Новорічні браконьєри –

Related posts:

1. Новорічні браконьєри. Замітка в газету На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти. Ялинки продаються в спеціальних металевих загорожах. За день-два до Нового року перед цими загорожами виникають великі […]...
2. Давайте знайомитися! На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка на верхівку присяде сорока. Часом вона нагадує флюгер; крутиться туди й сюди, невгамовно і рішить про щось своє, а потім, […]...
3. Моє улюблене свято. Твір-роздум Дуже люблю будь-які свята, тому що під час свят не треба йти до школи та робити уроки. Але більш за все мені подобається Новий рік. На Новий рік ми купуємо ялинку та ставимо її у своїй квартирі в найкращому місці. Потім починаємо її прикрашати. Ми розвішуємо на ній іграшки, свічки, маленькі електричні лампочки різних кольорів, срібний дощ з металевої фольги, цукерки та паперові сніжинки. Прикрасивши ялинку; ми починаємо готувати святковий […]...
4. До кожної ялинки – з повагою Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно. – Чи треба було нищити стільки дерев заради короткочасного задоволення? – зауважив хтось із пасажирів. – Традиції є традиції, – відгукнулася літня […]...
5. Письмовий твір за серією малюнків і самостійно складеним планом План 1. Чекання свята. 2. Морозного ранку до лісу. 3. Несподіванка. 4. Сміх товариша. 5. Лісова пригода. Наближався Новий рік. Нетерпляче чекав його Петрик. До свята він вирішив принести з лісу ялинку. Одного тихого морозного ранку хлопчик тепло вдягнувся, узяв сокиру й вирушив у дорогу. Ліс зустрів його надзвичайною красою. Мовчазною стіною стояли засніжені ялинки. Вони були такі чудові, що Петрик розгубився. Яку ж вибрати? І ось він побачив її. […]...
6. Зимовий ліс Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. Входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. Навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. Віковий дуб-богатир має ім’я казкового царя Берендея, берізку назвали Снігуркою. А от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера Чорне одержали ім’я Подружки-Зеленушки. Одного разу ми допомагали працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба. […]...
7. Як ми прикрашали ялинку до Різдва Наш будинок старий, довоєнний. Він розташований на центральному проспекті міста. Мимо безупинно їдуть машини, дзенькають трамваї, сигналять тролейбуси. Наш будинок виділяється серед інших у кварталі. У ньому всього п’ять поверхів, але він виглядає велично. Дерева біля будинку роблять його ще привабливішим. Це головним чином старі тополі. Серед них – одна ялина. Ніхто вже не скаже, коли її посадили. Може, ще перші мешканці будинку. На ній і взимку, і влітку темна […]...
8. На шкільному святі Нового року Скоро Новий рік. Завтра почнуться зимові канікули, а сьогодні у нас у школі було свято. І в нашому класі, і в актовому залі все прикрашено іграшками, паперовими сніжинками, срібним “дощиком”. У залі стоїть величезна ялинка, вона вся у вогниках, намистах, іграшках. Усі вчителі і учні у святковому одязі. Тут всі п’яті класи. Наша Оксана Петрівна запросила нас зробити коло навкруги ялинки. Ми танцювали, співали, читали вірші. Потім прийшов Дід Мороз […]...
9. Чорнобиль За роком спливає рік, але для нашої Батьківщини Чорнобиль залишається незагоєною раною. Україна зараз – зона екологічного лиха. Сьогодні ми, юні українці, вчимося в школі. Проте кожен із нас саме сьогодні має замислитися над майбуттям прийдешніх поколінь, взагалі над долею нації. Подорожуючи до Росії минулого року, я побачив на одному з кладовищ чепурні рядки зовсім однакових могил. На білих мармурових дошках золотом викарбовано дати смерті: 1986 рік. Там поховані герої […]...
10. Опис природи з дієприкметниками та дієприкметниковими зворотами І Як чудово виглядає зимовий ліс і як гарно в ньому на прогулянці! Все навкруги біле, вкрите м’яким пухнастим снігом. На гілках могутніх дерев, особливо на широких лапах вічнозелених ялинок, уляглися невеликі купи снігу, схожі на справжні шапки. Всі дерева схилилися, напружені снігом. Коли така шапка падає з гілки, вона розпрямляється і ніби вистрілює, прагнучи до неба. Небо блакитне і чисте, ніби сльоза. На сонці блищить сніг, переливаючись та граючи […]...
11. Днепр Дніпро Дніпром вважається найбільшою рікою України. Він починається за межами країни, на Валдайській височині, де і витікає з невеликого болота, маленьким струмком. Цей струмок чимраз починає ставати ширшим, і стає річкою. Взявши з собою протоки Прип’ять і Десну, Дніпро стає великою судноплавною рікою. На високому правому березі Києва зеленіють парки, сади, видніються високі будівлі міста. Лівий берег низький, рівний, поріз лозою, вербами, осокорами. Через Дніпро видніються величні мости. Недалеко від […]...
12. Зображення картин природи у творах “Ялинка” “Ранок у лісі” – IІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ IІ варіант Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям…” Ялинка постає істотою, яка має почуття. їй боляче, коли її рубають. Дуже реалістично змальовує письменник ліс […]...
13. Що нам відомо про заснування Києва Київ був заснований у V столітті нашої ери як центр давньоруського племені полян. Перша літописна згадка про це місто датована 860 роком. Навколо Києва розкину­лася Київська земля, потім Київське князівство. Місто було дуже вдало розташоване, тому воно швидко розвива­лося. Зростала торгівля, збільшувалося населення. Але вже в 1240 році Київ було зруйновано монголо-татарами, які знищили все, що змогли. Минуло не так багато часу, і знову над Дніпром постав “стольний град” Київ. […]...
14. Критика – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ – ЗВУК ПАВУТИНКИ “Присвячую цю книгу трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які відкриває для нас дитинство”, – так написав у посв’яті до цього твору Віктор Близнець. На його сторінках автор познайомить вас з хлопчиком Льонею, який живе у Шатрищах – сільському кутку, де немає інших дітей. І хоч Льоня не має справжнього друга, він не одинокий. Бурхлива уява хлопчика подарувала йому фантастичних знайомих – Бумсика, Сопуху, Пушинок. […]...
15. Канікули Ом і попросила, щоб хлопець випустив її з скляного полону назад у річку. Задумався переляканий риболов і зопалу викрикнув, що раз рибка говорить, то повинна виконати його бажання. Звичайно ж, рибка погодилась. Хлопчик гарячково перебирав подумки свої найзаповітніші мрії. Це і новий велосипед, і надсучасний телефон, і новий ноутбук… Та тут його погляд зупинився, у сусідній кімнаті важко зітхала хвора бабуся. Бажання народилось міттєво і без вагань. Рибка мотнула хвостиком […]...
16. Сміливому належить увесь світ Но про це сповіщає. Трішки підрісши, дитина починає пізнавати світ. І їй це вдається, оскільки вона безстрашно вирушає до будь-якого предмета, що її зацікавив. Звичайно, батькам доводиться стримувати цю сміливість, щоб не наразити дитину на небезпеку. Ставши старшими, деякі люди так і продовжують бути шукачами, незважаючи на маленькі чи великі перешкоди на своєму шляху, інші ж починають боятися, їхнє життя нагадує човен, що пливе за течією річки без керманича. Та […]...
17. ОБРАЗ МИХАЙЛИКА ЗА ПОВІСТЮ М. СТЕЛЬМАХА “ЩЕДРИЙ ВЕЧІР” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником. Тому з такою правдивістю змальова-ні в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї панаса Дем’яновича гарною, чемною. Доброю дитиною. Хлопчик бачить світ крізь призму казок, які розповідала йому бабуся. Він любить природу в усьому її розмаїтті: зорі […]...
18. Твір Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитиною. Хлопчик бачить світ крізь призму казок, які розповідала йому бабуся. […]...
19. Моя улюблена вулиця У сучасному місті вулиці – це магістралі, котрими пересувається транспорт, люди, це ніби артерії, котрими рухається кров у людському організмі. Місто – це теж наче організм, і кожна вулиця в ньому відповідає за щось. У моєму рідному місті улюбленими для мене є кілька вулиць. Звичайно, що розпочну я з вулиці, на котрій народився й ріс. Розташована вона в старому районі Харкова, тому будинки, що стоять тут, майже всі одноповерхові, побудовані […]...
20. Евро-2012 – свято всієї Европи 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Евро-2012 – свято всієї Европи Улітку 2012 року Україна приймала гостей з Європи, адже в нашій країні проводився чемпіонат Європи з футболу. Ця подія стала справжнім святом не лише для вболівальників, а й для всіх жителів Києва, Харкова, Львова і Донецька. Під час підготовки до Євро-2012 було відремонтовано великі стадіони. Уболівальники мали можливість дивитися футбольний матч у будь-якому місці, тому що ігри транслювалися на великі екрани, […]...
21. Дім, у якому я живу Дім, у якому мешкає моя сім’я, багатоповерховий. Кілька сотень людей живуть у ньому. Увечері, коли на вулиці зимно і мерехтять жовтаві очиці ліхтарів, я сідаю біля вікна і починаю мріяти. Я уявляю собі, що наша багатоповерхівка вже не будинок, а величезний корабель, який пливе крізь море білої зими, мов той криголам. Так багато людей у будинку, такі вони мають різні почуття та бажання! Але ж пливе будинок-корабель, і всі ми […]...
22. Цікавий життєвий випадок Цікавий життєвий випадок Місто, в якому я жив до приїзду в Харків, розкинулось на красивому березі Каховського водосховища. Колись тут не було ні водосховища, ні самого міста, а тільки великі зелені луки та степ з невисокими пагорбами. .1 текла тут велика, могутня ріка – Дніпро. Коли на Дніпрі побудували водосховище, то затопились при цьому острови і значна частина луків. На нових берегах Дніпра виросли міста, а на відкритих від води […]...
23. Любов до Батьківщини – обов’язок кожного чи й неодмінна умова саморозвитку? Любов до Батьківщини. Ці слова наповнилися реаль­ним змістом улітку 1991 року. До цього українцям прищеплювали любов до могутньої імперії, тобто Ра­дянського Союзу. Тепер перед кожним на певному сту­пені саморозвитку постає питання, яке винесено в заго­ловок цього твору. Дійсно, як пояснити собі дивне по­чуття єдності з народом, землею, історією, що зветься любов’ю до Батьківщини? Для себе я відповів на це питання. Почуття любові до України є тим почуттям, що об’єднує землі, […]...
24. Герої роману “Війна і Мир” справжні і вигадані Для того, щоб навчитися жити в злагоді з природою, треба відчувати себе частиною всього живого на Землі, тобто не завдавати шкоди тваринам, не розводити вогнища у лісах, не смітити! Щоб навчитися любити природу, треба розводити вдома рослини, дбати про них, вчасно поливати, пересаджувати, удобрювати. Після цього у людини не з’явиться бажання “зробити боляче” якійсь рослинці. Людина прагнутиме захищати рослини. Наприклад, восени ми йдемо збирати гриби, не знаючи, як саме треба […]...
25. Наші зелені друзі Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно із вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів, що цвіли. А яку насолоду я відчувала, вдихаючи рано-вранці […]...
26. Творчість Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення Іван Петрович Котляревський… Хто ж він такий? Український письменник, який перший у вітчизняній літературі звернувся до джерел народної мови, зробив її літературною, пішов шляхом реалізму й народності. Він увів нові жанри: епічну травестійно-бурлескну поему, оперу, водевіль. П’єси Котляревського сповнені непідробного гумору, високої поетичності, щирої любові до народу. Це нев’янучі квітки у всенародному вінку шани великому українському письменнику-гуманісту. Живе народне слово у XVI-XVIII ст. уже було представлено у творах письменники, та […]...
27. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
28. Думки вголос після знайомства з віршем “Новорічна притча” Дивний світ навколо нас. Таке враження, що всі дорослі дуже добрі, тільки ми, діти, “якісь не такі”, що нас треба виховувати, наставляти, скеровувати. Начебто правильно все, але залишається враження нещирості дорослого світу стосовно нас, дітей. Дуже влучно помітила це Ірина Мироненко та вилила цю гірку правду в поетичні рядки, зміст яких дуже простий: тато вирішив донечці під Новий рік зробити подарунок за будь-яку ціну. Отож, не довго думаючи, він пішов […]...
29. Шукайте папороті цвіт у своїй душі Шукайте папороті цвіт у своїй душі. Берег дитинства Дитинство в кожного своє: у когось – це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших – це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого життєвого шляху. Часто це зоровою пам’яттю прив’язується […]...
30. Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Коли до хати зайшов чоловік з міста, який хотів […]...
31. Природа в моєму житті У моєму житті природа відіграє важливу роль, як і в житті кожної людини на землі. Природа – це великий і цікавий світ, який оточує нас. В ньому ні на секунду не завмирає життя. Воно весь час рухається вперед. Більшість свого життя ми знаходимось у залізобетонному світі міста. Нас оточує безліч різних предметів. Вони створені руками людини. Це будинки, дороги, одяг, автомобілі, меблі. Але є багато предметів, які виникли самі по […]...
32. Моя улюблена пора року – IІ варіант 6 клас II Варіант Мені дуже подобається зима. Здавалося б – морози, вітер. Але взимку падає білий пухнастий сніг. Дуже весело, коли його нападає багато, гуляти з друзями. Ми виносимо санчата і катаємось з гори, ліпимо снігові фортеці і влаштовуємо снігові бої. А можна залити водою ковзанку. Виходить малеча дітей, які сміються. Ще взимку святкується найулюбленіше свято – Новий рік. Скінчилося навчання в школі, почалися зимові канікули. Тато приносить додому […]...
33. Коли дідусь мій був маленький – І варіант 6 клас І варіант Мій дідусь народився в глухому невеликому селі Іванівці, поблизу лісу. Родина дідуся жила у старенькій хаті, яка завжди дзвеніла від дитячих голосів, гамору і не знала замків, хоч замок символічний був. Хлопчиком дідусь бігав у “попову” школу, а потім, перейшовши в п’ятий клас, пішов до земської школи. Кожного дня на великій перерві він бігав додому, щоб ухватити картоплину чи хліба. Їдалень та шкільних буфетів він не […]...
34. Київ у минулому і сьогодні З плином часу обличчя міста поступово змінюється, але змінити душу міста не владний навіть час. Ось і сто­лиця нашої держави змінила свій вигляд, залишившись тією ж самою – привітною, гостинною, щедрою. У незапам’ятному минулому, ще за часів свого засну­вання, Київ являв собою укріплене городище, розташоване на березі Дніпра. Кам’яних будівель тоді тут взагалі не було, та й дерев’яних було небагато. Спливали століття. Київ руйнували пожежі, але люди не збиралися кидати […]...
35. “Поученіє” Володимира Мономана У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі, який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його князювання Київська Русь суттєво зміцніла і розквітла як держава і культурний центр. Князь користувався великою повагою і авторитетом не тільки у співвітчизників, але […]...
36. Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” Колись давно від своєї старенької бабусі я почула приказку: “За народ стоїть увесь наш род”, “Бабцю, що це значить?” – запитала я. “А от підростеш, – промовила бабуся, – усе сама і зрозумієш”. І от сьогодні, прочитавши український міф “Неопалима купина”, я, нарешті, зрозуміла, що мала на увазі моя бабуся. Вирішивши […]...
37. Розповідь про місто костопіль Костопіль-місто в Україні, центр Костопільського району Рівненської області. Населення 30 467 мешканців. Місто розташоване на річці Замчисько, за 35 км на північний схід від Рівного. Залізнична станція на лінії Рівне-Сарни. У Костополі діють підприємства деревообробної та лісової промисловості, завод скловиробів, завод продтоварів та ін.,що визначає місто як важливий індустріальний центр Рівненської області. Я народився в невеликому чудовому містечку Капітоль, яке дуже відоме серед українців. Населення міста складає близько 120 000 […]...
38. Благородний вчинок Грицька Більше десяти років Б. Грінченко віддав учительській праці, тому як ніхто інший знав і розумів дитячу психологію. Його твори про дітей – це правдиве змалюван­ня дитячих уявлень про навколишній світ, показ їхніх почуттів і переживань, це любов і співчуття до знедолених дітей бідняків, які скрашували його життя. В оповіданні “Грицько” письменник змалював взаємини двох хлопчиків – Грицька й Семена. Грицько дуже радів, коли батько привіз йому з міста великого бублика. […]...
39. Моє рідне місто – І варіант I варіант Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та […]...
40. Світ дитини у малій прозі Б. Грінченка Перу Б. Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Глибокий знавець дитячої психології, Грінченко написав ряд оповідань, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Ідучи від конкретних життєвих прикладів, Б. Грінченко майстерно узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрізноманітніших ситуаціях. Він дбав, насамперед, про виховну роль своїх творів, прагнув піднести високі гуманістичні ідеали, вчити юних читачів добру. Виховання з дитини особистості було […]...