Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант

Related posts:

1. Осуд моральних пороків у народних байках – І варіант 6 клас I варіант Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. […]...
2. Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з рота” засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її […]...
3. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди […]...
4. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
5. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
6. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II Варіант Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”. Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя: От де, по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! Чи справді Лисиця в змозі жити за правдою та справедливістю? Сюжет байки доводить, що ні! […]...
7. Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку […]...
8. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас III варіант Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до жанру байки, щоб в алегоричних образах птахів та тварин показати найбільш […]...
9. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, щоб одержати те, що хоче. На фоні чудового пейзажу поет змальовує […]...
10. Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма й зрозумілі кожному. Хто з нас не читав його прекрасних байок, не дивувався його кмітливим, […]...
11. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас І варіант Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки. У байці “Пан та Собака” письменник засуджує самодурство, жорстокість і свавілля панів. В алегоричній формі […]...
12. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
13. Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно – ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований Стовп”, написана […]...
14. Художнє втілення філософських ідей у байках Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
15. Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” Л. вдається добути лестощами сир. У моралі байки чується авторська невтішність у тім, що даремно говорити миру про мерзенність лестощів. Він і сам розуміє, що лестощі можуть привести й […]...
16. Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок Крилова: “Це ваш рід, ви знайшли його”, – сказав він і відіслав байки до журналу, де вони були надруковані в […]...
17. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – І варіант “ І варіант З давніх-давен на нашу Вкраїну нападали іноземні загарбники. Вони спустошували міста і села, вбивали, катували, забирали в полон людей. Життя полонених було нестерпним. В “Думі про Марусю Богуславку” зображено життя “бідних невільників” у Туреччині: … у тій-то темниці пробувало сімсот козаків… То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. Полонені живуть у нестерпних умовах. Але понад усе інше їх […]...
18. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, […]...
19. Епоха в байках Глібова Байка в Україні стала популярною в XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа XVIII ст. Григорія Савича Сковороди. Послідовники Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і Є. Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леонідові Глібову. На творчість Л. І. Глібова великий вплив мав “Кобзар” Тараса Шевченка та “Приказки” Євгена Гребінки. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати рідною мовою. Улітку 1848 року в його зошиті […]...
20. Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
21. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – IV варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас IV вapiaнт Панщина… Це каторжна праця кріпаків, ріки невинно пролитих сліз і крові, стогін мільйонів людей. Таке жахливе, підневільне становище покріпаченого народу викликало в душі П. Гулака-Артемовського протест і спонукало його до написання байки “Пан та Собака” Ця байка заслужено вважається кращим твором Гулака-Артемовського. Протягом багатьох десятиліть ця байка ставить перед читачами проблеми, що мають не лише історичне значення, але й моральне. По-перше, впадає в око антикріпосницька загостреність […]...
22. Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
23. Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої праці мільйонів голодних і знедолених трудівників. Сковорода неодноразово доводив, що жадоба до наживи, гонитва за […]...
24. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла ніч” – то кріпосне право, а народ, пригнічений, поневолений, мовчить, не бореться з ним. Лиш […]...
25. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, […]...
26. Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена, істота злісному, підпорядкованому інстинкту голоду й невдячне. Вічно голодний В., “евши, ніколи костей не розбирає”. У байці”Вовк і Журавель” В. дозволяє Журавлеві витягтися в себе з горла застряглу там кістку, але у відповідь на прохання про нагороду повідомляє, що такий для Журавля є вже те, що він залишився цілий. Властива В. логіка відбита в словах: “Ти винуватий уже тим, що хочеться мені їсти” – […]...
27. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас II варіант Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. […]...
28. Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася до перекладних збірників. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”, писаних “гарною, подекуди […]...
29. Характеристика образа Кота в байках Жана де Лафонтена Кіт – персонаж багатьох байок Лафонтена, що втілює наполегливість і винахідливість у війні з мишами й пацюками, здатний здаватися м’яким і лагідним, але обладающий вправністю й залізною хваткою. К. у байках Лафонтена співвідносимо своєю спритністю з К. – персонажем народних казок. М’якість і гнучкість пластики К. передані в байці “Півень, Кіт і Мишеня”. У боротьбі з пацюками К. пускається на всілякі хитрості. У байці “Кіт і Старий Пацюк” центральним персонажем […]...
30. Гумор байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів-байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи ні домі сюжети, він наділяв їх рисами українського побуту середини XІX століття, а своїх героїн – рисами національної вдачі […]...
31. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III варіант Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці залишалися безкарними. Ось такі крутійства в суді й піддав Глібов нищівній […]...
32. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – ІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас II варіант Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості переважає у творах Є. Гребінки. Більшість його байок спрямована проти поміщицької […]...
33. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – І варіант І варіант Балада – один із найулюбленіших видів усної творчості українського народу. Вони близькі до історичних пісень. В багатьох баладах змальовується життя нашого народу, його світогляд, уявлення, зображуються історичні події. У баладі “Ой був у Січі старий козак…” описується зрада свого народу козаком Савою Чалим: Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити. Народ зненавидів зрадника, навіть рідний батько вважає, що його треба схопити. […]...
34. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – ІІ варіант II варіант Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити. Та схотів же та той Сава слави залучити, […]...
35. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант “ II варіант У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала життям, але допомогла втекти з полону своїм землякам-українцям. Цей вчинок – протест […]...
36. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – І варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас І варіант Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу на панській винниці. Судді – Ведмідь та Вовки – ретельно провели засідання, і був винесений смертний вирок. Та чи […]...
37. Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі “Енеїда” зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором. Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований проти панства, і […]...
38. Слон і муха Євген Дудар Слон і муха Зібрався симпозіум учених мух, щоб розглянути походження приказки “Неробіть з Мухи Слона”. Муха – доповідач переконувала, що приказка неправильна. Адже тоді виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. На її думку, вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха – співдоповідач додала, що Слон взагалі не вартий жодної уваги, адже він не вміє ні літати, ні дзуміти. Цю думку підтримала […]...
39. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів, і царська урядова […]...
40. Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа. Л. Костенки Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про ноетесу-сиівачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. Маруся Чурай жива в своїх чудових піснях, у пам’яті народній. Перекази про неї живуть у […]...