Образ Павлуся в повісті “За сестрою”

Related posts:

1. Характеристика козаків повісті А. Чайковського “За сестрою” Повість Андрія Чайковського “За сестрою” здобула широку популярність відразу ж після її написання. В творі ми переносимось в ті далекі часи, коли українські села і міста руйнували турецько-татарські загарбники, вони вбивали і забирали в полон людей нашого народу. На боротьбу з нападниками стали козаки, які ціною свого життя виборювали волю своїй землі. Але найбільше мене вразило те, що це не просто твір про певні історичні події, а справжня повість про […]...
2. Геройство та лицарська відвага Павлуся Андрій Чайковський у повісті'”За сестрою” змалював трагічний період життя українського народу. Татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руй­нували їх, палили, людей забирали в полон. Сумна доля спіткала й село Спасівку. В одну мить залишився Павлусь без ма­тері, діда, втратив він і любу сестру Ганю: “Тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза хату і сховався в бур’яні”. Хоча Павлусь був ще малим хлопчиком, він зрозумів, що є Єдиним […]...
3. Чим сподобався і запам’ятався мені Павлусь – герой повісті А. Чайковського “За сестрою’? Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! […]...
4. Твір за повістю Андрія Чайковського “За сестрою” Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певнр, він на: магався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії […]...
5. За сестрою А. Чайковський Оповідання з козацької старовини І На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. Даремно шукав би хто його в теперішню нору. Воно пропало. Зруйноване, поросле травою, як багато-багато інших тогочасних українських осель. Спасівка не відрізнялася своєю долею від інших осель. Так само була подібна своїм зверхнім виглядом до інших осель: такі самі хати з дерева та глини, вкриті соломою або очеретом. Хати стояли рядком […]...
6. Образ Андрія в повісті Гоголя “Тарас Бульба” Деякі важливі зміни перетерплює й образ Андрия. Він здобуває відчутно більшу психологічну визначеність. Гоголеві вдається перебороти колись властивому образу Андрия відому схематичність і однолінійність. Внутрішній мир його переживань стає більше ємним, складним. Його любов до полячки тепер не тільки глибше мотивується, але й одержує більше яскраве емоційне, ліричне фарбування. Словом, у другій редакції повість перетворюється в широке лірико-епічне полотно, що стало, по вираженню Бєлінського, “нескінченно прекрасніше”. Саме в другій редакції […]...
7. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
8. Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування. “Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст. Повість спрямовано на викриття морального виродження козацької старшини. Козаки – мужні та безстрашні охоронці своєї Батьківщини, з козацьких літописів, народних […]...
9. Павлусь – відважний лицар і герой Ів Повість Андрія Чайковського “За сестрою” справила на мене неабияке враження. Перед нами постають ті звитяжні часи, коли українські козаки боронили свою рідну землю від турецько-татарської навали. Головним героєм цього твору являється п’ятнадцятирічний хлопчик Павлусь. Мене вразила його рішучість та відважність. Він є своєрідним героєм-богатирем із народних дум, адже він часто потрапляє, але потім знаходить вихід із таких ситуацій, які звичайному хлопчаку не під силу. Письменник дещо перебільшував фізичні можливості […]...
10. Повість про справжнього брата I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Повість про справжнього брата Брат – це захисник. Брат – це друг. Брат – це порадник, спільник. Брат – не брат. Мабуть, не знайдеться людини, яка б могла це заперечити. Добре, коли і старший брат, який у скрутну хвилину завжди прийде на допомогу, який зможе здійснити неможливе. Адже це рідна людина, з якою ти […]...
11. Образ ліричного героя в повісті ” Intermezzo” Новела ” Intermezzo” – це одна із кращих творів М. Коцюбинського, лірична поема в прозі, поетична новела, в якій зображується нерозривна єдність митця і народу. Новела була створена в тяжкі роки столипінської реакції, коли в середовищі інтелігенції особливо поселилися розбрід та занепадництво і з”я вилася ціла зграя письменників-декадентів, які закликали розробляти “вічні теми”- писати лише про красу природи і кохання. Вони ігнорували важливі соціальні проблеми, прикривались гаслами “мистецтво для мистецтва”, […]...
12. Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з ним хочуть дружити молоді, хоча й сирота, проте він до всякої роботи здатний. Розумові здібності Василя виявилися в тому, що […]...
13. Образ Євгена Рафаловича в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення Львівського університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. Молодий адвокат мав намір розпочати просвітню роботу, а далі й створити політичну організацію в повіті, запросити сюди помалу інтелігенцію, заснувати хоч невеличкий, та енергійний центр національного життя. Ці наміри додавали йому […]...
14. Образ землі в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний Стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів Коцюбинський писав: “Я весь серед своїх героїв, живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, […]...
15. Образ селян у повісті “Фата моргана” М. Коцюбинського Над повістю “Фата Моргана” М. Коцюбинський працював довго і наполегливо. Перша частина твору була завершена в 1903 р., а друга її частина – аж у 1910 році. Головний герой твору – знедолене селянство, з його болями і кривдами, скупими радощами і примарними надіями на краще життя. Із селянського середовища письменник виділяє два покоління: старше і молодше. до якого належать ті, кому будувати майбутнє. З особливою симпатією автор змальовує образ Гафійки […]...
16. Образ Устини в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Устина мала важке дитинство: “Ватька-матері не зазнаю: сиротою зросла я при чужині, у людях”. Відколи у десятирічному вщі йі взяли до панського двору, вона нічого окрім цілоденної, праці й не бачила. Особливо нестерпним життя Устини стало після приїзду панночки-інститутки, до якої її приставили покоївкою. Устина зазнала багатьох знущань і від старої поміщиці, і від молодої, але це не зломило її життєлюбності і веселої вдачі: “Було мене й б’ють – не […]...
17. Сміливий Павлусь Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, але, певно, він намагався довести нам, сьогоднішнім, що такі молоді герої – окраса історії України! […]...
18. Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура поетична і разом з тим сильна, сидячи в старезній школі, що нагадувала льох, думає зовсім […]...
19. Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна” О. Довженко Дивись. Вдивляйсь в Довженка очі І злами віку на чолі, Де пролягли думки пророчі Карбами духа і землі. М. Стельмах У повісті “Зачарована Десна” автор змальовує своє дитинство. Воно дивним чином переплітається з уявленнями про дитинство нашої нації, коли світом володарював пантеїзм, що, як писав І. Нечуй-Левицький, “був причиною метаморфоз, поетичного обертання людей в дерева, квіти, зорі, в птиць, у звірів”. Дитячий погляд дозволяє відтворити світ у його неприхованій глибині, […]...
20. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
21. Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
22. Образ землі в однойменній повісті Кобилянської Добра книга – як мудра людина. Трапиться в житті несподівано, а коли настає час розлучатися, то душу огортає жаль. Ще одна коротка мить – і відійде, і забере з собою любу тобі розмову, і понесе геть веселі й сумні оповіді, але ще довго стоятимуть в уяві образи й постаті літературних персонажів, їхні смутки й радощі. Кожна талановита книжка залишає в серці глибокі сліди. Можна впевнено сказати, то до таких літературних […]...
23. Чайна церемонія як окремий образ у повісті Я Кавабати Тисяча журавлів Що більше я знайомлюся з японським мистецтвом, то переконливішою стає для мене одна проста думка, що все мистецтво створювалося з єдиною метою – спонукати людину до мислення. Мислення у Японії – це своєрідний культ. Короткі вірші писалися так, що їх обов’язково слід домислити. Малюнками на шовку та порцеляні мало просто милуватися, треба розуміти хитре сплетіння візерунків і розгадати таємні знаки майстра чи художника. Навіть купа сірого каміння – це привід […]...
24. Образ Івана Флягіна у повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” Повість Лєскова “Зачарований мандрівник” була написана у другій половині XІX століття. У центрі цього добутку – життя звичайного російського мужика Івана Север’яновича Флягіна. Цей образ увібрав в себе усі риси народного характеру російської людини. Лєсков відзначає зовнішню подібність Івана Север’яновича з легендарним героєм билин Іллею Муромцем. “Це була людина величезного росту, зі смаглявим відкритим обличчям і густим хвилястим волоссям свинцевих кольорів: так дивно відливала його просідь. Він був одягнений у […]...
25. Образ оповідача в автобіографічній повісті “Зачарована Десна’ О. Довженка В українській літературі можна знайти чимало творів про “босоноге дитинство”, які досить схожі між собою. Але є один, який, на мою думку, відрізняється від інших своїми лірично-задушевними нотками, великою любов’ю до того, що змальовується. Це – автобіографічна повість “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Як глибоко і майстерно відтворено дитячі роки в спогадах людини зрілого віку, митця, що співчуває, переживає, живе одним життям зі своїм народом. У преамбулі до твору автор свою […]...
26. Образ Катрі в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Новим досягненням реалізму Марка Вовчка у створенні жіночих типів є образ Катрі. Катря – “молодичка гарненька, жінка Назарова”. Вона була вільна, а вийшла заміж за кріпака, панського візника. Письменниця змальовує Катрю як працьовиту людину, ніжну матір: “І говорить, і діло робить, і дитину колише”. Коли вона дізналась, що панночка “недобра”, вона промовляє сама до себе: “Чи того ж я сподівалась, йдучи вільна за панського!”. Катря терпеливо працювала на панів, навіть […]...
27. Образ Назара в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Ще одним яскравим антикріпосницьким образом є Назар. Він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар – панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: “Якби таку жінку та мені – я б її у комашню втручив, – нехай би пихкала!” Назар має веселу, жартівливу вдачу: “Та […]...
28. Образ Пугачова в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Повість О. С. Пушкіна називається “Капітанська дочка”, але саме Машу Миронову можна назвати другорядною діючою особою. Сюжетна напруга повісти тримається на трьох опорних крапках. Це образи Швабрина, Гриньова й Пугачова, що своїми вчинками став своєрідним “проявником” справжньої натури персонажів, гірших рис Швабрина й кращих – Гриньова. Пугачов в “Капітанській дочці” схожий на героя козацьких пісень і билин. Він з’являється спочатку як якась загадкова фігура, а потім розростається й заповнює собою […]...
29. Образ землі в однойменній повісті Ольги Кобилянської Добра книга – як мудра людина. Трапиться в житті несподівано, а коли настає час розлучатися, то душу огортає жаль. Ще одна коротка мить – і відійде, і забере з собою любу тобі розмову, і понесе геть веселі й сумні оповіді, але ще довго стоятимуть в уяві образи й постаті літературних персонажів, їхні смутки й радощі. Кожна талановита книжка залишає в серці глибокі сліди. Можна впевнено сказати, що до таких літературних […]...
30. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки – неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані”. Особливо […]...
31. Образ інститути в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Продовжуючи лінію викриття паразитичного існування поміщиків, розпочату. Фонвізіним і розгорнуту Шевченком, письменниця у сатиричному плані розкриває образ панночки. Марко Вовчок показує духовну і розумову убогість інститутки. З неприхованою огидою розповідає Устина про свою панночку, наголошуючи на її жорстокості та деспотичності. При першій зустрічі з панночкою дівчат-кріпачок дуже вразила її краса: “І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої […]...
32. Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано в повісті образ Андрія Марковича. Старший учитель постає розсудливим, кмітливим, з великим життєвим досвідом. Він […]...
33. Образ землі в повісті М. Коцюбинського Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів Коцюбинський писав: “Я весь серед своїх героїв, живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, […]...
34. Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. І сама повість розпочинається сценою успішного закінчення захисту адвокатом селян, […]...
35. Образ Прокопа в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В “Інститутці” вперше з’являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа. Прокіп – надзвичайно волелюбна особистість, і він не розуміє тих, хто примирився зі своїм становищем. Його мета – добитися вільного життя за всяку ціну: “Я так: або вирятуйся, […]...
36. Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської Повість “Земля” стала одним з найвищих досягнень на творчому шляху відомої української письменниці О. Кобилянської. Письменниця зазначала в автобіографічному нарисі “Про себе саму”: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві… Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів і коли писала – ох, як хвилями ридала!..” Повість стала справжнім гостродраматичним твором, сповненим важких роздумів про гірку селянську долю, вартість людського життя, його цінності, вона відрізнялася від сучасних їй сентиментально-ідилічних замальовок […]...
37. Образ бабусі-кріпачки в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Крім образів кріпаків-протестантів, у повісті змальована “старесенька-старесенька” бабуся-кріпачка, яка не тільки зносить і терпить всі знущання примхливої панночки, а ще й інших навчає смирення й покірності. В умовах постійного пригноблення і знущання бабуся-кріпачка змогла пронести через життя почуття власної гідності, доброту, людяність і чесність. Така риса, як терпеливість, особливо яскраво розкрита в діалозі бабусі з Устиною, коли вони разом з Прокопом прийшли попрощатися з бабусею перед його службою у війську. […]...
38. Образ землі в повісті “Fata morgana” Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів Коцюбинський писав: “Я весь серед своїх героїв, живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, […]...
39. Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – син того часу, коли кріпацтво, так би мовити, уже тріщало скрізь. Він любить волю й […]...
40. Образ “маленької людини” у повісті Шинель Гоголя Н. В Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху! Жерці хвилинного, шанувальники успіху! Як часто повз вас проходить людина, Над ким лається сліпе й буйне століття, Але чий високий лик у прийдешньому поколенье Поета приведе в захват і умиленье! А. З. Пушкін Тема “маленької людини” є наскрізною в російській літературі XІX століття. Цій темі присвячували свої добутки О. С. Пушкін, А. Н. Островський, І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, А. П. […]...