Повість Пушкіна, хоча й називається “Дубровський”, але починається з розповіді про знатного російського пана Кирилу Петровича Троєкурова. Пушкін начебто попереджає нас, що Троєкуров зіграє важливу роль у долі батька й сина Дубровських. Що ж це за людина?
Завдяки своєму багатству, знатному роду і зв’язкам він мав велику вагу в губерніях, де знаходився його маєток. При згадуванні його імені тремтіли навіть губернські чиновники. І лише його товариш і сусіда Дубровський поводився незалежно.
Дубровський був бідний, проте Кирила Петрович, гордовитий у ставленні до людей, поважав цю людину. Одного разу підданий Троєкурова скривдив Дубровського, зазначивши, що собакам Троєкурова живеться краще, ніж іншим дворянам, натякнувши відверто на Андрія Гавриловича. Ображений Дубровський залишив маєток. Троекуров щиро дивувався, з чого це старий приятель образився.
Він зовсім не жадав сварки, просто з Дубровським багатий сусіда поводився так, як звик поводитися з усіма іншими. “Він звик давати повну волю всім почуттям палкої своєї вдачі й усім витівкам досить обмеженого розуму”. Ця подія посварила колишніх товаришів. Згодом ворожнеча між ними не тільки не згасала, але й розпалювалася.
Дубровський провчив батогом людей Троєкурова, що крали його ліс, а їхніх коней забрав собі. Троєкуров за це помстився Дубровському ще більше: він незаконним шляхом позбавив його маєтку. Однак задоволення Кирилі Петровичу це не принесло.
При його багатстві маєток Дубровського не мав для нього ніякого значення. Тоді він іде до Дубровського миритися. Це свідчить про те, що Троєкуров не лиходій, просто він звик до вседозволеності, яку давало йому його багатство.
У Троєкурова була гарна бібліотека, але книг він не читав, крім однієї. Троєкуров любив приймати гостей, але йому було приємно зло жартувати з них. У його будинку була цікава кімната, куди зазвичай заштовхували новачків. У кімнаті знаходився прив’язаний ведмідь.
Нещасний гість кидався з кутка в куток, поки не знаходив безпечне місце. Троєкурову подобалися сміливі люди. Так, коли Дефорж-Дубровський, потрапивши до цієї кімнати, застрелив ведмедя, він відзначив про себе мужність цієї людини.
Троєкуров душі не чув в дочці, але ставився до неї суворо. То потурав її примхам, то був жорстоким. Даремно просила його Маша не віддавати її за старого Єврейського, Троєкуров був непохитний.
Що являє собою Кирила Петрович Троєкуров? Лиходій? Я вважаю, що ні. Він жив так, як звик жити, як дозволяло йому його багатство.
Троєкуров жив за власними правилами і вважав ці правила єдино вірними. І ще він звик до того, що гроші і зв’язки дають йому владу над людьми.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Дочка та батько Троєкурови У повісті О. Пушкіна “Дубровський” змальовано життя російського дворянства першої половини XІX століття. Починається твір із розповіді про Кирилу Петровича Троєкурова, найбагатшого поміщика в окрузі. Кирила Петрович був знатного роду. Завдяки своєму багатству та зв’язкам він мав великий вплив у губерніях, де знаходився його маєток. У його особняку завжди повно було гостей. Ніхто не насмілювався відмовитися від запрошення, хоча й їхали до Троєкурова неохоче: за столом треба було багато їсти […]...
- Зображення російського панства в повісті О. Пушкіна “Дубровський” До панського особняка в селі Покровське під’їжджають карети. Хазяїн Кирила Петрович Троєкуров приймає гостей. Приїжджають навіть ті, кому не дуже й хочеться, але відмовитися не можна: Кирила Петрович – пан владний, непокори не потерпить. За столом потрібно було багато їсти і пити. Сам хазяїн двічі на тиждень страждав від обжерливості. Тих, хто відмовлявся від його гостинності, Кирила Петрович вважав своїми ворогами, тому пана намагалися не злити. Один лише Андрій Гаврилович […]...
- Дубровский характеристика образу Маша, Марья Кириловна Троєкурова Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, в яку закоханий двадцятитрирічний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біла сукня повітової панночки; вихователька-француженка ; величезна бібліотека, складена в основному з французьких письменників XVІІІ ст. і перебуваюча у повному розпорядженні палкої читачки романів, – усі ці складові образу М. У різних поєднаннях, властиві різним героїням Пушкіна. На стійкому фоні помітніше індивідуальні риси: скритність, внутрішня самотність, […]...
- Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Деякі – в жодному разі. Соромно було сидіти на шиї батька, приймати гостей. Соромно було залишатися у гвардії на батьківському утриманні. Цього виправдати не можна, адже Володимиру Андрійовичу, звісно, було відомо про малі батькові статки… Але я повністю виправдовую все, що сталося після смерті старого Дубровського. А що б він мав робити? Судитися?! Уже був суд, і засідатель Шабашкін, знаючи про незаконність своїх […]...
- Образ Тетяни Ларіної у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” …Татьяна – существо исключительное, Натура глубокая, любящая, Страстная. В. Бєлінський Центральний твір художньої спадщини Пушкіна – соціально-психологічний роман у віршах “Євгеній Онєгін”, який за висловом В. Бєлінського став енциклопедією російського життя того часу. Хочеться знову і знову повертатися до пушкінського слова і до його чудового роману у віршах “Євгеній Онєгін”, де зображена молодь 20-х років XІX століття. Є дуже гарна легенда. Один скульптор виліпив із каменю прекрасну дівчину. Вона мала […]...
- Образ Тетяни Ларіній у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Тетяна – істота виняткове, натура глибока, любляча, жагуча… В. Г. Бєлінський 200 років минуло від дня народження генія російської літератури, всіма улюбленого поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Хочеться знову й знову вертатися до пушкінського слова і його чудовому роману у віршах “Євгеній Онєгін”, де представлений молодь 20-х років XІX століття. Існує дуже гарна легенда. Один скульптор виліпив з каменю прекрасну дівчину. Вона виглядала настільки живий, що, здавалося, зараз заговорить. Але скульптура […]...
- Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий. Коли повітовий суд виніс рішення […]...
- ПЛАН – П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК ПЛАН Герої оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” – справжні романтичні натури I. Який він, романтичний герой? II. Характеристика образів-персонажів оповідання “Максим Гримач” 1.Максим Гримач – людина твердого характеру. 2.Найзаповітніша мрія Семена – стати вільним козаком. 3.У чому трагізм образу Катрі? III. Чому Марко Вовчок звернулася до зображення романтичних характерів? Кирило Тур – романтичний образ національного героя I. Кирило – […]...
- Образ Кирила Тура в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Кирило Тур – один із найколоритніших персонажів роману. Він оповитий романтикою запорозьких подвигів, січового братства. Джерела образу Тура слід шукати в народних думах та історичних піснях. Він так характеризує козацьке життя: “А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала. Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не […]...
- Образ нової жінки у повісті 0. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Лев Миколайович Толстой знайомить читачів з дуже великою кількістю персонажів, як придуманих самим письменником, так і зображенням реально існуючих історичних особистостей. І це безліч персонажів допомагає читачеві зануритися в світ, який існує на сторінках роману. Існують у романі герої, які викликають у читача почуття любові і ненависті, тобто не залишають нас байдужими. Саме таким героєм твору є Микола Ростов – “Невисокий кучерявий молодий чоловік”, у […]...
- Образ Печоріна у романі Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не відвертається від небезпеки, а навпаки, іде назустріч бурям та тривогам, щоб знайти собі діло і заповнити неосяжну порожнечу свого духу, хоча б і діяльністю без певної мети. Його байдужість та іронія – більшою мірою світська звичка, ніж риса характеру. “Нема у світі людини, – каже він, – над якою минуле дістало б таку владу, як наді мною. Усяке нагадування про печаль […]...
- Образ рідного краю в кіноповісті “Зачарована Десна” В одному з листів до матері й сестри Довженко сповіщав: “Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово., наше союзницьке життя, ще коли я був маленьким”. Проте задум написати поему в прозі, в якій оспівати рідний край, його працьовитих, добрих людей, був здійснений письменником лише в 1955 р. Як і більшість творів Довженка, “Зачарована Десна” написана не лише для читання, але й для екранізації, а тому […]...
- Образ Лютова у творчості Бабеля Дотепер по-справжньому не зрозумілий Лютов – фігура надзвичайно важлива в художній системі Бабеля. Критика 20-х років, та й пізніше, зупинялася в здивуванні перед Лютовим: хто він? Дійсно, багато новел було написано від його особи. Він носив прізвище, під якою жив, діяв, писав і друкувався сам Бабель у газеті “Червоний кавалерист”. Цієї людини, Кирила Васильовича Лютова, добре пам’ятали бійці Першої Кінної, з якими письменник і після походу зберігав самі дружні відносини. […]...
- Образ Миколи Ростова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Роман Л. М. Толстого “Війна і мир” – один із самих “густонаселених романів”, відомих світовій літературі. Кожна подія оповідання притягає до себе, подібно магніту, безліч імен, доль і осіб, величезна кількість історичних персонажів, десятки героїв, створених творчою фантазією автора. Слідом за Толстим ми йдемо і спускаємося в складний побут людського існування. Це дуже складна, різноманітна, що йде в нескінченний світ ідей реальність. Є особи дратівні, є герої, які викликають замилування, […]...
- Образ Івана Сулими з оповідання А. Кащенка “Над Кодацьким порогом” Андріан Кащенко створив цілу серію історичних оповідань про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. До них належить оповідання “Над Кодацьким порогом”, головним героєм якого є славний український гетьман Іван Сулима. Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітром обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами відбивало завзяття; довгі вуса і славний оселедець прикрашали його сміливе й спокійне обличчя. А срібна булава, що виблискувала у […]...
- Проблема становлення молодої людини у романі “Війна і мир’. Образ Миколи Ростова Становлення молодих людей, формування їхніх поглядів, звичок, готовність наслідувати такі сильні особистості, як Наполеон, уміння знайти своє місце в житті, перебороти помилки, “викликати” себе на “суд совісті” – от далеко не повний перелік питань, що цікавили Л. М. Толстого, коли він представляв читачу молоде покоління. Непросто зрозуміти й оцінити високі вимоги до себе князя Андрія Волконського, складні пошуки сенсу життя П’єра Безухова, його помилки, а часто прорахунки, “потворність” поведінки і […]...
- Пан із Сан-Франциско – узагальнений образ бездушшя Гроші. Гроші правлять світом. Гроші можуть усе. Якби люди ставилися до грошей як до засобу існування, то багатії були б набагато щасливіше, тому що вони б більше думали про інших, їхнє життя не належало б грошам, воно могло б бути прекрасним. Але вони присвячують своє життя зароблянню грошей, а потім ці гроші поневолюють їх. Так робить пан із Сан-Франциско з оповідання О. Буніна. Гроші для нього є метою, а не […]...
- Образ Миколи Петровича Кірсанова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Зовнішній конфлікт роману Тургенєва “Батьки й діти” – це зіткнення двох епох, двох мировоззрений, філософії “батьків” і “дітей”. Представником нового покоління у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Безпосереднім антагоністом Базарова, явним супротивником його є Павло Петрович Кірсанов, витончений, рафінований аристократ. “Схованим” же супротивником Базарова є Микола Петрович Кірсанов, тонка й делікатна людина, естет, що любить все прекрасне: природу, музику, поезію. Характер Миколи Петровича, напрям думок, його почуття, звички, пристрасті – […]...
- Образ доктора Старцева в оповіданні А. П. Чехова “Іонич” Герой оповідання, Дмитро Іонич Старцев, – Молодий лікар, призначений до земської лікарні в Дялиже, недалеко від губернського міста С. Це був палкий юнак з високими ідеалами і бажанням служити на користь людям і Батьківщині. Він з натхненням міркував про щастя і любові, Про користь праці та щасливе майбутнє держави. Молодий Старцев повністю віддавався своїй роботі і навіть у свята не мав вільного часу. Своїми переконаннями він вигідно відрізнявся від жителів […]...
- Образ Печорина в повісті Бела Б. ейхенбаум уважав повість “Бела”, поряд з “Таманню”, експозицією образа Печорина. У цій повісті розповідається про обставини життя Печорина, про його виховання, утворення. Тут же даний перший портрет героя. Уперше ми довідаємося про ГриГорея Олександровичі з оповідання Максима Максимича. Штабс-капітан описує характер Печорина, його “чудності”, несхожість на навколишніх И вже тут звучить мотив внутрішньої суперечливості героя. “Славний був малий, смію вас запевнити; тільки трошки дивний. Адже, наприклад, у дощик, у […]...
- Образ дуба у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Замилування весняним відродженням. 2. Внутрішній мир героя. 3. Цілюща сила природи. Що не знаю сам, що буду Співати, але тільки пісня зріє. А. А. Фет У своїй творчості Л. Н. Толстой звертається до різних граней особистості для того, щоб скласти її найбільш повний портрет. Це можуть бути мало вловимі рухи особи: посмішка або блиск очей При описі ж внутрішнього стану героя важливо не тільки емоції, але й зовнішні їхні […]...
- Образ провінційного дворянства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Маєток Онєгіна. 2. Провінційні жителі. 3. Сім’я Ларіних. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” значна частина дії відбувається в провінції, у маєтках Онєгіна й Ларіних. Немов по контрасту зі світським життям головного героя, що представляла собою вихор розваг, побут сільських дворян розміряний до одноманітності. Письменник іронічно натякає на це, звертаючись до передісторії кімнати, де до Онєгіна жив його дядько: Він у тім спокої оселився, Де сільський старожил Років […]...
- Образ рідного краю в кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” З літами Олександр Довженко все частіше згадував рідну хату, благословенний край свого дитинства. Згадуючи зачаровану річку Десну, сінокіс, діда, батька, матір, письменник “сміявся і плакав”. На схилі свого вкороченого сталінізмом життя до нього все частіше приходили спогади. Вони мучили його й без того змучену душу, відвідували у неспокійних, тривожних снах. В одному з листів до матері й сестри Довженко сповіщав: “Пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, […]...
- Зображення козацького лицарства у романі П. Куліша “Чорна рада” Зображення козацького лицарства у романі П. Куліша “Чорна рада” І. Історична основа роману. ІІ. Велика правда у зображенні козацтва. 1. Енергія та хоробрість Кирила Тура. 2. Полковник Шрам і його син – “орел, а не козак”. 3. Згадки про славетних лицарів минулих літ. 4. Польські легенди про запорожців. 5. Сомко – продовжувач справи Б. Хмельницького. ІІІ. Роман “Чорна рада” – вияв пошани до славної історії України....
- Образ Максима Гудзя в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Максим Гудзь – це ще один яскравий тип трагічної особистості, “пропащої сили”. У дитинстві та юності мав лицарські задатки, прагнув волі, свободи, і, якби не було зруйновано Запорозьку Січ, став би чи не першим в ній. Привабливо, із симпатією письменник змальовує Максима в молодості. Він був щедро обдарований, відважний, кмітливий, розумний. Свою волелюбну та круту вдачу успадкував від діда. Дід його, запорозький козак Мирон Гудзь, вклав у серце онукові думки […]...
- Образи другорядних персонажів у повісті О. С. Пушкіна “Дубровський” Дворянське суспільство в повісті Дубровский представлено поруч персонажів, одні йз яких зображені всебічно й повно, інші менш докладно, про треті пригадується мимохіть. Одним з головних героїв повести є Кирила Петрович Троекуров. У цій людині автор відобразила саму міцно варту на ногах частина дворянства, володарів світу, затятих прихильників кріпосного права. Саме ця частина дворянства на початку вісімнадцятого століття диктувала свої умови країні й почувала себе привільно, особливо в глибинці Росії Одержуючи […]...
- Образ Принцеси на горошині Принцеса на горошині – образ, створений за мотивами народних казок, в яких принцесі доводиться витримати випробування, – довести, що вона задовольняє вимогам, що пред’являються до неї. До своєї героїні Андерсена відноситься з лукавим гумором. Після випробування ні у кого не залишається сумнівів в тому, що дівчина, яка дощовитою ніччю прийшла в королівський замок, дійсно принцеса. “Вона відчула горошину через сорок матраців і пуховиків – такою делікатною особою могла бути тільки […]...
- Образ Ярославни в поемі “Слово о полку Ігоревім” Одним із найпоетичніших образів “Слова…” є образ Ярославни, юної дружини князя Ігоря. Ярославна, вирядивши в небезпечний похід чоловіка, який стояв на чолі Руського війська, з тривогою чекає звістки від нього. Дізнавшись про поразку Ігоревого війська, Ярославна, як і всі жінки руські, тужить за полеглими, оплакуючи не тільки полонення Ігоря, а й загибель його воїнів. Поразка і полон Ігоря, криваві рани на його тілі – це не лише її особисте горе, […]...
- Сатиричний образ сільського глитая Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима Калитки. У цьому образі автор створив глибоко реалістичний тип нагромаджувача грошей і землі. Жадоба просто […]...
- Образ митця Гренуя Патрік Зюскінд – сучасний німецький письменник, роман якого “Парфумер, або Запахи” став бестселером і був перекладений багатьма мовами світу. Уже перші рядки роману переносять читача в задушливу атмосферу найсмердючішого міста Франції XVІІІ століття. У спекотливий липневий день 1738 року досить ще молода жінка стояла з ножем у руках біля стола з рибою, розчиняла її, а сморід від тієї риби заглушав біль у животі й попереці: у неї почалися пологи. Це […]...
- Образ Бога у творчості Шевченка За радянських часів Шевченка представляли мало не атеїстом, який відобразив це у своїх творах, і, в основному, цитували його рядки про те, що він “проклене Бога”, коли він у відчаї звертався: Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Так, ці рядки з віршів Шевченка, але ми не можемо стверджувати, що Шевченко відкидав Бога чи зневажливо ставився до віри, до християнських заповідей. Факти з його життя та багато інших творів […]...
- Образ Ярослава Мудрого Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році І. Кочерга повертається до визволеного Києва і захоплено працює над драмою “Ярослав Мудрий”. Наче вітаючи після […]...
- Образ “нової” жінки у повісті “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Павлинки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Образ Устями за повістю “Інститутка” Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая! Світи на мене і огрій, і оживи моє повите Убоге серце, неукрите… Такі задушевні, теплі слова Тарас Шевченко звертає до української письменниці Марко Вовчок, яка показала в “Народних оповіданнях”, у повісті “інститутка” бездонний смуток життя кріпаків. “Інститутка” – найкращий твір Марка Вовчка, це, мабуть, перша повість, яка торкнулася серйозних соціальних проблем. Тяжким було дитинство дівчини-кріпачки, від імені якої ведеться розповідь. Багато знущань […]...
- Образ Мирослави Учнівський твір За повістю І. Франка “Захар Беркут”. Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. Описані події відбуваються 1241 року – у найтяжчий для українських земель час боротьби з монгольською навалою. У такі страшні й водночас героїчні […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів і коли писала – ох, як хвилями ридала!..” Повість стала справжнім гостродраматичним твором, сповненим важких роздумів про гірку селянську долю, вартість людського життя, його цінності, вона відрізнялася від сучасних їй сентиментально-ідилічних замальовок […]...
- Образ Ярославни у поемі “Слово о полку Ігоревім” Жіноча доля… Споконвіків призначенням жінки вважалося бути берегинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працювати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її долю лягли нелегкі випробування. Євфросинія Ярославна – дочка Ярослава Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який одружився з нею 1184 року. Ярославна закохана в свого чоловіка, і ось цього щастя подружнього […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був дуже гарний. Микола вмів читати, часто читав Псалтир у церкві, бо мати доклала чимало зусиль, […]...
- Образ Івана Дідуха. Еміграція Однією з найболючіших і найактуальніших проблем для сучасної України є проблема еміграції її громадян до інших країн. Зрозуміло, що емігрувати за межі рідної країни змушені люди, що з різних причин не можуть повноцінно жити на її теренах. Як правило, це причини економічні або ідеологічні. Наші співвітчизники змушені були назавжди виїжджати за кордон за різних часів і з різних причин. Однак еміграція ніколи не була для них порятунком. Виїзд до чужої […]...
Categories: Твори з літератури