6 клас
Оксана Петрівна – наша вчителька української мови – взірець людини, відданої справі народної освіти. Вона ще молода – декілька років тому закінчила інститут. Одягається вона просто, скромно та акуратно, косметикою не зловживає.
Завжди весела, але коли вона на нас сердиться, стає серйозною. Очі в неї сині, волосся жовте, як спілий пшеничний колос. Зріст має середній. Її голос чіткий, дзвінкий та співчутливий. На руці в неї – годинник із браслетом. На шиї – православний хрестик.
Весь одяг її свідчить про неабиякий смак та відданість українській культурі. Хода в неї легка та впевнена.
Ми всі дуже любимо та поважаємо нашу Оксану Петрівну та хочемо стати такою, як вона.





Related posts:
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – ІІІ варіант IIІ варіант З вуст великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка прозвучало пророцтво, що українська пісня не загине і не щезне. Як би цього не хотілося нашим ворогам, але український народ завжди мав свої пісні, у яких зображував своїх героїв і гнобителів. Пісня супроводжує людину від самого народження. Кожному з нас мати співала колискову і так було віками: мати співає дитині пісню, і вона вже не розлучиться з піснею до кінця […]...
- Міст Мірабо скорочено – Гійом Аполлінер Під мостом Мірабо струмує Сена Так і любов Біжить у тебе в мене Журба і втіха крутнява шалена Хай б’є годинник ніч настає Минають дні а я ще є Рука в руці постіймо очі в очі Під мостом рук Вода тече хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче Хай б’є годинник піч настає Минають дні а я ще є Любов сплива як та вода бііуча Любов сплива Життя хода тягуча Надія […]...
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – ІІ варіант II варіант Для того щоб краще зрозуміти якийсь народ, треба ознайомитися з його історією і з його творчістю. Прекрасною перлиною усної творчості українського народу є думи і пісні. Українська пісня милує серце своєю милозвучністю та щирістю: Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорнії брови. Вона може розважити, допомогти в роботі: Вийшли в поле косарі Косить ранком на зорі. Гей нуже, косарі, Що нерано почали… Може пісня засмутити, […]...
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – І варіант І варіант А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В. Симоненко З давніх-давен усі свої радощі, тривоги і жалі народ виливав у піснях. У них відбивалося життя людей, їх уявлення про природу, мрії про щасливе майбутнє. Нерідко Україна порівнюється з червоною калиною, яка стала її символом: Гей, у лузі червона калина, Гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Україна, Гей, гей, засмутилася. Дуже часто в піснях […]...
- Наша пісня, наша мова не вмре – не загине Мова – душа народу, вона його цвіт і зав’язь, без неї дерево національного життя в’яне і засихає. Відберіть у народу мову – і він гине як народ, як нація. Згадаймо вірш В. Сосюри “Юнакові”: О мова рідна! Їй гаряче Віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. Не може жити країна без мови, як не може жити людина без серця, без душі. Тому й бережуть народи […]...
- Видатна вчителька Ім’я Софії Русової повернулося в історію України з проголошенням незалежності України. До того часу в основному згадували лише відомих педагогів: Макаренка, Сухомлинського та Ушинського. А ім’я Софії Русової, яка жила наприкінці XIX – початку XX століття, ніде не згадувалося, адже вона мала за мету відродити й розвивати українську національну школу, бо “братнє приєднання” України до Росії скінчилося суцільною русифікацією. А цей процес був спрямований на винищення українського народу як самобутнього […]...
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею і козацькою думою великий Кобзар пов’язує безсмертя народного генія і славу рідної землі. Митець висловлює […]...
- Наша пісня, наша дума Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського народу й думи. Бо в піснях і думах – уся наша духовна міць, наша історія, […]...
- Народна вчителька Марія Андріївна Незабутніми залишаються для людини не лише роки дитинства, а й шкільні літа. Образ улюбленого вчителя живе у спогадах довгі роки. Назавжди зберіг у своїй пам’яті першу свою вчительку відомий письменник-гуморист Остап Вишня. “Вчила нас доброї душі старенька вчителька Марія Андріївна, маленька, роками вже згорблена бабуся, що весь час закутувалася у теплу хустку і все – кахи! кахи! Усе кахикала”. Марія Андріївна була добра, ласкава, лагідна. Вона відкривала сільським дітям дорогу […]...
- Моя вчителька Рідна школа. Перша вчителька. Добру пам’ять про них зберігає людина все життя. Саме перша вчителька введе маленьку дитину в казковий світ знань, вона навчить не тільки навчить читати і писати, а й бути доброю, чуйною, чесною і розуміти, що це таке – бути справжньою людиною. Теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії О. С. Малишка “Вчителька”. Все життя вона віддала школі, учням. Новий рік починався для неї у вересні, […]...
- Моя улюблена вчителька “До нас у школу їде цирк!” – оголосила вчителька. “А що, і звірів привезуть?” – запитав хтось із дівчаток. “Ні, звірів не буде, – посміхнулася Ольга Іванівна. – Будуть акробати, клоун і навіть фокусник”. Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі – і дорослі, і діти – люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери й акробати. А клоун, як нам здалося, був не в настрої. Склалося враження, начебто в […]...
- Мої роздуми над піснею А. Малишка “Вчителька” Школа і перша вчителька – це найдорожче з нашого дитинства, те, що людина проносить через життя. Я з глибокою вдячністю згадую свою першу вчительку Ніну Іванівну. Адже колись вона, усміхнена, з барвистими квітами в руках, повела нас до країни знань. Із надзвичайним терпінням вчила не тільки читати й писати, а й любити працю, шанувати батьків, бути чуйними й чесними. Мабуть, тому так багато книг, оповідань, віршів, пісень присвячено вчителям. Андрій […]...
- Наша квартира твір-опис Я живу з батьками у великому новому будинку на сьомому поверсі. Переїхали ми сюди недавно, але вже звикли до нового приміщення: воно набагато краще колишнього. Коли входиш у квартиру, відразу виявляєшся у великій і просторій прихожей. Біля однієї стіни – вішалка й шафа, біля іншої – трюмо. Поруч – двері в кухню, а з іншого боку, праворуч, вхід у нашу кімнату й спальню батьків. Дитяча кімната в нас простора й […]...
- “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами”. Україна у творчості Івана Багряного Кажуть, що слова “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами” вибиті на надгробку Івана Багряного. Несхитною вірою в незнищенність життя, любов’ю до України були наповнені всі твори письменника. Як і багато хто з письменників, Іван Багряний починав свою творчість поезією. У 1926 році він написав поему “Бумеранг”. Не знаю, хто ще так щиро, залю-блено говорив про Україну, як це зробив Багряний у своїй поемі: Лице в […]...
- Самотність не вимірюється милями Ти чуєш, як цокає годинник. Я знаю, що чуєш. Не часто це можна зауважити, коли хтось є поряд. Ти самотній… Так, самотність – це коли чуєш, як цокає годинник. Крок за кроком стрілка вимірює милі твоєї самотності. Хоча, самотність не вимірюється милями. Тебе не лякає цей звук, котрий відбивається від порожніх стін і пробиває тебе наскрізь? Ні, тобі не страшно, ти спиш, ти просто чуєш годинник. Ти не любиш самотність, […]...
- Наша честь – вона найголовніша у селі! “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що […]...
- Наша ціль – людське щастя і воля Ми живемо у суспільстві, де всі люди за законом є вільними, давно вже відійшло у минуле кріпацтво та рабство, забороняється расова, статева та соціальна дискримінація. Кожен народ, кожна країна пройшли свій нелегкий шлях до визволення, принесли свою жертву загальній справі перемоги добра та справедливості. Важким цей шлях був і для українського народу. Ще з давніх-давен наші плодючі землі приваблювали загарбників: сміливі воїни Київської Русі боронили свій край від печенігів та […]...
- Наша сімейна традиція Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти ледве чи не на кожному кроці. Але то дика ліщина, а дід вирішив її окультурити, […]...
- Земля – наша мати І. Земля – колиска людства. ІІ. Зв’язок людини з природою. 1. Ставлення українського народу до всього довкілля. 2. Екологічна криза. 3. Проблеми порятунку землі. 4. Перлина природи – Україна. 5. Необхідність запобігання подальшому руйнуванню найсвятішого – рідної землі. ІІІ. Люди! Бережіть усе живе на Землі! ....
- Наша класна кімната Наша класна кімната Наш клас розташований на третьому поверсі школи. Довжина його 9 м, ширина 6,5 м. У класі три великі вікна, які виходять на схід, тому в приміщенні завжди світло та тепло, сонячно. На перервах чергові відчиняють кватирки для провітрювання класу, готують дошку до наступного уроку, поливають квіти. Стеля біла, на ній розміщено два ряди ламп денного світла. Ними ми користуємось пізньої осені й узимку. Стіни обклеєні однотонними зеленуватими […]...
- Наша історико-культурна спадщина Так історично склалося, що після татаро-монгольської навали український народ постійно перебував під економічним, політичним і національним гнітом то Польсько-Литовської, то Австро-Угорської, то Російської держав. Іноземне ярмо намагалось знищити самостійність, державність і навіть саму назву “Україна”. Особливо жорстокою була русифікація, що протягом трьох століть намагалась переконати нас, що ми – “малороси”, тобто майже росіяни, але нижче класом. І мова наша – не мова, а так… “малоросійськоє нарєчіє”. Це послідовно насаджуване відчуття […]...
- Ми є! Були! І будем ми, Й Вітчизна наша з нами І. Величезні випробування українського народу. ІІ. Історія українського народу і література. 1. Усна народна творчість. 2. Сторінки історії у творах Т. Шевченка. 3. Уроки революції і громадянської війни. 4. Жертви голодомору, примусової колективізації, сталінських репресій. 5. Мужність українців у роки Великої Вітчизняної війни. 6. Нове покоління в літературі. ІІІ. Віра в світле майбутнє багатостраждальної та великої нації....
- “І нема кращої землі, ніж наша земля…” Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на […]...
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був прийнятий до хору, який славився на всю Російську імперію. Був потім п’ять років за кордоном […]...
- І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
- Наша школа. Твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом Наша школа і Інститут рослинництва, розташований недалеко від школи, дружать. Минулого року, у лютому, ми побували в лабораторіях, бачили, як вчені перевіряють озимину на витривалість. Спеціалісти інституту, тобто селекціонери, автори сортів озимої пшениці, побували на полях кількох господарств, Там, на полях, вони вирубили моноліти, або невеликі квадрати землі з паростками озимини. Ці моноліти привезли до лабораторії. Тут, у стінах інституту, рослини житимуть в умовах весни. Під час екскурсії нам, учням, […]...
- Філософські роздуми про роль рідної мови в житті кожної людини за віршем В. Голобородька “Наша мова” Наша українська мова схожа на вінок із квітів, що увібрали в себе усі кольори веселки. У ньому переплелися і велична історія нації, і волелюбне прагнення до щасливого майбуття, і лірична духовність, і патріотична незламність, і біль втрат, і зоряність злетів. Життя і серце нації відбилося у нашій мові, яка за красою своєю визнана однією з найбагатших, наймилозвучніших у світі. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонії та взаєморозуміння, порівняв […]...
- Яка прекрасна наша планета! – твори на вільну тему – твори на нелітературні теми – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Я ще мало що бачив на нашій планеті, але те, що вже побачив, дає мені право погодитися з висловленим у темі захватом. На підтвердження цього вислову із безлічі явищ я виберу і спробую описати ті, що вже не раз зачаровували мене. Зима в саду на дачі. Холонуть від холоду голі і чорні дерева. Але ледь пригріє весняне сонечко – все оживає. Сухі, здавалося, мертві гілки викидають живі бруньки. І незабаром […]...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – ІІ варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. Вишенський, православний чернець, глибоко переживав через те, що творили уніати на українській землі, і почав […]...
- Балада “Вільшаний король” та її повчальний зміст Жанр твору. . Наприклад, “Вільшаний король” поєднує у собі елементи містичного та реатьного, має чіткий сюжет, ідею.) Запозичені мотиви. Сюжет. Поетика. ідея балади Й. В. Гете “Вільшаний король” га її філософсько-моратьне значення....
- Український національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне вбрання є естетичною базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива. Все це свідчить про […]...
- Відома статуя – Твір-опис VIII столітті до наший ери на острів Родос напав македонський цар. Проте здолати волелюбних родосців Деметрію не вдалося. На згадку про успішну оборону острова вони вирішили поставити найвищу статую на світі. Це шосте чудо світу відоме під назвою Колоса Родоського. На думку Філона, Колос був чоловічою фігурою, на п’єдесталі з білого виблискуючого мармуру, до якого були прикріплені його ступні такого розміру, що самі по собі перевищували багато статуй. У витягнутій […]...
- Добре ім’я – найкраще багатство У нашому будинку живе багато цікавих людей. Тут мешкає ветеринарний лікар, учитель, скрипаль, будівник метро. Мої батьки – не виняток. Батько працює в газеті, пише репортажі, мама – перукар, робить жінок привабливими. Але є така людина у нашому під’їзді, до якої зі своїми проханнями приходять додому навіть із сусідньої вулиці. Це наш сусід Василь Юхимович. Він уже давно вийшов на пенсію, самотній. Але нудьгувати йому ніколи. Він засинає і прокидається […]...
- Твір “чи бодобаеться тобі весна?” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Коли до хати зайшов чоловік з міста, який хотів […]...
- Поезія торкає струни душі моєї Поезія – художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами. Ось що таке поезія на словниковій мові. Це сухе, безбарвне пояснення слова “поезія”. Насправді ж слово “поезія” вбирає в себе багато понять. Воно пов’язане, по-перше, з поетами. Хто ж такі поети? Поети – це не просто люди, які займаються римуванням. Вони незвичайні люди. Талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, з очима, відкритими для всього прекрасного, а поезія – це стан їхньої душі. […]...
- Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у вишиванку. Кожна дівчина, дбаючи про свій посаг, вишивала рушники, скатертини, сорочки. І оживали на полотні […]...
- Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
- Твір на тему “прийшла весна” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
- Природа в моєму житті У моєму житті природа відіграє важливу роль, як і в житті кожної людини на землі. Природа – це великий і цікавий світ, який оточує нас. В ньому ні на секунду не завмирає життя. Воно весь час рухається вперед. Більшість свого життя ми знаходимось у залізобетонному світі міста. Нас оточує безліч різних предметів. Вони створені руками людини. Це будинки, дороги, одяг, автомобілі, меблі. Але є багато предметів, які виникли самі по […]...
Categories: Шкільні твори