Найвидатніші письменники українського бароко

Related posts:

1. Стиль бароко в українській літературі Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодв посідає письменництво ХУІІ-ХУШ ст. Для характеристики літературної спад щини ХУІІ-ХУШ ст. історики літератури вживають поняття “стиль бнрокоіі Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися : наприкінці XVІ ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю хараИ теризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийня то […]...
2. Охарактеризуйте бароко як напрям у літературі та мистецтві Бароко – це напрям у мистецтві та літературі у 17-18 століттях, який прийшов на зміну Відродженню. Слово “Бароко” перекладається як “перлина неправильної форми”. Назва була дана цьому напрямові невипадково. Основними рисами бароко були асиметрія, тяжіння до контрастів, до пишної, ускладненої форми, парадності. Бароко поєднало в собі мистецтво готики та Відродження. Як і мистецтво Відродження, воно було гуманістичним по суті. Але, на відміну від Відродження, митці епохи бароко сприймали світ трагічно, […]...
3. Бароко в українській літературі Література, як і саме людське життя, розвивається за своїми законами. Так само, як на зміну одній історичній епосі, одному соціальному ладу приходить інший, так і в літературному процесі на зміну одному мистецькому напряму приходить новий. XVІІ-XVІІІ століття стали періодом розвитку українського бароко. Бароко не лише мистецький стиль, але й особлива модель світосприймання. Ми зустрічаємо барокові мотиви в архітектурі, живописі, навіть в оздобленні інтер’єрів. Свій вплив мистецтво бароко мало на літературу […]...
4. Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники, найвизначніші набутки Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ-ХVІІІ століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. Таке поєднання “непоєднанного” і стає однією з найхарактерніших барокових рис. Типовими рисами бароко є також […]...
5. Бароко в літературі українських письменників Визначне місце в історії української літератури від давнини до сьогодні посідає письменництво XVII-XVIII ст. Для характеристики літературної спадщини XVII-XVIII ст. історики літератури вживають поняття “стиль бароко”. Перші риси барокового стилю в українській літературі почали з’являтися ще наприкінці XVI ст. Тривалий час вважалося, що риси барокового стилю характеризували лише мистецтво і літературу Західної Європи. Перегодом почали говорити й про українське бароко. Втім, досить тривалий час це поняття прийнято було застосовувати лише […]...
6. Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку Бароко – це своєрідний етап духовного розвитку, що, подібно Ренесансу, охоплює мистецтво, літературу, філософію, історію, культуру в цілому і характеризується сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренесансу аж до початку Просвітництва. Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне, явище. Наприклад, швейцарський вчений Г. Вельфлін бачив у ньому зворотний бік Ренесансу, занепад, формалістичну течію. Є. Курціус підмінює його маньєризмом […]...
7. Українське бароко Чому ж українська нація обрала своїм провідним культурним стилем XVІІ-XVІІІ століть саме бароко? Чому не класицизм Російської імперії, не польську готику? Напевне тому, що протягом цілої доби, що минула після зникнення Київської Русі, українські землі були під владою різних держав, які загалом не сприяли розвитку національної культури України, і щоб вижити, пронести якусь своєрідну, суто українську думку, треба було виявляти її не прямо, а якось “м’яко”, щоб водночас донести її […]...
8. Відповіді до теми: “Література європейського бароко” 1. Схарактеризуйте бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Бароко – від італійської “дивний, примхливий” – один із загальноєвро­пейських напрямів у мистецтві Європи кінця XVІ – середини XVІ11 ст. Був ха­рактерний для багатьох країн, у тому числі і для України. Напрям бароко тісно пов’язаний із дворянсько-церковною культурою, епохою абсолютизму. 2. Назвіть основні художні особливості барокового твору. Бароко притаманні контрасти, напруження, декоративність, динамічні образи, афектація, тяжіння до величі і пишноти, співіснування ілюзії […]...
9. Педро Кальдерон видатний драматург і поет іспанського бароко На західні землі України бароко прийшло ще в перші роки XVІІ ст. У XVІІІ ст. в Україні, переважно в Києві, Переяславі та Львові, в стилі українського бароко були створені видатні споруди та цілі архітектурні комплекси. Найвизначнішими з них є: Духовна академія в Києві, Ковнірівський корпус у Києво-Печерській лаврі, надбрамна церква Кирилівського монастиря в Києві, Собор святого Юра у Львові, церква в Почаєві. У композиції цих будівель помітне прагнення до зовнішнього […]...
10. Філософія бароко. Григорій Сковорода Філософською основою українського бароко стає неостоїцизм, а точніше переосмислені в християнському ключі ідеї давньоримського філософа І ст. н. е. Сенеки. Проблемою, що перебувала в центрі уваги як католицької, так і протестантської думки була проблема волі та благодаті. Особливо яскраво неостоїцизм виявився у Г. Сковороди в загостренні уваги до етичних аспектів барокового алегоризму. Український філософ виходив з постулату про двоїстість світу, про поєднання в ньому духовного й фізичного начал і про […]...
11. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А Мелетій Смотрицький. Б Герасим Смотрицький. В Іов Борецький. Г Касіян Сакович. 3. В Острозькій друкарні […]...
12. Найвідоміші українські письменники XX століття Українська література XX століття творилася переважно молодими літераторами, які черпали свою творчу наснагу в романтичному піднесенні, викликаному революцією 1917 року. Тому неоромантизм Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Олександра Олеся початку XX ст. модифікується в революційний романтизм, виразниками якого стали В Сосюра, В. Чумак, В. Блакитний, ранній М. Хвильовий, А. Головко, М. Куліш, Ю. Яновський. Цей романтизм являв собою певне світопочування, ідеологічний настрій і тому включав у себе і експресіоналізм О. Довженка, […]...
13. “Життя – це сон” як втілення світоглядних і художніх принципів бароко За доби бароко Іспанія відіграла в Європі провідну роль, і лише Англія могла змагатися з нею. Національний військовий геній, скинувши мусульманське ярмо, з дивовижною швидкістю розкинув свої владні крила над простором трьох частин світу. Африканське узбережжя, грецький архіпелаг, Неаполь, і Мілан, і ще невідомі країни, омиті водами Океану, – ось арена військового честолюбства Іспанії, що призвело її згодом до власної трагічної долі. Останні десятиліття XVІІ – останні десятиліття XVІІІ століття […]...
14. Поезія доби бароко У країнах Європи XVІІ століття поезія переживає бурхливий розквіт, перебуває на гребені літературного життя, породжує неозору кількість талановитих, неабияких творчих особистостей, серед яких Гонгора, Кеведо, Донн і Мільтон, Маріно, Малерб, Реньє, Теофіль де Віо, Лафонтен і Буало, Вондел, Флемінг і Гріфіус. Один уже перелік цих імен свідчить про те, яке принципово важливе місце посідаєXVІІ століття в історії європейської поезії. Але це лише перелік світил найвищого рангу, та і то вибірковий, […]...
15. Історія українського народу на сторінках художніх творів Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював образи Богдана Хмель-ницького, Івана Гонти, Макси­ма Кривоноса, Байди Вишневецького. Першим історичним романом української літератури є […]...
16. Письменники Волині у боротьбі проти польських впливів Перебування західноукраїнських земель у складі Польської держави сповнене постійною боротьбою українського населення за збереження і розвиток своїх традицій, культури і віри. Намагаючись ополячити населення, польські власті починають офіційний наступ на українську інтелігенцію. Режим Пілсудського проводить політику “санації”, що поширюється на східні кордони Польщі. Заборонялися державні школи, товариства тощо. Потрібна була кропітка робота численних громадських діячів Волині, щоб отримати дозвіл приватно заснувати навчальні заклади, театри, бібліотеки – усе те, що ставало […]...
17. Твір-мініатюра на тему: “Мистецтво бароко – коштовна перлина в скарбниці світової та української літератури” Умирають майстри, залишаючи спогад, Як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася Мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. Думаю, що з цими словами погодилися б митці епохи бароко. Дійсно, їм не позаздриш: їхні попередники жилий творили у “золоту добу” людства; їхній розквіт назвали Відродженням та й самі імена майстрів не потребують додаткових пояснень – Рафаель, Да Вінчі, Сервантес, Шекспір… Уявляю собі, як […]...
18. Українська перекладацька школа, її найвидатніші представники та здобутки Серед українських письменників було чимало тих, які успішно поєднували в одній особі дві грані обдарованості: видатного оригінального письменника і перекладача, назвемо кількох з них, які увійшли в цьому відношенні в історію української літератури. Таким прикладом був Михайло Старицький – видатний письменник і театральний діяч кінця XІX – початку XX ст. Він успішно переклав багато сторінок сербського народного епосу, переклав байки І. Крилова, переклав поезії О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, […]...
19. Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей. ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. 2. Роль звичаїв у об’єднанні людей в націю. 3. Поєднання в народній культурі українців староукраїнської, дохристиянської та християнської культур ; символічне значення куті, писанки, зеленого гілля, Дідуха; українські календарні традиції, звичаї, обряди підпорядковувалися сільськогосподарським роботам і формують ментальність […]...
20. Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження” “Розстріляне відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру і яке було знищене більшовицьким тоталітариз­мом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні 300 років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно явити пе­ред світом свою культуру. Роздратована стійкістю опору, Москва пустила в хід найганебніші засоби. “Нам треба українську інтелігенцію поставити на коліна, це наше завдання […]...
21. Найвидатніші здобутки епохи Просвітництва Просвітництвом вважають етап розвитку європейської культури кінця XVІІ – початку XІX століття. Раціоналізм, розум, наука – ці три поняття виходять на перший план. Основою ідеології Просвітництва стає віра в людину. Вісімнадцяте століття – це час великих надій людини на себе та свої можливості, час віри в людський розум і високе призначення людини. На початку цього століття в Європі не було романів – їх не існувало в нашому, сучасному розумінні цього […]...
22. “Срібна доба” російської поезії: найвидатніші представники та художні здобутки Словосполучення “срібна доба” в останні десятиліття стало постійним означенням російської культури кінця XІX – початку XX ст. Назва так за аналогією із “золотою добою”, що очолювала пушкінський період російської літератури. Словосполучення “срібна доба” спочатку вживалось стосовно тільки поетичної творчості межі століть. Згодом термін став використовуватись для означення всієї художньої, і ширше, всієї духовної культури початку XX ст. в Росії. Якраз таке, розширене розуміння поняття закріпилось в історико-літературній практиці, сам термін […]...
23. М. П. Старицький – “батько українського театру” М. П. Старицький – “батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”, “У темряві”, “Розбите […]...
24. Україна й російські письменники Україна, її природа, історія, народ надихнули таких російських письменників, як К. Ф. Рилєєв, М. В. Гоголь, А. І. Куприн, М. М. Зощенко, М. А. Булгаков. М. Булгаков народився в Києві в сім’ї професора Духовної семінарії. Смаки й система цінностей майбутнього російського письменника сформувалися в київському культурному середовищі. У Києві Булгаков пережив найважливіші події свого життя, відгомони яких звучать у багатьох його добутках, особливо написаних у ліричному ключі й на автобіографічному […]...
25. Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, […]...
26. Волинські письменники у розбудові держави Творча діяльність письмеників Волині, представлена на сторінках обласних видань, ще не була об’єктом окремого дослідження. Тимчасом, як саме цей аспект є важливим об’єктом зацікавлень як літературознавців, так і журналістів, оскільки публіцистична творчість професійних письмеників є основою для виникнення нових жанрів, це той матеріал, який найбільш адекватно відбиває сучасне суспільне життя і визначає певні перспективи розвитку літератури, культури, засобів масової інформації. Волинська організація Спілки письменників України була створена у 1980 році. […]...
27. Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVІІ-XVІІІ століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVІІ-XVІІІ ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше з-поміж тогочасних літературних творів розповідають про визвольну війну 1648-1654 років, життя народу, внутрішнє та міжнародне […]...
28. Героїчне минуле українського народу у творах Тараса Шевченка Тарас Шевченко – геніальний український поет, художник, мислитель, ідеї якого одухотворюють і кличуть до свободи. Він любив свй народ, оспівував його мудрість, працьовитість, щире серце, боровся за його волю. Тому і став національним пророком, українським Мойсеєм, що вивів свою націю з рабства і просвітив їй шлях до незалежності. Однією з головних тем творчості Шевченка усіх періодів була героїчна історія України. Твори поета на історичну тематику різноманітні за своїм змістом. Частина […]...
29. І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, всю фізичну і моральну красу селянина-трудівника, психологічно вмотивовуючи, що й у простих селян серця б’ються […]...
30. Віра в світле майбутнє українського народу Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах П. Грабовського багато сумних картин, багато туги й болю – адже життя його було трагічним. Та разом з безрадісними мотивами […]...
31. Батько українського театру “Батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, […]...
32. Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва ІІ” – і відтворює славну історію козацтва. Поет згадує імена Остряниці, Хмельницького, Сагайдачного, які боролися за визволення і незалежність України. […]...
33. “Великі” і “другорядні” письменники в літературному процесі Традиційно у свідомості читачів-нащадків кожну літературну епоху представляють видатні письменники, що входять в устояну обойму класиків. Класиків ми читаємо, а ще більше почитаємо. Їх ми ретельно вивчаємо в школі. Але крім літераторів “першого” ряду завжди були й будуть в історії словесності автори “другий”, “третьої” і т. д. величини. Ці автори, хто справедливо, а хто, навпроти, через безтурботну марнотратність сучасників, виявляються виключеними з літературної пам’яті нащадків В. Е. Хализев зв’язує подання […]...
34. Феофан Прокопович та його драма “Володимир” І. Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. ІІ. Трагікомедія “Володимир” Феофана Прокоповича – перша історична драма на вітчизняному матеріалі. 1. Історія написання твору. 2. Будова п’єси. 3. Політична спрямованість драми. ІІІ. Значення п’єси “Володимир” Ф. Прокоповича....
35. Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVІІ століття. ІІ. Картини історичного минулого українського народу. 1. Відомості про козацький рух. 2. Дід Галерник – як символ невмирущості народу. 3. Героїчна єдність та згуртованість полтавчан. 4. Змалювання Богдана Хмельницького. 5. Історичні персонажі роману. ІІІ. Значення роману “Маруся Чурай”....
36. Багатство й розмаїття українського фольклору Серед мистецького багатства українського народу значне місце посідає усна народна творчість – фольклор. Вона з далекої давнини приносить сучаснику дум­ки, мрії, сподівання народу, відтворює його боротьбу проти гнобителів чи іно­земних поневолювачів. Можна сказати, що усна народна творчість становить поетичну біографію народу, історію його трудового життя і боротьби за волю, незалежність, історію ратних подвигів його славних синів. Багатством тем, різ­номанітністю жанрів відзначається усна творчість українського народу. Вона є безцінною духовною скарбницею […]...
37. Письменники області Місто Рогатин – районний центр Івано-Франківщини з населенням близько 10 тисяч жителів. Воно має давню і велику історію. Про походження назви міста достовірних джерел немає. За легендою Рогатин зобов’язаний своєю назвою великій кількості оленів – рогачів, що тут водилися. Про Рогатин збереглося багато архівних матеріалів. У східній частині Рогатина розміщена дерев’яна церква святого Миколая. Гордістю міста є будівля української приватної гімназії ім. Володимира Великого. Заслужили шани і поваги видатні громадські […]...
38. Показ історичного минулого українського народу Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Твір за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван підкова”. Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із завойовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін […]...
39. “Енеїда” – енциклопедія українського життя I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “Енеїда” – енциклопедія українського життя Світової слави класика української літератури І. Котляревський зажив ще і. життя завдяки двом видатним творам – “Енеїда” та “Наталка Полтавка”. Перші друковані відгуки про його твори за кордоном з’явилися 1814 р. У 40-і рокиXIXст. про нього пишуть у Німеччині, Франції. Його ім’я входить до “Історії світової літератури”. Травестійно-бурлескна поема “Енеїда” увібрала в себе давні […]...
40. Іван Багряний – УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ-ЕМІГРАНТИ Іван Багряний Іван Павлович Лозов’ягін народився 2 жовтня 1906 року в місті Охтирка в родині робітника-муляра. Початкову освіту він здобув у рідному місті, 1922 року закінчив Краснопільську художньо-керамічну школу. З 1922 по 1926 рік майбутній письменник, поет і драматург працював на різних посадах: від секретаря комсомолу Тростянецького цукрового заводу до окружного інспектора міліції, викладав малювання тощо. У 1926-1930 роках учився в Київському художньому інституті. Літературну творчість І. Багряний […]...