Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ

Related posts:

1. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди […]...
2. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, щоб одержати те, що хоче. На фоні чудового пейзажу поет змальовує […]...
3. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III варіант Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці залишалися безкарними. Ось такі крутійства в суді й піддав Глібов нищівній […]...
4. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас I варіант У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, Лисиця пропонує втопити її в річці. Хитрій Лисиці зовсім не хотілося, […]...
5. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II варіант Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. А стряпчим приставили Лисицю. Вирок суду: “У річці вражу Щуку […]...
6. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – ІI варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас II варіант Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого українського байкаря. “Лисиця-жалібниця”, “Щука”, “Вовк і Кіт”, “Цуцик” – назви байок […]...
7. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – I варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас I варіант Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не солодке: Всього доводиться терпіти… Та ще й до того і їжа препогана, Хлиснеш помий, коли […]...
8. Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” – ІІ варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас II варіант У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так ні! Мірошник спить та […]...
9. Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” – І варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас І варіант У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці “Мірошник” панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. “Ведмідь-пасічник” – це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників. Найвідомішим твором Л. Глібова є байка “Цуцик”, яка своїм сюжетом нагадує твір І. А. Крилова “Дві собаки”. Тут у сатиричній формі викривається соціальна нерівність у тогочасному суспільстві, зазнайство та прислужництво. Головні персонажі […]...
10. ЛЕОНІД ГЛІБОВ БАЙКАР, ЛІРИК, ПУБЛІЦИСТ Л. І. Глібов відомий в українській літературі як байкар, лірик, публіцист, автор творів для дітей. Він був активним “громадівцем”, педагогом-ентузіастом, редактором та видавцем. Упродовж багатьох десятиліть часто з тривалими перервами, Л. Глібов видавав газету “Черниговский листок”. Вона як і журнал “Основа”, відіграла неабияку роль в організації літературного процесу, оскільки тут друкувалися твори українських письменників – Т. Шевченка, П. Куліша, О. Кониського, етнографічні матеріали, зібрані О. Марковичем, П. Чубинським, С. Номисом […]...
11. Глібов Леонід Іванович Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його служив упра­вителем у місцевих панів Родзянків. З часом родина переїхала разом зі своїм паном до села Горби Кременчуцького повіту. Початкову освіту хлопець отримав удома, на­вчала його мати, Орина Гаврилівна, яка була знайома з родиною Ми­коли Гоголя. У тринадцять років Л. Глібова відвезли до Полтави в гімназію, де він почав вчитися з першого […]...
12. Леонід Глібов – видатний український байкар Цікаво, якою людиною треба бути, щоб стати байкарем? Можливо, чарівником? А можливо, і просто доброю, мудрою, справедливою людиною. Саме таким переді мною постав Леонід Глібов – байкар, людина дивовижної долі. Народився Леонід Глібов 4 березня 1827 року в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його працював управителем маєтків у жорстокого пана, тож Леонід Глібов ще маленьким надивився на бідування простого люду. Тому часто у своїх творах він писав про злих […]...
13. Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Так, у байці “Пан та Собака” П. Гулак-Артемовський в образі Рябка […]...
14. Краса природи рідного краю ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм змістом. Поет милується красою природи рідного краю: Стоїть гора високая, Попід горою гай, […]...
15. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав велике поважання, великий вплив і великі доходи”. А ще мав слабкість: “любив одушевлятись гарячими напитками”, […]...
16. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і здається автору, що три верби схилилися […]...
17. Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака” Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в “Українському Віснику” побачили світ “Казка”, “Пан та Собака”, “Супліка до Грицька К…” Письменник добре знав побут, звичаї селян, тому в образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, показав безправне життя кріпаків. Сумлінно ніс свою службу Собака – […]...
18. Леонід Глібов – творець нової байки Найвидатніший байкар української літератури – це Л. Глібов, який виступив проти кріпосництва, критикував лібералів за те, що вони прославляли реформу 1861 року. Невгасну славу принесли Глібову його байки, які І. Франко справедливо вважав “головним титулом заслуги цього талановитого поета”. Саме в цьому жанрі з найбільшою силою проявився самобутній талант письменника. Він написав 107 байок, які за його життя вийшли окремими збірками. У найкращих байках автор зображує суттєві явища життя, різні […]...
19. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати себе у праці, чому єдина можлива вдала кар’єра – вийти заміж за багатого? О. Кобилянська […]...
20. Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант В українському сільському середовищі вже наприкінці XVIII – на початку XIX століття стали з’являтися люди, що відривалися від своїх коренів, від праці батьків, а займали якісь посади і таким чином намагалися вознестися над простими людьми. Це призводило до падіння моралі, забуття рідної мови, деградації. Такими є возний і виборний у п’єсі “Наталка-Полтавка” І. Котляревського. Возний пишається своєї писемністю і вважає себе вищим […]...
21. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав велике поважання, великий вплив і великі доходи”. А ще мав слабкість: “любив одушевлятись гарячими напитками”, […]...
22. Леонід Глібов – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Леонід Глібов Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого 1827 р. в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в сім’ї управителя поміщицьких маєтків. Освіту здобув у Полтавській гімназії та Ніжинському ліцеї. Учителював на Поділлі, згодом перейшов на роботу до Чернігівської гімназії. Кілька років редагував газету “Черниговский листок”. Звільнений з посади за політичні переконання, деякий […]...
23. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – ІІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас ІІІ варіант Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль”. Це безглузде звинувачення. Адже для Вола природно їсти […]...
24. Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі. Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через його бідність, проте й відмовляє возному, бо […]...
25. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – І варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас І варіант Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу на панській винниці. Судді – Ведмідь та Вовки – ретельно провели засідання, і був винесений смертний вирок. Та чи […]...
26. Чи існує дружба між людиною та твариною – І варіант – ЛЕОНІД СМІЛЯНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Кожна людина мріє мати справжнього друга. Але далеко не кожен замислюється над тим, чи здатен він дружити по-справжньому. Мабуть, справжня дружба розпочинається з безкорисливих вчинків, які робляться задля іншої людини чи тварини. Так, навіть заради тварини, як у творі Л. Смілянського “Лідер”. Рятуючи пораненого голуба, Степанко робив це не заради себе, а задля птаха. Поки рани пташки загоювались, хлопчик доглядав її. За час лікування […]...
27. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи IV варіант “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у […]...
28. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – ІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас II варіант Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості переважає у творах Є. Гребінки. Більшість його байок спрямована проти поміщицької […]...
29. Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
30. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи І варіант І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує […]...
31. Письмовий переказ із елементами характеристики. Лисичка й Журавель План 1. Де жили Лисичка та Журавель? 2. Як лисичка пригощала Журавля? 3. Що вчинив Журавель? 4. Чим повчальна ця байка? Зразок Лисичка й Журавель Жили в лісі Лисичка та Журавель. Одногі разу запросила Лисичка Журавля до себе в гості. Хитра Лисичка намазала тарілочку кашею й поставила перед Журавлем. Швидко вилизала Лисичка кашу, а Журавлю незручно клювати дзьобом, не зміг він наїстися каші, так і залишився голодним. Лисичка ж більше […]...
32. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – ІІ варіант II варіант Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити. Та схотів же та той Сава слави залучити, […]...
33. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант “ II варіант У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала життям, але допомогла втекти з полону своїм землякам-українцям. Цей вчинок – протест […]...
34. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас І варіант Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки. У байці “Пан та Собака” письменник засуджує самодурство, жорстокість і свавілля панів. В алегоричній формі […]...
35. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо […]...
36. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. […]...
37. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, […]...
38. Чи існує дружба між людиною та твариною – ІІІ варіант – ЛЕОНІД СМІЛЯНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Кожна людина відповідає за навколишній світ. Якщо ми усі будемо турбуватися за стан природи, то, можливо, через кілька років вона почне “оздоровлюватись”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого шулікою голуба, приніс додому, вилікував. Він дуже хотів, аби пташина вижила. Мабуть, це його бажання передалось і голубу, бо той одужав. А що б було, якби хлопець не захотів допомогти слабшому? Є такі люди, що постоять, пожаліють і […]...
39. Чи існує дружба між людиною та твариною – ІІ варіант – ЛЕОНІД СМІЛЯНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Про міцну дружбу між хлопчиком і голубом розповідає твір “Лідер”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого голуба, вилікував його і дуже полюбив. Птах, відчуваючи ставлення хлопця до себе, теж відчув прихильність до нього. Але через те, що Степанко почав погано вчитися, його батько відвіз голуба за тисячу кілометрів від дому. Степанко вже не сподівався побачити коли-небудь свого приятеля, але голуб знайшов дорогу назад і повернувся до […]...
40. Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” Л. вдається добути лестощами сир. У моралі байки чується авторська невтішність у тім, що даремно говорити миру про мерзенність лестощів. Він і сам розуміє, що лестощі можуть привести й […]...