8 клас
II варіант
В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності.
Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”.
Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному вагоні, де і зустрічає головного героя – селянина Данила. Знайомство починається через невеличкий конфлікт, що стосується паління. Данило відразу розкриває те, що гнітить його, а саме: “звичайно так буває, щоб люди під право хилилися, а пан – ні”. І балакучий селянин починає свою розповідь про те, як він “панського права” добував. Данило постає перед нами кмітливою та веселою людиною, якій, до речі, не бракує хоробрості.
Він не соромиться того, що є простим селянином, з гідністю дає опір панам у потязі. Також Данило упертий, що дуже характерно для української нації взагалі. Йому жаль жінки, яка вмовляє його залишитися вдома, але він не може вже кинути те, що розпочав: “І самому неначе трохи смутно стало, – ну, а все-таки того, що намислив, не кидаю…” Данило має гордість. Це в душі своїй вільна людина, яка не терпить насильства. Автор наводить таку цікаву деталь.
Коли Данила збирається бити солдат, той думає: “Зроду мене не бито, – хіба коли мати, як пустував малим, сторч ганчіркою вдарила”. Тобто автор підкреслює, що селянин є вільною людиною, як і ті пани, що з грошима.
Образ селянина Данила увібрав у себе характерні риси українського менталітету: почуття гумору, природжену гідність, кмітливість, доброту, любов до правди та справедливості. Можна сказати, що це типовий образ українця.





Related posts:
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас III варіант Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі пан” описує пригоди селянина Данила, який спробував “панського права добути”. Як […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас І варіант Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає довідатися, “чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з […]...
- Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І він робить спробу “панського права добути, […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало опір панів та їх прислужників. Так, пани і кондуктор обурюються, коли селянин хоче […]...
- Наш земляк Борис Грінченко Зараз, у наш час, людство не уявляє розвитку суспільства без громадянських свобод: свободи слова, друку, пересування. Розвинуті країни дбають про такий громадський порядок, де кожна людина почувала б себе Людиною, незалежно від віросповідання, кольору шкіри тощо. Звісно, і зараз є люди різної забезпеченності, але цивілізовані суспільства прагнуть надання мінімального людського прожиткового рівня всім громадянам без винятку. Не так було в Україні в XІX столітті за часів нашого земляка, відомого українського […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край…” – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає Олесі про страшних ворогів. Поруч із названим братом Михайликом сидить зблідла […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька – IІІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас III варіант Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, але Грицько на таке ставлення не заслуговує. Епізод, коли Грицько рятує Семена, мене найбільше вразив: “Усе зробилось так […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька – IІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас II варіант Автор оповідання “Грицько”, Борис Дмитрович Грінченко, деякий час вчителював. Всі роки цієї роботи він пильно придивлявся і запам’ятовував різні події з життя дітей. Це дало йому змогу написати цілу низку правдивих оповідань про дітей, одним з яких є Грицько. В ньому змальовується життя селянських дітей Семена і Грицька. Вони жили поряд. Грицько був “говіркий, веселий, любив пореготатися”, а Семен був “мовчазний та похмурий”. Грицько якось спитав […]...
- Показ стійкості і мужності князя Данила в “Галицько-Волинському літописі” 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Київська Русь, починаючи з X сторіччя, була великою державою, з якою повинні були рахуватися сусіди. Але найкращі часи її швидко минули, бо між князями почалися міжусобиці. Ця ситуація описується у “Слові о полку Ігоревім”. Ослаблена внутрішніми чварами, Київська Русь була завойована татарами, і з цього часу її князі повинні були платити велику дань ханам Золотої Орди. Київська Русь як держава припинила своє існування. Натомість […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька – I варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО 6 клас І варіант Коли я прочитав невеличке оповідання Б. Грінченка “Гринько”, то відчув симпатію до зображених у ньому дітей. Грицько викликає особливу повагу. Коли Грицько застав Семена у чужому саду й отримав прочухана від його матері, він повернувся і пішов від них на берег кручі, бо “не любив заводитись”. А далі могло статися страшне. Семен підійшов ззаду до Грицька і хотів відібрати у нього бублик, але послизнувся з кручі […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила. Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації – у спробі селянина побути деякий […]...
- Борис Грінченко – видатний майстер малої прози В українську літературу II поло винй ХІХ – початку XX ст. Грінченко ввійшов як майстер малої прози. Тематичний діапазон її досить широкий: це оповідання для дітей: “Грицько” , “Олеся” , “Украла” , “Кавуни” , “Дзвоник” , про тяжке життя, поневіряння “Ксеня” , “Сестриця Галя” ; про безрадісне становище сільської школи, учителів: “Екзамен” , “Хата” , “Непокірні” . Образи дітей змальовано і в оповіданні “Чудова дівчина”, “Без хліба”, творах з патріотичною […]...
- Грінченко Борис Дмитрович Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр Харківського повіту Харківської губернії в родині відставного штабс-капітана, дворянина, у власності якого було кілька десятин землі та водний млин. Батько з усіх сил намагався підтримувати в сім’ї дворянський уклад, слідкував, щоб діти не вживали “мужицьке наріччя”. Мати ж за походженням була з російської родини, була дочкою полковника Ліхтарьова. Читати Борис Грінченко навчився рано, ще років у п’ять, першими […]...
- Зображення трагічного становища українського народу у вірші “Доки?” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченко рано перейнявся турботами простого люду, зрозумів свою з ними спільність. Дуже гостро відчував письменник принизливе становище українських трудівників. Своє обурення їхньою долею висловив автор у вірші “Доки?” Б. Грінченко впевнений, що …давно вже час, Щоб воля прийшла й до нас… Однак ця довгоочікувана воля все не приходить: А все її нема, не йде, – А час не жде, а час не жде!.. А час не жде, […]...
- Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будемо йти! І незважаючи на те, що […]...
- Борис Грінченко – фольклорист Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали “справжнім апостолом українського націоналізму”, “голосом совісті українства”, який дуже виділявся своїм “болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди”. Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за життя його дуже часто критикували. Єдине, що не викликало нарікань, – це його етнографічна діяльність. Борис Грінченко виріс у змосковленій […]...
- Засудження бездуховності у творі “Слово матері” БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за яких українська мова зайняла б своє природне місце в нашому поточному житті на […]...
- Я зрікся мрій. Борис Дмитрович Грінченко Б. Грінченко сказав в одному з своїх віршів: “Я зрікся мрій. Поважний і спокійний, Собі сказав: мені не треба їх. Повинність – ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих”… Наполегливо доводить автор, що літератор здатен запалювати себе на працю щодня, систематично, а не напливами, розглядає натхнення не як “божественний дар”, а як властивість мозку, невід’ємну від титанічної праці… Заповзятий до праці, людина повинності, котра не мислить […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – І варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” І варіант Війна забрала життя мільйонів людей, а ті, хто залишився живий, відчули на собі весь страшний тягар її жорстокої вдачі. Особливо важко було жінкам, які не тільки доглядали поранених у військових шпиталях, не тільки партизанили нарівні з чоловіками, а були змушені працювати поряд з фашистською нечистю, були рабинями на німецьких біржах […]...
- Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” – ІІ варіант ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” ІІ варіант В. Винниченко належить до письменників XX ст. Його збірка “Краса і сила” побачила світ у 1906 році. На цей час Російська імперія вже пережила революцію 1905 року. То тут то там вибухали селянські погроми. Це поки що були поодинокі вибухи, але вони готували грунт для майбутніх подій 1917 року. Оповідання […]...
- Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” – І варіант ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” І варіант В. Винниченко зарекомендував себе як талановитий письменник вже з першої своєї збірки оповідань “Краса і сила”. Він стає літописцем свого часу. Його увагу привертають кардинальні зрушення у свідомості селянства, що досі було покірним і мовчазним, а тепер піднімає повстання, забирає землю та хліб у панів. Таку ситуацію зображує він в […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – ІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” ІІ варіант Були різні жінки в українських селах. Були невпевнені у собі, забиті життям і роками, бездушні й безчесні. Але були й яскраві особистості, які бачили чарівність світу, яким усе здавалося щасливим і прекрасним, які вірили у кохання і чесність, у добро і щастя. Такою була і незвичайна дівчина Олеся з кіноповісті […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” – ІІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” III варіант Коли читаєш кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні”, твоє серце переповнюють складні почуття. Це і глибока ненависть до фашистів, які намагалися знищити українську націю, знущалися, вбивали, палили, різали; це і велика вдячність українським бійцям, що зуміли витримати усі незгоди війни і перемогти ненависного ворога; це і несказанна гордість за наших […]...
- Творчість поета Данила Андрєєва Творчість поета Данила Андрєєва одночасно й глибоко традиційно, і унікально для російської літератури. Пов’язаний з містико-філософською галуззю російської поезії, він в 1950-і роки XX в. створює добутку, рівних яким у національній словесності ще не було. Духовні процеси кінця XІX – початку XX в., які можуть бути названі “російським апокаліпсисом”, знаходять у поезії Д. Андрєєва єдине у своєму роді вираження Данило Леонідович Андрєєв народився в сім’ї відомого російського письменника Леоніда Миколайовича […]...
- У центрі роману образ Чіпки селянина бунтаря Образ Чіпки. У центрі роману образ Чіпки – селянина бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. З Чіпкою ми знайомимось уже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові в нього висока решетилівська шапка. Та автори не задовольняються зовнішніми ознаками в змалюванні портрета, як […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу – ІІ варіант – БОРИС ХАРЧУК ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату заходить найстарший чоловік з житнім снопом, у пахві жмут сіна. До того, як зайти, Він […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. 3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної […]...
- Висока моральність селянина-бідняка Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі харчі. Не було навіть борошна, щоб зробити перепічки. Бідна дитинка, яку матері нічим було годувати, […]...
- Слово матері – святе – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени і стати гімназистом. Приїхавши додому на літні канікули, Іван вирішив продемонструвати […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу – І варіант – БОРИС ХАРЧУК ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ I варіант З оповідання “Новолітування” я дізнався про обряди українського народу, які проводяться під час новорічних свят. Звичаї ці дуже цікаві і несуть в собі глибокий зміст. Я дізнався, що під час святкової вечері треба покласти на стіл сіно, а на покутті поставити житній сніп. В святковий вечір треба ставити дванадцять страв, бо дванадцять братів-місяців сходяться докупи. Зранку, ще до схід сонця, треба йти новолітувати. Для […]...
- Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника – ІІ варіант БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника II варіант У кожного народу є свої уявлення про життєві цінності. Але мені чомусь здається, що у більшості своїй вони дуже схожі, адже людство має єдині генетичні корені. Ми розуміємо, що краще жити в любові, ніж у постійних сварках, краще цінувати працю інших людей, інакше і тобі не солодко буде, […]...
- Невмирущий образ селянина-бунтаря І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано починає він замислюватися над життям, над соціальною несправедливістю в суспільстві, де одні живуть у розкошах […]...
- Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника – І варіант БОРИС ОЛІЙНИК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ БОРИС ОЛІЙНИК Народні уявлення про життєві цінності і відображення їх у творах Б. Олійника І варіант Кожен з нас має свої цінності у житті. Дехто живе за тими заповідями, що їх записано у Біблії; дехто навіть і не чув про такі. І тільки від нас залежить, як складеться наше життя: чи буде воно подібне до бур’яну, який тільки засмічує подвір’я, чи стане схожим на […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 роп: Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний: плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис характеру українців, органічним елементом національного менталітету, багатого, […]...
- Психологiчна роль образу селянина у розкриттi головної iдеї новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo” Новела “Intermezzo” була написана М. Коцюбинським вiдразу пiсля революцiї 1905-1907 рокiв, коли в Українi панував час iдейних хитань i нерозв’язаних соцiальних проблем. Його особливостi позначилися i на свiдомостi, i й на всьому життi людей, особливо – дiяльних учасникiв революцiйних подiй. Одного з них М. Коцюбинський робить головним героєм своєї новели. Письменник був видатним майстром психологiчної характеристики персонажiв. Саме через показ внутрiшнього стану героя новели, через його самоаналiз досягає письменник найбiльшого […]...
- Образ літописця в драмі О. С. Пушкіна “Борис Годунов” Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це саме “передбачувані” обставини, у яких і розкривається характер героя Відомо, що за першою ремаркою в […]...
- Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” – IV варіант ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ Болючі проблеми сучасності у творі “Дикий Ангел” IV варіант Є письменники, твори яких змушують замислитися над складними і хвилюючими проблемами життя, незалежно від того, коли були написані. Є вічні проблеми, до яких письменники звертаються знову й знову. Такою, на мою думку, є проблема виховання і взаємин між батьками й дітьми. Скільки вже написано про це, але кожен автор розкриває вічне протистояння поколінь […]...
- Моральна краса селянина-бідняка Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої голодної смерті, змушений був красти зерно. Сім’я Петра – головного героя оповідання – жила в […]...
- Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” – ІІІ варіант МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІІ варіант М. Коцюбинський багато писав про життя народу, але його повість “Тіні забутих предків” – це справжня пісня, створена ніби самими гуцулами, у якій відобразилися всі їх вірування, звичаї, світогляд. Життя карпатських гуцулів дуже відрізняється від того, про що ми читали у І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, І. Карпенка-Карого. Гуцули, як і мешканці Центральної та Східної України, були християнами. Але їх віра у Бога […]...
- Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” Серед персонажів, що в силу різних причин відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку, Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити своє сімейне гніздо, згодом уже про нього не дуже думав, бо “своєї хати не мав, а в винаймле-ній не хотів сидіти. Гонор не позволяв” […]...
Categories: Шкільні твори