Оленчине літо Довгоочікуваного літа чекала вся родина. Після напруженого навчального року Олена намагалася зібратися з думками. Вона вже малювала собі райдужні картини відпочинку далеко від великого міста.
Валізи були вже готові, квиток лежав у сумочці, було спокійно на душі. Батьки за день до свого від’їзду запевнили, що з хворою бабусею буде все гаразд. Заспокоївши себе тим, що дійсно нема підстав хвилюватися, Олена взяла речі й рушила до дверей.
Тишу порушив дзвінок у двері. Олена здивувалася, адже всі знають, що сьогодні вона їде на відпочинок. Серце забилося ритмічно, в голові почали крутитися картини останніх днів. Ніщо не віщувало біди. Олена відчинила двері.
На порозі стояв чоловік, якого вона вперше бачила. Звістка, яку приніс незнайомець, змусила Олену змінити плани. Забулися мрії.
Вона повернулася до реалій життя – бабусі стало зовсім зле. Взявши все необхідне, Олена не помітила, як спустилася з шостого поверху, як пробігла мимо людей, які сиділи біля будинку.
Вона докоряла собі, що за останній місяць жодного разу не відвідала бабусю. За тривожними думками Олена не помітила, як підійшла до дверей бабусиного будинку. Затамувавши подих, відчинила двері, забігла в кімнату, де метушилися люди в білих халатах. Тільки голос уже немолодого чоловіка зміг привести до тями Олену. “Зараз усе гаразд, – сказав він. – Роки беруть своє…”
Олена підійшла до ліжка, де лежала бабуся, і на очах з’явилися сльози, сльози щастя. Вона зрозуміла, що все вже позаду. Наступного ранку бабуся прохала Оленку повернутися додому, запевняючи, що вона сама зможе потурбуватися про себе, але онука навіть не хотіла й думати про повернення.
Це літо вони будуть разом. Адже бабуся – це найдорожче, що в неї є.





Related posts:
- Де сховалося літо? Де сховалося літо? Закінчилося літо так само непомітно, як і почалося. Закружляли вихором у повітрі яскраві листочки. Дерева закивали голим віттям, дякуючи сонечку за літнє та осіннє тепло і ласку. Якось вранці Надійка встала з ліжка, визирнула у віконечко, а там уже сніжинки повільно опускаються на землю. “Куди ж поділося літо? Куди?” – гадала дівчинка. Вона швиденько одяглася і побігла на вулицю. Зазирнула у всі куточки, але літа ніде не […]...
- Літо в Україні Літо в Україні. За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами. Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя в полі, обламуючи дерева, тим самим наносячи великої шкоди. Влітку на Україні по городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Вони переливаються різними кольорами, радуючи око і душу. А в повітрі в […]...
- Твір про літо, твір-опис літа у художньому стилі Літо – найтепліша пора року. Довгі сонячні дні змінюють короткі теплі ночі. Погода надворі найчастіше ясна, над головою розкидається безкрає синє небо. Дерева стоять пишно вбрані в яскраві зелені шати. Попід ними повсюди густо росте травиця, усіяна барвистими вогниками літніх квітів – маків, дзвоників, конюшини, пижма, ромашки, календули… А над ними порхають метелики та гудять всякі мушки. Літо прикрашає сади й городи. Спіють соковиті вишні, за ними поспішають абрикоси та […]...
- Як я провів літо Літо цього року нічого не обіцяло гарного: дощ не припинявся уже другий місяць, ледве затихаючи на декілька годин удень. Бридко було на вулиці, холодно, незатишно, брудно. А вдома одному нудно. Друзі роз’їхалися, батьки на роботі. Зненацька мамі запропонували для мене “роботу”. Тобто треба було купити путівку й у той же час ніби працювати за цією путівкою в одному невеликому чи то зоопарку, чи то заповіднику Криму. Я поїхав туди з […]...
- Як я провела літо Літні канікули – Це завжди приємно. Закінчилися уроки, позаду залишилися дзвінки, перерви, а попереду – щось дуже хороше. Разом з сестрою я з задоволенням доглядаю за нашими овочами. Ми поливаємо, прополюємо нашу зелену грядку, де ростуть редис, щавель, кріп, петрушка. І нам приємно, коли мама за обідом каже: “Ах, який смачний салат з ваших овочів! Розумничка, мої дівчатка, мої помічниці! “Влітку є час і з подружками погуляти, і в ігри […]...
- Максим Рильський Бабине літо. Оповідання В ранній період своєї творчості Максим Рильський пробував свої сили і в галузі художньої прози. Він написав кілька оповідань і нарисів, які в 1967 році вийшли окремою книгою “Оповідання “Бабине літо”, “Тишина” – це малюнки з життя мисливців, рибалок, трудівників села. В них чимало місця займають картини природи. Письменник любить своїх героїв, співчуває їхньому горю. Так, в оповіданні “Глас вопіющого” змальовано селянина-бідняка, змученого поневірянням у місті. Злидні вигнали його з […]...
- Літо в оповіданнях М. М. Пришвіна Літо в оповіданнях М. М. Пришвіна Оповідання про природу в літню пору року Перший рак Гримів грім і йшов дощ, і крізь дощ лучило сонце й розкидалася широка веселка від краю до краю. У цей час розпускалася черемшина, і кущі дикої смородини над самою водою позеленіли. Тоді з якийсь рачачої печури висунув голову й ворухнув вусом своїм перший рак Незадоволена жаба Навіть вода схвилювалася, – от до чого взигрались жаби. […]...
- Одчиняйте двері Тичина Павло Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його ліричний сюжет розгортається у двох вимірах: з одного боку, уривчастими мазками змальовано трагічне криваве весілля; […]...
- Сорока – Твір розповідь з елементами опису Я люблю спостерігати за тваринами в лісі, або зоопарку. Вони дуже смішні, і деколи можна побачити забавні сюжети навіть на дворі, або на вулиці. З вікна нашої кухні добре видно двір і велика калюжа, що залишилася після дощу. Я інколи люблю стояти біля вікна і дивитися на те, що твориться у дворі. Одного разу я помітила на вітці дерева красуню сороку. Птах, не припиняючись, чистив собі пір’їнки і обтрушувався. Я […]...
- Бірманські конвалії в бабусиному саду Бірманські конвалії в бабусиному саду Моя бабуся живе неподалік Харкова в мальовничому приміському селищі. Тут біля кожної оселі – квітник. У саду моєї бабусі милують людське око червоні тюльпани і блідо-рожеві півонії, ніжні троянди і п’янкий жасмин, темно-синій бузок і жовтогаряча красоля. Є тут і м’ята, любисток, нагідки та чорнобривці. Ще й барвінок зеленіє в квітнику. …Під старою грушею знайшла притулок лісова квітка конвалія. Як і чому потрапила вона сюди? […]...
- Світ не без добрих людей Із п’яти років мене виховувала бабуся. Мої батьки були постійно у відрядженнях. Батько й мати – геологи, і коли вони поверталися, ми з бабусею далеко за північ слухали їхні розповіді про дивовижні куточки нашої Батьківщини. А потім я довго не засинала, знов і знов прокручуючи в голові почуті історії. Бабуся за – пжди вчила мене чуйності, казала, що треба прагнути робити добрі вчинки. Ці поради допомагали і моїм батькам у […]...
- Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною Повість Максима Горького “Дитинство” є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука красу землі, талановитість людей. Під час сварки між дядьками Альоша бачив, що бабуся дуже засмучується, […]...
- Золоте поле Золоте поле Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: – А як же ти поїдеш, не побачивши золотого поля? Ці слова зацікавили […]...
- Опадає листя Мені дуже подобається спостерігати, як восени з дерев опадає листя. Я помітила, що з різних дерев воно опадає у різний час. Найперше листя опадає з кленів і берізок, а найпізніше – з дуба. Мені здається, що завдяки цьому тривалість листопаду збільшується, і ми маємо змогу довше милуватися красою природи. Ще я помітила, що у різних дерев. осіннє листя буває різного кольору: жовте з усіма можливими відтінками, червоно-коричневе, багряне. Бабуся пояснила […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності І. Етичний ідеал Ольги Кобилянської. ІІ. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени. 2. Середовище, що оточує Олену. 3. Вимушене одруження Олени. ІІІ. Олена – тип нової жінки в українській літературі кінця XІX століття....
- Міні-твір на тему “Добра людина” Дуже доброю людиною я вважаю свою дорогу бабусю Олю. Вона мало думає про себе, але завжди піклується про нас, своїх рідних. Я часто приходжу до неї в гості. Тоді бабусечка пече мої улюблені духмяні пиріжки з картоплею або з вишневим варенням. Бабуся хвилюється, чи тепло я вдягнений. Коли я хворію, вона готує для мене гарячий компот з вітамінами. Моя бабуся не любить сваритися та кричати. Вона завжди вмовляє спокійним голосом. […]...
- Дивовижна природа нашої землі С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Дивовижна природа нашої землі Ще змалку ми бачимо дивовижну красу та щедрість нашої природи, її яскраві барви, її радість та смуток. Так захоплено я завжди спостерігаю зміну пір року. Мабуть, мої найулюбленіші – це літо та зима. Літо – дуже спекотна, але й найкраща пора року, бо влітку […]...
- Олена Петрівна – Вчитель з великої літери 6 клас Олена Петрівна – Вчитель з великої літери Олена Петрівна викладає в нашому класі географію, крім того, вона наш класний керівник. Олена Петрівна закохана у свій предмет, вона цікаво і змістовно проводить уроки, тому всі учні нашого класу теж полюбляють географію. Вже зараз хтось мріє стати мандрівником, хтось полярником, хтось першовідкривачем незнаних земель. Олена Петрівна завжди охайно одягнена, у неї гарне волосся і приємний голос. Говорить вона не дуже […]...
- Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, […]...
- Хліб Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали” на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий вечір. “Хліб,- говорила бабуся,- треба пекти в жіночий день. Найкраще він удається в п’ятницю”. […]...
- П. Тичина. “одчиняйте двері…” Аналіз вірша учнями Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до революції-нареченої. Його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного відчуття зображуваного. Комплексно […]...
- На косовиці Літо – чудова пора відпочинку. Цього року, як і всі попередні роки, я поїхав до бабусі в село. Там завжди багато роботи. Але моя добра бабуся жаліє мене з братом і тому в нас вистачає вільного часу для цікавих занять. Ми ходимо на риболовлю, просто купаємося в річці, граємо з однолітками в м’яча. Одного разу завітав до бабусі наш дядько, що живе в сусідньому селі. Він розповів новини і запросив […]...
- Добре жіноче серце Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив мене від участі у виставі. Лише мене. Зробилося якось дуже боляче. Настрій украй погіршився, коли, […]...
- Твір-мініатюра на тему “Радісна праця” Я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року. Багато хто любить весну, дехто – літо. Це зрозуміло. Навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. Розбруньковуються дерева, з’являються перші квіти. Влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи. Мало хто любить зиму. За що? Я гадаю, за її красу. Так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! […]...
- Бабуся-служниця – утілення християнських засад життя Із-поміж персонажів повісті з великою любов’ю змальовує письменниця бабусю, служницю пана. Була вона “старесенько-старесенькою, – аж до землі поникає, та вся усенька зморщена”, але не звільнили її від роботи. І біля печі допомагає, і в саду працює. А вже лагідна, привітна та добра з усіма! “Зозуленько”, “любко”, “голубко”, “панночку” – звичні для неї звертання. Хоч і кріпачка, хоч і підневільна, та має бабуся почуття власної гідності. Навіть у присутності панночки-інститутки […]...
- Випадок у супермаркеті 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Випадок у супермаркеті Батьки вважають мене достатньо дорослим, а тому довіряють ходити в супермаркет і купувати продукти на всю сім’ю. У магазині я зустрічаю різних людей, спостерігаю за тим, як вони поводяться. Одного дня я стояв у черзі до каси і звернув увагу на стареньку жінку, яка тримала в руках кошик з продуктами. Там була четвертинка буханця, маленькийшматочок ліверної ковбаси, пакетик найдешевших цукерок. Бабуся […]...
- Бабуся в моїй пам’яті Бабуся в моїй пам’яті Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися з-під посивілих брів Високе чоло обрамляла барвиста хустка, з-під якої вибивалося […]...
- Як я заблукала в лісі Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі пастушки. Господарство в бабусі велике: корова, три кози, кури. Раніше, коли я просила бабусю дозволити […]...
- Моя улюблена пора року – XІ варіант 6 клас XI Варіант Доволі важко сказати, яка пора року найкраща. Що ж до мене, я завжди з нетерпінням чекаю на літо. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. По городах, полях і в лісі багато всяких квіток. Синіють ніжні Келишки лісових дзвіночків, червоніють ажурні лісові гвоздички, запаморочливо пахне дозріваюча малина. Безліч метеликів й інших комах у повітрі. Лине з високого синього неба пісня жайворонка. Літо – найпридатніший час для відпусток […]...
- Мій улюблений письменник Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харкова, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю доглядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому що передчував щось цікаве. Моя бабуся завжди розповідала щось незвичайне про диких качок, дроздів і […]...
- Б. Пастернак Свіча горіла на столі, Свіча горіла Вона тихо переступила через поріг будинку й задумалася. Спустілий будинок, зблякли фіранки на вікнах, вся кімната в чорному кольорі. Катерина думала про своєму улюбленому, збіглому на війну, без нього будинок став похмурим, якимсь незатишним, і заходити в нього було боязно. Котячи зайшла в передню й запалила свічу. Вогник став розпалюватися, і відблиски променів стали рухатися по стінах. Котячи заплакалО. А якщо вона не побачить його більше? А що, якщо він […]...
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях колоситься жито, ліс ховає в тернистих куточках гриби. На самому початку літа проходить обряд хрещення […]...
- Золтава осінь Ось і минуло тепле літо. Настала осінь. Непомітно підкралась вона до наших садів, полів, гаїв, лісів. Ще в кінці серпня дерева почали вкриватись жовтим листям, а зараз воно вже блищало на сонці, ніби золото. Дерева стояли у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадало додолу. Земля була вкрита кольоровим листям, наче йдеш по прекрасному килимі. Я люблю слухати шерехи опалого листя, дивитися на чарівні розписи осені на листях клена. Промайнуло коротке […]...
- Євшан-зілля – символ рідного краю Поема Миколи Вороного “Євшан-зілля” розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. Під час набігів на Київську Русь поневолювали наш народ кримські татари, турки, інші вороги, плюндрували землю, забирали в рабство жінок, дітей. […]...
- Поєднання протилежних оцінок революції в поезії Тичини “Одчиняйте двері” Тичина – найвеличніший український поет 1920-х. Поряд із Франком. Бажаном і Гончаром висувався на Нобелівську премію. На думку відомого вченого Дмитра Степовика, у психіці Тичини переважає протистояння двох основних потуг: ролей поетичного діяча й самітника. Така людина усвідомлює, що живе неправильно, але змінити нічого не може. Тичина – доглибинно роздвоєний тип. Він говорить протилежне не тому, що пристосовується, а тому, що інакше не може. Його існування визначає розірваність, непристосованість до […]...
- Білочка Білочка Я полюбляю гуляти лісом. Там так затишно, прекрасно. А скільки несподіванок зустрічає тебе на кожному кроці! Одного разу я помітила між гілками дерева руденьку красуню-білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світлішими. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а на кінчику його хутро було білим, наче хто вмочив у сметану. Гострі вушка із китичками кумедно здригалися від […]...
- Олена Ляуфлер – жінка, котра відстоює своє право бути людиною Повість “Людина” О. Ю. Кобилянської – це твір, в якому письменниця розкриває становище жінки в тодішньому галицькому суспільстві, твір, який порушує проблему емансипації жінки у другій половині XIX століття. Олена Ляуфлер – головна героїня повісті “Людина”, дочка царсько-королівського лісового радника. Олена читає серйозні книги, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Така позиція дівчини лякала батьків, викликала осуд в суспільстві провінційного містечка. Кохання до Стефана Лієвича, студента-медика, свого однодумця, зробило її […]...
- CONTRA SPEM SPERO! – ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ЛЕСЯ УКРАЇНКА CONTRA SPEM SPERO!1 Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім, сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на […]...
- Доля жінки в повісті “Людина” Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені хотілося б поміркувати про долю Олени Ляуфлер, героїні повісті Ольги Кобилянської “Людина”. Уже на початку […]...
- Думки з приводу твору “Людина” Творчість Ольги Кобилянської – окраса нашої літератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тільки па показ тогочасного життя, його проблем, а більше досліджує психологію людської душі, торкається проблем вічних і робить це у довершеній художній формі. Уже в повісті-дебюті “Людина” Ольга Кобилянська зуміла показати себе як тонкий знавець людської душі, через образ головної героїні Олени Ляуфер вивела свій жіночій ідеал. У повісті поставлено проблему емансипації жінки. Героїнею твору є […]...
- Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації
- П’єса “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
Categories: Твори на різні теми