Home ⇒ 🎨Шкільні твори ⇒ Образ Марусі

Образ Марусі

Григорія Квітку-Основ’яненка вважають засновником української прози, який поруч з автором славнозвісної “Енеїди” Іваном Котляревським стояв біля першоджерел української класичної літератури.

У XIX столітті загальною була точка зору, згідно з якою українській мові відводилося місце за дверима “високої літератури”. Уважалося, що українською можна писати лише анекдоти та веселити невибагливу публіку. Коли ж треба було торкнутися серйозної теми, доводилось корис­туватися російською, а ще краще – французькою.

На початку XIX століття в європейській літературі за­панував сентименталізм, засновником якого є англієць Стерн, а в Росії – Микола Карамзін. Сентиментальні твори швидко набули популярності, а сама літературна течія значно поширилась. Григорій Квітка-Основ’яненко спробував вирішити зразу дві проблеми: написати Твір у дусі сентименталізму, до того ж зробити це українською мовою.

Авторові все вдалося: українська мова нічим не поступалася, скажімо, російській, а повість “Маруся” увійшла до золотого фонду вітчизняної літератури.

Головна героїня твору – Маруся, яка втілює най­кращі риси української дівчини з народу. Портрет Марусі нагадує фольклорний образ юної селянки: “…висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку”. Маруся слухається батьків, вона дуже богобоязлива, чемна, роботяща, соро­м’язлива, розумна.

Між Марусею й Василем спалахує кохання. Дівчина ніжна до свого коханого. Це почуття красиве, і, звичайно, Маруся заслуговує на щастя.

Дівчина благає батьків відда­ти її заміж за Василя: “Таточку! Голубчику, соколику, ле­бедику! Матінко моя ріднесенька!.. Не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! Не роз­лучайте мене з моїм Василечком”.

Але батько відмовляє дочці, адже Василю треба йти в солдати. Хлопець змушений шукати добрий приробіток, щоб відкупитися від служби. Та на це потрібен час. Маруся відмовляє всім женихам, навіть не зважає на тиск з боку батьків: тут автор вдало використовує популярний фольклорний мотив про дівчину, яку батьки намагаються силоміць видати заміж. Настав час, і Василь заслав старостів до Марусі: гроші в нього вже були, і замість себе хлопець відправив до війська так зва­ного “найомщика”.

Квітка-Основ’яненко з точністю етнографа змальовує український обряд сватання: пісні, при­казки, приповідки – усе це дійсно захоплює. Весілля відклали до осені. За дорученням хазяїна Василь поїхав у дальню дорогу.

Сталося нещастя: поки Василя не було, Маруся застудилась і померла. Повернувся Василь, та замість весілля довелось хоронити наречену. Після цього Василь став ченцем і незабаром помер.

Один з провідних принципів сентименталізму – як­найсильніше розчулити читача, примусити його плакати над сторінками твору. Читаючи повість, звертаєш увагу на те, що інколи Маруся та ті, хто її оточує, демонструють забагато почуттів. Проте від законів жанру не втечеш, навіть коли ти такий майстер художнього слова, яким був Григорій Квітка-Основ’яненко.

Але, з іншого боку, слід додати, що ця повість поетична й цікава.

Квітка-Основ’яненко написав чимало прозових творів, у тому числі російською мовою. Автор спілкувався з багать­ма провідними російськими літераторами, зокрема з Жуковським. Усе це сприяло розвитку української літератури на вітчизняному терені і її популяризації серед російських читачів.

Саме завдяки Квітці-Основ’яненку чудові традиції нашого народу знайшли достойне художнє втілення.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
  2. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
  3. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. 2. Працелюбність дівчини. 3. Доброзичливість та привітність Марусі. 4. Вірність і відданість у коханні. 5. Надмірна релігійність, покірність долі. 6. Туга та журба Марусі. ІІІ. Маруся – окраса й гордість української прози. І. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози. ІІ. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі. 2. Основні […]...
  4. Образ Марусі в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Маруся – головна героїня повісті, наділена найкращими людськими якостями: вродлива, чесна, слухняна, роботяща, шаноблива, релігійна. її портрет – народний ідеал краси: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, бровопь-ки – як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький, з горбочком, а губоньки – як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки – неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані”. Особливо […]...
  5. “Образ Марусі і Василя” Г. Квітка “Маруся” Повість “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненки була вперше надрукована в 1834 році. Головні герої цього видатного літературного твору є Маруся и Василь, двоє безмірно закоханих людей, що ідеально підходять друг до друга. Маруся – це дочка Насті та Наума Дрота, гарних та турботливих батьків. Кращої дівчини та дочки, ніж вона, не було у всьому селі: “О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, і звичайна та ще […]...
  6. Поетичний образ Марусі Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю ідеальною українською дівчи­ною, яка ніби прийшла до нас із сумних та ліричних народних пісень. Образ Марусі є дуже гармонійним, бо […]...
  7. Образ Марусі Чурай романі Л. Костенко Твір За однойменним Романом Л. Костенко. Роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” – це справжній гімн щедрості й моральній красі людської душі, її таланту. Пісні Марусі звучать ще й досі, розповідаючи нам і про козацькі походи, і про українську природу, і про кохання. Ці пісні кликали у бій, лунали біля ставу, чарували на вечорницях. Ті пісні розповідали про незвичайну дівчину, незвичайний талант. Маруся Чурай – дитя любові, адже кохання […]...
  8. Образ Марусі Чурай в українській літературі Постать Марусі Чурай, полтавської піснетворки XVII ст., посіла важливе місце в історії української літератури. Щоправда документальних підтверджень про її існування на сьогодні не знайдено і про реальність поетеси свідчать лише її твори, які до того ж стали вже народними піснями, та художні твори про неї. М. Старицький використовує фольклорний сюжет у своїй драмі “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” з метою привернути увагу суспільства до проблем сучасності: деморалізуючий […]...
  9. Життєві ідеали Марусі Чурай В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила психологічний образ Марусі, обдарованої дівчини, яка палко любить свою землю, і любов та бринить у кожній Марусиній пісні. Її серце сповнюється гордістю, коли чує […]...
  10. ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ 8 КЛАС ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Історія, виспівана кобзарями. 2. Образ Марусі Богуславки в однойменній думі. 3. Вірність рідній землі – найвища цінність. Варіант 2 1. Думи в історії розвитку української культури. 2. Бранка, що рятувала інших полонених. 3. “Уже я потурчилася, побусурменилася”. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Чого тужиш, калинонько, Головоньку нахиляєш? Чого плачеш, дівчинонько, Сльозами ся заливаєш? Ци тя доля […]...
  11. Душевна роздвоєність Марусі Богуславки Історичне минуле України багате як звитяжними, так і болісними епізодами. Турецько-татарські напади тривалий час спустошували українські землі. Жінки, вивезені на чужину ставали служницями, чоловіки невольниками, що виконували важку роботу, але найстрашніша доля чекала молодих дівчат, які потрапляли до гаремів. Козаки, борючись з нападниками, влаштовували походи на чужинців, але бувало так, що в бою перемагали не українці, а турки чи татари. Тоді козаки опинялися в неволі. Саме такий епізод з історії […]...
  12. Образ Марусі Чурай – втілення моральної краси і таланту У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний із всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу проти поневолювачів. Давня легенда доносить нам образ Марусі Чурай. Мелодійність її пісень переконує, що ця дівчина була надзвичайно талановитою, а відома історія отруєння її коханого говорить про сильний характер і палкі почуття. Ліна Костенко дала нове життя цьому легендарному образу. Маруся успадкувала від своїх батьків благородство, гідність, […]...
  13. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя, Маруся одразу ж полюбила його. […]...
  14. Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа. Л. Костенки Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про ноетесу-сиівачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. Маруся Чурай жива в своїх чудових піснях, у пам’яті народній. Перекази про неї живуть у […]...
  15. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай – I варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай І варіант Поезія Ліни Костенко збагатила українську літературу неперевершеними зразками слова, що йде від самої душі. Вершиною її поезії є роман у віршах “Маруся Чурай”. Події цього роману відбуваються в середині XVII століття, коли український народ вів боротьбу проти польської шляхти. На фоні історичних подій зображена історія кохання головної героїні Марусі […]...
  16. Героїчний вчинок Марусі Богуславки Героїчний вчинок Марусі Богуславки Коли я прочитала “Думу про Марусю Богуславку”, то була вражена моральною красою героїні – жінки – полонянки. Цей образ склався в народній уяві, узагальнивши долю багатьох жінок, що жили в неволі. Маруся Богуславка приваблює нас своєю добротою та чистим серцем. Вона співчуває стражданням бідних невільників. Ця жінка – патріот своєї Батьківщини. Вона не забувала рідної землі і намагалась зробити для неї щось корисне. Саме тому вона […]...
  17. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай – IІ варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай II варіант Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, […]...
  18. Символічне значення образу поетеси Марусі Чурай для України 8 КЛАС ІСТОРИЧНІ ПІСНІ Символічне значення образу поетеси Марусі Чурай для України Зпортрета Ф. Самусєва на нас дивиться дівчина з гарним обличчям та очима, повними невимовного суму. Це – Маруся Чурай. Людська душа – завжди таємниця. Інша річ – душа поета: вона відверто і повністю розкривається у творах. Якщо замислитися про це, то стає навіть трохи тривожно: читаючи вірші поета, кожен має унікальну можливість зрозуміти його душу, прилучитися до почуттів […]...
  19. ЗНО – Тест № 5 1. Ким, за словами Т. Г. Шевченка, є Г. Квітка-Основ’яненко? А Засновником нової української прози; Б засновником української сатири; В пропагандистом волелюбних ідей; Г борцем за незалежність української мови. 2. Укажіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка. А Квітка; Б Основ’яненко; В Основа; Г Конотопський. 3. Який творчий метод обрав Г. Квітка-Основ’яненко для написання першої української повісті “Маруся”? А Романтизм; Б класицизм з орієнтацією на єдність часу, місця, дії; В сентименталізм; Г […]...
  20. “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя. Маруся одразу ж […]...
  21. Цитатна характеристика Марусі Чурай та героїв поеми Маруся Чурай – головна героїня поеми Ліни Костенко. Це горда та обдарована дівчина, мешканка Полтави часу Гетьманщини, яка складає пісні для козацтва. Її обранець – Гриць Бобренко, який виріс без батька, теж козак… “Я ж лицаря чекаю, козака…” – каже романтична та запальна Маруся про коханого, наділяючи його найкращими властивостями, яких він і сам не має. Вона проводжає його до походу, як найвірніша дружина. “Нема ж бо слави у дому […]...
  22. ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Справжнє ім’я – Григорій Федорович Квітка. Народився на хуторі Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, по­мер у м. Харкові. Письменник, перший прозаїк нової української літератури. Найвідоміші твори: повісті “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Конотопська відьма”, п’єса “Сватання на Гончарівці”....
  23. Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівчиною. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на […]...
  24. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя. А тим паче, коли герой розповіді – жива людина, яка творила, жила, плакала і сміялася. Саме така головна героїня однойменного […]...
  25. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г Ковалем. 3. Найбільше Маруся полюбляла… А Читати книжки. Б […]...
  26. Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка “Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й трагедія страждання самотньої талановитої людини з народу. Про це свідчить усе життя героїні, її спроба покінчити життя самогубством: Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль. Ліна Костенко з особливою любов’ю змальовує образ Марусі. Це красива дівчина, добра, щира, наділена талантом. її щиро кохав Іван Іскра, але серце Марусі належало Грицеві […]...
  27. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а […]...
  28. Портретна характеристика Марусі Чурай із однойменного роману Ліни Костенко Важливу роль у романі Ліни Костенко Маруся Чурай” відіграє зовнішність героїні. Портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер. Ліна Костенко принципово не деталізує зовнішність Чураївни. Проте її мистецтво як видатного майстра словесного зображення якраз і полягає в тому, що вона уміло активізує уяву читача на створення зорового образу дівчини. При цьому цей образ естетично впливовий – він буквально випромінює чуттєвість, якою в даний момент пройнята героїня. Бачимо душевне заніміння, що […]...
  29. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються з реальним зображенням побуту, звичаїв, обрядів українського села. Своїх героїв Г. Квітка-Основ’яненко шукав серед простих людей, а широке використання побутового […]...
  30. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси українського народу. За однойменним романом Л. Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До долі – моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко – справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий талант молодої поетеси в когорті письменників-шістдесятників. Поезії Ліни Костенко вчать мріяти, примушують хвилюватися, задумуватися над […]...
  31. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили Наум та Настя Дроти дружно, […]...
  32. Поміркуймо разом Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського діяча, що багато зробив для розвитку культури, науки, освіти, видання газет і журналів. Ще ім’я Квітки-Основ’яненка пов’язують із сентиментальним напрямком у літературі. Так, […]...
  33. Трагічне кохання “дівчини і легенди”. Дослідження життєвих колізій Марусі Чурай Скарби, відомі людині, класифікуються на дві групи: ті, що намертво лежать в землі, і ті, що йдуть від роду до роду, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Чомусь вважається, що авторів у народних пісень немає. їх просто пише народ. І як це можна уявити? Зібрався люд, сів “колом”, накидав на папері десяток-другий хітів? Насправді у кожної пісні є автор, просто його не завжди […]...
  34. Легендарний образ жінки-полонянки в “Думі про Марусю Богуславку” У думах народ оспівує мужність і героїзм захисників рідної землі у боротьбі проти ворогів, засуджує жорстокість загарбників, а також утверджує моральний ідеал людини. Кращі духовні якості людини втілює в собі героїня однойменної думи Маруся Богуславка. Це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки. Доля цієї жінки дуже складна. Потрапивши в турецьку неволю, вона стає дружиною султана. Але забути рідну землю Маруся не може, мабуть, тому і знає, що сьогодні у […]...
  35. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу Певний, хто народився на Україні чув пісню “Ой не ходи Грицю”, і, певний, багато тих, хто чув, не замислювалися над тим, хто автор, чи вважали її народною. Так, пісня дійсно народна. Але що таке народна пісня? Пісня, яку створив народ, чи пісня, яку співає, любить весь народ, чи перше і друге? Але пісню хтось обов’язково творить: хтось починає, хтось підтримує, хтось підспівує… Ліна Костенко, одна з найталановитіших українських поетес європейського […]...
  36. ЗНО – Пісні Марусі Чурай Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій […]...
  37. Портретна характеристика Марусі Чурай Важливу роль у романі Ліни Костенко Маруся Чурай” відіграє зовнішність героїні. Портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер. Ліна Костенко принципово не деталізує зовнішність Чураївни. Проте її мистецтво як видатного майстра словесного зображення якраз і полягає в тому, що вона уміло активізує уяву читача на створення зорового образу дівчини. При цьому цей образ естетично впливовий – він буквально випромінює чуттєвість, якою в даний момент пройнята героїня. Бачимо душевне заніміння, що […]...
  38. Тема 2. Пісні Марусі Чурай І. Усна народна творчість Тема 2. Пісні Марусі Чурай Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві після того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, […]...
  39. “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями Ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню досконалість української мови. Одним з найбільш характерних творів, які доводять спроможність самостійного існування рідної мови […]...
  40. Образ Наума Дрота та його дружини Насті в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко В образі Наум” Дрота Квітка показав ідеального, на його погляд, селянина. “Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь, п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви – так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін, вія вже й там..і Коли прочує яку бідність, наділить по своїй […]...
Образ Марусі

Categories: Шкільні твори