На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку.
Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти.
Ялинки продаються в спеціальних металевих загорожах. За день-два до Нового року перед цими загорожами виникають великі черги. Ялинок продається багато, але, як правило, до Нового року вони всі розкупаються.
Та ось недавно я побачив дивовижну картину. В одній загорожі стояла величезна кількість ялинок. Новий рік уже відсвяткували та було ясно, що їх ніхто не стане купувати.
– “Навіщо стільки ялинок?” – запитав я перехожих, які йшли мимо. “Та це приватне підприємство, – відповів мені один із них, – Вони закупили велику лісову ділянку та весь ліс на цій ділянці вирубали. Ялинки привезли до міста для продажу під самий Новий рік, сподіваючись отримати великі гроші. Але майже всі вже були з ялинками, тому товар не знайшов покупців”.
Це ж скільки лісу було вирубано марно! А ліс – це легені планети. Я думаю, що вирубка лісів повинна стати державною монополією.
Тоді таких випадків не буде траплятися.





Related posts:
- Новорічні браконьєри – Дорога редакціє! На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти. Ялинки продаються в спеціальних металевих загорожах. Перед самим Новим роком перед цими загорожами виникають […]...
- ЗАМІТКА ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ В ГАЗЕТУ. 5 КЛАС ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, […]...
- Замітка в газету. Вчителько моя Слова “вчителька моя” викликають в свідомості більшості людей образ немолодої, радше літньої жінки в окулярах, яка допомагає учневі стати “на крило”, дістати “путівку в життя”. Такі жінки були в житті кожної людини, залишивши там свій слід, добрий чи поганий. Найбільший вплив на душу будь-якого підлітка мають: батьки, вчителі, однолітки та інші. В наш час суспільство експлуатує розрив між поколіннями, тому батьки не завжди находять із старшими підлітками спільну мову. Ми […]...
- ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
- Ярмарок. Замітка в газету У нашому місті є ярмарок. Він збирається кожну суботу та неділю біля залізничної станції. На цьому ярмарку ви можете що завгодно знайти та купити, аби у вас були гроші. Під час тоталітарного режиму ярмарки в нашій країні були заборонені. Кожний мусив купувати все, що йому потрібно, у державній крамниці. Вважалося, що недержавна торгівля протирічить доктрині марксизму. Зараз ніяких заборон уже немає, і ви можете винести на продаж усе, що завгодно, […]...
- Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори, ставити спектаклі на сцені шкільного театру… Її мрії здійснились – закінчила педагогічний інститут у Харкові та повернулась у рідну школу. […]...
- Моє улюблене свято. Твір-роздум Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. Але більш за все мені подобається Новий рік. На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, срібний дощ з металевої фольги, цукерки та паперові сніжинки. Прикрасивши ялинку; ми починаємо готувати святковий […]...
- Зимовий ліс Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. Входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. Навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. Віковий дуб-богатир має ім’я казкового царя Берендея, берізку назвали Снігуркою. А от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера Чорне одержали ім’я Подружки-Зеленушки. Одного разу ми допомагали працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба. […]...
- Письмовий твір за серією малюнків і самостійно складеним планом План 1. Чекання свята. 2. Морозного ранку до лісу. 3. Несподіванка. 4. Сміх товариша. 5. Лісова пригода. Наближався Новий рік. Нетерпляче чекав його Петрик. До свята він вирішив принести з лісу ялинку. Одного тихого морозного ранку хлопчик тепло вдягнувся, узяв сокиру й вирушив у дорогу. Ліс зустрів його надзвичайною красою. Мовчазною стіною стояли засніжені ялинки. Вони були такі чудові, що Петрик розгубився. Яку ж вибрати? І ось він побачив її. […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Коли до хати зайшов чоловік з міста, який хотів […]...
- Допис у газету інформаційного характеру Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я мало не впав від здивування. Першим йшов мій дідусь. Він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. […]...
- Давайте знайомитися! На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка на верхівку присяде сорока. Часом вона нагадує флюгер; крутиться туди й сюди, невгамовно і рішить про щось своє, а потім, […]...
- Твір “Новорічна ялинка” Струнка, пишна, пахуча новорічна ялинка – справжня окраса новорічних свят. Свіжа, принесена в дім з зимового морозу, вона наче казкова лісова принцеса веде за собою святковий настрій. Ялинку встановлюють у кімнаті на видноті та починають прикрашати. Прикрашання новорічної ялинки – відповідальне та радісне заняття. З коробок дістають блискучі прикраси – кульки, іграшки, дощик, цукерки у золотих обгортках. Спочатку встановлюють верхівку або зірку, потім розвішують найбільші кульки. Ялинку опутують спіраллю різнокольорових […]...
- Як ми прикрашали ялинку до Різдва Наш будинок старий, довоєнний. Він розташований на центральному проспекті міста. Мимо безупинно їдуть машини, дзенькають трамваї, сигналять тролейбуси. Наш будинок виділяється серед інших у кварталі. У ньому всього п’ять поверхів, але він виглядає велично. Дерева біля будинку роблять його ще привабливішим. Це головним чином старі тополі. Серед них – одна ялина. Ніхто вже не скаже, коли її посадили. Може, ще перші мешканці будинку. На ній і взимку, і влітку темна […]...
- Навіщо передплачувати газету? У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана мміесронними дротами, а тут ще з’явився мобільний зв’язок – не до листів. А у газет […]...
- Замітка до стінгазети. Спортзал став кращим, ніж новий Останнім часом змінився вигляд шкільного спортзалу. Старшоклас ники разом з батьками встановили грати на вікнах – це рятує скло від неслухняного м’яча. Учні 6-8 класів самотужки полагодили спортивні мати, хоч довелося докласти неабияких зусиль. Поштукатурено й пофарбовано стіни приміщення. Значну роль у ремонті спортзалу відіграла рада школи. Це вона розшукала спонсорів-батьків, за чиї кошти було придбано усе необхідне для роботи. Хочеться щиро подякувати школярам та їхнім батькам за добре виконану […]...
- Твір-замітка дискусійного характеру Дорослі інколи бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони сміються над смертю і купують кілограми пігулок в аптеці. Вони говорять, що життя прекрасне і плачуть ночами від безсилля щось змінити. їм наплювати на громадську думку, і вони постійно питають: “Як я виглядаю?”. Вони люблять самоту і міцно стискають в руці мобільник. Вони вважають, що наш будинок – наша фортеця, і ночами бояться, що його висадять разом з ними. Вони […]...
- Думки вголос після знайомства з віршем “Новорічна притча” Дивний світ навколо нас. Таке враження, що всі дорослі дуже добрі, тільки ми, діти, “якісь не такі”, що нас треба виховувати, наставляти, скеровувати. Начебто правильно все, але залишається враження нещирості дорослого світу стосовно нас, дітей. Дуже влучно помітила це Ірина Мироненко та вилила цю гірку правду в поетичні рядки, зміст яких дуже простий: тато вирішив донечці під Новий рік зробити подарунок за будь-яку ціну. Отож, не довго думаючи, він пішов […]...
- До кожної ялинки – з повагою Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно. – Чи треба було нищити стільки дерев заради короткочасного задоволення? – зауважив хтось із пасажирів. – Традиції є традиції, – відгукнулася літня […]...
- Моє улюблене свято – ІІ варіант II варіант Я взагалі люблю свята, коли не треба ходити до школи, всі веселі, безтурботні. Можна піти до когось в гості або запросити гостей до себе. Але найулюбленішим святом для мене є Новий рік. Вже закінчився перший семестр навчання в школі. На вулиці лежить пухнастий сніг, який весело рипить під ногами. А вдома пахне хвоєю: то тато вже приніс ялинку. Вони з мамою шепочуться по кутках: готують нам з сестрою […]...
- Драма дитини Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму в своїй душі. Василько ставиться до батьків з […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму в своїй душі. Василько ставиться до батьків із […]...
- Моя улюблена пора року – IІІ варіант 6 клас III Варіант Мені дуже подобається зима. Взимку сніг скрипить під ногами, такий білий-білий, що аж очі сліпить. На вітах дерев сяє від сонячних променів усіма барвами іній. Колючий мороз розмальовує шибки незвичайними, казковими візерунками. Довгасті сосульки звисають з дахів, неначе величезні льодяники. Взимку я з мамою і татком прикрашаю ялинку зустрічаю Новий рік, моє найулюбленіше свято. А ще мені подобається грати з друзями у сніжки та кататися на […]...
- Твір за картиною Несторова “Осінній пейзаж” На картині М. В. Нестерова “Осінній пейзаж” зображено красу природи восени. На передньому плані ми бачимо широку річку, в якій віддзеркалилися і небо, і кущики, що ростуть понад берегами. Трохи далі за річкою, за схилами, видніється ліе. Він зеленого кольору, бо ростуть в ньому ялинки. А от трава на пагорбах, кущі попід річкою – все виграє багатющою палітрою осінніх барв – від світло-золотистих до жовтогарячих. Справа на картині ми бачимо […]...
- Моя улюблена пора року – IІ варіант 6 клас II Варіант Мені дуже подобається зима. Здавалося б – морози, вітер. Але взимку падає білий пухнастий сніг. Дуже весело, коли його нападає багато, гуляти з друзями. Ми виносимо санчата і катаємось з гори, ліпимо снігові фортеці і влаштовуємо снігові бої. А можна залити водою ковзанку. Виходить малеча дітей, які сміються. Ще взимку святкується найулюбленіше свято – Новий рік. Скінчилося навчання в школі, почалися зимові канікули. Тато приносить додому […]...
- На шкільному святі Нового року Скоро Новий рік. Завтра почнуться зимові канікули, а сьогодні у нас у школі було свято. І в нашому класі, і в актовому залі все прикрашено іграшками, паперовими сніжинками, срібним “дощиком”. У залі стоїть величезна ялинка, вона вся у вогниках, намистах, іграшках. Усі вчителі і учні у святковому одязі. Тут всі п’яті класи. Наша Оксана Петрівна запросила нас зробити коло навкруги ялинки. Ми танцювали, співали, читали вірші. Потім прийшов Дід Мороз […]...
- Драма дитини – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Драма дитини Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. Хлопчик не плаче, болісно переживаючи цю драму […]...
- Колядки та щедрівки Багато людей не розрізняють колядок і щедрівок. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період – на різдвяно-новорічні свята. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва й до Водохрещ, себто з 7 по.19 січня. Натомість щедрівки виконують лише протягом тижня – від Нового року й до Водохрещ. Виникли ці обрядові пісні ще до прийняття християнства, і виконували їх лише парубки, котрі провідували селян і вшановували господарів та їхніх дітей. У дохристиянські […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття – I варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ I варіант Прочитав я твір “Ялинка” М. Коцюбинського і замислився. Чому так важко було звичайним селянським дітям? Може тому, що вони жили у такі часи? На мій погляд, Василько звичайний український хлопчик, що звик працювати, бути відповідальним. Він намагається якось допомогти батькам. Але все ж таки він залишається дванадцятирічним хлопчиком. Коли батько продає його ялинку панам, то він не втримався і нагадав батькові, що […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав причину – батько нездужав і грошей не було викупити у шевця мамині чоботи. Та ось […]...
- Художні особливості поезії І. Бродського І. Новаторський характер поезії Бродського. ІІ. Характерні риси поетики І. Бродського. 1. Великі тексти. 2. Збільшені масиви слів, що розподілені на вірші. 3. Тонке почуття форми. 4. Використання усіх стилістичних шарів мови. 5. Довгі й складні синтаксичні конструкції. 6. Виникнення образів на перехресті несподіваних зіставлень, порівнянь. 7. Увага до звукового інструментування віршів. ІІІ. Втілення нового поетичного мислення у творах Бродського....
- Росія майбутнього І. Росія напередодні серйозних економічних змін початку XX століття в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” . ІІ. Майбутні хазяї життя. 1. Новий хазяїн життя – купець Лопахін: А) тверде знання Лопахіним, чого він хоче від життя; енергійність, працьовитість ; Б) доброта і безкорисливість “ніжної душі” ; В) придбання маєтку ; Г) мрії на місці вирубаного саду побудувати нове життя. 2. Петя Трофимов – мрійник, що прагне добра для всіх […]...
- Хто хліб шанує – той шанує працю Хто хліб шанує – той шанує працю Ні робота, ні життя, ні весілля – ніщо на світі не обходиться без хліба. Він дорожчий за золото, сильніший за все. З давнини зберігся звичай “хлібувати” – обсипати зерном молодих, новонароджених. На день Нового року дітвора ходила по хатах і “посипала”, промовляючи: “На щастя, на здоров’я, на Новий рік”. Хліб таїть у собі тепло серця і душі, тепло сонця. І ставлення до нього […]...
- Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого життєвого шляху. Часто це зоровою пам’яттю прив’язується […]...
- Надійна опора духовного життя По-давньому височать на землі великі пам’ятники духу – собори, обрамлені витягнутими вгору спорудами нового віку техніки. По-давньому неспокійна людина хапається клаптика теплої землі й високого неба, . щоб Відчути точку опори, щоб на мить знайти саму себе і спробувати щось у собі осягнути. Але землю вкривають бетон і асфальт, небо затягується димами, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує, Вимотує і не залишає тієї “чистої години” для душі, […]...
- Народний календар: Січень Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше й тріскучої стає морозних днів. Усе половина січня в народному календарі віддана Святкам. Грядет і […]...
- Щедрий вечір У календарі кожного народу багато свят – урочистих днів, присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від Малого до великого прикрашають вулиці, будинки, наряджаються, готують смачні страви, грають, розважаються. Найцікавіше у цей день – обряди, казкові чарівні дійства, в яких беруть участь і дорослі, і діти. Кожен ніби перетворюється в актора, митця, який виконує встановлені народними звичаями дії, говорить казкові слова, танцює та співає, по-особливому розповідає про […]...
- Моя рідна вулиця взимку – ІІІ варіант 8 клас III варіант Нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. Випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби. Білі коні зими… Де пролинуть вони, Там земля у снігах голубіє… Я вийшов на вулицю і не впізнав її. Тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж […]...
- Василько – маленький помічник батьків Василькові було дванадцять років, і в родині він був найстаршенький, гарний, добрий і розумний хлопчик, чуйний і співчутливий до будь-якого горя. Тому й сидів він засмучений цього вечора, і в голівці малої дитини снували не зовсім веселі думки: “Чого батько журяться?.. Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” І як не прикро було Василькові віддавати свою ялинку, але розуміючи, що іншого виходу в […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
Categories: Твори з літератури