Образ копача Бонавентури в п’єсі “Сто тисяч”

Related posts:

1. Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий – це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових […]...
2. Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” З ім’ям Карпенка-Карого – одного з найвидатніших українських письменників і діячів театру – пов’язане піднесення українського драматичного мистецтва в другій половині XIX і на початку XX століття. У піднесенні суспільної ролі українського театру мистецька діяльність Карпенка-Карого відіграла особливо важливу роль тому, що він був не тільки талановитим актором, режисером, організатором і керівником трупи, а й видатним драматургом, рівного якому, за справедливим визначенням І. Франка, не мала тогочасна українська література. Новий […]...
3. Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме […]...
4. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію “Сто тисяч”, він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVІІІ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка – головний герой комедії “Сто тисяч”. Калитка – заможний селянин, який вже має 200 […]...
5. Згубний вплив грошей ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини. Мріє про гроші і кум Герасима Савка. […]...
6. Твір Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував […]...
7. Комедія “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Драматургія Карпенка-Карого розмаїта за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і […]...
8. Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого мужика” Герасима Калитки. Жадібність до нагромадження грошей і землі становить основний зміст цього образу. Вже […]...
9. Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...
10. Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і […]...
11. Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” І. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. ІІ. “Сто тисяч” – значний крок на шляху творчого зростання. 1. Засудження вад суспільного життя. 2. Центральний персонаж комедії – Герасим Калитка. 3. Примарливе прагнення Бонавентури. 4. Своєрідність образу Савки. ІІІ. Відображення реального життя....
12. П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
13. П’єса “Сто тисяч” як викриття користолюбства ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, […]...
14. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини ХІХ століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував її в селян, що розорилися. Не гребував […]...
15. Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
16. Сто тисяч аргументів проти бездуховності Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія – дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з боку автора. Розсмішити – не відповідально, дати оцінку, навчити, проаналізувати – відповідально. Герасим Калитка, головний […]...
17. З чого сміється І. Карпенко-Карий у своїй комедії “Сто тисяч”? Карпенко-Карий – видатний український драматург, що працював наприкінці XІX століття. Іван Тобілевич зробив значний внесок не тільки в розвиток української літератури, а й у розвиток культури нашої Батьківщини. 1882 року у Катеринославі було створено перший український професійний театр, який здобув значне визнання не тільки серед народу, а й закордоном. П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох сам виконував головні ролі. Його драматичні твори характеризуються реалістичністю зображення усіх подій. […]...
18. Сатиричний образ сільського глитая Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима Калитки. У цьому образі автор створив глибоко реалістичний тип нагромаджувача грошей і землі. Жадоба просто […]...
19. Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною Драматургія Карпенка-Карого розманітна за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній іїравдиво відтворено нові зміни житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її проби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, […]...
20. “Я взяв життя” Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши загальновживане слово “калитка”, що означає торбину для грошей, гаманець. Після скасування кріпосного права такі калитки, […]...
21. Хижацька натура Герасима Калитки Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним […]...
22. Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи визиску. Тему згубного впливу грошей, зароблених гнобленням інших людей, Карпенко-Карий розвинув у комедії “Хазяїн”. Головний герой п’єси – Терентій Пузир. […]...
23. Двадцять тисяч льє під водою характеристика образу капітана Немо Немо, капітан – дослідник морських глибин, винахідник і власник фантастичного підводного човна “Наутілус”, яка час від часу показується на поверхні морів, сприймається усіма як деякий надприродний і небезпечний представник китоподібних, стаючи об’єктом не лише цікавості, але і полювання. Що спеціально відправилося на пошуки невідомої “тварини” судно “Аврам Лінкольн” терпить поразку в сутичці з ним. Дивом вцілілі учений-дослідник природи Пьер Аронакс, його слуга Консель і китобій Нед Ленд виявляються на борту […]...
24. Образ Воздвиженського у романі “Хмари” Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один “вищий від усіх цілою головою” був “поводатарем” тульських студентів – “…великий, як обеліск”, рум’яний, його “повні щоки були здорові якось по-сільському”. Він мав “жилаві руки, кремезні плечі й шию і скидався на крамаря-коробейника”. Портрет виписаний індивідуалізовано, в дусі натуральної школи. Автор неначе підкреслюючи на фоні його фізичної мочі духовну неміч, не подає широкого і розлогого портрета героя, […]...
25. Хижацька натура Герасима Калитка Герасим Никодимович Калитка – заможний селянин, що має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, що на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, що весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний. Весь смисл життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі. Увесь час він скуповував землю селян і […]...
26. Невмирущий образ селянина-бунтаря І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано починає він замислюватися над життям, над соціальною несправедливістю в суспільстві, де одні живуть у розкошах […]...
27. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи IV варіант “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у […]...
28. Хажацька натура Герасима Калитки Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятий землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Лк радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним […]...
29. Образ жінки-трудівниці У своїй творчості Павло Грабовський правдиво показав тяжке становите людей, їх горе і біль, вивів образи знедолених і скривджених. Поет добре знав про безправність, приниження, важку працю і злиденність жінки з низів сучасного йому суспільства. В його творчості особливе місце займає образ трудівниці. Поезія “Швачка” дуже маленька за обсягом, але скільки в ній думок і почуттів! Жінка важко працює. Вона дуже стомлена. Від щоденної тяжкої роботи в неї “рученьки терпнуть, […]...
30. Образ мужика у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” засобами казкової фантастики Щедрін показав, що джерелом не тільки матеріального благополуччя, а й дворянської культури є праця мужика. Генерали-паразити, які звикли жити за рахунок чужої праці, опинившись на безлюдному острові, почали виявляти звички деяких голодних тварин, ладних […]...
31. Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного Неперевершений талант Панаса Мирного душевного аналізу у поєднанні з його знанням побуту народу велику користь приніс у вивченні народного життя і типів народного середовища. Письменник схильний до змалювання різнохарактерних героїв у різних ситуаціях і оточенні. Щоправда, ми звернули увагу лише на героїв-чоловіків, характеристика яких теж не відзначається однотипністю. Умовно за приналежністю до певних соціальних категорій ми розподілили типи персонажів на такі групи: чиновники, інтелігенція, різнотипні представники панства, селяни. Панас Мирний […]...
32. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, […]...
33. Образ актора в романтичній поемі “Паломництво Чайльд Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поета. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, ймовірно, можна досягнути високого ідеалу, надихали на створення поеми-подорожі. Португалія, Іспанія, Албанія, Греція, Швейцарія, Італія постають перед читачем в яскравих картинах, сповнених і захоплення, і болю. Проблеми свободи й рабства, сенсу людського життя, […]...
34. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо […]...
35. Моя оцінка образу Герасима Калитки Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”. Власницька любов до землі, […]...
36. Образ Собору в романі “Собор Паризької Богоматері” До жодної з монументальних споруд середньовіччя, мабуть, не ставляться з такою пошаною, як до Собору Паризької Богоматері, який уславив у своєму романі Віктор Гюго. В історії французької культури ця давня пам’ятка народного зодчества і чудовий літературний твір першої третини ХІХ століття наче злилися воєдино. Склепіння собору завжди нагадуватимуть про героїв роману Віктора Гюго – циганку Есмеральду, нещасного глухого і потворного Квазімодо. У центрі роману – Собор Паризької Богоматері, символ духовного […]...
37. Образ Михайлика за повістю “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитин0ю. Хлопчик бачить світ крізь призму казок, які розповідала йому бабуся. Він любить природу в усьому її розмаїтті: зорі […]...
38. Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу сходинку власників, про яку тільки мріяли Михайло Окунь і Герасим Калитка. Він володіє тисячами десятин землі, його господарство складається з кількох економій. […]...
39. Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. […]...
40. Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво” Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в Загребельного виник задум створити історичне полотно про Ярослава Мудрого, він перечитав усе, що стосувалося Софії Київської. Так з’явився роман “Диво” […]...