Оповідання “Дзвоник” належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя.
Така страшна сирітська доля випала й героїні оповідання “Дзвоник” – Наталі. Вся увага письменника зосереджена на показі моральних страждань дитини, що опинилася в незвичайних умовах, у зовсім незнайомому середовищі, серед людей, які не хочуть і не можуть зрозуміти її душі. Здавалося б, тепер Наталі стало краще: вона нагодована й одягнена, спить у теплому ліжку, начальниця її не б’є і не лає.
Та все ж дитині неймовірно тяжко: щоденне глузування з “селючки”, обзиван ня нестерпним прізвиськом, відторгнення від інших, відчуженість тяжким гнітом притиснули її.
Головне непорозуміння, яке і стало причиною трагедії маленької дівчинки, полягало у тому, що Наталя не знайшла тут привітного ставлення до себе, не могла почути ні рідної мови, ні рідної пісні, ні необхідної для дитини приязні та теплоти. Це не могло сприяти розвиткові того доброго, що десь глибоко жевріло в душі нікому не потрібної сироти.
Наскрізний образ дзвоника, створений Грінченком, виявився тією характерною реалією, яка напрочуд зримо підсилює і довершує відчуття нестерпності казарменого режиму. Дзвоник паралізує волю дитини, сковує її думку. Він здається Наталі живою істотою, яка за всіма наглядає, несподівано вривається в її спогади.
Через роздуми маленької дівчинки Грінченко показує, як її внутрішній біль переростає у відчай і в самотній душі з’являється думка про самогубство. Страшним акордом у цьому психологічному процесі постає прохання Наталі, звернене до начальниці дитячого притулку: “Олександро Петрівно, дозвольте мені втопитися у дворі в колодязі!” Повторене тричі, воно з винятковою силою художньої правди розкриває трагедію маленького самотнього серця.
Начальниця не зрозуміла її трагедії, не захотіла навіть дізнатися про причини, що підштовхнули дитину, добре виховану, тиху і сором’язливу, просити дозволу померти. Зневажання дорослими дитячих проблем призводить до страшних людських трагедій. Наталя ніколи не зможе забути цього дня, свого прохання, зневажливої відповіді начальниці.
Оповідання “Дзвоник” за темою і характером розгортання конфлікту не має аналогів в українській літературі. Воно позначено глибиною проникнення у внутрішній світ дитини та великою любов’ю до неї.
Ідучи від конкретних життєвих випадків, Борис Грінченко майстер но узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрізноманітніших ситуаціях. Він, насамперед, прагнув піднести високі гуманістичні ідеали, навчити юних читачів гуманності.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Світ дитини у малій прозі Б. Грінченка Перу Б. Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Глибокий знавець дитячої психології, Грінченко написав ряд оповідань, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Ідучи від конкретних життєвих прикладів, Б. Грінченко майстерно узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрізноманітніших ситуаціях. Він дбав, насамперед, про виховну роль своїх творів, прагнув піднести високі гуманістичні ідеали, вчити юних читачів добру. Виховання з дитини особистості було […]...
- Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє на дно суспільства. Бідували мільйони, а злочинцями ставали лише сотні. Чому вбивцею став Чіпка? Причин […]...
- Наталя й Ксенія у романі “Тихий Дон” Михайло Олександрович Шолохов, створюючи роман-епопею “Тихий Дон” у переломні роки революції й громадянської війни, велике місце приділяє жінці-козачці: її нелегкій праці в поле й будинку, її горю, її щедрому серцю. Незабутній образ матері Григорія – Іллівни. Все життя її пройшла в праці. Чимало побоїв прийняла вона від буйного й норовливого чоловіка, чимало тривог пізнала, чимало втрат перенесла вона за роки воєн: імперіалістичної й цивільної. Іллівна – скромна й працьовита жінка, […]...
- Головний персонаж “Подорожнього” як жертва війни Антивоєнний і гуманістичний пафос твору. Оповідання побудоване як внутрішній монолог головного персонажа. Це звичайний німецький юнак, який через три місяці після закінчення навчання потрапляє до стін рідної школи жалюгідним обрубком кривавої війни, до якої так старанно, настирливо й довго готував його цей дім знань, перетворений тепер на “мертвий дім”, місце смерті. Завдяки Г. Беллю ми маємо можливість уявити ті події і простежити за думка ми головного персонажа. У процесі нашого […]...
- Роль поета і поезії в житті суспільства І. Головний напрям поезії кінця XІX ст. . ІІ. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія”: 1. Принцип побудови поезій – конфлікт протистояння. 2. Роль художнього слова в досягненні соціального і національного визволення народу. 3. Засудження Б. Грінченком декадентських тенденцій у літературі (декадентські твори “псують нам ясність душевного погляду, убивають надію і бажання боротися”; покликання письменника – відтворювати “радості й болі, що хвилюють душу сучасної людини”. […]...
- Нові імена української сучасної поезії. Наталя Жовнір-Близнюченко Наталія Близнюченко народилася в 1959 році в селі Дружба Решетилівського району Полтавської області. Мати, Близнюченко Галина Павлівна, працювала учителем російської мови і літератури в місцевій школі. Батько, Близнюченко Степан Федотович, працював секретарем Шевченківської сільської ради, заступником голови колгоспу по тваринництву, пізніше, до пенсії, головним зоотехніком колгоспу ім. Жданова. Учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, інвалід І групи. Сім’я Близнюченків була обдарована музичними здібностями. Батько й мати поетеси були учасниками ансамблю […]...
- Зображення життя дітей у творах Грінченка У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і […]...
- Уособлення вульгарності і її жертва Твір по оповіданню А. Чехова “Іонич”. Чехов є загальновизнаним майстром короткого оповідання. Основний його творчий прийом – максимальна концентрація інформації у відносно малому обсязі тексту, звідси така увага до деталей, звідси здатність зробити символічною саму звичайну життєву історію. У творах Чехова майже ніколи немає сюжету як такого – або він не настільки важливий, а найчастіше йде оповідання про одну подію, або відразу про те, що у простому сюжеті не викладеш […]...
- Подвиг чи жертва заради людей? Сміливий титан Прометей пройнявся глибоким співчуттям до людей, які жили в темряві й холоді, тоді як у богів на Олімпі був вогонь. Не злякавшись грізних попереджень головного бога Зевса про недоторканність вогню, Прометей викрав його у богів і приніс на землю. Титан знав, що його чекає страшна кара. Так і сталося: боги прикували Прометея до скелі, щодня прилітав орел, розкльовував ребра, випивав печінку, а на ранок тіло знову оживало, і […]...
- Жертва вечірня Дощовим листопадовим ввечері 186 р. в Петербурзі Марія Михайлівна – двадцятитрирічна багата вдова гвардійського ад’ютанта – починає вести інтимний щоденник, щоб розібратися у причинах своєї постійно поганого настрою. З’ясовується, що чоловіка вона ніколи не любила, що з сином, трирічним “кислим” По-лодькой, їй нудно, а столичний світло не надає ніяких розваг, окрім виїздів в Михайлівський театр на вистави з канканом. Нудьги не розвіює ні лист, отриманий Марією Михайлівною з Парижа від […]...
- Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
- Фредерік Стендаль. Жульєн Сорель – жертва власного честолюбства Анрі Марі Бейль, більш відомий як Фредерік Стендаль, написав повчальний, дивовижний за змістом та обсягом думки роман “Червоне і Чорне”, датований 1830 р. Повернувшись у Париж 1821 року, Фредерік Стендаль став свідком кримінальної справи Антуана Берте, якого 1827 року було засуджено на смерть. Його історію автор взяв за основу сюжету свого роману. Антуан Берте, син коваля, гувернер, стріляє у матір своїх учнів, у свою коханку. У романі, де головним героєм […]...
- Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. Є у його доробку й роздуми про особистість народного вчителя та його взаємини з учнями. […]...
- Орися Петрівна Головлева – деспот або жертва сформованих обставин? На перших сторінках роману Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви ця жінка з’являється перед читачем як розумна поміщиця-кріпосниця, глава численного сімейства. Орися Петрівна має життєву кмітливість, прагне будь-що-будь примножити своє господарство. Ця енергійна й наполеглива жінка досить деспотично поводиться стосовно членів сім’ї. Її бояться, ненавидять і дорікають у зайвій твердості. Наприкінці життя вона почуває себе нещасної й умирає в повній самітності, позбавлена любові рідних і близьких На перший погляд може здатися, що ця […]...
- Твір – Вплив молоді на духовність суспільства Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я погоджуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте приклади свідчать, що історію вершать люди молоді. Спілкуючись із ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодноразово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два-дцять-тридцять років. Сорокарічні воїни, більшою мірою, йшли в обозі. Ні, зрілим людям не було легко ні […]...
- Українське село – жертва кріпаччини У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, тонкий” чоловік, “з нужденним блідим лицем та смутними очима…” Глибокі зморшки на щоках, на лобі, […]...
- Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт Народився Борис Павлович Грінченко 9 грудня 1863 року в збіднілій дворянській сім’ї на хуторі Вільховий Яр Харківського повіту. Вже в дитинстві, яке минало тут і на хуторі Кути поблизу Харкова, виявився його нестримний потяг до книжок. Він читає все, що потрапляє до рук. У харківському реальному училищі Б. Грінченко знайомиться з народними гуртками, вивчає й поширює їхні видання, що й стає причиною арешту та кількамісячного ув’язнення. Згодом складає при харківському […]...
- Відкриття кохання І. І. Бунін – один з найвидатніших майстрів літератури XX століття. ІІ. Вічна тема “кохання” в оповіданнях І. Буніна. 1. Історія трагічного кохання в оповіданні “Сонячний удар” ,, 2. Історія кохання студента Мещерського до юної красуні Наталі Станкевич в оповіданні “Наталі” . 3. Збірка оповідань “Темні алеї” – енциклопедія любовних драм. ІІІ. Ствердження Буніним істинних духовних цінностей, краси і величі людини....
- Роль освіти й науки в процесі розвитку суспільства Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб, скарбниця людських знань завжди поповнювалася, а ланцюжок обміну знаннями і досвідом між поколіннями не переривався ніколи. У давні часи […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і […]...
- Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Я прочитала твір М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповідання “Подарунок на іменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипів чобітьми”, не можучи забути базарних лайок і гармидера відділку. Ці враження “ще клекотали у ньому, сердито […]...
- Зображення суспільства у романі “Війна і мир” Толстой згадував, що на написання роману “Війна і мир” його надихнула “думка народна”. Саме у народу Толстой вчився сам і радив це робити іншим. Тому головними героями роману у нього є вихідці з народу або ті, хто близько стояв до простих людей. Не заперечуючи заслуги дворянства перед народом, він ділить його на дві категорії. До першої категорії відносяться ті, які за своїм характером, поглядам, світогляду близькі народу або ж через […]...
- ПЛАНИ – ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО ПЛАНИ Історія створення роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” I. В основі сюжету роману – невигадана історія. II. Шлях від нарису до роману. 1.Нарис “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”. 2.Повість “Чіпка” – перша редакція роману. 3.Продовження роботи над твором. II. Про що говорить назва твору. Борис Грінченко – письменник, вчений, громадянин Хто він – Б. Грінченко? І. […]...
- Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства “Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом, Сюжетна лінія новели – опис поїздки групи руанців до Гавра, власне їхньої втечі від окупантів та дослідження їх поведінки і психології під час поїздки. […]...
- Сатиричність зображення фамусовского суспільства Ворожість реакційного дворянського середовища викликали й так звані ланкастерские школи взаємного навчання для народу, що виникли в Петербурзі в 1821 -1822 р. Школи ці, високо ценимие декабристами, організовувалися передовими офіцерами для навчання солдатів. “Перший декабрист” 2 У. Ф. Раєвський був арештований за пропаганду серед солдатів саме на уроках у ланкастерской школі, заведеної в дивізії декабриста генерала М. Ф. Орлова. Репліка княгині Тугоуховской: Ні, у Петербурзі Інститут Пе-да-го-гический, так, здається, кличуть: […]...
- Роль суспільства в житті людини Часто доводиться чути фразу “Людина – тварина соціальна”. З цим важко посперечатися, якщо взяти до уваги, що з першого й до останнього свого подиху людина перебуває в оточенні інших людей. Наш соціум – це середовище нашого існування. Звичайно, природні умови накладають свій відбиток на життя людини, але в сучасному світі швидше відіграють другорядну роль, бо за допомогою знань і технологій людина пристосувалася до всіх можливих місць проживання на Землі. Складно […]...
- Правда і свобода основи суспільства Твір за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, там у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх великого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми, які надзвичайно гостро постали в Європі наприкінці XІX ст., вилившись у фемініський рух, який […]...
- Викриття злочинного суспільства у романі “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх добутках створювали образ Петербурга, розкриваючи всі нові й нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі – не просто тло, на якому відбувається дія. Це теж своєрідне “діюча особа” – місто, що давить, душить, навіває кошмарні бачення, вселяє божевільні ідеї, і тому історія моральної боротьби Раскольнікова розвертається у романі на широкому тлі повсякденного життя міста. […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. Митець добре знав побут […]...
- Взаємини головного героя роману й суспільства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Загальний задум роману. 2. Образ Євгенія Онєгіна 3. Образ Тетяни Ларіній 4. Порівняльна характеристика героїв. 5. Авторське відношення до вищого суспільства. Роман “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна – перший віршований добуток, що відповідає реалістичної спрямованості У ньому автор добутку, блискучий поет і прозаїк світової популярності представив широку панораму громадського життя вищого суспільства Москви й Петербурга першої чверті XІX століття. Критик В. Г. Бєлінський не випадково назвав роман “енциклопедією російського […]...
- Викриття злочинного суспільства у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому відбувається дія. Це теж своєрідна “дійова особа” – місто, яке давить, душить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї, і тому історія моральної боротьби Раскольникова розгортається у романі на широкому фоні повсякденного життя міста. Перед […]...
- Зображення світського суспільства у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Багата і різноманітна галерея дворянських типів у романі “Війна і мир”. “Світло” і суспільство зображені Толстим щедрими фарбами. Вищий світ виступає у романі як сила, що править країною. Якщо народ живе в стражданнях, то верхівка суспільства, незважаючи на втрати, викликані війною, як і раніше процвітає. Центром, навколо якого воно групується, є царський двір, і насамперед імператор Олександр. Олександр, на думку Толстого, просто маріонетка. Долю Росії вирішують численні радники, фаворити, тимчасові […]...
- Роль літератури В житті європейського суспільства Доби просвітництва Література бароко мусила виконувати потрійну функцію: навчати, вражати і розважати. Функціональний підхід до літературної творчості призвів до розквіту багатьох “малих жанрів” поезії – епіграми, панегірика, гербового вірша тощо, але створювалися також величезні поеми, що за обсягом перевищували епос Гомера. Бароко стало періодом, коли почали активно розвиватися різноманітні поетичні школи, між якими при цьому існувала гідна подиву подібність у прийомах і методах творчості. Як ніколи розвивається емблематична, а також “фігурна” і […]...
- Соціальна структура середньовічного суспільства і диференціація художньої культури Починаючи з ІХ ст. і закінчуючи приблизно ХІ ст., у Західній Європі завершується процес формування не тільки європейських держав: Франції, Англії, Германії та Італії, але й формування феодальних відносин та розділу суспільства на соціальні верстви. Феодальна держава – це суспільство з чіткою вертикальною ієрархією, в основі якої були васально-сеньйоральні відносини. Середньовіччя – епоха класифікації: кожна частина і жива істота, створені Богом, мали свій ступінь досконалості, своє місце в Божому всесвіті. […]...
- Критика вид сучасного суспільства в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Комедію М. Куліша “Мина Мазайло” часто називають філологічною п’єсою. Свого часу, наприкінці 20-х років XX століття, вона з великим успіхом йшла на українській сцені. Але 1930 року, коли українізацію було згорнуто, п’єсу одразу заборонили. Однак серед читаючої публіки вона викликала досить гостру дискусію, оскільки вже за своїм характером вона є суто дискусійним твором. Так, герої комедії весь час дискутують про проблеми мови, намагаючись обрати для себе шлях у житті і, […]...
- Моральність і прогрес – дві різні сторони життя суспільства Моральність – це сукупність моральних законів, по яких живе людина, тобто законів, які він сам визначає для себе, залежно від виховання, що оточують його людей і т. д. Технічний прогрес – це розвиток продуктивних сил суспільства. Проте вони, як і будь-які сфери життя суспільства, повинні бути взаємозалежні між собою. Уважається, що моральність і моральні закони існували з моменту зародження суспільства й що моральність є вродженою властивістю людини, закладеним у нього […]...
- Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і Л. Глібов. Талановитий український байкар П. Гулак-Артемовський свій твір “Пан та Собака” спрямував проти […]...
- Критичне зображення армійського суспільства у повісті О. І. Купріна “Двобій” Дія повісті відноситься до середини 90-х років XІX століття. Сучасники побачили в ній осуд армійських порядків і викриття офіцерського складу. І ця думка через кілька років підтвердить сама історія, коли російська армія зазнає нищівної поразки в боях під Мукденом, Ляоляном, Порт-Артуром. Чому це відбулося? Мені здається, що “Двобій” яскраво і чітко відповідає на поставлене питання. Чи може бути боєздатною армія, де панує антилюдська розкладницька атмосфера, що отупляє, де офіцери губляться, […]...
- Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує й “шапку смушеву”, і “люльку дешеву”, і “модерні кастети”, і “фотонні ракети”, і “солі до […]...
- Сторінки життя російського суспільства у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” І. Роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” як енциклопедія російського побуту. ІІ. Широка картина росіііського суспільства у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. 1. Дворянське товариство у дзеркалі роману. 2. Бали як дзеркало характерів дворян. 3. Гатерея образів дворян у Петербурзі, Москві, сільській садибі. > 4. інші детально змальовані Пушкіним сторони життя дворянського суспільства, 5. Чи сміється зі своїх героїв Пушкін? 6. Народне життя у романі. 7. Образи російської природи. ІІІ. Роман […]...
Categories: Твори з літератури