Французький письменник та льотчик Антуан де Сент-Екзюнері народився в один рік з новим століттям, яке відрізнялося від попередніх епох новим розумінням людини й мистецтва.
Саме митці XX століття зосередили свою увагу на тому, як зробити маленьку людину справді великою… У своїй казці “Маленький принц” письменник розповідає про духовні цінності, що виявляються важливішими за буденні справи дорослих, про те, що потрібно людині, її серцю, про те, що робить н щасливою.
Коли читаеш перші сторінки “Маленького принца”, серце огортає сум. Ніхто й ніколи не розумів малюнки пілота, а значить, і його душу. Маленький принц теж почувався дуже самотньо. Особливо сумно читати ті сторінки книги, де тільки луна озивається до Маленького принца:
“- Будьте моїми друзями, – сказав він, – я зовсім один.
– Зовсім один… зовсім один… зовсім один… – відповіла луна”. Маленький принц прилетів з маленького астероїда В-612, де був його дім.
Зранку він прочитав свої вулкани й доглядав за трояндою. Астероїд – символ дому. Вулкани – символ того, за що ти відповідаєш.
Троянда – уособлення краси, духовності. Маленький принц полишив свою планету та зробив крок у невідомий Всесвіт, щоб знайти сенс буття.
Герой познайомився з мешканцями кількох астероїдів, але не знайшов відповідей на питання, що хвилювали його, не знайшов друзів. Він побачив, що для дорослих важливі багатство, влада, честолюбство тощо. А його “дитяча” душа прагнула іншого – взаєморозуміння, чистоти в стосунках, радості кожного дня, краси. Дитина більше відчуває серцем, ніж розумом.
Тому її почуття можна вважати духовним барометром світу. Журба дитини – ознака того, що в небезпеці не тільки сучасність, а й майбутнє.
Потрапивши на велику й красиву планету Земля, Маленький принц познайомився з пілотом. У їхньому світовідчутті виявилося багато спільного. Разом вони пройшли довгий шлях до криниці з живою водою. І це був шлях не тільки через пустелю, а передусім шлях через власні сумніви й протиріччя.
Коли на Землі Маленький принц побачив такі самі троянди, як та, що росла на його астероїді, він заплакав. Героя охопив відчай від невпевненості в собі й системі своїх життєвих цінностей. Він хотів любити одну троянду, а виявилося, що троянд на Землі багато.
Він хотів бути великим, але не знав як…
Проте Лис, з яким познайомився герой, допоміг йому збагнути, в чому сенс життя. Він пояснив, що друзів мати нелегко, що для цього потрібно віддати іншому часточку власної душі, власного серця. “І ось тобі мій секрет.
Він дуже простий: добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш”. І Маленький принц зрозумів, що його троянда є такою дорогою для нього через те, що він віддав їй багато часу, вклав у неї часточку власного серця і тому відповідає за неї перед власним сумлінням. Маленький принц раптом відчув гостру потребу знову опинитися вдома, на маленькому астероїді, біля своєї троянди.
Змалювавши загальну картину світу “дорослих” і поставивши в його центр дитину, Антуан де Сент-Екзюпері порушив важливі філософські проблеми: що таке суспільство, куди прямує людська цивілізація і Всесвіт взагалі, справжні й фальшиві цінності, місце людини у житті, боротьба людяного і бездуховного начал, значення краси, дружби у світі та ін.
Головне, на думку Сент-Екзюпері, – це щоб людина повернулася до своєї землі, до людей, до природи, до вічних цінностей, до самої себе. Щоб відродила в своїй душі по-дитячому чисте сприйняття світу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)“Найголовнішого очима не побачиш”
- Проблема індивідуальності під тиском масової свідомості у п’єсі Е. Йонеско “Носороги”
- “Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив”
Categories: Твори на різні теми