Одним із самих чудових добутків, звернених до історії Росії, є драма “Борис Годунов”, що вражає широтою охоплення російського життя XVІІ століття. Найбільше досягнення Пушкін-драматурга виявилося в створенні неповторних характерів діючих персонажів. Одним із самих яскравих образів у добутку є образ літописця Пимона. Повне подання про нього не може зложитися без опису монастирської келії – це саме “передбачувані” обставини, у яких і розкривається характер героя
Відомо, що за першою ремаркою в чорновому варіанті йшло: “Літописець пише, Григорій спить”. В остаточному варіанті з’явився: “Батько Пимон, Григорій сплячий”. Але на самого літописця в цій сцені читач дивиться очами Григорія. З якою безпосередністю і юнацьким захватом говорить Григорій про зосередженому, зануреному в заняття Пимонові:
Як я люблю його спокійний вид,
Коли, душею в минулому занурений,
Він літопис свою веде…
Створюючи драму, Пушкіна хотів підкреслити непроникність духовного миру Пимона, всю його неприступність для навколишнього світу. Недарма Григорій “часто… угадати хотів, про що він пише”:
Ні на чолі високому, ні в поглядах
Не можна прочитати його прихованих дум
Григорієві літописець, “зігнутий над своїми працями”, більше нагадує дяка, але все-таки порівняння це більшою мірою зовнішнє
Так точно дяк у наказах поседелий,
Спокійно зрить на праві й винних
Добру й злу слухаючи байдужий,
Не відаючи ні жалості, ні гніву
Насправді Пимон зовсім іншої. Його не можна назвати байдужим до тому, про що він оповідає, а тим більше до “добра й зла”: для Пимона зло є зло, а благо – найвище людське щастя. З яким же болем говорить літописець Григорієві про те, чому йому довелося стати свідком: “Привів мене бог бачити злу справу, Кривавий гріх”. Слова Пимона про те, що трапилося, злодіянні будуть кілька разів повторені діючими особами трагедії
И як нещастя сприймає Пимон вінчання Бориса на царство, доконане проти божеських і людських законів:
Об страшне, небачене горе!
Прогневали ми бога, згрішили:
Владикою собі царевбивцю
Ми нарекли…
И скільки суму, болі й жалі у визначенні Пимоном своєї літописної повісті:
Цією повістю жалюгідної укладу
Я літопис мою…
Найвище призначення життя літописця Пимон убачає в тім, щоб нащадки довідалися всю правду про життя своїх предків, правду історії: “Так відають нащадки православних Землі рідної минулу долю…”
Це може здатися дивним, але юнацьке життя Пимона було наповнено “кипінням страстей”. І лише через багато років Пимон вирішив присвятити себе служінню духовним цілям:
Постій лори лише відаю блаженство,
Як у монастир господь мене привів
Своє сьогодення “блаженство” мудрий Пимон знаходить у міркуваннях, у зосередженому писанні. І його найвища мудрість – це натхненна праця. На схилі віку Пимона займає лише його “останнє сказанье”. Він весь у священній справі, що відбувається в ім’я високих мет
Сам Олександр Сергійович Пушкін зауважував, що в образі Пимона немає ніякого вимислу, це історично достовірний характер. Письменникові лише хотілося зібрати воєдино ті риси, які він знаходив у старих літописах: простодушність, лагідність, відсутність суєтності й упередженості.





Related posts:
- Особливості жанру трагедії “Борис Годунов” Пушкін здавна і неодноразово розмірковував над теорією драматургії. В упор поставив він перед собою ці питання під час роботи над “Борисом Годуновим”. Перший російський справді національний поет, який мав сказати нове слово, зробити крок вперед у художньому розвитку людства, Пушкін продумав і творчо освоїв досвід усього попереднього йому літературного розвитку, особливо оцінивши творчість Шекспіра, протиставляючи “народні закони драми Шекспірового” “придворному звичаєм трагедії Расіна” . Якщо Пушкіна абсолютно не задовольняла традиційна […]...
- Літопис “Повість минулих літ” ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Літопис “Повість минулих літ” Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – літопис; – події від створення світу до часів Нестора Літописця ; – щире захоплення героїчним минулим; глибокий сум з приводу княжих міжусобиць і лиха, заподіяного ординцями; – друга назва – “Початковий літопис”....
- Образ Лукаша в драмі “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії життя Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі збігається з першими кроками від дитинства до юності. Він з’являється біля лісового озера одного святкового дня на […]...
- Особисті згадки Нестора в “Повісті минулих літ” І. Першоджерела, якими послугувався Нестор, пишучи літопис. ІІ. Три оповідання із особистих згадок літописця. 1. Відкриття гробниці святого Феодосія 1096 року. 2. Набіг половців. 3. Похід Святополка на половців. ІІІ. “Повість минулих літ” – літературний виклад історії Київської Русі....
- Образ Хоми і Назара в драмі Тараса Шевченка “Назар Стодоля” У своїй творчості Тарас Шевченко раз по раз звертався до історичного минулого свого народу, шукав там відповіді на гострі проблеми сучасності. Особливе захоплення в митця викликала доба козаччини своєю героїкою, волелюбними настроями. Тому і показував її часто у своїх творах як взірець життя, гідного людини, утверджуючи необхідність боротьби проти самодержавно-кріпосницької системи, яка принижувала національну гідність, калічила особистість. Драма “Назар Стодоля” уявно переносить читача в Україну XVІІ століття. У ставленні героїв […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгас-лим вогник […]...
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки вважав, що соціальна несправедливість, знущання, приниження людської гідності неминуче породжують протест і можуть стати причиною […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас І варіант Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає довідатися, “чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас II варіант В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному вагоні, де і зустрічає головного героя – селянина Данила. Знайомство починається […]...
- Правдивий образ промисловця і “Глитай’ з селян у драмі І. Карпенко-Карого “Хазяїн” Які твори стають класичним літературним зразком? Мабуть ті, в яких письменник розкриває таємницю людського серця, людського характеру. Від того, наскільки майстерно й правдиво він це зробить, залежить подальше життя твору в часі. Деякі твори залишаються актуальними навіть через кілька сотень років після їх народження, незважаючи на те, що людство іде вперед великими кроками, змінюються історичні обставини, політичні умови тощо. Можливо, душа людська не залежить від цих зовнішніх обставин. Вона є […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас III варіант Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі пан” описує пригоди селянина Данила, який спробував “панського права добути”. Як […]...
- Галицько-Волинський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Галицько-Волинський літопис” “Галицько-Волинський літопис” продовжує “Початковий літопис” і “Київський літопис”, подаючи опис подій до 1292 року. У літописі подаються розгорнуті події, що відбувалися на Галичині: боротьба за престол, війни, що передували захопленню Руських земель Ордою хана Батия. Літописець звеличує князя Данила Галицького, показує його як видатного діяча і хороброго воїна. Князь Данило зображений як патріот рідної землі і як князь, що дбає про добробут вітчизни. Художніми особливостями “Галицько-Волинського літопису” є […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
- Образ Петра І у поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” 1. Роль історичної особи в художньому просторі. 2. Контрастна картина життя міста й людини. 3. Монументальність і величчя кумира. Потрібно знайти зміст і в нісенітниці: у цьому неприємний обов’язок історика. В. О. Ключевский Історичні події й різні великі особистості не раз з’являлися на сторінках добутків О. С. Пушкіна. І кожного з них письменник поміщав в особливе художнє полотно, показуючи тим самим відтінки людей неоднозначних, але в той же час граючу […]...
- Образ і характер Пугачова в повісті Пушкіна “Капітанська дочка” Характер Пугачова розкривається Пушкіним послідовно. Спочатку він овіяний таємницею ; потім даний його зовнішній портрет, і поступово читач довідається його усе глибше й глибше. Пушкіна цікавлять не стільки воєнні дії Пугачова, скільки його особистість, духовний мир. У романі він з’являється лукавою й мудрою, шахраюватою й доброю, чуйною людиною, готовим прийти рятуйте! дворянському синові Гриневу, коли той по-людськи звертається до нього за підтримкою. Пушкіна постійно підкреслює близькість Пугачова до миру народної […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, посідає “Лісова пісня”. 25 липня 1911 року в Кутаїсі була дописана остання сторінка цієї драми, твору, який по праву вважається одним з найвищих мистецьких досягнень поетеси. Центральним образом “Лісової пісні” є образ Мавки. Народжена багатою фантазією українського народу, виношена в думках і серці протягом багатьох років геніальною українською поетесою, лісова красуня Мавка здобула безсмертя. Адже […]...
- Образ Фауста у творчості Й. В. Гете та О. С. Пушкіна Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
- Образ Петербурга у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображена багата російська географія – від столиць до провінції, від столичного паркету до сільського кладовища – яскраві картинки, намальовані точним і легким пушкінським словом. Тут і Петербург, і Москва, і село, і дворянська садиба. Та над усіма описами на найвищому щаблі стоїть незабутній образ Петербурга – північної Пальміри – оспіваного багатьма поетами і прозаїками. Пушкінська низка картин з них найкраща. У його творах описано не місто, […]...
- Тема любові й образ коханої в лірику О. С. Пушкіна 1. Легкість віршів поета. 2. Новизна віршів про любов. 3. Любов – стан душі. Добутку А. З. Пушкіна легкі й стрімкі. На думку відомого літературознавця Абрама Терца, саме невагомість була основою світогляду поета. Легкість же у вірші з’явилася головною умовою його творчості з перших же кроків на цьому поприщі. Його вірші можна зрівняти з митецьким танцем балерини, де присутні й швидкі повороти, і високі стрибки, і цікаві реверанси: …Вона, Однією […]...
- Київський літопис – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть “Київський літопис” Докладно розповідає про безперервні війни з половцями та міжусобні чвари, які призвели до внутрішньодержавного безладдя, “висушили” Русь і зробили її легкою здобиччю для загарбників. З оповідань “Київського літопису”, що здебільшого фіксують факти і події, постає картина життя феодальної Русі напередодні страшної катастрофи – татарської навали XIII століття. У цей складний час літописець вбачає порятунок в єднанні Русі. Князям-егоїстам, що дбають тільки про власні територіальні інтереси, літописець протиставляє Володимира […]...
- Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
- Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” , у незакінченому романі “Арап Петра Великого” , у матеріалах до “Історії Петра Великого”. Протягом усього творчості поет по-різному оцінював діяльність Петра. Спочатку Петро представлявся Пушкіну винятковою […]...
- Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора […]...
- Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький пан, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на почуття, інтереси, страждання інших людей. Він здатний образити, скривдити […]...
- Образ Тетяни Ларіної за романом Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Образ Тетяни Ларіної за романом Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Є такі твори в художній літературі, в яких зустріч з героєм осяє душу і сповнить її радістю й тривогою. Таке відчуття дарує нам образ Тетяни Ларіної з роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Вона, як шекспірівська Джульетта, стала символом жіночності, безмежної любові й порядності. Якщо подивитися на історію кохання героїні Пушкіна очима неупередженого читача, то вона може здатися сентиментально-простою: неподілена любов […]...
- Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора. Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові: “Не світ хотівши звеличити у гордості своїй пустій, поруку б я хотів явити Тебе гіднішу, друже […]...
- Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, гроші… А трагедія “Борис Годунов”! Яке знання психології влади, яка обізнаність в історії! Та й […]...
- Образ Тетяни Ларіній у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Тетяна – істота виняткове, натура глибока, любляча, жагуча… В. Г. Бєлінський 200 років минуло від дня народження генія російської літератури, всіма улюбленого поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Хочеться знову й знову вертатися до пушкінського слова і його чудовому роману у віршах “Євгеній Онєгін”, де представлений молодь 20-х років XІX століття. Існує дуже гарна легенда. Один скульптор виліпив з каменю прекрасну дівчину. Вона виглядала настільки живий, що, здавалося, зараз заговорить. Але скульптура […]...
- Образ Тетяни Ларіної у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” …Татьяна – существо исключительное, Натура глубокая, любящая, Страстная. В. Бєлінський Центральний твір художньої спадщини Пушкіна – соціально-психологічний роман у віршах “Євгеній Онєгін”, який за висловом В. Бєлінського став енциклопедією російського життя того часу. Хочеться знову і знову повертатися до пушкінського слова і до його чудового роману у віршах “Євгеній Онєгін”, де зображена молодь 20-х років XІX століття. Є дуже гарна легенда. Один скульптор виліпив із каменю прекрасну дівчину. Вона мала […]...
- Образ провінційного дворянства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Маєток Онєгіна. 2. Провінційні жителі. 3. Сім’я Ларіних. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” значна частина дії відбувається в провінції, у маєтках Онєгіна й Ларіних. Немов по контрасту зі світським життям головного героя, що представляла собою вихор розваг, побут сільських дворян розміряний до одноманітності. Письменник іронічно натякає на це, звертаючись до передісторії кімнати, де до Онєгіна жив його дядько: Він у тім спокої оселився, Де сільський старожил Років […]...
- Образ Пугачова в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Повість О. С. Пушкіна називається “Капітанська дочка”, але саме Машу Миронову можна назвати другорядною діючою особою. Сюжетна напруга повісти тримається на трьох опорних крапках. Це образи Швабрина, Гриньова й Пугачова, що своїми вчинками став своєрідним “проявником” справжньої натури персонажів, гірших рис Швабрина й кращих – Гриньова. Пугачов в “Капітанській дочці” схожий на героя козацьких пісень і билин. Він з’являється спочатку як якась загадкова фігура, а потім розростається й заповнює собою […]...
- Характеристика Бориса Годунова в однойменній трагедії Пушкіна Борис в трагедії Пушкіна – “царевбивця”, через кров Дмитра прийшов до влади. З величезною психологічної і художньою переконливістю малює Пушкін вустами самого Бориса в його знаменитому монолозі борошна нечистої совісті: … Біда! як виразкою морової Душа згорить, наллється серце отрутою, Як молотком стукає у вухах докір, І все нудить, і голова йде обертом, І хлопчики криваві в очах… І радий бігти, та нікуди… жахливо! Так, жалюгідний той, у кому совість […]...
- Образ Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Неоднозначність образу Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Ім’я Бертольда Брехта, видатного німецького поета, драматурга, в історії літератури XX ст. пов’язане з утвердженням новаторського театру, що дістав назву епічного. Душею творчих пошуків Брехта була настанова на активне втручання мистецтва в життя, перебудову психології глядача, мобілізацію його розуму та активності. Сцена для митця – трибуна. Основне в епічному театрі – апеляція до розуму. Глядач у ньому розмірковує, оцінює, виробляє […]...
- Образ Лукаша в драмі-феєрії “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі співпадає з першими кроками від дитинства до юності. Він з’являється біля лісового озера одного святкового дня на ранній […]...
- Образ Хоми і Назара в драмі “Назар Стодоля” Драма “Назар Стодоля” уявно переносить читача в Україну XVII століття. У ставленні героїв до традицій, Батьківщини, до свого морального обов’язку перед народом, його майбутнім розкриваються характери Хоми, Гната, Назара, Галі та інших персонажів твору. Позитивні персонажі драми не мислять майбутнього без свободи, в якій вони вбачають вищий прояв щастя. Тому корисливість і егоїзм розрахунків Хоми Кичатого, полковника, Стехи вони сприймають як зраду інтересів свого народу, його славних традицій. Наприклад, для […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Я” II варіант Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце в творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. У п’ єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми, а постає перед читачем юною […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги У ті тяжкі часи, коли вирувала Велика Вітчизняна війна, патріотична тема в літературі набула особливо великого значення. Важливо було піднести дух народу, нагадавши про славні сторінки історії рідної землі, про людей, які присвятили своє життя Батьківщині. Коли в 1944 році було визволено від фашистських загарбників Київ, Іван Кочерга повертається до рідного міста і захоплено працює над історичною драмою “Ярослав Мудрий”. Чому драматурга зацікавила саме постать Ярослава Мудрого? Напевне, його приваблювало […]...
- Образ Мавки а драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки В кожній із героїнь Лесі Українки є частка душі поетеси. Це в найбільшій мірі стосується Мавки, в образі якої письменниця втілила свої найкращі мрії про вродливу, щиру, обдаровану, волелюбну людину. В Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Великі очі, що грають різними кольорами, розкривають її швидке і глибоке сприйняття дійсності, вразливу і добру душу. Довгі коси і зоряний вінок на голові, любов до квітів свідчать про неабиякий естетичний […]...
Categories: Твори з літератури