Образи українських інтелігентів у романі “Хмари”

Related posts:

1. Образи українських інтелігентів у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося Іванові Семеновичу тривалий час вести подвійне життя: вдень він сумлінний викладач російської словесності, а ввечері і […]...
2. Національна ідея у повісті “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
3. Образ Воздвиженського у романі “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “вищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе підкреслюючи на фоні його фізичної мочі духовну неміч, не подає широкого і розлогого портрета героя, […]...
4. Національна ідея у повісті Івана Нечуя-Левицького “Хмари” Творча діяльність Івана Нечуя-Левицького знаменувала розширення тематичних меж, проблематики та збагачення жанрів і образних засобів української художньої літератури. Він звертав увагу на необхідність змалювати в усій повноті народне життя, показати характерні типи, побут, звичаї, взаємовідносини різних станів тогочасної України. У межах власної накресленої творчої програми Нечуй-Левицький створив велику кількість колоритних образів, серед яких і представники української інтелігенції. У пошуках рушійної сили письменник неодноразово звертався до освічених кіл, до української інтелігенції. […]...
5. Образ Воздвиженського у романі І. Нечуя-Левицького “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “в’ищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе підкреслюючи на фоні його фізичної мочі духовну неміч, не подає широкого і розлогого портрета героя, […]...
6. Інтелігенція й інтелігентність Поняття “інтелігенція”, “інтелігентність”, на відміну від так званих “вічних” понять, з’явилися в нашій мові порівняно недавно, в 60-х роках XІX століття. Інтелігентами називали людей, що були зайняті розумовою працею, на відміну від тих, хто був зайнятий працею фізичною. Спершу вважали: інтелігентна людина – це та, яка здобула гарну освіту, багато читає, знає іноземні мови. Але можна все це мати і бути неінтелігентним, а можна мати те, що називається природженою, внутрішньою […]...
7. Крах життєвої концепції Дашковича з роману “Хмари” Ще в студентські роки Дашкович позитивно вирізняється на фоні своїх товаришів по навчанню. Його портрет виказує особливу симпатію письменника до свого героя: “Дашкович був чистий черкасець: високий, рівний, з дужими плечима, з козацькими грудьми, з розкішним темним волоссям на голові. В його було лице повне, з високим і широким одслоненим чолом. Брови лежали низько й рівно над карими ясними, чималими очима. Чималі рум’яні губи були складені щільно і навіть трохи […]...
8. Біблійні мотиви та образи в творчості українських письменників 19-20 ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
9. Аналіз вірша Лєрмонтова “Хмари” Багато віршів присвятив М. Ю. Лєрмонтов темі батьківщини. За всіх часів поети зверталися до цієї теми: одні прославляли народ і його перемоги над ворогами своєї вітчизни, інші захоплювалися її природою. Лєрмонтов, продовжуючи розвивати ідеї Радищева й Пушкіна, мріяв побачити свою країну квітучий і вільної, народ – сильним і щасливим. Поет нескінченно любить свою батьківщину У вірші “Хмари” Лєрмонтов спочатку порівнює себе із хмаринками, а потім протиставляє себе їм. У хмар […]...
10. Хмари – твір-опис явища природи Хмари є зваженим продуктом конденсації водяної пари в атмосфері, складаються вони із дрібних крапель води, кристалів льоду, які називаються хмарними елементами. Як утворяться хмари? Хмари утворяться на земній поверхні, коли теплий і рясно насичений вологою повітря починає підніматися в небо й при зниженні температури повітря, на певній висоті, він остигає. При низькому температурному режимі водяна пара перетворюється в крижані кристали або краплі води із чого, властиво, і складається хмара або […]...
11. Вірш М. Лєрмонтова “Хмари” Серце його було розірвано, ще коли він був зовсім малий. Додайте до цього дівочу зраду, цькування, особисту ненависть імператора Миколи І, і стане зрозуміло, чому така трагічна муза цього поета. Йому навіть жити не дали… Скільки поетів складали вірші про природу, небо, хмари, – не перелічити. Скільки красивих і дуже красивих слів! Та такого жорстокого вірша, як Лєрмонтовський, не було. Він починається зі звертання, наче до живої і розумної істоти. […]...
12. “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, що, коли в Україні буде якнайбільше освічених, національно свідомих і працьо-витих людей, в серці кожного […]...
13. Зміст віршів Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” У віршах М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лєрмонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, […]...
14. “Батьки і діти” по-українськи 1860-ті роки… Особлива пора в житті прогресивної інтелігенції Російської імперії, роки своєрідної “відлиги”. Це був гарячий час у російській літературі, коли світ побачив Базарова Тургенєва і критику на нього Писарєва, а “Основа” розворушила українське питання. Атмосфера цих часів й оживає під пером І. Нечуя-Левицького у повісті “Хмари”. Своєю тематикою, колом порушених проблем вона істотно відрізняється від усього того, що вже було створено письменником та його попередниками і сучасниками. Найнесподіванішим було […]...
15. Тема волі і вигнання в віршах М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” У віршах М, Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лєрмонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, […]...
16. Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, соратниці, громадянки молодої країни. Ми розглянемо соціально-детективний роман Володимира Винниченка “Поклади золота”. Твір описує життя української інтелігенції в Парижі 20-х років. Париж, еміграція протистоять Україні, краю любові, своїм лицемірством і раціоналізмом. Місія відродження, повернення […]...
17. Образи велетнів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки “про великого і здоровезного” велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству. І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного житія, перелічує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне […]...
18. Жіночі образи у романі “Червоне і чорне” Видатний французький письменник Ф. Стендаль створив новий тин психологічної прози. Читаючи роман Стендаля “Червоне і чорне”, можна простежити, що суперечливі почуття розривають не тільки душу Жульєна Сореля, а й серця жіночих персонажів – пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Для пані де Реналь найважчою проблемою є вибір між пристрастю та її обов’язком дружини, матері, християнки. Закохавшись у Жульєна Сореля, вона відчуває себе злочинницею, яка порушує внутрішні заборони, прищеплені їй […]...
19. Образи матерів у романі “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся Чурай”, змальовуючи образи двох матерів – Марусиної і Грицевої. Вони одружилися в одночасі, в обох […]...
20. Жіночі образи в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Гудзівна, Мотрина невістка. Доля кожної з них тісно пов’язана з долею Чіпки Варениченка – головного героя роману. З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший […]...
21. Образи карбонаріїв у повісті “Ваніна Ваніні” та романі “Овід” Ці твори написано авторами, які знали революційну діяльність карбонаріїв не з книжок, бо самі були її активними учасниками на різних етапах. Стендаль раніше, у 30-ті роки XIX ст., його навіть розшукувала австрійська поліція. Етель-Ліліан Войнич зацікавилась революційним рухом пізніше – у 1880-х роках. Герої роману “Овід” діють у 30-40 рр.. коли було організовано італійську підпільну організацію “Молода Італія”. Отже, активна особиста участь письменників у революційному русі дала змогу так яскраво […]...
22. Тема твору: Образи Болконских у романі “Війна і мир” Під час правління Павла, Микола Андрійович був змушений піти у відставку і був підданий посиланням. В образі Миколу Андрійовича Болконського письменник зобразив деякі риси свого діда по матері – Н. С. Волконського, який за життя був знатним і багатою людиною. Існує одна з версій історії життю Волконського, згідно з якою він відмовився одружитися на одній з коханок Павла, за що потрапив у царську немилість і в результаті був засланий на […]...
23. Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” , багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська кмітливість С. приходить йому на допомогу: він чув, що школа філософа Сократа вчить неправого здобути перемогу над правим, […]...
24. Образи “Xліботрусів’ у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
25. Образи “хліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише роман “Жовтий князь”. Головних героїв твору можна згрупувати на два протилежні табори – “хліботрудів” та […]...
26. Творчість українських письменників-емігрантів V. Творчість українських письменників-емігрантів Протягом XX ст. у зв’язку зі складними соціально-економічними й політичними умовами мільйони українців залишали свої домівки в пошуку кращого життя на чужині. В історії виділяють три етапи еміграції за кордон: 1) перед Першою світовою війною ; 2) у міжвоєнний період ; емігранти – представники української інтелігенції, прихильники вільної України); 3) у період Другої світової війни; “переміщення осіб” . Довгий час письменників, які потрапили у хвилю еміграції […]...
27. ЗНО – Творчість українських письменників-емігрантів В історії виділяють три етапи еміграції за кордон: 1) перед Першою світовою війною ; 2) у міжвоєнний період ; емігранти – представники української інтелігенції, прихильники вільної України); 3) у період Другої світової війни; “переміщення осіб” . Довгий час письменників, які потрапили у хвилю еміграції називали зрадниками, їхні твори не були введені в програми, не друкувалися. З проголошенням незалежності України у 1991 р. більшість творів письменників-емігрантів знайшли свого читача. Є. Маланюк […]...
28. Образи батька й сина Болконских у романі “Війна й мир” Старий Болконский нестерпний. Він отруює життя князівни Марьи безглуздими уроками математики. Він принижує дочку в присутності сторонніх – навіть не просто сторонніх, а людини, що приїхав до неї свататися: “Ти при гостях причесана по-новому, а я при гостях тобі говорю, що вперед не смій ти переодягатися без мого попиту”, “…спотворювати себе нема чого – і так дурна”. Він замахується ціпком на свого керуючого Алпатича за те, що він велів розчистити […]...
29. Образ України в творчості сучасних українських поетів Доля України, її минуле, сучасне і майбутнє – лейтмотив творчості україн-ських поетів XX ст. Ця тема стала актуальною і для наших сучасників: Д. Павличка, І, Драча, Б. Олійника, Ліни Костенко. У творах Д. Павличка образ України насамперед асоціюється із рід­ним краєм – Гуцульщиною, до якої він звертається з глибокою повагою, патетикою: “Франківщино! Моя ти рідна земле…”. “Син простого лісоруба, гуцул із Карпатських гір” на все життя зберіг синівську любов і […]...
30. Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, написаний Лермонтовим в 1839-1840 роках, являє собою перше реалістичне прозовий соціально-психологічний і філософський твір в російській літературі. Час написання роману припало на період реакції, яка настала в країні після розгрому грудневого повстання. Основним завданням Лермонтова було намалювати портрет людини тієї епохи, тобто героя свого часу, образ якого складено з пороків всього сучасного авторові покоління. Новаторством Лермонтова стало зображення центральної фігури роману – Печоріна – зсередини. Особливу […]...
31. Образи матерів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся Чурай”, змальовуючи образи двох матерів – Марусиної і Грицевої. Вони одружилися в одночасі, в обох […]...
32. Жіночі образи й засоби їхнього втілення у романі М. А. Шолохова “Тихий Дон” У романі “Тихий Дон” Шолохов створює яскраві жіночі образи. Це й Іллівна, і Ксенія, і Наталя, і Дар’я, і Дуняшка. Письменник показує, що це теперішні козачки, що втілили в собі кращі риси, якості націй. Трагічна доля цих героїнь стає обвинуваченням страшному, незбагненному часу початку 20 століття Ксенія Астахова – один з головних жіночих образів роману. Можна сказати, що її нещастя були вирішені вже з юного років: “У шістнадцять років вона […]...
33. Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? […]...
34. ЗНО – Тест № 25 – Творчість українських письменників-емігрантів 1. Укажіть, хто з письменників не є емігрантами. А Улас Самчук Б Василь Барка В Євген Маланюк Г Василь Симоненко 2. У вірші “Стилет чи стилос” Є. Маланюк розмірковує про А долю України та її народу. Б творчу місію митця та його покликання. В роль Кобзаря в українській літературі. Г давні цивілізації. 3. Укажіть справжнє прізвище Івана Багряного: А Очерет Б Стрілець В Фітільов Г Лозов’яга 4. Укажіть першу назву […]...
35. Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. Так задум письменника поступово трансформувався, заглиблювався, і результа – тім його з’явилося створення грандіозної епопеї. […]...
36. Два образи кохання у романі І. О. Гончарова “Обломов” Роман І. О. Гончарова “Обломов” – класика російської літератури. У цьому романі перед нами постають два образи кохання. Перший – кохання Обломова й Ольги, другий – кохання Штольца й Ольги. Які ж вони різні! Перше почуття – не встигнувши розквітнути – відразу зів’яло, друге – розквітає довго, але, розквітнувши і зміцнівши, довго зберігає усю свіжість молодості. Кохання Обломова й Ольги швидко в’яне. Можливо, у цьому винуваті вони обидва, але, швидше […]...
37. Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи […]...
38. Жіночі образи у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Образ Тетяни Ларіній. 2. Образи матері й сестри головної героїні. 3. Нянька Тетяни. 4. Московська тіточка й світські панянки. У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін показує кілька жіночих образів. Звичайно, головним серед них є образ Тетяни Ларіній, улюбленої героїні автора. Примітно, що її характер даний у розвитку: спочатку ми бачимо Тетяну сільською панянкою, мрійливої й мовчазної, а через кілька років – замужньою дамою, блискучою світською левицею Пушкін, описуючи […]...
39. Образи “джентльменів фортуни” у романі “Острів скарбів” Чому пірати називають себе “джентльменами фортуни”? В їхньому житті все залежить від фортуни: якщо пощастить, повернуться з грошима, не пощастить – загинуть у бою, сутичці або на шибениці. Чи можна про них сказати, що вони є “лялькою на шворках в руках судьби”? Так воно ведеться з джентльменами фортуни. Життя їхнє нелегке, раз у раз їм загрожує шибениця, зате наїдків і напитків у них до несхочу, як у півнів-перебійців. У плавання […]...
40. ЗНО – Євген Маланюк – Творчість українських письменників-емігрантів Євген Филимонович Маланюк – визначний поет і літературознавець, культуролог й автор мистецьких есе та історичних розвідок, палкий патріот України й гуманіст. Його творчість справляла велике враження не тільки на митців “празької школи”, а й на всю українську лірику XX століття. Автор поетичних збірок: “Стилет і стилос”, “Гербарій”, “Земля й залізо”, “Земна мадонна”, “Перстень Полікрата”, “Влада”, “Проща”, “Остання весна”, “Серпень”, “Перстень і посох” та ін. Особливості творчості: – основні теми творів: […]...