Печально я гляжу на наше поколенье

Related posts:

1. Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського хвилювання; вже зараз вони наділені спокоєм і безсмертною ясністю; це і є слава, – прекрасна, […]...
2. Наше життя – театр абсурду Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло уміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть до демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус зіткнувся з епохою Брежнєва – Щербицького і зрозумів, що вона рухалася тільки з тими, що вгорі, давила чобітьми, не дбаючи […]...
3. Наше місто через 20 років 9 клас Взагалі, мені важко уявити таку кількість років, бо ще не прожила стільки, але дивлячись, як Донецьк змінювався за останні років 10, я можу припустити: якщо я на якійсь машині часу перенесусь у майбутнє, я своє рідне місто можу не впізнати. Зараз у Донецьку якийсь будівничий бум: все навколо будується, перебудовується, ремонтується. Навіть не помічаєш, як один за одним виростають магазини, банки, кав’ярні, чого не скажеш про культурні заклади. […]...
4. Твір-роздум за фразеологізмом Григорія Сковороди – Все те не наше, що нас покидає – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум за фразеологізмом Григорія Сковороди – Все те не наше, що нас покидає Все те не наше, що нас покидає, Тікає до інших, іде із життя, Безшумно у забуття поринає, Незрозуміле нам до пуття. Все те не наше, що нас покидає, Лишає одних із болем пустим, Спогади лиш скупі залишає, І треба далі іти одним. Все те не наше, […]...
5. Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою українців діють спільноти, що підтримують та сприяють розвитку української культури. Тема еміграції майстерно висвітлюється у […]...
6. Моє ставлення до Євгенія Онєгіна І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна. ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна. 2. Безцільне і беззмістовне життя в Петербурзі. 3. Життя в селі. 4. Ставлення Онєгіна до людей. 5. Зміна ставлення до Онєгіна. ІІІ. Чи можливий у нашій сучасній літературі образ, подібний до Онєгіна?...
7. Сучасні технології стрімко ввірвалися в наше життя. Вони по-різному впливають на людину. Іван-Павло ІІ писав: “Сидячи перед екраном і натискаючи на клавіші, людина може піднестися до висот людського генія або опуститись на найнижчі щаблі деградації духу” Я вважаю, що важко уявити сьогодення без сучасних технологій. Та сідаючи майже щодня за комп’ютер не кожна людина задумується над тим, чи допоможе “розумна машина” піднестись їй до висот людського генія, чи навпаки зіштовхне у глибоку прірву деградації духу. По-перше, використання сучасних технологій має як позитивні, так і негативні наслідки. По-друге, кожна свідома людина повинна розумно ставитись до сучасних технологій і бачити ту межу, за якою комп’ютер-помічник перетворюється у ворога. […]...
8. Які мотиви лірики М. Лєрмонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов – поет покоління 30-х років XІX століття. “Очевидно, – писав Бєлінський, – що Лєрмонтов поет зовсім іншої епохи і що його поезія – зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха лихоліття, політичної реакції після повстання декабристів у 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах породила такого поета, як М. Ю. Лєрмонтов, поета, який своєю головною темою обрав тему самотності. І тема ця проходить через усю […]...
9. Зайчик у лісі Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. Це стало помітним після того, як він мчав від лиски через зарості терну та шипшини. Спогад про це […]...
10. Образ “дна” у п’єсі М. Горького “На дні” За всіх часів людин прагнув до пізнання свого “я”, мети й сенсу життя. Вічні проблеми людського буття намагалися дозволити Пушкін і Гоголь, Толстой і Достоєвський. М. Горький тут не став виключенням, але в нього зложилося своє розуміння людини і його життєвого призначення. Особливо чітко воно проявляється в п’єсі “На дні”, написаної в 1902 році У цій п’єсі Горький зобразив життя босяків, мир знедолених. Такої суворої, нещадної правди про життя соціальних […]...
11. Підтвердьте чи спростуйте твердження: “Сильного доля веде – слабкого воло­чить” Я погоджуюся з цим твердженням. Справді, від самої людини залежить, яким буде її життя. По-справжньому успішна, щаслива людина та, яка за­ймається улюбленою справою і знає її настільки доб­ре, що їй немає рівних у майстерності. Проте можли­вості будь-якої людини обмежені. І тільки сильна людина, досягши своєї мети, поставить собі мету на­ступну, складнішу, і в такий спосіб підніматиметься до вершин успіху. Така людина ніколи не зациклю­ється на невдачах – від них ніхто […]...
12. Трагедія Печоріна Герой нашого часу представляє собою кілька рамок, вкладених в одну велику раму, яка складається в назві роману і єдності героїв. В. Бєлінський Кожен літературний герой – завжди улюблене творіння автора. Будь-який письменник вкладає у свого героя частинку своєї душі, свої погляди, переконання, ідеали. І кожен літературний герой незмінно несе в собі риси своєї епохи і свого оточення: живе згідно із собі подібними або виділяється із загальноприйнятих схем соціальної поведінки. Так, […]...
13. Аналіз вірша “Дума” Лєрмонтова М. Ю Якщо пушкінські вірші повні світлих надій, то у віршах Лєрмонтова, по зауваженню Бєлінського, “уже немає надії, вони вражають душу читача безотрадностию, безвір’ям у життя й почуття людські, при спразі життя й надлишку почуття… Ніде немає пушкінського розгулу на бенкеті життя, але є питання, які мрачат душу, леденять серце…”. Причини Лєрмонтовского песимізму багатобічні. Тут позначилася й сама епоха 30-х років, час “сумного холопства”, і особливості світосприймання поета-романтика, і особливості щиросердечного складу […]...
14. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
15. Коротка характеристика твору “Ревізор” Гоголя Н. В У 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголеві анекдот про чиновника, який в повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився на комедію. У ній все незвичайно – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки. Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо відмітити, що страх чиновників перед важливішою персоною і стає рушійною силою усіх описуваних подій. Саме […]...
16. “Історія душі людської” у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” У передмові до роману “Герой нашого часу” Лєрмонтов визначає свою письменницьку завдання – намалювати “сучасної людини”, “портрет, складений з пороків усього нашого покоління”. Бєлінський назвав роман “сумною думою про наш час”. Особливість роману в тому, що портрет часу малюється як історія однієї людської душі. Сам Печорін, розмірковуючи про своє життя, знаходить у ній багато спільного з долею свого покоління. “Ми не здатні більш до великих жертв ні для блага людства, […]...
17. Лист літературному герою ОЛЕКСАНДР КУПРІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР КУПРІН Лист літературному герою Не можу не висловити Вам, Віро Миколаївно, обурення. Можливо, це жорстоко з мого боку, але кожна людина має право на свою власну думку, і я хочу, щоб Ви її знали, незважаючи на біль, який це може Вам заподіяти. Ви жорстока жінка, яка не захотіла зрозуміти почуття людини, що боготворила Вас. Він кохав піднесеною, чистою, платонічною любов’ю, схилявся перед Вами. […]...
18. Батьки й діти характеристика образа Базаровой Орисі Власьевни БАТЬКИ Й ДІТИ Базарова Орися Власьевна – мати головного героя роману, Євгенія Базарова. Тургенєв називає її “теперішній росіянці дворяночкой колишнього часу” і підкріплює це визначення розгорнутою авторською характеристикою психології й світовідчування героїні. А. В. – людина явно архаїчної формації. Її свідомість і життя підпорядковані готовим нормам, заданим традицією, для неї нормативне виявляється особист, інтимним, власним, забезпечуючи безоглядну впевненість поводження й нерушиму щиросердечну цілісність. Тургенєв дає відчути чарівність такого людського типу, […]...
19. Про вірш М. Лєрмонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума – винесено в заголовок. Твір цей – розгорнутий у часі монолог молодої людини тридцятих років XІX століття. Одного з тих, […]...
20. Печорін – портрет свого покоління У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в той же час є частиною роману. Центральне місце у всіх повістях займає образ молодого офіцера […]...
21. Суперечності теорії Раскольникова Твір за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – бідний студент Родіон Раскольников, Змушений зводити кінці з кінцями і тому ненавидить сильних світу цього за те, що вони зневажають слабких людей і принижують їх гідність. Раскольников дуже чуйно сприймає чуже горе, намагається як то допомогти біднякам, але разом з тим розуміє, що змінити що або не в його силах. У його […]...
22. Крихта Цахес по прозванню Циннобер характеристика образу Цахес – пестун долі, потворний в усіх відношеннях, але що викликає загальне захоплення завдяки трьом чарівним волоскам. Казковий образ Ц. має глибокий сенс: в нім відбивається одна з ірраціональних сторін світоустрою – урочистість несправедливості, що виникає по волі випадку і набуває сили закону. Історію Ц. можна розглядати як одну з ілюстрацій взаємодії добра і зла. Активність доброго початку виражається в прагненні усунути недосконалість, яка допускає природа : фея Розабельверде, пожалівши […]...
23. Власні думки про неповторну особисту стежину життя людини Для сучасної урбанізованої молоді образ “життєвої стежки” інколи може здатися застарілим поетичним символом. І все ж вона, напевно, існує, якби ми упродовж життя не користувалися послугами автомобілів, комп’ютерів, інтернетних мереж, вигідними знайомствами та зв’язками. І все ж ту єдину, неповторну життєву стежку маємо протоптувати самотужки, бо то – наш шлях від юності до зрілості, від батьківської опіки у самостійне життя. Тому так важливо не помилитися, обираючи свою стежину, щоб не […]...
24. Характеристика образа Ункаса у творчості Купера Д. Ф Ункас – Швидконогий Олень – індіанець, син Чингачгука, останній представник плем’я могікан. Разом із Чингачгуком і Соколиним Оком служить провідником сестер Мунро, а потім рятує їх від полону й гине разом з Корою Мунро. У пошуках Кори попадає до делаварам, у яких колись виховувався й жив його батько, і стає одним з вождів плем’я. У. відданий своїм друзям, шляхетний, чесний. У Корі, коханій У., є частка негритянської крові; загибель В. […]...
25. Підкова І. Жиленко Підкова Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. Щоб все мені збулося! – Зійшлися і роззявили роти Сімсот роззяв. Стоять вони і досі… Роззяви стояли вперто під вікном кожний день. Сніг був різнокольоровим. Що ж, покладу підкову […]...
26. Шляхи, які не вибирав Обломів. І. А. Гончарів Роман “Обломів” був написаний І. А. Гончаровим в 1859 році й тій годині ж привернув увагу критиків поставленими у романі проблемами. Російська революційна демократія в особі Н. А. Добролюбова оцінила роман Гончарова як щось “більше, ніж просто вдале створення сильного таланта”. Вона побачила в ньому “добуток російського життя, знамення часу”. Так була визначена виняткова злободенність гончаровского роману. І в ті ж роки досить авторитетними сучасниками були Висловлені судження, що оцінювали […]...
27. Убивство “по совісті” і вбивство по тверезому розрахунку Ви коли-небудь пропонували десятикласникам тему твору “Базарів і Розкольників як герої літератури шістдесятих років XІX століття” ? Дуже цікаві виходять роботи. Мені здається, що в по-справжньому, що відбулися роботах, є присутнім вказівка на месіанську роль того й іншого героя, на дорівнює високе, але по-різному мотивованими, обумовленими різними якостями героя положення героїв. Прагнення Базарова, онука кріпака, піднятися не на рівень поміщиків Кірсанових, а вище, багато вище продиктовано марнославством, що зненацька відкриває […]...
28. “Злочин і покарання” – соціально-психологічний роман Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” є соціально-психологічним. У ньому автор ставить важливі соціальні питання, що хвилювали людей того часу. Своєрідність цього роману Достоевського полягає в тім, що в ньому показана психологія сучасної авторові людини, що намагається знайти рішення насущних соціальних проблем. Достоєвський разом з тим не дає готових відповідей на поставлені питання, але змушує читача задуматися над ними. Центральне місце у романі займає бідний студент Раскольников, що скоїв […]...
29. Приєднаймося до спілки вагантів! Поняття “середньовіччя” вже давно стало синонімом обскурантизму, неосвіченості, темноти. У нашій свідомості одразу ж спливають образи жорстоких аутодафе, тортур, кривавих убивств та репресій “заради Божого Імені”, страшних епідемій чуми, шалених полемік церковників із “вкрай важливих” питань, наслідками чого знову ж таки були жертви з простого люду, які не орієнтувались у цих тонких дефініціях латиною й тому легко ставали маріонетками в руках кліру, який маніпулював ними… Доноси – кожен проти коленого, […]...
30. Твір по літературі за творами М. Ю. Лєрмонтова Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лєрмонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” . Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Його зреченість, віддаленість від людей відбилася майже у всіх його творах. Ліричний герой Лєрмонтова мучиться від усвідомлення неможливості що-небудь змінити в цьому житті, і наступає розчарування: Уж не жду от жизни ничего я, И не жаль мне […]...
31. Сила і слабкість людини у розумінні М. Горького В усі століття людина прагнула до пізнання свого “я”. Одна з основних, може бути, головних цілей мистецтва – розкриття цієї таємниці. Відкрити людині глибини її душі, зробити її краще, сильніше – у тім або іншому ступені цього домагається кожний письменник. Особливо це властиво російській літературі з її найглибшими морально-філософськими коріннями. Проблему добра і зла, сили і слабкості людини намагалися вирішити великі розуми, люди, що багато вистраждали і випробували – Пушкін, […]...
32. Дивовижна лірика Вітезслава Незвала Учнівський твір. Чеський поет Вітезслав Незвал залишив навчання на філософському факультеті Празького університету, щоб стати професійним поетом. “Щохвилини потрібно винаходити”, – стверджував Незвал і постійно шукав, пробував, знаходив, робив відкриття. Він цікавився театром, мріяв працювати для кіно, малював, коли під час гітлерівської окупації йому було заборонено друкуватись. Головна пристрасть Незвала – поезія. У 1923 р. Незвал “винаходить” пое-тизм. Однак уже в 1927 р. він писав, що із семи літер у […]...
33. Ой, роде наш красний Хотілося б розпочати такими словами: “Без роду нема народу”. Бо чим сильніший рід, тим сильніші всі разом – народ. Пам’ять про свій родовід – це важливий момент у збереженні національних і моральних традицій. Зараз уже мало знають про те, що в давнину було за обов’язок знати поіменно свій рід до сьомого коліна. Останнім часом усе більше людей цікавляться своїм родовим корінням, і це радує, бо таким чином будуть зміцнюватися стосунки […]...
34. “И скучно и грустно, и некому руку подать…” Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лєрмонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” . Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Його зреченість, віддаленість від людей відбилася майже у всіх його творах: “И скучно и грустно, и некому руку подать в минуту душевной невзгоды”. Ліричний герой Лєрмонтова страждає від усвідомлення неможливості що-небудь змінити в цьому житті, і наступає […]...
35. Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XІX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже близький. А місяць тому, майже помираючи з голоду, він змушений був закласти у старої баби, лихварці, каблучку – подарунок сестри. Велику ненависть та відразу відчуває він до […]...
36. Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди з усієї України тікали старі й молоді козаки, шукаючи притулку від ганьби, загоюючи рани. З […]...
37. Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу […]...
38. Українські фразеологізми на літеру “Ї” ЇВ: як три дні [хліба] не їв – дуже мляво, повільно; тихо, неголосно; Не ївши, не пивши – голодний; Їда не береться – у кого-небудь пропав апетит, не стало аппетиту; Їздити на горбі чиємусь – повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, владі; За сім верст киселю їсти – витрачати багато зусиль на справу, яка не має суттєвого значення; Їсти біду – жити в нужді, в неволі; терпіти будь-які утиски; Їсти / […]...
39. Людина й природа у баладі “Лісовий цар” Йоганн Вольфганг Гете у своїй баладі “Лісовий цар” розповів нам про страх, що випробовують деякі люди перед невідомими явищами природи. Особливо це було поширено раніше, в античний час і в середні століття. Але й у часи Гете ще багато з людей боялися природних явищ. Вони були дуже марновірні, для них усе було пов’язане з божественними силами: блискавка, гроза, бурячи й багато чого іншого. Особливо люди боялися ліси. У кожній хащі, […]...
40. Образ головного героя у романі “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, вийшовши у світло, викликав суперечливі судження серед читачів. Образ Печорина був для них незвичний. У передмові Лєрмонтов дає своє пояснення цьому: “Отчий же цей характер… не знаходить у вас пощади? Уже чи не тому, що в ньому більше правди, ніж би ви того бажали? “, Такою передмовою Лєрмонтов сам указав на реалістичний підхід до головної проблеми своєї творчості – проблемі особистості й суспільства. Визнаючи провину суспільства […]...