають образи Кукшиной і Ситникова у романі Батьки й діти? У романі “Батьки й діти” Тургенєв зобразив суспільно-політичну боротьбу в Росії напередодні реформи 1861 року. Прогресивно настроєні російські люди розуміли, що зміни в суспільстві необхідні, що старий економічний уклад і старий державний устрій вичерпали себе. Але по якому шляху повинна розвиватися Росія? Це найважливіше питання ліберали й демократи вирішували по-різному. У попередніх романах, Тургенєв явно симпатизував дворянським лібералам, хоча бачив і чесно зображував їхні недоліки: млявість характеру, нерішучість, заглибленість у […]...
- Образ “нової людини” у романі Батьки й діти Тургенєва І. С Фамусов От те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки? Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов В 60-х роках XІX століття в російській літературі з’являється новий тип героя, що прийнято називати “новою людиною”. Цей герой прийшов на зміну “зайвій людині”, головному героєві добутків першої половини XІX століття. “Зайвих людей”, розумних, утворених, не задовольняє навколишнє життя й ідеали сучасного їм суспільства. Всі вони незадоволені своїм життям без змісту, […]...
- Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній Базарів, герой, що протипоставлений у романі ліберальному дворянству Образ Базарова займає центральне місце в композиції […]...
- “Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор” І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. ІІ. Образи Ізота Лободи і ііого сина Володьки. 1. Ізот Лобода. 2. Володька Лобода. 3. Конфлікт між батьком і сином. ІІІ. Конфлікт між батьком і сином – це конфлікт між творцем і браконьєром...
- Кірсанов і Базарів у романі Тургенєва “Батьки й діти” “Батьки й діти” – один з вічних добутків російської літератури. І не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але й тому, що у романі відбитий вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового й не завжди зрозумілого. І. С. Тургенєв створював свій роман “Батьки й діти” у тривожну епоху підготовки й проведення селянської реформи 1861 року. Мир розколювався. У повітрі пахнуло […]...
- Сатиричні мотиви у романі Тургенєва “Батьки й діти” Проблема й ідея роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти” укладені в самій його назві. Неминуче й вічне протистояння старшого й молодшого поколінь, обумовлене духом, що змінюється, часу, можна розглядати як у трагічному ключі, так і в сатиричному й навіть гумористичному. Можна сказати, що гумору у романі більше, ніж сатири. Сатира тільки викриває, тоді як гумор не тільки смішить, але при цьому ще викликає жаль і навіть співчуття. Справді, встає […]...
- Сюжетна лінія Павла Петровича у романі “Батьки й діти” Зустріч із Базаровим відкрила Павлу Петровичу ока на реальне положення справ: його взята на себе роль занепалого ангела, світського лева, превратностями долі занедбаного в російські провінційні палестини, вичерпала себе й не може служити навіть слабкою розрадою. Самотня старість на чужині представляється йому переважніше положення відставної людини. Сумний кінець для освіченого, ліберально настроєного дворянина, людини 40-х років На прощальному обіді “усім було трошки ніяково, трошки смутно й у сутності дуже добре. […]...
- Людина має жити за законами справедливості Федір Достоєвський – класик філософської реалістичної літератури. Ця думка приходить сама собою, коли починаєш замислюватися над даною темою. Філософія починається одразу, бо невідомо, який розділовий знак поставити в кінці… Це могло бути й запитальне речення, але відповідь на нього непроста. Я точно знаю, що деякі люди не живуть за законами совісті… Але ж – хочеться бути чесним і справедливим. Тому я вибираю знак оклику в кінці речення: “Людина має жити […]...
- Національне самовизначення у творі Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим…”
- Фантастичний сюжет оповідання Г. Веллса “Чарівна крамниця”
Categories: Твори з літератури