Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству.
І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного житія, перелічує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне у романі не це. Завдання письменника – показати доброту, благородство, прагнення до знань, надбань тогочасної культури. Грангузьє – добрий король, що намагається запобігти війні, кровопролитно, вважаючи це бідою для свого народу.
Та коли ворог все-таки починає війну, Грангузьє чинить відчайдушний опір і перемагає.
В образах Грангузье і Гаргантюа Рабле втілює ідеал справедливого монарха, який захищає інтереси народу і править ним за його згодою. Ці ж риси притаманні й наймолодшому велетневі – Пантагрюелю. Від батька він успадкував ще й велику любов до знань, до здобутків загальнолюдської культури.
Для цього він відвідує кілька навчальних закладів – Паризьку бібліотеку, навчається у містах Пуатьє, Бордо, Тулуза, Бурже, Орлеан. Рабле з гумором, інколи з сатирою описує звичаї і методи навчання, що все-таки не завадили здобути Пантагрюелю ступінь ліценціата права. Характерно, що в рисах образу Пантагрюсля немає суспільного пафосу його батька, короля-реформатора Гаргантюа.
І роман у цілому, і образи королів-велетнів зокрема відтворюють риси європейського Відродження, однієї з найцікавіших сторінок світової культури.





Related posts:
- Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто – людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь […]...
- Гротеск і гіпербола в романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробив один-єдиний художній твір. Роман “Гаргантюа і Пантагрюель” став […]...
- Гротеск і гіпербола у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, хоча найвизначнішим представником цієї епохи його зробив один-єдиний художній твір. Роман “Гаргантюа і Пантагрюель” став […]...
- Ідеальне суспільство у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна; богоподібна”. У своєму романі Рабле показує мудро влаштоване суспільство – це телемський монастир, збудований за наказом […]...
- Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна, богоподібна”. Як нам здається, […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Гаргантюа Гаргантюа – персонаж роману, дія якого відбувається в країні Утопія. Г. – син короля Грангузье і королеви Гаргамеллы. Скориставшись популярним в народних оповідях чином добродушного гіганта і весельчака Гаргантюа, Рабле з перших же сторінок роману вводить читача в яскравий і химерний світ гротеску. Дитинство Г. нагадує безглузді і смішні епізоди з життя Иванушки-дурника в російських народних казках: Г. “розчісував волосся склянкою”, “сідав між двох стільців”, “черпав воду решетом”, “кував, коли […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Пантагрюеля Пантагрюэль – син короля Гаргантюа і Бадбек, дочки короля амавротов, мешканців Утопії. Мати П. померла від пологів, оскільки немовля було колосальних розмірів. Його ім’я, згідно з поясненням Рабле, означає “всежаждущий”. Дійсно, з юних років П. відрізнявся непомірною ненажерливістю: він відгризнув вим’я і півживота у корови, яка поїла його молоком, розірвав на частини і проковтнув величезного ведмедя. Проте анітрохи не менші апетити П. Демонструє по відношенню до наук: виконуючи волю батька, […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Панурга Панург – один з центральних персонажів роману. Його ім’я означає “все що може” або “все що робить”. Згідно з характеристикою, яку дає Панургу Рабле, це “пустун, шулер, гуляла, гуляка і шахрай”. Проте, перераховуючи всілякі вади П., Рабле, який відверто симпатизує своєму героєві, його енергії, що б’є через край, і зухвалій невигубній життєлюбності, додає: “а по суті, дивовижний із смертних”. П. стає другом Пантагрюэля, і разом вони складають, як говорить Пантагрюэль, […]...
- Образи українських інтелігентів у романі “Хмари” І життя, і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя; вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері […]...
- Образи карбонаріїв у повісті “Ваніна Ваніні” та романі “Овід” Ці твори написано авторами, які знали революційну діяльність карбонаріїв не з книжок, бо самі були її активними учасниками на різних етапах. Стендаль раніше, у 30-ті роки XIX ст., його навіть розшукувала австрійська поліція. Етель-Ліліан Войнич зацікавилась революційним рухом пізніше – у 1880-х роках. Герої роману “Овід” діють у 30-40 рр.. коли було організовано італійську підпільну організацію “Молода Італія”. Отже, активна особиста участь письменників у революційному русі дала змогу так яскраво […]...
- Подорож Гуллівера характеристика образів Велетнів Велетні – жителі вигаданої держави Бробдингнег. Повернувшись з Лилипутии, Гулливер знову вирушає в подорож. Із-за сильної бурі корабель Гулливера відхиляється від курсу, і команда висаджується на острів, що зустрівся, де героєві являється щось вражаюче – люди велетенського зростання. Незабаром Гулливер зміг переконатися, що В. не страшні чудовиська, а такі ж люди, як він сам. Бробдингнег Схожий з будь-якою європейською державою того часу. Проте тут все укрупнено і справляє часом відразливе […]...
- Образи матерів у романі “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся Чурай”, змальовуючи образи двох матерів – Марусиної і Грицевої. Вони одружилися в одночасі, в обох […]...
- Жіночі образи в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Гудзівна, Мотрина невістка. Доля кожної з них тісно пов’язана з долею Чіпки Варениченка – головного героя роману. З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший […]...
- Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? […]...
- Жіночі образи й засоби їхнього втілення у романі М. А. Шолохова “Тихий Дон” У романі “Тихий Дон” Шолохов створює яскраві жіночі образи. Це й Іллівна, і Ксенія, і Наталя, і Дар’я, і Дуняшка. Письменник показує, що це теперішні козачки, що втілили в собі кращі риси, якості націй. Трагічна доля цих героїнь стає обвинуваченням страшному, незбагненному часу початку 20 століття Ксенія Астахова – один з головних жіночих образів роману. Можна сказати, що її нещастя були вирішені вже з юного років: “У шістнадцять років вона […]...
- Жіночі образи у романі “Червоне і чорне” Видатний французький письменник Ф. Стендаль створив новий тин психологічної прози. Читаючи роман Стендаля “Червоне і чорне”, можна простежити, що суперечливі почуття розривають не тільки душу Жульєна Сореля, а й серця жіночих персонажів – пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Для пані де Реналь найважчою проблемою є вибір між пристрастю та її обов’язком дружини, матері, християнки. Закохавшись у Жульєна Сореля, вона відчуває себе злочинницею, яка порушує внутрішні заборони, прищеплені їй […]...
- Тема твору: Образи Болконских у романі “Війна і мир” Під час правління Павла, Микола Андрійович був змушений піти у відставку і був підданий посиланням. В образі Миколу Андрійовича Болконського письменник зобразив деякі риси свого діда по матері – Н. С. Волконського, який за життя був знатним і багатою людиною. Існує одна з версій історії життю Волконського, згідно з якою він відмовився одружитися на одній з коханок Павла, за що потрапив у царську немилість і в результаті був засланий на […]...
- Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя: вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері і […]...
- Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. Так задум письменника поступово трансформувався, заглиблювався, і результа – тім його з’явилося створення грандіозної епопеї. […]...
- Образи батька й сина Болконских у романі “Війна й мир” Старий Болконский нестерпний. Він отруює життя князівни Марьи безглуздими уроками математики. Він принижує дочку в присутності сторонніх – навіть не просто сторонніх, а людини, що приїхав до неї свататися: “Ти при гостях причесана по-новому, а я при гостях тобі говорю, що вперед не смій ти переодягатися без мого попиту”, “…спотворювати себе нема чого – і так дурна”. Він замахується ціпком на свого керуючого Алпатича за те, що він велів розчистити […]...
- Образи у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Толстой малює багато жіночих образів: Наташі Ростової – однієї з улюблених героїнь автора, Мар’ї Болконської, до якої Толстой ставиться з такою ж теплотою і симпатією. Їм протипоставлена гарна, розбещена і патологічно дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всю скверну столичного суспільства. Княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” Ліза Болконська – ніжний і скорботний ангел. Менше місця відведено у романі Вірі Ростової, Соні […]...
- Фантастичні і реальні образи в романі “Майстер і Маргарита” Чи можна людині, незалежно від часу і місця його перебування, величини відкиданої ним тіні, існувати у світі, немов не було явища і розп’яття Ісуса Христа? У останньому, “західному”, булгаківському романі є відповідь на це питання, він розгорнутий від першої глави до епілогу як заперечення заперечення. На початку оповідання звучало незаперечне авторитетне слово голови “правління однієї з найбільших московських літературних асоціацій” і редактора “товстого художнього журналу” Михайла Олександровича Берліоза. У Москві […]...
- Образи Свидригайлова й Лужина у романі “Злочин і покарання” “Двійники” Раскольникова. Система образів в “Злочині й покаранні” будується так, щоб показати й довести ущербність теорії Раскольникова, щоб привести його самого до усвідомлення її хибності. Героєві роману здається, що він ответствен тільки перед власною совістю. Суд інших він принципово відкидає. І все-таки при всій його віддаленості від людей, замкнутості, эгоцентричности він не може розірвати об’єктивно існуючі різноманітні зв’язки із зовнішнім миром. Кожна особа, розмова, навіть випадкова зустріч можуть стати стимулом […]...
- Жіночі образи у романі Кнута Гамсуна “Пан” Видатний норвезький письменник Кнут Гамсун був мигцем епічного складу. Він майстерно змальовував складні характери своїх героїв. У зображенні внутрішніх драм особистості, передачі тонких психологічних станів людини, які часто не піддаються логічному аналізові, зміні настроїв персонажів, які іноді важко пояснити, Гамсун досяг високої майстерності, виявив глибоку проникливість і здатність зрозуміти найпотаємніші куточки людського серця. У романі “Пан” письменник яскраво зобразив любовні стосунки головного героя лейтенанта Глана з двома жінками, Едвардою та […]...
- Два образи кохання у романі І. О. Гончарова “Обломов” Роман І. О. Гончарова “Обломов” – класика російської літератури. У цьому романі перед нами постають два образи кохання. Перший – кохання Обломова й Ольги, другий – кохання Штольца й Ольги. Які ж вони різні! Перше почуття – не встигнувши розквітнути – відразу зів’яло, друге – розквітає довго, але, розквітнувши і зміцнівши, довго зберігає усю свіжість молодості. Кохання Обломова й Ольги швидко в’яне. Можливо, у цьому винуваті вони обидва, але, швидше […]...
- Образи матерів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся Чурай”, змальовуючи образи двох матерів – Марусиної і Грицевої. Вони одружилися в одночасі, в обох […]...
- Образи Онєгіна й Ленского у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Що об’єднало Онєгіна й Ленского? 2. Розходження між цими персонажами. 3. Дуель між приятелями. У рядках, винесених в епіграф, А. З. Пушкін характеризує героїв свого роману “Євгеній Онєгін” як абсолютні протилежності. Чи не так це? Тільки чи від нудьги зав’язалася дружба між цими людьми? Адже Онєгін чомусь не прагнув до спілкування з іншими сусідами, а їхав з будинку, тільки-но зачувши “їх домашни мерзни”. Виходить, до пори до часу Онєгіну […]...
- Образи жінок – берегинь роду в романі В. Барки “Жовтий князь” Зі світлими душами і чистими помислами змальовані жінки в романі В. Барки “Жовтий князь”. Це дружина головного героя – Катранник Дарія Олександрівна, його мати Харитина Григорівна та дочка Оленка. Небагатьма словами схарактеризовано бабусю Харитину, але якими яскравими та влучними. “Була їм стара, як великий янгол: тільки ними жила і для них була в неї вся думка і праця”, “була мати – як світло з височини, і втратилося…” Замолоду пізнала горе […]...
- Жіночі образи у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Образ Тетяни Ларіній. 2. Образи матері й сестри головної героїні. 3. Нянька Тетяни. 4. Московська тіточка й світські панянки. У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін показує кілька жіночих образів. Звичайно, головним серед них є образ Тетяни Ларіній, улюбленої героїні автора. Примітно, що її характер даний у розвитку: спочатку ми бачимо Тетяну сільською панянкою, мрійливої й мовчазної, а через кілька років – замужньою дамою, блискучою світською левицею Пушкін, описуючи […]...
- Жіночі образи у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник обрами жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдох’и. Всі дійові особи якнайповніше розкривають суперечність образу Чіпки, що бореться проти неправди, але і сам починає чинити зло, […]...
- Образи “хліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
- Образи “Xліботрусів’ у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
- Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, написаний Лермонтовим в 1839-1840 роках, являє собою перше реалістичне прозовий соціально-психологічний і філософський твір в російській літературі. Час написання роману припало на період реакції, яка настала в країні після розгрому грудневого повстання. Основним завданням Лермонтова було намалювати портрет людини тієї епохи, тобто героя свого часу, образ якого складено з пороків всього сучасного авторові покоління. Новаторством Лермонтова стало зображення центральної фігури роману – Печоріна – зсередини. Особливу […]...
- Яку роль грають образи Кукшиной і Ситникова у романі Батьки й діти? У романі “Батьки й діти” Тургенєв зобразив суспільно-політичну боротьбу в Росії напередодні реформи 1861 року. Прогресивно настроєні російські люди розуміли, що зміни в суспільстві необхідні, що старий економічний уклад і старий державний устрій вичерпали себе. Але по якому шляху повинна розвиватися Росія? Це найважливіше питання ліберали й демократи вирішували по-різному. У попередніх романах, Тургенєв явно симпатизував дворянським лібералам, хоча бачив і чесно зображував їхні недоліки: млявість характеру, нерішучість, заглибленість у […]...
- Риси “магічного реалізму” в романі “Сто років самотності” Напружене життя XX ст. з атмосферою сірості, одноманітності, напруження наштовхнуло митців на пошуки нових джерел, як б могли дати людині розуміння її сутності. Для цього письменники зверталися до жанрових традицій минулого. Нетлінні цінності, як пройшли крізь плин часу, були знайдені у міфах, легендах, казках Твори Габріеля Гарсіа Маркеса належать саме до типу “міфологічної літератури, який стає частиною так званого латиноамериканського магічного реалізм”. І найяскравішим прикладом цього є роман “Сто років […]...
- Фантастичні образи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” І. “Майстер і Маргарита” – роман М. Булгакова, що вимагає від читача виходу за межі повсякденних естетичних уявлень. ІІ. Воланд – головний фантастичний образ роману. 1. Сатанізм Воланда. 2. Чому Воланд виконує волю Ієшуа щодо долі Майстра? . ІІІ. Можливість знайти Воланда в собі....
- Образи Давидова й Половцева у романі Шолохова “Піднята цілина” Роман М. А. Шолохова “Піднята цілина” оповідає про трагічні сторінки, нашої історії, про час “великогоперелома”, про долю селянства в період насильницької колективізації, проведеною радянською владою. У своєму добутку Шолохов постарався відтворити події, які відбувалися на Доні на початку тридцятих років XX століття. Це був нелегкий час, коли сама “життя, – як пише автор, – у Гремячем Балці стала дибки, як норовистий кінь перед важкою перешкодою”, і розібратися в происходящем зовсім […]...
- Жіночі образи у романі Стендаля “Червове і чорне” 1830 року Ф. Стендаль написав роман “Червоне і чорне” – твір, що увічнив ім’я письменника. У центрі роману простий сільський хлопець Жульєн Сорель, який прагне незалежності, бажає змінити свою долю. Так сталося, що в короткому житті юнакові зустрілись дві жінки, що відіграли певну роль в його погляді на вищий щабель суспільства. Мадам де Реналь, дружина мера міста Вер’єра, була освіченою красунею-провінціалкою. Весь нерозтрачений запал своєї молодості, розуму, почуттів вона віддала […]...
- Головні образи у романі у віршах “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – історія та людські долі. ІІ. Головні образи роману “Маруся Чурай”. 1. Маруся. 2. Гриць. 3. Іван Іскра. 4. Другорядні образи. ; родина Вишняків є яскравим прикладом змізернення людських душ; філософія пристосуванства та орієнтації на матеріальне не обминала деяких людей за усіх часів; нема нічого поганого в тому, щоб піклуватися про матеріальні статки своєї родини, але не слід при цьому забувати про духовне, про вічні цінності. […]...
- Образи “джентльменів фортуни” у романі “Острів скарбів” Чому пірати називають себе “джентльменами фортуни”? В їхньому житті все залежить від фортуни: якщо пощастить, повернуться з грошима, не пощастить – загинуть у бою, сутичці або на шибениці. Чи можна про них сказати, що вони є “лялькою на шворках в руках судьби”? Так воно ведеться з джентльменами фортуни. Життя їхнє нелегке, раз у раз їм загрожує шибениця, зате наїдків і напитків у них до несхочу, як у півнів-перебійців. У плавання […]...
Categories: Твори на різні теми