Образ народу в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша

Важливе місце в романі посідає узагальнений образ “черні” – селянства, міщан, козацької голоти, яка і визначає наслідки Чорної ради – обрання гетьманом Івана Брюховецького. “Чернь” показана у романі загальною масою, хоча активно діючою, а образи її представників не ідеалізованії виступають лише епізодично. Але з цих епізодів Пантелеймон Куліш виводить образ “маси”, яка не здатна усвідомлювати національні інтереси, готової до стихійного бунту, грабіжництва і нерозумних вчинків.

Проте письменник відзначає, що народні

маси зазнавали суттєвих утисків з боку козацької старшини і панів та шукали соціальної справедливості. Коли Шрам з Череванем їхали до Києва, їх оточили міщани, які обурювалися: “Козацтво ви собі загарбали, самі собі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плоти, чини, мито і чорт знає що!” Таких епізодів у романі чимало, що свідчить про те, що автор досить правдиво передає настрій народних мас: “Буде вже й того, що один свити золотом гаптує, а інший, може, й сірячинки не має; один оком своїх сіножатей не займе, а ми ось із половини косимо”.





Образ народу в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша

Categories: Шкільні твори