Осуд бездушності

Related posts:

1. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
2. Осуд бездушності – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Осуд бездушності Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати […]...
3. Возвеличення людського гуманізму і осуд бездушності в оповіданні “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вразило мене не тільки чудовими картинами природи, гуманним ставленням автора до тварин, а й майстерним відображенням переживань хлопчиків, які зробили все можливе, щоб врятувати лісового красеня. Лось потрапив до заповідника із тайги, звик до людей, до того, що його підгодовують. Одного разу з ним трапилося нещастя. Він, долаючи спрагу, прийшов до ополонки, щоб напитися, і “цієї миті річка під ним затріщала”. На допомогу лосю прийшли хлопці, […]...
4. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Мене дуже вразив твір “Лось”. У ньому дуже чітко протиставляються доброта і гуманність в образах двох Хлопців, та підступництво і хижацтво в образі їхнього дядька Шпичака. Хлопці з останніх сил рятували лося, який провалився в ополонку. Вони не злякалися навіть, що самі можуть потрапити під кригу. І ось нарешті, коли лось вийшов на берег, одним пострілом було перекреслено і життя лося, і радість хлопців. […]...
5. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося в душі виникло відчуття вірної загибелі. Таке відчуття у […]...
6. Люди і тварини В оповіданні Євгена Гуцала світ природи уособлює лось. Це лісовий красень, могутній старий звір, який колись жив у тайзі, а потім потрапив до заповідника. Він звик до людей і довіряв їм, бо вони його взимку підгодовували, а одного разу врятували, коли його вже обпалювала своїм смертельним диханням вовча зграя, яка гналася за ним. Але лось був постійно насторожі, бо в ньому жила пам’ять про життя в тайзі та про небезпеки, […]...
7. Від совісті кожного Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло листя”. Тварина потрапила в біду. Лід на річці не витримав ваги лося, і він провалився […]...
8. Твір Від совісті кожного Від совісті кожного Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання “Лось” відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: “Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло листя”. Тварина потрапила в біду. Лід на річці не витримав ваги лося, […]...
9. Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений життєвих сил. Він чекає на прихід весни, коли все оживе і розквітне. Лось жив у заповіднику, людей не боявся, хоча раніше жив у […]...
10. Вічне протистояння добра і зла Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асо­ціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро. На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письмен­ник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сер­дечних і черствих, грубих. Герої оповідання розкривають свої […]...
11. Добро і зло Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський осуд зажерливості, жорстокості Шпичака відчутний у його портретній характеристиці: “кругленьке, як підпалок, обличчя”, у поведінці. […]...
12. Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала Велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися її красою. Здавалося б, життя скрізь прекрасне. Але звідки ж тоді береться жорстокість, бездушність, підлість? Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхнуло мене на роздуми про добро і зло. У лося багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й людина. Такою людиною в […]...
13. Що б я зробив на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцала “Лось” Читаючи твори Є. Гуцала, ми відчуваємо, що письменник – знавець дитячої душі. Його оповідання “Лось” не залишить байдужим нікого. Тема цього тво­ру – великий світ природи і людей у ньому. Ми бачимо, що більшість людей стави­лися до тварини з турботою. А які молодці хлопчики! Ризикуючи своїм життям, вони не кидають лісового красеня в біді. Вони показали і розсудливість, і відва­гу, а головне – врятували тварину. Вони зробили героїчний вчинок, від […]...
14. Мої враження від оповідання Є. Гуцала “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” дуже схвилювало мене. Колись я бачив лося у зоопарку в нашому місті. Тварина дивилася на мене дивовижними чорними очима, мала величну поставу та великі красиві роги. Читаючи епізод, у якому хлопці визволили лося з льодяного полону, я дуже хвилювався за малих сміливців і водночас захоплювався їхньою мужністю. Я розмірковував, чи зміг би я вчинити так само. І дійшов висновку, що так, зміг би, інакше просто й […]...
15. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – І варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант З раннього дитинства нас вчать берегти та охороняти природу, любити тварин, адже вони – брати наші менші. Завжди серед людей будуть ті, хто любить тварин, оберігає їх, і ті, хто не сприймає їх як живих істот, а тільки використовує. В оповіданні Євгена Гуцала “Лось” розповідається жахлива історія, яка сталася в тайзі. Як не намагалися брати врятувати тварину, яка потрапила в біду, їм це не […]...
16. Пам’ятники тваринам – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи тре­ба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були з батьками. – І де ж установлена така незвичайна скульптура сохатого? – У центрі парку. […]...
17. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати себе у праці, чому єдина можлива вдала кар’єра – вийти заміж за багатого? О. Кобилянська […]...
18. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. Митець добре знав побут […]...
19. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла ніч” – то кріпосне право, а народ, пригнічений, поневолений, мовчить, не бореться з ним. Лиш […]...
20. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці, очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли захопити місто, троянці ж зі своїми ватажками – Гектором та Парісом – не могли перемогти ахейців. […]...
21. Осуд тоталітаризму у романі “Нескінченний тупик” На відміну від авторів, що писали про экстравертних жахи тоталітарного соціалізму – зовнішніх стосовно людини, Галковский оповідає про жахи интроверт-них, що мають морально-психологічні причини, пережитих у душі й так що сильно травмували особистість, що обернулися психоневрозом. Як страшне щиросердечне потрясіння, після якого не хочеться жити, сприймає нормально розвита юна людина відкриття, що з ним можуть надійти як завгодно: безкарно принизити, образити, зробити об’єктом знущання, ототожнити з річчю й т. д., […]...
22. Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, що було задумано ще на фронті, “прорватися до правди, до зображення війни справжньої, реальної, з […]...
23. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, що йдуть на перші капіталістичні промисли і фабрики. Це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що […]...
24. Осуд війни в поезії Олександра Блоку У відмінність від більшості письменників-модерністів Блок із самого початку засудив імперіалістичну війну. Це виявилося вже в тім, що він майже зовсім не відгукнувся на неї, якщо не вважати два вірші, що прямо ставляться до теми війни, і деякі відзвуки в інших віршах. Основні мотиви в цих добутках – безглузда загибель людей – Ця жалість – неї заглушає пожежу Грім знарядь і тупіт коней Смуток – неї застеляє отруєна пара З […]...
25. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не дивно. Адже все своє життя письменник “кров’ю і нервами” був зв’язаний з трудовим простолюдом, бо […]...
26. Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” І. Розповідь від першої особи. ІІ. Значення опису інтер’єру. ІІІ. Значення імен і назв у оповіданні. ІV. Чому через усе проступає хрест. V. Смисл назви оповідання....
27. Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди […]...
28. Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
29. Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, Дальлаг і в цілому – ГУЛАГ. Пригадаймо майстерно зображений у романі І. Багряного “Тигролови” “Світ […]...
30. Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака” Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в “Українському Віснику” побачили світ “Казка”, “Пан та Собака”, “Супліка до Грицька К…” Письменник добре знав побут, звичаї селян, тому в образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, показав безправне життя кріпаків. Сумлінно ніс свою службу Собака – […]...
31. Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” На мою думку, Андрій Чайковський неодноразово звертався до документальних джерел під час написання роману “Сагайдачний”. Багато цікавого я дізналася з уривку “В Острозькій школі” про освіту в Україні за часів Герасима Смотрицького. Не всі мали змогу навчатися у школі, треба було скласти екзамен, який був досить суворий і складний. Особливо здивувало мене те, що на території […]...
32. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати хоча б яку професію. А Кібкало, здається цього усього міг би минути. Навіщо йому […]...
33. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – ІІ варіант II варіант Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити. Та схотів же та той Сава слави залучити, […]...
34. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – І варіант І варіант Балада – один із найулюбленіших видів усної творчості українського народу. Вони близькі до історичних пісень. В багатьох баладах змальовується життя нашого народу, його світогляд, уявлення, зображуються історичні події. У баладі “Ой був у Січі старий козак…” описується зрада свого народу козаком Савою Чалим: Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити. Народ зненавидів зрадника, навіть рідний батько вважає, що його треба схопити. […]...
35. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – І варіант “ І варіант З давніх-давен на нашу Вкраїну нападали іноземні загарбники. Вони спустошували міста і села, вбивали, катували, забирали в полон людей. Життя полонених було нестерпним. В “Думі про Марусю Богуславку” зображено життя “бідних невільників” у Туреччині: … у тій-то темниці пробувало сімсот козаків… То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. Полонені живуть у нестерпних умовах. Але понад усе інше їх […]...
36. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав велике поважання, великий вплив і великі доходи”. А ще мав слабкість: “любив одушевлятись гарячими напитками”, […]...
37. Шкільне лісництво Я маю, як і багато хлопців та дівчйт, захоплення. Воно незвичайне для мешканця міста. Я учасник шкільного лісництва. Одного разу у центрі міста, біля Палацу дитячої та юнацької творчості я побачив оголошення про набір дітей у шкільне лісництво. “Яке лісництво у місті?” – здивувався я. Цікавість взяла гору і привела мене до Палацу. Виявилося, що після уроків хлопці та дівчата опановують тут лісову науку. Вони багато нового дізнаються про дерева […]...
38. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав велике поважання, великий вплив і великі доходи”. А ще мав слабкість: “любив одушевлятись гарячими напитками”, […]...
39. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
40. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...